Скарби Януковича та гора вибухівки. Інтерв’ю з керівником Агентства з розшуку і управління активами

Агентство з розшуку і управління активами – орган, створений майже одночасно із Антикорупційною прокуратурою та Національним антикорупційним бюро. Проте, на відміну від САП і НАБУ, у кріслі очільника цього органу ніхто надовго не затримувався. Нині у статусі виконувача обов’язків органом керує вже третій топ-менеджер. Паралельно триває конкурс на повноправного очільника АРМА, а також судовий розгляд кримінальної справи проти колишнього керівника – в.о. голови Віталія Сигидина і його заступника Володимира Павленка щодо викрадення $400 тис. із рахунків АРМА. ЗМІ повідомили, що 7 лютого суд визнав нинішнього тимчасового виконувача обов’язків голови Агентства Дмитра Жоравовича фігурантом цієї справи. З цього «Главком» і почав розмову з керівником Агентства.

Деякі ЗМІ нещодавно опублікували новину про те, що суд визнав вас «фігурантом цієї корупційної справи». Прокоментуйте, будь ласка, що це за дивне формулювання і що відбулось насправді.

Задля уникнення інформаційних інсинуацій пропоную уважно прочитати відповідне судове рішення. В ньому суд зобов’язав підозрюваного утриматися від спілкування з рядом осіб, у тому числі з понад двадцятьма співробітниками АРМА, зокрема, які входять до складу комісії, що проводить службове розслідування стосовно згаданих вище людей. Крапка. Я не маю в цьому провадженні про розкрадання $400 тис. (проти екскерівника АРМА) ані статусу свідка, ані підозрюваного, як і жодного відношення до цієї справи взагалі. Натомість гучні заголовки у ЗМІ є намаганням принаймні інформаційно пов’язати моє ім’я з цим скандалом. Вважаю це проявом дискредитаційної кампанії проти мене перед конкурсом.

На вашу думку, чому ніхто з ваших попередників не затримувався в цьому кріслі довго?

Давайте розберемося, як довго працює наш орган. З моменту створення АРМА «на папері» минуло сім років, тоді як фактично орган виконує функції лише понад чотири роки. Це досить короткий проміжок часу, оскільки йдеться про становлення абсолютно нової та унікальної для України інституції. За цей період, до мого призначення, Агентство мало лише двох керівників. І, власне, тільки перший очільник був обраний на конкурсних засадах та працював у статусі повноцінного голови. Натомість мій безпосередній попередник був призначений тимчасовим виконувачем обов’язків, як і я, а цей статус апріорі не має постійного характеру. Я вважаю, що вже давно настав час, коли АРМА повинна отримати повноцінного голову, який візьме на себе відповідальність за розвиток органу у тривалій перспективі.

Щоб закрити кадрове питання, розкажіть про Вахтанга Бочоришвілі (колишній керівник Управління менеджменту активів, який є ще одним фігурантом справи про розкрадання $400 тис. – «Главком»). Чому тоді, коли суд ухвалив рішення його відсторонити, його не відсторонили, а просто створили іншу посаду?

Судове рішення стосувалося обрання йому запобіжного заходу, домашнього арешту і відсторонення від займаної на той час посади. Рішення було повністю виконане – Бочорішвілі відсторонили з посади начальника Управління менеджменту активів. Я, як керівник, не маю можливості прийняти рішення стосовно звільнення посадової особи без її бажання на те, тому Бочорішвілі було переведено на іншу посаду, відповідно до його заяви. Інші два учасники цих резонансних справ – колишній т.в.о. Віталій Сигидин та його заступник Володимир Павленко – написали заяви про звільнення. Сигидин був звільнений за власним бажанням, Павленко також, але згодом відкликав свою заяву. Зараз триває судовий процес щодо його поновлення на посаді.

Крім того, наявність підозри не означає винуватість особи у вчиненні злочину, для цього потрібен вирок суду. До вироку ми не можемо робити ніяких висновків і маємо чітко дотримуватися вимог законодавства.

«Всі охочі мали змогу взяти участь у конкурсі»

Зараз триває конкурс на посаду голови АРМА. Громадські організації скаржаться на його непрозорість, на «дитячий» рівень тестів. У конкурсній комісії навпаки стверджують, що більш прозорого конкурсу ще не було. Які ваші враження?

Умови конкурсу визначені законодавством, фахівці давно визначили, як повинен проводитися конкурс, які мають бути умови для кандидатів, які документи необхідні. Стосовно тестів – не зважаючи на те, що дехто вважає їх легкими, два кандидати не змогли подолати цей етап конкурсу, і, в підсумку, залишилося лише 10 кандидатів з 12, які подали документи. Загалом, як на мене, конкурс відповідає необхідним стандартам і проходить цілком прозоро.

Подавалося 12 осіб. Чому так мало? До прикладу, на директора НАБУ та голову САП кількість кандидатів була в кілька разів більшою.

На мою думку, очолювати АРМА – нелегка задача і, можливо, люди не хочуть брати на себе відповідальність. Строк для подачі документів був досить тривалим, і всі охочі мали змогу взяти участь у конкурсі.

У вас є якісь новини власне з цього конкурсу? Було 12 претендентів, двоє не склали тести, лишилось 10?

Наскільки мені відомо, з 12 кандидатів пройшло лише 10, і лише вони візьмуть участь у наступному етапі конкурсного відбору. Наступне засідання комісії призначено на 21 лютого. До того часу документи кандидатів мають бути відправлені на спецперевірку.

А кого ви вважаєте своїм найбільшим суперником на конкурсі?

Серед сильних кандидатів є ті особи , які працювали або працюють в АРМА. Оскільки саме вони, власне кажучи, розуміють специфіку роботи Агентства. Я вважаю, що очільником органу має бути особа з відповідним досвідом, компетентністю та незаплямованою репутацією.

«В європейських країнах значно більше вироків стосовно конфіскації майна»

Якщо до рук АРМА потрапляє майно, Агентство тільки шукає управителя чи також може управляти цим майном?

У АРМА є дві основні функції: розшук майна – функція, якою користуються правоохоронні органи шляхом звернення до нас з відповідними запитами, і АРМА надає інформацію про активи, які потенційно здобуті злочинним шляхом та можуть бути арештовані. Інший ключовий напрям діяльності – це управління арештованими активами, яке здійснюється на підставі ухвали суду. Своїм рішенням суд не лише передає Агентству активи в управління, але й визначає його конкретний спосіб – передача управителям у тимчасове комерційне користування для збереження вартості активу або реалізація майна на торгах з подальшим збереженням і збільшенням коштів від продажу.

Чи траплялися ситуації, коли ви передавали майно якомусь управителю, потім рішенням суду це майно поверталося до первинного власника і він казав управителям: «що ж ви наробили з моїми активами, ви занехаяли мій бізнес»?

Такі ситуації дійсно можуть бути. Для їх уникнення перед фактичною передачею активу управителю здійснюється його оцінка. Коли АРМА повертає актив власнику відповідно до ухвали суду, проводиться огляд цього майна і так ми фіксуємо, в якому стані актив передано управителю і в якому – повертається власнику. Крім того, однією з функцій АРМА є моніторинг ефективності управління, який передбачає проведення постійних перевірок господарської діяльності управителів.

Стосовно того, чи були такі випадки, хочу навести приклад управління двома ТЕЦ на Львівщині. Зараз до нас надходить багато запитів від адвокатів власників ТЕЦ про стан їхнього майна і ми готуємося до можливих позовів щодо пошкодження активів. Але насправді управитель – ТОВ «Нафтогаз Тепло» – постійно проводить відновлювальні ремонти, замінює мережі і обладнання, вкладаючи великі ресурси на утримання цих об’єктів. Тобто де-факто компанія-управитель інвестує в ТЕЦ не менше, ніж власник, однак це не позбавляє АРМА судових претензій, які є інструментом власників та їх представників у боротьбі за повернення контролю над активами.

Якщо АРМА продає майно, хто отримує гроші?

Реалізація арештованого майна – це спосіб збереження його вартості. Як це працює? Отримані від продажу кошти розміщуються на депозитному рахунку АРМА у банку і на них постійно нараховуються відсотки за вигідними ставками, точніше – за одними з найбільш вигідних ставок на ринку. Завдяки цьому, після скасування арешту на проданий актив його власник отримує кошти разом з нарахованими відсотками. Якщо ж актив конфіскують на користь держави, ці кошти будуть перераховані до бюджету.

Наразі АРМА має повноваження реалізувати лише арештоване рухоме майно, зокрема, якщо воно швидко псується, швидко втрачає вартість або потребує надмірних витрат на збереження. Нерухомість може бути продано тільки після вироку про конфіскацію. Спосіб управління – передати управителю чи на реалізацію – визначає виключно суд в ухвалі. Тобто актив може бути реалізовано, якщо: а) він належить до певних видів майна, яке підлягає реалізації; б) є конкретне рішення суду, яким передбачено його реалізацію. В разі дотримання цих умов АРМА передає актив реалізатору – спеціальному майданчику, відібраному на відкритому конкурсі, який організовує та проводить торги, у тому числі забезпечує оцінку майна. Після продажу кошти потрапляють на депозит АРМА.

Ваш попередник в одному з інтерв’ю розказував, що українська АРМА є унікальною в тому, що вона не лише продає майно, а ще й шукає управителя майном. Подібних агентств дуже мало у світі, в основному, вони лише продають. Чи не простіше було б саме продавати?

Ми використовуємо досвід наших іноземних партнерів, але є нюанси, пов’язані з вітчизняним контекстом. Розумієте, в європейських країнах значно більше вироків стосовно конфіскації майна. На рівні законодавства АРМА наділене повноваженнями управляти конфіскованими активами та активами, арештованими з метою подальшої конфіскації. Однак у наших реаліях таких вироків практично немає.

Крім того, АРМА має можливість продавати лише рухоме майно, яке відповідає певним критеріям, наприклад, швидко псується або швидко втрачає вартість. Ми не можемо нічого продати без відповідного рішення суду, а коли йдеться про нерухомість, то зобов’язані шукати для неї управителів, аж поки не буде обвинувального вироку і конфіскації.

Загалом хотів би зазначити, що проблема не в тому, як простіше було б управляти, а в тому, що ми повинні зберегти вартість активів тими способами, які мінімізують ризики для держави і власників арештованого майна. Сьогодні, з огляду на особливості розвитку правоохоронної і загалом правової системи України, співвідношення доступних шляхів управління зміщується у бік передачі активів управителям, а не реалізації. Можливо, з часом баланс буде змінюватись.

Який обсяг коштів на сьогодні перебуває на депозитах АРМА (і арештовані, і кошти від реалізованих активів)?

Станом на сьогодні сума на депозитних рахунках складає понад 800 млн у гривневому еквіваленті, що є рекордним показником для Агентства. За час роботи АРМА на депозитні кошти загалом нараховано близько 120 млн грн у вигляді відсотків. Хочу зазначити, що лише за кілька останніх місяців на депозитних рахунках було додатково розміщено близько 200 млн грн. У тому числі маємо історичний прецедент – нещодавно в управління АРМА вперше передано арештовані кошти за згодою власника, тобто на добровільній основі. Це свідчить про зростання довіри до органу та правоохоронної системи загалом.

За минулий рік АРМА повернула державі активів на 42 млн грн. Тоді як на її утримання було витрачено 200 млн… То чи варта шкура вичинки?

Особисто я, як керівник, ставлю перед нашим органом у тому числі задачу приносити державі більшу фінансову користь. Але в цьому питанні варто чітко розставляти акценти. В інформаційному просторі досить давно склалася хибна традиція порівнювати чисті надходження до бюджету і бюджетні витрати на роботу АРМА. Вкотре наголошую – це некоректно! Адже головне завдання АРМА – забезпечувати розшук активів та збереження вартості арештованого майна, а не створювати прибутки. Ми не комерційна організація, не суб'єкт господарювання, а допомоміжна структура для правоохоронних органів з унікальними функціями управління арештованими активами.

Але якщо все ж відповідати цифрами, то фактичні витрати на роботу центрального апарату АРМА за минулий рік – близько 180 млн грн. Водночас АРМА забезпечило: 1) майже 42 млн грн від управління активами за договором; 2) понад 110 млн від реалізації майна; 3) близько 38 млн грн від управління арештованими грошовими коштами. Тобто загалом виходить понад 190 млн грн, не враховуючи тих сум, які управителі витратили на утримання активів. А це і поточні ремонти, і комунальні платежі, і заробітна плата працівникам, податки тощо.

І, звісно, не кажучи про те, що за минулий рік АРМА розшукало 25 тисяч одиниць майна та немайнових активів на понад 13 млрд грн.

Чи є межі того, суд визначає чи якось прописано, що може управитель робити з майном? Якщо це, умовно, приватний дитячий садок, чи може він його знести і там зробити, наприклад, парковку?

Такі межі є. Обираючи управителя, ми орієнтуємося на його програму управління. Наші співробітники вирішують, наскільки він може бути ефективним, чи має необхідний, документально підтверджений досвід. Претендент на управління активом повинен чітко вказати, яким шляхом буде використовуватися актив. І всі ці та інші умови фіксуються у договорі управління, дотримання умов якого АРМА контролює. Тобто, варіант знесення, капітальної перебудови, продажу активу, наприклад будівлі, виключений. Це неможливо хоча б тому, що нам передають арештоване майно, яке до вироку суду залишається законною власністю певних осіб, що закономірно обмежує дії управителів з цим майном.

Ви зараз боретеся за ухвалення законопроекту про розширення доступу АРМА до інформації. Що це за законопроект та якої інформації вам не вистачає?

Цей законопроект подано до Верховної Ради ще півтора року тому. Одна з його важливих цілей – забезпечити реалізацію статті 10 нашого спецзакону, яка передбачає доступ АРМА до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Річ у тім, що на Агентство покладено обов’язок формування та ведення реєстру арештованих активів, який сприятиме кращій координації правоохоронних, судових та інших органів, а також більшій прозорості всіх дій з арештованим майном. Це має бути інтегрована база даних, побудувати її неможливо без автоматизованого обміну даними з іншими реєстрами, у тому числі з ЄРДР. Відповідно до чинної редакції нашого закону доступ до реєстру досудових розслідувань має бути врегульований спільним наказом АРМА та Офісом генерального прокурора. Цей наказ вже давно в роботі, хоча й без помітного прогресу, тому ми просимо законодавця вирішити проблему саме через закон. Наголошую, що це потрібно не тільки АРМА, але й правоохоронним органам, і судам.

Ваш попередник скаржився, що багато ухвал вчасно не вносяться до Єдиного реєстру судових рішень, або взагалі не вносяться. Чому? Не вистачає людей чи це так комусь потрібно?

Річ у тім, що деякі ухвали не підлягають оприлюдненню, оскільки є засекреченими. АРМА потребує інформації не тільки про ухвали, якими активи арештовуються та передаються в управління Агентству, але й про судові рішення, якими арешти скасовуються. Адже протягом 10 днів після скасування арешти на актив ми зобов’язані повернути його власнику.

Слід зауважити, що змінами до Спеціального закону про АРМА, які набрали чинності кілька місяців тому, передбачено, що АРМА виконує судове рішення про повернення активів власнику лише після появи відповідної ухвали в Реєстрі судових рішень. Тобто можливість повернути актив, наприклад за підробленою ухвалою, сьогодні виключена.

До речі, адвокати скаржаться, що навіть після винесення рішення суду, АРМА не поспішає віддавати активи.

Законодавець вже врегулював це питання більш чітко: тепер АРМА може повертати активи після скасування арешту не лише на підставі ухвал, які надходять до нас від суду чи правоохоронних органів, а й від інших сторін кримінального провадження, зокрема від адвокатів. Але все ж таки, для уникнення помилок ми повинні перевірити цю інформацію в реєстрі. Крім того, разом з ухвалою про зняття арешту та заявою про повернення того чи іншого майна або грошових коштів, власник повинен подати ще ряд документів, які підтверджують, що він дійсно є власником, підтвердити наявність у нього відповідного рахунку (якщо мова йде про повернення коштів), і ми всю цю інформацію також перевіряємо. Якщо всі необхідні документи вчасно надаються, затримок із поверненням активів немає.

«До нас завжди потрапляють цікаві активи, нецікавих немає»

25 січня до АРМА потрапив дуже цікавий актив: 3 тис. тонн вибухівки. Що зараз відбувається з цим майном?

Знаєте, до нас завжди потрапляють цікаві активи, нецікавих немає.

Це не зовсім вибухівка – це порох, складова снаряду. Нині це майно перебуває там, де його виявили правоохоронці. Його нікуди не переміщували. Що з ним робити? Дуже цікаве питання, оскільки в ухвалі суду не зазначено, що АРМА має право реалізувати цей актив.

Тобто продати ви його не можете.

Продати не можемо. Знайти управителя, як ви самі розумієте, фактично неможливо, бо ж як управляти порохом? Ми звернулися до прокуратури, яка має право подати інше клопотання до суду – або про уточнення попередньої ухвали, або про винесення нової. Якщо суд ухвалить рішення про продаж, то актив буде передано для реалізації.

Щодо забезпечення цілісності цього об’єкта, то ми вже звернулися до Міноборони та МВС із проханням організувати його охорону. Тому що АРМА, на жаль, не має можливості – ані коштів, ані передбаченої законом функції – забезпечувати охорону активу до того моменту, як ми знайдемо управителя.

А загалом такі випадки наштовхнули нас на ідею необхідності передавати активи профільним державним підприємствам з моменту винесення ухвали про їх передачу в управління АРМА до моменту, поки ми знайдемо управителя на конкурсних засадах. Це мають бути підприємства, котрі займаються різними видами діяльності, від оборонної сфери до сільського господарства. Не факт, що від цього буде якась економічна вигода, але держава відповідає за майно, яке арештовує, і на певному проміжку часу, поки АРМА фактично не передасть актив управителю, має забезпечити його збереження. Інакше позови власників через псування активів коштуватимуть дорожче.

Які ще нестандартні активи потрапляли до вас: екзотичні тварини, колекція годинників…?

Були і тварини, і годинники, і вживаний одяг, подібних активів чимало. Наприклад, на початку пандемії у 2020 році нам передали партію одноразових медичних масок. Причому в ухвалі не було передбачено можливості їх реалізації, за логікою суду ними потрібно було управляти. Певна річ, це абсурд і, в результаті, цей актив так і не потрапив до АРМА по факту.

Є менш яскравий приклад – елеватор у Новому Айдарі. Він також був переданий нам в управління, але складність пошуку управителя полягає в тому, що цей елеватор знаходиться на відстані 70 км від Луганська, неподалік від лінії розмежування. Тому черга охочих управляти цим об’єктом відсутня – конкурс безуспішно оголошується вже близько 10 разів протягом кількох років.

Чи є у АРМА досвід управління криптовалютами?

Досвіду управління немає, оскільки випадків передачі в АРМА криптовалют ще не було. Водночас ми маємо позитивний досвід розшуку віртуальної валюти, ми навіть розробили окремі методичні рекомендації для правоохоронних органів щодо особливостей вилучення та накладення арешту на криптовалюту. Ми також постійно проводимо різні інформаційно-роз’яснювальні заходи на цю тему, оскільки розуміємо, що це перспективний напрям роботи – капіталізація криптовалют та обсяги транзакцій з їх використанням стрімко зростають у світі. А для України, яка має найбільшу кількість власників криптовалюти та посідає лідируючі позиції щодо зловживань нею, ця сфера особлива актуальна.

«Сьогодні Межигір’я не має законно відібраного управителя»

Розкажіть про майно Януковича. Скільки й чого знаходиться в АРМА, чи передано воно до управителя?

Традиційне питання. Частина майна Межигір’я передана нам в управління, Сухолуччя передане, квартира на Оболонській набережній і ряд активів, які знаходиться на непідконтрольний Україні території – на Донбасі та в Криму. Самі розумієте, що тим майном, яке знаходиться на непідконтрольний території, ми управляти не можемо. Сухолуччя і квартира на Оболонській набережній успішно передані в управління приватним суб’єктам, наразі ефективно використовуються управителями.

Сухолуччя зрозуміло, а як управляють квартирою?

Ми уклали договір з управителем, він здає її в оренду, частину коштів залишає собі як винагороду за свою діяльність, а частину щомісяця перераховує державі.

А що з легендарною колекцією алкоголю?

Досі у Межигір’ї, нікуди не поділася.

Чому його не продають на аукціонах?

Алкогольні напої передавалися в управління АРМА разом з іншим майном на території Межигір’я, і щодо всього цього майна суд не визначив можливості реалізації. Наразі всі активи резиденції знаходяться на відповідальному зберігання громадської організації, яка отримала відповідні права від прокуратури. Але це зберігання де-факто не дозволяє досягти цілей управління, на які орієнтується АРМА, зокрема йдеться про чітку звітність, сплату податків, перерахування надходжень державі тощо. Зараз ми спільно з іншими органами почали більш інтенсивно працювати над проблемами цього об’єкту і маємо певні зрушення. Думаю, найближчим часом суспільство побачить, яким шляхом буде управлятися Межигір’я.

Міністр внутрішніх справ Денис Монастирський нещодавно запропонував АРМА, Мінфіну та МВС взяти під охорону Межигір’я. Чому саме Межигір’я, і який стосунок до охорони мають АРМА і Мінфін?

Сьогодні Межигір’я не має законно відібраного управителя, договір ні з ким не укладено. Громадська організація знаходиться там на добровільних засадах і за великим рахунком нині відсутні надійні гарантії забезпечення цілісності і схоронності майна всього комплексу.

Тому очільник МВС слушно актуалізує проблему необхідності забезпечення принаймні охорони Межигрі'я з боку держави.

Хочу зазначити, що АРМА не отримувало доручення охороняти комплекс, адже таких повноважень у нас немає. Агентство має сприяти організації цього процесу у межах своєї компетенції. Зокрема, йдеться про надання пропозицій щодо визначення сторони, з якою підрозділи охоронної структури, наприклад Нацгвардії, зможуть укласти договір охорони. Тобто АРМА має забезпечити організаційно-юридичний супровід у цій справі.

Давайте поговоримо про опального екснардепа Олександра Онищенка і його офісний центр «Майдан Плаза». Онищенко поширював у ЗМІ інформацію про те, що АРМА і НАБУ захопили цей об’єкт, а потім пропонували його викупити. Що зараз відбувається з цим майном?

Ще у 2018 році АРМА реалізувало на торгах корпоративні права ТОВ «Майдан Плаза». І, власне кажучи, історія на цьому закінчилася. Так як актив було продано, управитель для нього не обирався.

Онищенко не позивався на АРМА до суду?

Наскільки мені відомо, ні.

Що відбувається з УМХ Курченка?

Минулого року суд скасував рішення АРМА про відбір «1+1 Інтернет» управителем Українського медіа холдингу, тому на даний момент цей актив не має управителя.

Загалом управління цим активом є проблемним, оскільки арешт було накладено на корпоративні права підприємств, за якими обліковується нерухомість та інше майно холдингу. А що таке медійний холдинг? Це десятки компаній, вартість яких залежить у тому числі від наявності ліцензій, спеціального обладнання, на якому можна працювати. Знайти управителя одночасно для всіх різнорідних компаній Холдингу досить проблематично. Тому, можливо, доречно йти шляхом передачі в управління окремих активів.

Крім того, оскільки УМХ – це переважно корпоративні права, існує ще одна проблема, пов'язана з особливостями управління цим видом активів. Згідно із законодавством, управитель корпоративними правами не має права без дозволу власника приймати рішення на загальних зборах засновників компанії щодо будь-яких питань, наприклад, про зміну менеджменту підприємства, на корпоративні права якого накладено арешт. А зрозуміло, що коли управитель отримує такий актив і не може змінити директора, то він не має можливості ефективно управляти цим об’єктом. Банально, тому що діючий менеджент виконуватиме вказівки власників.

На вашу думку, скільки ще буде тягнутися ця історія з УМХ?

Непросте питання з огляду на зазначені причини. Очевидно, що потрібне комплексне рішення, яке включатиме зміни до законодавства в частині розблокування управління корпоративними правами, нову ухвала суду про накладення арешту саме на нерухоме майно, а вже після цього і нові конкурси для потенційних управителів.

«Мотор Січ» Богуслаєва. Що зараз з цим підприємством?

Це один зі стратегічних активів, алгоритм відбору управителя для якого передбачений новою статтею 21-1 закону про АРМА. Ця стаття регулює управління стратегічними активами у виняткових випадках, коли АРМА звертається до Кабінету міністрів, аби уряд визначив управителя з-поміж профільних державних підприємств, які здатні зберегти об’єкти критичної інфраструктури.

На сьогодні підприємство працює у штатному режимі, його менеджери не змінювалися. Наголошую, що «Мотор Січ» – стратегічний актив оборонного комплексу, функціонування якого є питанням національної безпеки. Тому рішення щодо цього активу мають ухвалюватися за участі правоохоронних органів, РНБО, Кабміну та інших профільних структур.

«Найприбутковішим активом є комерційна нерухомість групи АІС»

Які з підприємств, які пройшли через АРМА, виявилися найбільш дохідними для держбюджету?

Сьогодні найприбутковішим активом є комерційна нерухомість групи АІС, якою управляє ТОВ «Воздвиженка» (понад 2 млн грн щомісяця), значний дохід приносять арештовані баржі, якими управляє Дунайське пароплавство. До скасування арешту високу дохідність показували залізничні «вагони Клименка», комерційна нерухомість у ТРЦ «Гулівер».

Щодо барж – можете назвати суми? Чи це таємниця?

Не таємниця, фактичні надходження можуть варіюватися щомісяця, так як у договорі вони зафіксовані як частка у вигляді певного відсотку від доходу управителя – різні доходи, різні надходження. Баржі приносять бюджету близько 700 тис. грн на місяць, вагони приносили близько 1,5 млн грн щомісяця.

А який найбільший актив проходив через АРМА?

Дві ТЕЦ у Львівській області, трубопровід «Самара-Західний напрямок», акції «Донецькоблгазу», Одеський НПЗ, вже згадувана «Мотор Січ». Майно ТЕЦ, акції облгазу, нафтопровід успішно передані управителям, причому перші два активи – за спеціальною процедурою через розпорядження Кабміну.

Наскільки управителі ризикують якимось майном? Адже є вірогідність, що майно в управителя заберуть і віддадуть власнику?

Управитель ризикує завжди, тому, власне, і постає проблема складності пошуку управителів. Справа в тому, що управління арештованими активами за визначенням є ризикованою, з точки зору бізнесу, діяльністю. Арешт має тимчасовий характер, і практично неможливо спрогнозувати, коли суд його скасує. Тому складно будувати якийсь бізнес-план, робити інвестиції, адже є висока ймовірність, що вкладені кошти не вдасться повернути.

А з чого все ж таки заробляє управитель?

Головна мотивація управителя – грошова винагорода у вигляді частки від отриманого доходу, який генерується від комерційного використання активу. Ця частка вказується у договорі між АРМА та управителем. Однією з переваг управління також є можливість тимчасово використовувати, по суті, готовий і працюючий бізнес. До прикладу, якщо це нерухомість, вам не потрібно будувати її «з нуля», достатньо у разі потреби зробити ремонт і здавати її в оренду.

Суд нічого не визначає тут?

Ні, суд не визначає умови договору, лише шлях, яким ми повинні управляти об’єктом – передача третім особам у тимчасове користування або реалізація. Базові умови договору фактично визначаються на конкурсі, коли ми обираємо найбільш прийнятні програми управління. В цих програмах потенційний управитель пропонує, скажімо, 70% майбутнього доходу перераховувати до бюджету, а 30% – залишати собі. Крім того, ми зважаємо на розмір гарантованого щомісячного платежу, тобто суми, яку управитель буде сплачувати державі за будь-яких умов, незалежно від того, чи зможе отримати якийсь дохід взагалі.

А чи траплялося таке, що суд передає АРМА якесь майно, а вам чи вашим заступникам телефонує його власник і каже: «слухайте, давайте якось домовимося»?

За той час, поки я працюю на цій посаді, у мене таких випадків не було. Але ж всі ми бачимо і розуміємо, що власники активів протидіють нашій діяльності різними способами. В багатьох випадках вони намагаються взяти участь у конкурсі через третіх осіб, щоб повернути фактичний контроль над арештованим активом.

Стосовно яких активів таке відбувалося?

Я б не хотів у деталях коментувати подібні ситуації, оскільки це може впливати на перебіг конкурсних відборів. Але запевняю вас, що таких ситуацій чимало – всупереч арешту ніхто не бажає розлучатися з доходами від потенційно злочинних активів.

Наталія Сокирчук, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»