Радіодиктант-2026: що з ним не так? 10 запитань до мовознавиці

«Главком» із філологинею Ольгою Васильєвою у рубриці «Мовне питання» щотижня розбирають тонкощі української лексики, стилістики, акцентуації, правопису, а також відповідають на запитання читацької аудиторії. Їх можна надсилати на електронну скриньку info@glavcom.ua з темою листа «Мовне питання».

Вивчаймо мову разом, говорімо та пишімо правильно!

У вівторок, 27 жовтня, уся країна писала Радіодиктант національної єдності. Текст «Лист, який не закінчується» написав письменник і ветеран війни Артур Дронь. Розберемо сьогодні правопис 10 цікавих слів із тексту.

1. Направду. Розмовний прислівник. Як і «насправді», не є вставним словом і комами не відокремлюється.
2. Пів хвилини. Згідно з правописом (§ 36 «Складні іменники») невідмінюваний числівник «пів» зі значенням «половина» пишемо з наступним іменником окремо: пів аркуша, пів години, пів літра, пів яблука, пів України тощо. Але якщо це єдине поняття, то пишемо разом: «піваркуш», «півколо», «півкуля» тощо. У диктанті було так: «крізь пів хвилини й дóби». Тобто маємо логічну неузгодженість: крізь скільки і крізь що. Мало бути «крізь півхвилини» (від «півхвилина» у множині). І хоча слова «півхвилина» немає у словниках, це міг бути індивідуально-авторський неологізм, утворений за аналогією до «піваркуша» чи «півкола».
3. Впівсили. Пишемо разом, бо це прислівник, що означає «наполовину сили, не на повну силу».
4. Різьбяр. Перед «я» апостроф не ставимо, бо перед буквою на позначення губного звука «б» є інша буква, що належить до кореня. (Див. § 7 правопису.)
5. Гіперсильно. Пишемо разом, як усі слова з першою іншомовною частиною, що визначає кількісний вияв чого-небудь: як екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-, мульти-, нано-, полі-, прем’єр-, преміум-, супер-, топ-, ультра- (див. § 35 правопису). «Гіпер» – вищий від звичайного.
6. Довго-довго. Пишемо з дефісом. Це складний прислівник, утворений повторенням слова (див. § 41).
7. Хоч-не-хоч. Пишемо з двома дефісами. Це складний прислівник, утворений повторенням основ зі службовим словом між ними (див. § 41).
8. Розстібнути. Дієслово, яке вживається рідше, ніж «розстебнути».
9. Зеесушний. Згідно з § 61 суфіксальні утворення від звукових абревіатур пишемо малими літерами: оонівець / оонівка / оонівський (від ООН); натовець / натовка / натовський (від НАТО); упівець / упівка / упівський (від УПА). І хоча ЗСУ – це не звукова абревіатура, а буквена, похідні теж треба писати малими літерами.
10. Непідвладна часопростору. Згідно з § 44 правопису роздільне написання «не» за наявності залежного слова передбачене тільки для дієприкметників (напр., не засаджена квітами площа). Докладніше писали про це в 73-му випуску. 

Загалом можна сказати, що текст невимушений, досить простий, з короткими реченнями та зрозумілими розділовими знаками. Утім, хоча знаки й зрозумілі, тире і двокрапок було багато: тире – пʼять, двокрапок – чотири. А ще було три знаки оклику. Сподіваємося, наші читачі й читачки не наробили багато помилок, а якщо й наробили, то бодай приємно провели час.

• 1 •

Тетяна Жук: Пані Ольго, почула розмову двох жінок. Одна каже: «Нажарила сирників за рецептом Коваленчихи, то вийшли, як шлапаки». Що таке шлапаки і що жінка мала на увазі?

Шлапаки – це старе взуття. Тут варіантів два: або ж сирники вийшли грубої, твердої текстури, як старе взуття, або ж розвалились, як старе взуття. І тут є суперечність, адже розвалитися сирники можуть, тільки якщо текстура занадто ніжна, а не груба. Що саме мала на увазі та жінка, ми вже зʼясувати не зможемо.

• 2 •

Олена Мотика: Як перекласти «на отшибе»? Чи є взагалі відповідники?

Є. На відшибі / одшибі, на стерчку / стирчку (словники Кримського і Єфремова та Виргана і Пилинської). У Ніковського взагалі утворено прислівник: навідшибі. А переклад у Караванського – на відлюдді.

• 3 •

Любов Арханова: Добрий день. Скажіть, будь ласка, «протиріччя» – це калька? 

Так. Утворена від рос. «противоречие». Тлумачний словник подає «протиріччя» як «те саме, що суперечність». Тобто первинним є таки «суперечність», а калька, якщо і потрапила до словника, то залишається вторинною.

• 4 •

Олександр Тихий: Читаю в книжці: «Мешкав у квартирі з виглядом на річку». Так переклали «вид». Помилка зрозуміла. А якщо ідеться не про краєвид, а про «вид», скажімо, на стіну, як тоді? Адже ніякий це не краєвид.

Треба перефразовувати. З вікна видно стіну / вікно виходить на стіну і т. д. Словник не наводить «вид» у значенні «краєвид». А скло заднього виду – це скло заднього огляду.

• 5 •

Андрій Барабаш: Почув нещодавно по радіо словосполучення «жити за прибутками». Щось тут не так чи мені здається?

Не здається. Це так неоковирно калькували російське «жить по средствам». А правильно буде – жити відповідно до статків. 

• 6 •

Віталія Кравченко: Скажіть, будь ласка, а чим замінити «Доброго ранку!», якщо ранок виявився зовсім недобрим? Чую, що дехто просто каже: «Ранку!». Може просто вітати з ранком?

Ого! Чим уже «доброго ранку» не вгодило, якщо там якраз побажання, а не так звана констатація, як у «добрий день»? «Ранку» звучить дурнувато. Я взагалі вітаюся тільки «добрий ранок» без усіляких заморочок. Це передусім вітання, а побажання можна зробити наприкінці: «Гарного вам дня». 

• 7 •

Марина Якименко: Які фемінітиви до «коуч» і «завуч»? Друге – абревіатура, але є ж «нардепка».

Коучиня. А от завуч – завучка (скорочено від «завідувачка»). «Коучка» – не дуже симпатичний фемінітив, бо забагато «к» і звучить, як «квочка».

• 8 •

Сергій Осока: Якщо писати не Юлія Навальна, а Юлія Навальная (щоб підкреслити, що це росіянка), то як його відмінювати: Юлії Навальної чи Юлії Навальной?

В українській мові є нестягнені форми прикметників: зеленая, зеленеє, зеленії, тому «Навальная» може відмінюватись як «Навальної». А якщо хтось хоче «Навальной» (як у російській), то має передавати й російську фонетику: «Навальнай». Але це маячня. Професор Пономарів про таке казав: «Геть дійшли до ручки». Дотримуймося правил української мови.

• 9 •

Оксана Іванова: Як писати Гел(л)овін: з однією «л» чи з двома?

Формально правильно з двома, бо передаємо з власної англійської назви Halloween, а у власних назвах подвоєння зберігається. Однак узвичаїлося написання з однією «л». У корпусі текстів (ГРАК) Геловін трапляється частіше, ніж Гелловін (586 проти 467). Професор Пономарів теж радив писати з однією. Головне – не писати, як росіяни, через «х» та «уі»: Хелоуін. Англійський звук h передаємо як «г»: госпіс (див. § 122 правопису), а w – як «в»: вікенд (див. § 124).

• 10 •

Оксана Мотрій: Як сказати українською «утро вечера мудренее» і «поделом»?

Ранок покаже; катюзі по заслузі.

«Главком»