В Україні десятки тисяч проваджень про зарплатні борги: названо найпроблемніші регіони
За вісім місяців 2026 року в Україні відкрили понад 4,6 тис. нових проваджень через невиплату заробітків
В Україні зафіксували 35,9 тис. активних проваджень щодо боргів із виплати заробітної плати. Від початку 2026 року відкрили ще 4 621 таке провадження. Це на 16% менше, ніж за аналогічний період торік, коли було відкрито 5 470 справ. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на дані Опендатабот.
Найбільше нових проваджень у 2026 році припало на Кіровоградську область – 1 527, або близько третини від загальної кількості. На другому місці Дніпропетровщина із 806 провадженнями. Далі йдуть Львівська область – 360, Сумська – 311 та Одеська – 260.
Найменше нових проваджень зафіксували у Луганській області та на Буковині – по два. На Хмельниччині відкрили п'ять справ, на Херсонщині – дев'ять, на Волині – 13.
Загалом нові провадження у 2026 році стосувалися 311 підприємств. Серед них 144 приватні компанії, 117 державних підприємств та 50 підприємств комунальної форми власності.
Найбільше боргів із зарплати припадає на підприємства енергетики та газопостачання – 1 545 нових проваджень, або 33,4% від загальної кількості. Ще 989 справ, або 21,4%, стосуються підприємств хімічної промисловості.
Серед найбільших боржників за кількістю нових проваджень у 2026 році – «Теплокомуненерго» Олександрійської міської ради (1 008 проваджень), «Світловодськпобут» (398), «Сумихімпром» (245), Одеський припортовий завод (213), «Карпатнафтохім» (205) та «ДніпроАзот» (191).
Водночас частину проваджень уже закрито. Зокрема, всі 1 008 проваджень щодо «Теплокомуненерго» Олександрійської міськради та 183 провадження щодо «Енергії – Новий Розділ» наразі мають статус закритих.
Окремою проблемою залишаються борги, які не вдається стягнути роками. У Єдиному реєстрі боржників нині перебувають 1 957 активних проваджень щодо невиплати зарплати, відкритих ще у 2017 році.
Варто нагадати, що Україна потребує додаткових $27 млрд для фінансування Сил оборони, а уряд разом із міжнародними партнерами шукає джерела покриття цих витрат. Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький під час конференції Ялтинської європейської стратегії (YES)