«Черги для військових на протезування немає». Як держава допомогає тим, хто втратив кінцівки

Тисячі українців, і військових, і цивільних також, потребують протезування. Лише за перші п’ять місяців року держава забезпечила протезами 5248 людей. Точну кількість тих, хто втратив руку чи ногу на війні, Мінсоцполітики зараз не оприлюднює.

«Національна служба здоров’я України періодично надає нашому міністерству інформацію про кількість осіб, яким проведено ампутації кінцівок у медичних закладах, та осіб, які потребують забезпечення допоміжними засобами реабілітації, насамперед протезами», – пояснює «Главкому» заступник міністра соціальної політики Назар Танасишин, наголошуючи, що ці відомості деперсоналізовані.

Щоб зрозуміти масштаб проблеми, варто згадати цифри, оприлюднені Мінсоцполітики минулого літа: по допоміжні засоби реабілітації станом на червень 2023 року звернулися 58 852 людини, з них протезували 20 737 осіб. Саме Мінсоцполітики відповідає за те, щоб усі, хто потребує, були забезпечені засобами реабілітації, і оперує виділеними на це коштами держбюджету.

Міністерство встановило граничну вартість протезів, яку оплачує держава. Так, для військових протез нижніх кінцівок – 856 596 грн, верхніх кінцівок – 543 451 грн. На все, що вище цієї суми, учасник бойових дій має знайти додаткове фінансування – з власної кишені, через благодійні фонди чи з бюджету місцевої громади. Окрема стаття державного фінансування – забезпечення протезами підвищеної функціональності за новітніми технологіями. Вони надзвичайно дорогі, і у цьому держава може допомогти не всім.

Як працює система, хто оплачує протезування та реабілітацію за кордоном, чи достатньо в Україні фахівців та які новітні методи почали застосовувати українські лікарі – про все це в інтерв’ю з заступником міністра соціальної політики Назаром Танасишиним.

У 2024 році на протезування виділено понад 4 млрд грн

Через війну в Україні зростає кількість військових і цивільних з ампутованими кінцівками. Чи вистачає виділених у бюджеті кошті – а це 4,5 млрд грн на 2024 рік (у 2023 році – 2,7 млрд грн)?

У 2023 році Міністерство соціальної політики через Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю забезпечило протезами усіх, хто має право і звернувся для забезпечення такими засобами реабілітації. Розуміючи, що інтенсивність бойових дій не зменшується і кількість військових і цивільних, що потребують протезування, зростає, на 2024 рік було сформовано запит на фінансування за відповідною бюджетною програмою у розмірі понад 4 млрд грн. За прогнозними розрахунками, цієї суми коштів повинно вистачити для забезпечення усіх, хто звертається за отриманням протеза чи іншого допоміжного засобу реабілітації.

За п’ять місяців 2024 року на забезпечення допоміжними засобами реабілітації було спрямовано 2,3 млрд грн, у тому числі на протезно-ортопедичні вироби – 1,54 млрд грн. У січні-травні протезами верхніх та нижніх кінцівок було забезпечено 5 248 осіб на загальну суму 1,04 млрд грн.

Які обмеження існують щодо першого протеза?

Держава забезпечує первинне протезування. Після забезпечення особи допоміжним засобом реабілітації територіальні відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю перераховують бюджетні кошти суб’єктам господарювання. Щодо вартості протезів, то вони не мають перевищувати граничні ціни, встановлені наказом Міністерства соціальної політики від 18 січня 2023 року.

Учасники бойових дій через 12 місяців після первинного протезування мають право безоплатно, за державні кошти здійснити протезування за новітніми технологіями та, за необхідності, отримати спеціальний виріб для занять спортом.

При ампутаціях руки на рівні плечового суглоба, на рівні середньої та верхньої третини плеча забезпечення виробом підвищеної функціональності за новітніми технологіями може бути здійснено без попереднього первинного протезування.

За даними Міністерства охорони здоров’я, реабілітаційна допомога є доступна та безоплатна й повністю покривається Національною службою здоров’я в рамках Програми медичних гарантій. Але чому в Україні виникла потреба створювати багато благодійних фондів для протезування військових та цивільних?

Слід сказати, що система реабілітації осіб з порушеннями функціонування почала вибудовуватися в Україні лише в кінці 2021 року з ухваленням Закону «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я». За цей період система зробила феноменальний стрибок: були сформовані реабілітаційні відділення в кластерних і надкластерних лікарнях, працюють понад 300 мультидисциплінарних реабілітаційних команд, сформовані професійні та освітні стандарти для більшості професій у сфері реабілітації.

Звичайно, не в усіх закладах реабілітаційна допомога надається на однаковому рівні, але Міністерство охорони здоров’я визначило реабілітаційні відділення, які стали центрами досконалості і базою для навчання працівників інших закладів охорони здоров’я. Зауважмо, що протезування є лише частиною реабілітаційного процесу, адже пацієнт повинен пройти підготовку до протезування, що полягає у виконанні фізичних терапевтичних або ерготерапевтичних вправ. У лікарні пацієнт повинен отримати свій перший тимчасовий протез, з яким навчається ходити, користуватися ним, а потім отримує постійний протез, виготовлений відповідно до індивідуальних потреб і запитів людини.

Під час війни наше суспільство продемонструвало здатність відповідати на найрізноманітніші виклики, і тому, справді, благодійні фонди також долучились до процесу забезпечення протезами військових і цивільних. І це додаткова можливість для громадян отримати необхідні засоби реабілітації. 

У 2024 році протезами функціональності забезпечено лиш двох учасників бойових дій

За даними вашого міністерства, на цей рік у бюджеті виділено мільярд на забезпечення високофункціональними біонічними кінцівками. А вартість, яку компенсує держава за такий тип протеза, становить 1,7-1,8 млн грн, залежно від виду протеза та рівня ампутації. Скільки людей потребують біонічних протезів та як витрачаються виділені кошти? 

Національна служба здоров’я періодично надає нашому міністерству інформацію про кількість осіб, яким проведено ампутації кінцівок у медзакладах, та осіб, які потребують забезпечення допоміжними засобами реабілітації, насамперед протезами. Наголошу, що це деперсоналізовані відомості.

Інформація про кількість людей, які потребують протезування, формується за даними, наявними в електронній системі охорони здоров’я, щодо кількості пацієнтів, які проходили реабілітацію за відповідними станами, пов’язаними з ампутацією.

Справді, у держбюджеті на 2024 рік на забезпечення учасників бойових дій виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями або спеціальними виробами для занять спортом передбачено 1,06 млрд грн.

Натепер такими виробами забезпечено лиш двох учасників бойових дій. Одного – протезом стегна із колінним вузлом з електронним керуванням на суму 2 545 836 грн, з яких понад півтора мільйона надійшли як благодійна допомога. Ще одного військового забезпечили вкладишем із силіконової композиції на суму 18 324 грн та провели йому післягарантійний ремонт спеціального виробу для занять спортом на 20 386 грн. 

Цього року зможемо забезпечити протезуванням підвищеної функціональності 649 учасників бойових дій

Крім того, здійснено попередню оплату вітчизняним протезно-ортопедичним підприємствам на загальну суму 9,8 млн грн. Це кошти для допомоги семи учасникам бойових дій. Наприклад, одному воїну виготовлять протез стегна модульного типу із колінним вузлом з електронним керуванням на суму 777,1 тис. грн. Ще одному учаснику бойових дій виготовлять протез плеча із зовнішнім джерелом енергії та забезпеченням електричним функціональним захватом. На це перераховано 1,67 млн грн. Для двох учасників бойових дій виготовлять протези передпліччя із зовнішнім джерелом енергії на суму 2,52 млн грн. Такий порядок сум.

Протезування – це дуже індивідуальний процес, на який впливає безліч різних факторів (рівень ампутації, наявність чи відсутність супутніх захворювань або ускладнень, рівень мобільності особи, готовність її до протезування тощо). Не можна сказати, що всім, хто втратив кінцівки, потрібен біонічний протез. В одних випадках це потрібно після забезпечення первинним протезом простішої комплектації, в інших – показано здійснення первинного протезування біонічним протезом, ще в інших – протезування біонічними протезами може бути неефективним, і найкращим рішенням для людини буде механічний протез.

Деталізуйте, будь ласка, інформацію, розміщену на сайті Мінсоцполітики: «Якщо бажаєте дуже дороговартісний і суперфункціональний протез, то в будь-якому разі немає потреби збирати на всю його вартість. Можна доплатити різницю». Треба розуміти, що держава оплачує основну частину протезування. А решту – благодійні організації? 

Наказом Мінсоцполітики від 6 серпня 2019 року затверджено граничні ціни на допоміжні засоби реабілітації для осіб з інвалідністю. Максимальна вартість протезів нижніх кінцівок для людей з інвалідністю становить 285,5 тис. грн, верхніх кінцівок – 133,5 тис. грн.

Для військовослужбовців гранична вартість при первинному протезуванні фактично дорівнює собівартості протеза: для протезів нижніх кінцівок – 856,6 тис. грн, верхніх кінцівок – 543,5 тис. грн.

Суму, що перевищує граничну ціну протеза, може бути сплачено за рахунок коштів місцевих бюджетів, особистих коштів особи, благодійних пожертв та з інших джерел, не заборонених законодавством.

І так, військовослужбовці мають право отримати за державні кошти вироби підвищеної функціональності за новітніми технологіями та вироби для занять спортом. Максимальна вартість таких протезів верхніх кінцівок становить 2,34 млн грн, нижніх кінцівок – 1,14 млн грн. Протези верхніх кінцівок для занять спортом максимально мають коштувати 346,6 тис. грн; нижніх кінцівок для занять спортом – 663,4 тис. грн. Такі протези допоможуть максимально відновити функціонування людини.

Однак якщо військовослужбовець хоче отримати протез із надзвичайно дорогих комплектуючих, вартість яких перевищує граничну ціну, визначену Мінсоцполітики, то він може доплатити різницю з власних коштів, за рахунок місцевого бюджету, з благодійної або гуманітарної допомоги.

Цього року зможемо забезпечити протезуванням підвищеної функціональності 649 учасників бойових дій.

Протезист-ортезист – дефіцитна професія

Чи вистачає в Україні власних протезно-ортопедичних підприємств та фахівців-протезистів? Де навчають таких спеціалістів? 

На сьогодні в Україні діє 112 підприємств, які забезпечують допоміжними засобами реабілітації, з них 64 виготовляють протези верхніх та нижніх кінцівок. Перелік підприємств та їхні контактні дані розміщено на сайті Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. 

Це підприємства як приватної, так і державної форм власності, які використовують вітчизняні та іноземні комплектуючі. 

Законодавство передбачає механізм, відповідно до якого кожна особа має право самостійного вибору підприємства. Вона сама звертається із заявкою, і на підставі цього формується замовлення. Таким чином реалізовано принцип «гроші ходять за людиною».

Щодо фахівців. Згідно з міжнародно визнаною класифікацією, у сфері протезування можуть працювати три категорії фахівців: протезисти-ортезисти, асистенти протезистів-ортезистів, техніки-протезисти-ортезисти. В Україні лише наприкінці 2023 року з’явилася професія протезист-ортезист. Попередньо у нас існувала професія інженер-протезист-ортезист, для здобуття якої людині потрібно здобути освіту за спеціальністю 163 «Біомедична інженерія». Освітні програми для підготовки таких фахівців існують нині у понад 15 закладах вищої освіти. 

Професію інженер-протезист-ортезист можна здобути вже у понад 15 вишах України

Зараз за участю Мінсоцполітики та Міністерства охорони здоров’я розробляється стандарт вищої освіти для спеціальності 224.2 «Протезування-ортезування», за якою здійснюватиметься підготовка протезистів-ортезистів. У 2024 році оголошено перший набір магістрів цього фаху в Харківському та Львівському національних медичних університетах і у Національному університеті охорони здоров’я України імені Шупика.

Через війну є багато складних випадків політравм, але в Україні не завжди є відповідні технології. То чи може держава оплатити протезування за кордоном, включаючи витрати на проживання, та яка верхня межа виділених коштів?

На підприємствах протезної галузі України впроваджено новітні технології виготовлення протезно-ортопедичних виробів, зокрема: протезів верхніх кінцівок із застосуванням мультизахватних (біонічних) кистей Michelangelo, BeBionic (компанії Otto Bock), I limb (компанії Ossure), Taskа (компанії Fillauer), ліктьових вузлів з електронним замиканням AxonErgoArm, ErgoArm (компанії Otto Bock); протезів нижніх кінцівок із застосуванням колінних вузлів з електронним керуванням C-leg, Genium-X3 (компанії Otto Bock); ортезів нижніх кінцівок із застосуванням електронних колінних шарнірів E-mag, С-brace (компанії Otto Bock) та ортезування з використанням 3D-технологій виготовлення.

На сьогодні учасники бойових дій отримують фахову допомогу з протезування/ортезування в Україні. Але якщо відсутні технології протезування, які необхідні людині, то є можливість відправити учасника бойових дій на протезування за кордон, враховуючи витрати на проживання.

Розмір грошової допомоги на протезування чи ортезування кінцівки виробами підвищеної функціональності за тими технологіями, яких немає в Україні, може сягати 900 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (понад 2,7 млн грн станом на 2024 рік – «Главком»).

Скільки загалом військових протезували за кордоном за державні кошти та за рахунок допомоги благодійних фондів, а скільки ще потребують допомоги?

В Україні існує можливість для військових пройти реабілітацію і протезування за кордоном відповідно до порядку, затвердженого постановою Кабінету міністрів від 5 квітня 2022 року №411. Таку роботу здійснює Міністерство охорони здоров’я, але при цьому реабілітація таких пацієнтів не фінансується з державного бюджету, а покривається коштом держави, яка приймає військового на лікування чи реабілітацію.

Мінсоцполітики ж забезпечує за державні кошти виготовлення протезів лише українськими протезними підприємствами. Якщо пацієнт отримав протез за кордоном, то постійно відвідувати протезиста стає для нього нездоланною проблемою. Військовий може звернутися до територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю і поставити протез на облік для забезпечення його ремонту та обслуговування за державні кошти як впродовж гарантійного, так і в післягарантійний період. У даному випадку право вибору повідомляти державу чи ні про отриманий за кордоном засіб реабілітації належить самому військовому.

Звісно, більшість поранених віддають перевагу протезам, які дозволяють максимально повернути функцію кінцівок. Мова про біонічні протези, адже вони значно безпечніші, ніж механічні. Скільки часу потрібно стояти в черзі на отримання такого протеза? 

На сьогодні немає черги у забезпеченні військових протезами верхніх та нижніх кінцівок. Але слід пам`ятати, що виготовлення протеза відбувається не за один день. Нормативно встановлено, що виготовлення первинного протеза чи ортеза, а також протеза та ортеза підвищеної функціональності може тривати до 35 робочих днів. Цей період потрібен для того, щоб зняти заміри, виготовити куксоприймач, зібрати протез, налаштувати його під потреби людини і навчити її ефективно користуватися цим засобом.

При дуже високій ампутації обох ніг протезування може бути неможливим

В Україні не завжди є новітні технології проведення операцій з формування кукси (частини кінцівки, що залишається після ампутації). Відомі випадки, коли воїну, який втратив обидві ноги, лікарі відмовляють у протезуванні, пояснюючи, що йому зможуть допомогти лише за кордоном, адже у нього дуже високо ампутовані ноги. Яким чином планується вирішувати цю проблему? 

В Україні є новітні технології виготовлення протезів нижніх та верхніх кінцівок, які дають можливість здійснювати протезування на різних рівнях ампутації, у тому числі при парних ампутаціях та високих ампутацій кінцівок. 

При дуже високій ампутації обох ніг протезування може бути неможливим. Це пов’язано не з недостатньою кваліфікацією протезистів в Україні, а з тим фактом, що навіть при наявності якісних протезів людина не зможе ними користуватися через фізичну нездатність керувати ними. 

Нещодавно у польській клініці Avimed провели успішну операцію з остеоінтеграційного протезування українського військового, який втратив ногу. У кістку медики вживили імплантат, до якого було вкручено протез. Це допоможе швидко пройти реабілітацію та повернутися до активного життя. Благодійний фонд «Інженерія здорового руху» зараз  збирає кошти  1,6 млн грн для допомоги наступному військовому. Чи може держава фінансувати подібні операції, адже потреба в них велика?

Сьогодні в Україні також активно застосовується остеоінтеграція. Утім, в Україні немає медичних протоколів щодо такого протезування. Це новітній метод у медицині, що застосовується, зокрема, у Швеції, Нідерландах, Німеччині, Австралії та США. Суть його полягає у прямому поєднанні живої кістки з біосумісним металевим імплантом, до якого кріпиться сучасний протез. 

Особливість інноваційного остеоінтеграційного протезування полягає у тому, що протез не одягають на ампутаційну куксу, хірургічний імплант вживлюється безпосередньо у залишок кістки пацієнта. 

Питання остеоінтеграції не належить до повноважень Міністерства соціальної політики. З цим питанням варто звернутися до Міністерства охорони здоров’я.

Наталка Прудка, «Главком»