Дмитро Тимчук: Звільнити Донбас можна було б за кілька тижнів, повністю зачистити – за пару місяців

На п’ятому році війни робити прогнози щодо того, як скоро вона закінчиться та чого чекати від країни-агресора, досі надскладно. Мінські домовленості залишаються лише на папері, але є серйозним стримуючим чинником для наших збройних сил. Нині найбільші сподівання українська влада покладає на можливу миротворчу місію ООН, яка мала б зупинити конфлікт на Донбасі.

В інтерв’ю «Главкому» народний депутат, член комітету з питань нацбезпеки, лідер групи «Інформаційний спротив», воєнний експерт Дмитро Тимчук розказав, наскільки сильні нині бойовики, для чого окупантам у Криму знову потрібні козаки, та прокоментував скандал із закупівлею бронетранспортерів у Польщі.

В окупованому Криму зараз з ініціативи керівництва ФСБ почалося створення козацьких воєнізованих формувань. Для чого?

Місцева «самооборона» досить неадекватна. У її представників, які брали участь у спецоперації із захоплення Криму, дуже швидко з’явилися політичні амбіції. Частина з тих, хто керував цією операцією, потім опинилися у місцевих органах влади. Однак невдовзі почалися конфлікти між ними і центральним російським керівництвом. Ці місцеві хочуть, щоб з ними рахувалися, вважають, що вони зробили величезний внесок у захоплення Криму, відповідно РФ їм чимось зобов’язана, а ще – що вони добре обізнані із місцевими проблемами і мають право керувати на власний розсуд. Москві це не подобається, оскільки йдеться передусім про дерибан коштів, які виділяються з російського бюджету. Відомо, що Крим зараз живе за рахунок дотацій. Є хороша російська традиція дерибану на всіх рівнях, відповідно, російські чиновники високого та середнього рангів борються за те, щоб контролювати ці потоки. І їм зовсім не потрібні люди, у яких інше бачення. Відповідно, місцева самооборона була «помножена на нуль», а її представники, які мали статус лідерів громадської думки, - нейтралізовані. Багато хто з них зараз у Росії. Не знаю, чи за власним бажанням вони виїжджали. З точки зору керівництва ФСБ, створення альтернативної самооборони – козацьких формувань – себе виправдовує.

Люди, які служили, а потім звільнилися зі силових структур, які демонструють лояльність до окупантів, є основою цього «козацького» формування. До того ж, одна справа використовувати проти кримських татар правоохоронців, і геть інша – використовувати із цією метою козаків, які виступають, так би мовити, на рівні громадського руху. Тобто це та сама самооборона, але більш керована.

Сепаратистські ЗМІ писали про те, що 7 квітня на територію України з боку Ростовської області РФ було перекинуто багато танків. Що вам про це відомо?

У нас (групи «Інформаційний спротив», - «Главком») не було інформації про передачу якоїсь великої кількості бронетехніки. На початку квітня справді така зброя надходила з РФ, до десяти одиниць. Кількість паливно-мастильних матеріалів, що сюди перекидають, неспівставно більше, ніж раніше, це факт. І ми робимо висновок, що відбувається накопичення боєприпасів.

Бойовики нещодавно заявили, що їхні ресурси настільки малі, що якби українська армія захотіла, то захопила б підконтрольні терористам території «зі швидкістю пересування танку». Чому б ЗСУ цього не зробити?

Ну може, не зі швидкістю пересування танку, але думаю, що за кілька тижнів можна було б звільнити основну частину Донбасу, повністю зачистити – за пару місяців.

Цього не відбувається, по-перше, через Мінські домовленості. Ми знаємо, що у вищого українського керівництва є установка – мирний діалог, і лише такий шлях вирішення бачать наші західні партнери з Нормандської четвірки –  Німеччина і Франція. По-друге, згадайте нещодавній виступ секретаря РНБО Олександра Турчинова, який вказував, що на кордонах з РФ, у прикордонних російських районах, є величезна кількість сил і засобів російської армії. Це правда, з 2014 року Росія тримає величезне угрупування біля наших кордонів. Тільки якщо у 2014-му всі ці частини перебували у «польовому режимі», жили у наметах, то на сьогодні там створена потужна інфраструктура. Йдеться вже не про окремі перекинуті полки і батальйони, а про організовані дивізії, які мають пункти постійної дислокації і які готові за короткий час висунутися на територію України. Ми не знаємо, як поведеться Росія, якщо ми почнемо силову операцію, які кроки може зробити Путін: починаючи від введення тактичних груп, як це було за часів Іловайська та Дебальцевого, тобто людей без ідентифікаційних позначок, «їхтамнєтів» і закінчуючи шикоромасштабним вторгненням в Україну.

Якщо ресурси бойовиків, за їхнім зізнанням, вичерпуються, чому останнім часом посилились обстріли з їхнього боку на Донбасі? Це така собі відповідь на удар США та їхніх союзників по Сирії?

Не думаю. Розумієте, я б не сказав, що сепаратистські сили перебувають вже в геть поганому стані. Це або масштабна дезінформація з боку сепаратистів, аби применшити і не показувати реальний стан справ, або ж працюють «зрадофіли» з того боку. Насправді їхні підрозділи досить серйозно укомплектовані новим озброєнням, і АК-1, і АК-2 (армійський корпус, - «Главком»). Я б не став казати, що сьогоднішня ситуація докорінно відрізняється від тієї, яка була рік чи півтора тому.

Арсен Аваков в одному з інтерв’ю нещодавно запропонував звільняти Донбас тактикою «дрібних кроків». Чи не буде це прямим порушенням Мінських домовленостей?

Я так зрозумів, йшлося про проведення саме миротворчої операції і про те, що не буде у миротворців стільки сил і засобів, щоб одразу взяти під контроль весь Донбас. З цим я згоден. Враховуючи, що на тій стороні два армійські корпуси мають у штатній структурі понад 36 тис. людей, це досить велика сила, враховуючи, що вона озброєна танками, артилерією, 152-міліметровою у тому числі. Це та сила, з якою миротворчі сили ООН за всю історію існування, якщо не помиляюсь, не мали справи. Тому важко собі уявити комплект миротворчих сил. Навіть якщо ООН по максимуму напружиться, навряд чи вона знайде достатньо сил, щоб одразу узяти під контроль весь Донбас. З цієї причини звільняти території «покроково», секторами, вважаю, виправдано.

Інше питання – що Аваков хоче робити із виборами. Він пропонує одразу проводити вибори. Заведемо туди українську владу, а далі  вже хай працюють органи юстиції та правоохоронці, а чим займається населення – то його проблеми. Я вважаю, це спірно. Треба розуміти, що впродовж чотирьох років ці території були повністю вирвані з нашого інформаційного простору, бомбувалися російськими пропагандистськими ЗМІ… Тобто більша частина населення є антиукраїнськи налаштована – там справді щиро вірять, що тут «їдять російськомовних немовлят» і таке інше. Якщо у цій ситуації ми вчинимо так, як пропонує Аваков, я не знаю, як там працюватимуть наші чиновники, вони будуть свої серед чужих, і їм самим потрібна буде охорона. Друге питання – в якому статусі будуть ці території після виборів? Якщо в такому ж, як всі інші регіони України, то неважко уявити, як вчорашні бойовики, яких амністували, які мають зброю, залишаться з собою сам на сам. У нас і зараз величезна проблема зі зброєю та боєприпасами із зони АТО, якими ця територія нашпигована, криміногенна ситуація і так дуже нехороша. Що буде, коли ці екс-бойовики роз’їдуться по країні – страшно уявити.

У соцмережі зав’язалась дискусія про те, чи мав Аваков право розголошувати стратегію «крок за кроком». Навіщо інформувати ворога?

Якби він розкривав якісь воєнні таємниці, тонкощі постачання, бойову готовність, тобто те, що заборонено законом, можна було б ставити таке питання. Але ж він просто викладав свої думки щодо ситуації з можливих кроків звільнення Донбасу.

Так,  МВС має пряме відношення до виконання операцій, але ж якщо міністр окупованих територій висловлює власну думку, і це вважається нормальним, то міністр внутрішніх справ чому не може?

Люди, які побували у полоні бойовиків, розповідають жахливі речі про тортури, які пережили. Наскільки ефективно вдається відловлювати терористів і притягати їх до відповідальності?

Спецслужба відловлює таких нелюдів: регулярно з’являється інформація про затримання бойовиків, які виїхали на підконтрольну Україні територію.

Крім того, досить непогано працює програма СБУ «На тебе чекають вдома». Справді, люди, які вирішили воювати на боці бойовиків, змінюють своє ставлення та повертаються додому. СБУ не має можливості давати повну інформацію про тих, хто повертається, бо і там їх вважають зрадниками, і тут теж. Відповідно, певна анонімність повністю виправдана.

Насамкінець прокоментуйте скандал навколо закупівлі Україною Польщі БМП-1АК.

Україна не випускає БМП. Це гусенична техніка, і у нас проблеми не те щоб з її випуском – з її ремонтом. В Україні є колісна бронетехніка, БТР – її ми випускаємо. БМП-1, БМП-2, БМП-3 – це машини російського виробництва. У нас достатньо багато цієї техніки у складі бойових частин, однак починаючи з 2014 року виникла проблема із її ремонтом. Всі комплектуючі виробляються у Росії, починаючи з легендарного двигуна УТД-20.

Коли перервалася воєнно-технічна співпраця з Росією, постало питання: а як наші БМП – які дуже широко використовуються на Донбасі, ремонтувати? Частину комплектуючих почали виробляти в України, насамперед, приватні підприємства, але повністю проблема не вирішилась. Ми почали закупати деталі через треті фірми. Ми можемо їх купувати, скажімо, у Білорусі, у країнах Східної Європи, тобто Польщі, Угорщині, Чехії – країнах колишнього соцтабору, у яких в експлуатації також були ці БМП. Ці країни якраз можуть купувати в РФ. Тому коли наші ЗМІ розбиралися із закупками деталей, у нас почали кричати, мовляв, «це корупційні схеми!». Це не так. Ремонтувати техніку необхідно. «Укроборонпром» шукав різні варіанти для закупівлі цих комплектуючих.

Потрібно віддати належне нашим бронетанкобудівникам та ремонтникам, зокрема, Житомирському бронетанковому заводу, який згадується у контексті цієї закупівлі БМП з Польщі, хоч напряму не може закупати нічого, не має повноважень. На цьому заводі розроблена схема модернізації. Житомирський бронетанковий запровадив систему установки на БМП-1 двигун Deutz (дойц), ресурс просто непорівнюваний! Deutz двічі-тричі тихіший, значно економніший, але дорожчий. Однак нам простіше купувати надійніші та ефективніші двигуни в Європі та встановлювати їх на наші БМП, ніж шукати шляхи, як купувати російські через треті країни.

Щодо скандалу навколо цих закупок. Я, відверто кажучи, не знайомий із деталями. Однак якщо дивитися збоку, можна провести аналогію з ринком. Коли ви приходите і щось купуєте, чи вас можна звинуватити у тому, що ви берете участь у корупційній схемі, якщо продавець купив свій товар за ціною нижчою, ніж продає? Тож я не думаю, що із цими закупівлями є якийсь склад злочину. Так, з моральної точки зору звучить дещо дивно, коли поляки нам перепродають задорого те, що купили за ціною металобрухту. Сьогодні буде засідання комітету з питань національної безпеки, і на ньому першим питанням стоїть саме розгляд ситуації навколо закупівель БМП-1. Після цього ми бачитимемо більш повну картину.

Наталія Сокирчук, «Главком»