Прибули з Олешок чи з Олешків? 10 запитань до мовознавиці

колаж: glavcom.ua

Як правильно: протипоказ чи протипоказання?

«Главком» із філологинею Ольгою Васильєвою у рубриці «Мовне питання» щотижня розбирають тонкощі української лексики, стилістики, акцентуації, правопису, а також відповідають на запитання читацької аудиторії. Їх можна надсилати на електронну скриньку info@glavcom.ua з темою листа «Мовне питання».

Вивчаймо мову разом, говорімо та пишімо правильно!

Усі випуски читайте 👉 у спецпроєкті «Мовне питання»

Показ і показання; протипоказ і протипоказання. Ці паронімічні пари змушують багатьох чухати потилиці. Дехто вбачає в «показанні» російську кальку і замінює його словом «показ». Відповідно й «протипоказання» замінює словом «протипоказ». Однак у СУМ-11 (радянському тлумачному словнику) «показ» і «показання» чітко розрізняли, а «протипоказу» там узагалі немає.

Показання – це:

  • виклад обставин у кримінально-процесуальному праві – показання потерпілого / свідка / обвинуваченого; 
  • підстави для медичних призначень – показання для госпіталізації; показання / протипоказання для процедур або приймання ліків;
  • дані вимірювання приладів – показання лічильника / барометра / тонометра тощо. 

Показ – це демонстрація мод, колекції, квартири, продукції тощо. «Протипоказ» у СУМ-11 не фіксується, проте його внесли до СУМ-20 – новішого словника. 

Але «протипоказ», на мою думку, – це скорочений покруч. І не тільки на мою думку. Професорка Світлана Бибик зазначає, що свідок дає показання, а для ліків є показання і протипоказання. Не покази і не протипокази. Я теж дотримуюся цієї мовностилістичної поради. Але зазирнімо таки у ГРАК (корпус текстів). «Протипокази» трапляються всього 150 разів, а «протипоказання» – 3071 раз, що підтверджує правильність уживання саме другого слова.

• 1 •

Надія Ґозау: Моє запитання стосується вашого коментаря до радіодиктанту-2026. Ви аналізуєте словосполучення, в якому «непідвладна» – означення.  А в диктантовому реченні це слово – не означення, а частина складеного іменного присудка: мова (Є) не (Є) підвладна...

Ішлося про «непідвладна часопростору». Пані Надія, як і багато хто, вважає, що через позицію присудка там треба було писати «не» з прикметником окремо: «не підвладна часопростору». Але однієї позиції присудка недостатньо. «Непідвладна чомусь» – це цілісна ознака. Порівняймо з «невідповідна чомусь». Маємо купу прикладів у словнику з написанням разом: «Торік, коли вона переступила за свій пенсійний вік, їй раптом спало на думку, що не тільки актрисам треба своєчасно сходити зі сцени, щоб не бути жалюгідними в невідповідних літам ролях, а і їй теж на великій сцені життя треба поступитися місцем для молодших» (Б. Антоненко-Давидович). Тобто тут жодної помилки немає, на відміну від «півхвилин».

• 2 •

Юрій Гаврилюк: Мене, може, одного турбує питання наголосу в диктанті: «кожен думав би про когóсь особливого», а не «про кóгось»? У «Складних випадках наголошення» С. І. Головащука – «когóсь», але «до кóгось»...

Саме так. Тішуся, коли люди вміють послуговуватися словниками. Під час читання Радіодиктанту припустилися помилки наголошення.

• 3 •

Марина Коцик: Підкажіть, з Олешок чи з Олешків? У медіа бачу і так, і так.

Назва міста Олешки в родовому відмінку має форму не Олешок, а Олешків. Це засвідчено у словниках. Але назва походить не від чоловічого імені Олешко, як багато хто думає, а від «вільха» (давньоруське «ольха»). Є схожий топонім – Олешшя (урочище, де росте багато вільх). Ну а родовий відмінок – Олешків, а не Олешок – це так само, як правильно Кринків, а не Кринок (село в Олешківській міській громаді).

• 4 •

Василь Андрішак: Російською «рябь» (на воді) – українською «брижі». Як перекласти з російської «вода зарябила»?

Вода забрижила.

• 5 •

Настя Азарова: Чи коректне це армійське вітання «Бажаю здоровʼя» чи це калька з російської?

«Бажаю здоровʼя!» – успадкована радянська армійська традиція (від «Здравія желаю!»). Хоча є традиційне українське привітання «Доброго здоров'я», а «Бажаю здоров'я» подібне до нього. Можливо, саме тому багато хто з можновладців не хоче від нього відмовлятись. Нагадаю, що з 2018 року статутне армійське привітання – «Слава Україні!».

• 6 •

Юлія Павлова: Чи можна сказати «у війну» у значенні «протягом війни, під час війни»?

Звісно. Одне зі значень цього прийменника – просторові відношення. «Жінки не мав ніколи, бо у війну з німцями, ще кайзерівськими, пошкодив йому осколок ту частину тіла, яку Свирид звав «апаратом» (Григір Тютюнник).

• 7 •

Леся: Ловець снів пишемо з малої без лапок? Дякую.

Якщо ви про амулет, а не назву фільму, то так. Це як і мінерал котяче око.

• 8 •

Анастасія Герасименко: Як називати машинний бардачок? Читала «ладник», але який же це ладник, якщо в ньому безлад?

Отож. Хіба що жартома казати безладник чи безладничок. А взагалі «бардачок» у СУМ-20 є і навіть без позначки «розмовне»: «невеличке відділення в автомобілі, яке знаходиться поруч зі щитом керування і признач. для зберігання документів, ключів і т. ін.». Зверніть увагу й на слово «знаходиться», що його деякі чистомовці забороняють уживати в цьому значенні. Про «знаходитись» ми писали в 35-му випуску, а в 13-му випуску – про те, що «бардак» є видозміненим у російській мові французьким словом «бордель». Саме так його виводить український етимологічний словник, а словники Уманця і Спілки та Кримського і Єфремова підтверджують: наводять російською «бордак» (через о) і перекладають як «бардак» і «борділь». Тобто можна припустити цікаву ситуацію: «бордак» зайшло з російської, видозмінилося в українській до «бардак» і повернулося в російську в такому вигляді. Тому автомобільний «бардачок» я б не чіпала.

• 9 •

Юлія Щука: Чи є в українській мові слово милота? 

Його не фіксує жоден словник. А якщо ще й наголошувати на останній склад, то точно буде росіянізм. В корпусі текстів бачила «милота» як варіант до «милоть» – верхній одяг із козячої або овечої шкури.  

• 10 •

Валерій Кіндрат: Як українською перекласти «бдительный»?

Недріманний, невсипущий, пильний (словник Кримського і Єфремова).

Запитання для Ольги Васильєвої надсилайте на електронну скриньку info@glavcom.ua з темою листа «Мовне питання». 

«Главком»