Семен Семенченко: Якби бійцям дозволяли стріляти по ворогу, вони почувалися б краще
«У звіті ООН про Іловайський котел використали лише дані сторони, яка під повним контролем Росії»
Минулого четверга голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіона Фрейзер презентувала доповідь ООН щодо порушення прав людини та міжнародного права під час трагічних подій у районі Іловайська у серпні 2014 року.
Як повідомляв «Главком», представники Моніторингової місії через чотири роки після Іловайського котла стверджують, що серйозних порушень прав людини у війні на Донбасі припускалися всі сторони конфлікту, але особливо «відзначився» саме добровольчий батальйон «Донбас». Злочинам проросійських бойовиків та російських військових в оприлюдненому звіті приділяється значно менше уваги. Важлива деталь: усі звинувачення базуються на свідченнях осіб, яких укладачі звіту опитували на окупованій території.
Представники батальйону «Донбас», яким на момент трагічних подій командував Семен Семенченко (з 2014 року нардеп від «Самопомочі» та перший заступник голови парламентського комітету з нацбезпеки), цей звіт назвали провокацією, яку навмисно випустили до роковин Іловайської трагедії. Учасники трагічних подій заперечують перелічені у документі злочини.
Анатолій Виногродський, фактично права рука Семенченка, який командував батальйоном «Донбас», звертає увагу на хронологічні помилки у звіті подій і учасників боїв. За словами самого Семенченка, у звіті сепаратисти та терористів «Л/ДНР» подають як представників цивільного населення, а також там фігурують невідомі йому «добровольці» батальйону «Донбас», про яких він ніколи не чув. «Наприклад, якийсь боєць із позивним «Кат». Ми не знаємо, хто це», - додає засновник батальйону «Донбас», народний депутат України Семен Семенченко.
Оприлюднення звіту спричинило резонанс в Україні. Після розголосу Семен Семенченко вирішив спеціально зустрітися з головою Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіоною Фрейзер. «Главком» розпитав депутата про результати розмови.
До чого прийшли під час бесіди?
Я запропонував організувати співпрацю з добровольцями, які були в Іловайську. Вони розглянуть її. Ми запропонували опитати велику кількість цивільних і колишніх військових для того, щоб забезпечити незаангажованість звіту. Маємо довести українцям, що ООН - це не ворожа організація, яка зводить наклеп на патріотів, що вона дотримується норм, які прописані в її ж мандаті – неупередженості, об'єктивності, прозорості.
Домовилися, що на початку вересня вони вийдуть на зв'язок і ми почнемо співпрацю з метою ефективного розслідування всіх обставин подій в Іловайську, щоб припинити спекуляції та інсинуації.
Пані Фрейзер пояснила вам, чому звіт вийшов однобоким та упередженим?
Вони пояснили, що відправляли туди (на окуповані території – «Главком») постійних представників їхньої місії, які працюють в Донецькій області, які, власне, так, як написано у звіті, і описали ситуацію... Відповідь на наше запитання була приблизно такою: «Тому що так сталося». Як тільки ми дізнались про цей звіт, то одразу ж запропонували перевірити детальніше дані, які у ньому наводяться. І тут питання не тільки у критиці ООН. У цьому є позитивні сторони. Я маю на увазі, що ООН може натиснути на наших можновладців, аби ті відновили розслідування трагедії в Іловайську.
З приводу підготовки звіту… Я думаю, що в ООН занадто довірились тим членам моніторингової місії, які є росіянами, білорусами, тим членам, які самі з окупованих територій. Я це знаю точно, бо бачився з членами цієї комісії під час зустрічі з Фіоною Фрейзер. Якби ми дізналися про цей звіт у 2016 році, коли він формувався, то можливо, все б виправили, але вони ж нам не повідомляли. Вони використали дані сторони, яка під повним контролем Росії, і їхні припущення зробили висновками звіту.
В ООН змогли відповісти, чому раніше не опитали вас та інших членів батальйону «Донбас»?
Вони сказали, що опитували якихось 20 добровольців, але яких – не сказали. Якщо ми в публічну площину переведемо це співробітництво з ними, то у нас буде більше шансів проконтролювати, щоб подібних вкидів більше не було, тому що насправді в звіті помилка за помилкою.
Давайте поговоримо про те, що відбувається на Донбасі. Як позначилось переформатування АТО в Операцію об’єднаних сил? Наприклад, командувач ООС говорив, що «Правий сектор» не може перебувати на передовій…
Добровольці ніяк не вписалися. Зараз добровольці залишилися невеликими вкрапленнями в рядах контрактників. Дуже багато вже пішли. Зараз близько 400 осіб йдуть з добровольчих полків. Я не хочу називати полки, тому що потім візьмуть пару продажних бл*дей, виведуть на прес-конференцію і вони скажуть, що це неправда.
Ті принципи, за якими обіцяли будувати армію в 2014 році, не дотримуються.Йде побудова пострадянської армії. Я не маю жодних претензій до солдатів і офіцерів. Я маю претензії до тих, хто таку армію будує, тому що маленька пострадянська армія не може перемогти велику пострадянську. Ми повинні діяти за новими принципами і тут добровольці повинні були стати кістяком армії. По факту залишилося все те ж саме. Тому добровольці і йдуть. До того ж, вони там не дуже бажані гості. Вони хочуть воювати, а їм це не дають робити.
Ви були одним з організаторів блокади Донбасу. У ЗМІ пишуть, що вона не була настільки ефективна, як про це заявляли на початку. Передусім, мова йде тепер про те, що вугілля з окупованої території, тепер заходить в Україну як російське…
На сьогоднішній момент ті ешелони з лісом, з рудою, з залізом, з деталями, які йшли через лінію зіткнення, більше не йдуть. Наші люди перебувають на редуті, на Бахмуті, і спостерігають, чи не порушується режим блокади. Має бути другий етап – це перекриття того, що йде через російський кордон… А перший етап, я вважаю, пройшов дуже успішно. Тут велике спасибі не тільки тим, хто брав участь і допомагав, а тим депутатам обласних, районних, міських рад, які практично по всій Україні підтримали цю блокаду і зажадали припинити ганьбу під назвою торгівля з ОРДЛО.
Ті, хто торгував з ОРДЛО, намагалися з вами контактувати?
Ні. Це марно. Я для них довбанутий на всю голову.
Який нині моральний дух наших бійців?
Якби бійцям давали можливість стріляти по ворогу, атакувати, тобто робити те, для чого вони йшли на фронт, вони почувалися б краще. Дуже багато зараз не розуміють суті того, що відбувається, для чого це робиться. Я не можу надто різко висловлюватися, бо розумію, що будь-які висловлювання будуть демотивувати людей.
Ще у травні нардеп Андрій Левус заявляв, що за його поданням розглянуть можливість виключити зі складу парламентського комітету з нацбезпеки нардепа Сергія Льовочкіна через постійну неявку та скандальний концерт до Дня перемоги на «Інтері» та він досі у складі комітету. Поясніть, чому?
Він був один раз на засіданні в 2015 році, коли проголосовано рішення комітету в тому числі його голосом про те, щоб передати справу щодо Іловайська на розгляд в прокуратуру, де ця справа і загинула, умовно кажучи. Я голосував «проти», він «за». Більше я його не бачив. Все дуже просто: Льовочкін – частина влади, він зараз нібито в опозиції, але він співвласник каналу «Інтер», тому «Народний фронт» і БПП можуть на нього лаятися, але ніхто його не прибере. Це ж не Надія Савченко. Я готовий проголосувати хоч зараз. Я думаю, якби інші члени були «за», то давно б уже змусили голову комітету поставити це питання на голосування.
Ви згадали про Надію Савченко. Вважаєте її невинною?
Я не знаю, чи винна вона, але її справа виглядає смішно. І те, що міномети у Верховній Раді, і те, що сестра Савченко стає замість неї президентом – це показник того, що слідчі начиталися детективів. Однак я обіцяв і обіцяю голосувати за всі подання на притягнення до кримінальної відповідальності народних депутатів. Я б голосував і за себе також. Мені дуже не подобаються висловлювання Надії Савченко про зустріч з Захарченком, про зустріч з російськими офіцерами, про те, що бойовиків теж треба поважати... Я категорично проти подібних заяв. Що стосується винуватості… Думаю, це, скоріше за все, провокація. Подивимося, що буде на суді. Якщо вона не винна, то ця справа тільки на користь їй, але я її не підтримую, тому що їздити на окуповану територію під час війни, зустрічатися з ворогами України і говорити про те, що з ними потрібно вести переговори – це неприпустимо для народного депутата.
За рік вибори до Верховної Ради. Підтримка «Самопомочі», до якої ви належите, відповідно до соцопитувань значно впала. Залишатиметеся у цій політичній силі, чи бачите себе в іншій?
Я взагалі ще не вирішив щодо свого політичного майбутнього, бо я йшов до парламенту для того, щоб допомогти, чим можу, в боротьбі України з Росією. Минуло чотири роки. У мене думка дуже змінилася, тому я буду шукати своє місце, де я корисний країні, але не факт, що буду продовжувати політичну діяльність.
Юлія Тунік, «Главком»
Також читайте: