Справа Володимира Балуха. Як судили українського патріота в окупованому Криму

Роздольненський суд окупованого Криму 4 серпня засудив українця Володимира Балуха до трьох років і семи місяців ув’язнення. Захист має намір оскаржити це рішення. Адвокати сподіваються, що доля їх підзахисного буде вирішена на початку вересня.

Справа Балуха тягнеться з грудня минулого року, коли силовики окупованого Росією Криму виявили на горищі будівлі, де жив Володимир з матір’ю, 70 патронів до автомата Калашникова, 19 гільз і п'ять тротилових шашок. Обвинувачення в «незаконному придбанні, зберіганні боєприпасів і вибухових речовин» не забарилося. Правозахисники називають цю справу політичною і ставлять в один ряд із відомими в Україні справами Сенцова і Кольченка.

Володимир Балух, житель селища Серебрянка почав дратувати окупаційну владу в Криму одразу після захоплення українського півострова російськими окупантами 2014 року. Володимир не приховував своїх поглядів, причепив на будинок табличку «вул. Героїв Небесної Сотні, 18», а також вивісив на даху прапор України, що не могло подобатися окупантам. Як розповідають захисники засудженого, на українця чинили тиск не тільки силовики, а й голова місцевої сільради Василь Степанюк, відмовляючи патріотично налаштованого Балуха принаймні від публічної демонстрації своїх поглядів, погрожуючи розправою. Проте Володимир не слухав. Як пише сайт «Крим.Реалії», кримчанин пропонував своїй матері виїхати одразу 2014-го, проте вона відмовилася, бо на півострові залишиться могила батька Володимира. Нині жінка сама порається по господарству, а 45 га землі, яку обробляв син, наразі  недоглянуті.

Справа Володимира Балуха набула розголосу в Україні. Слідом за заявою МЗС України з вимогою до Росії негайно звільнити українця виступили правозахисники. Так, Кримська правозахисна група вимагає запровадити санкції проти причетних до засудження Балуха в окупованому Криму.

«Главком» зв'язався з Ольгою Дінзе, одним з адвокатів Володимира Балуха. В інтерв’ю вона розповіла, в яких умовах перебуває засуджений, чим погрожують йому  представники окупаційної влади та чому люди не поспішають ставати на бік українського патріота.

Володимира Балуха засудили на три роки і сім місяців позбавлення волі. Захист заявив про намір подати апеляцію. Скільки часу вона може розглядатися, які шанси, що її задовольнять?

Ми ще не подали апеляцію. Я особисто ще не маю на руках вироку, вирок отримав мій колега Тарас Омельченко. Дмитро Дінзе (один з адвокатів у «справі Балуха») у середу (9 липня) поїде до Володимира Балуха. Вони разом ознайомлюватимуться з протоколом, і, відповідно, Дмитро Дінзе отримає протокол судового засідання. І цього тижня ми подаватимемо апеляцію. Щодо терміну розгляду нашої апеляційної скарги: з урахуванням практики, у Москві це одні терміни, у Криму - інші, набагато коротші. Апеляційна скарга разом із матеріалами кримінальної справи будуть передані до «верховного суду» Республіки Крим. Саме в цьому суді розглядатимуть скарги як захисту Балуха, так і його самого, якщо він вирішить направити скаргу. Я припускаю, що рішення по нашій апеляції буде винесене на початку вересня.

МЗС України вимагає від Росії негайно скасувати вирок. Ця вимога якось допомагає захисту?

У кожному конкретному випадку це індивідуально (наслідки політичних заяв, - «Главком»). Усе залежить від дуже багатьох факторів… Україна і йому, і нам (адвокатам) надає всіляку підтримку. Але якщо рішення зверху не буде, то ніяк такі вимоги не можуть вплинути на російське правосуддя.

Як саме вам допомагають українські дипломати?

Українська сторона матеріально підтримує українських громадян на території Росії і Криму, регулярно перераховуючи їм певні грошові кошти. Допомога надається безпосередньо обвинувачуваним, підозрюваним, засудженим російським судом українським громадянам.

Вашого підзахисного звинуватили в незаконному придбанні та зберіганні боєприпасів і вибухових речовин. Хоча раніше звинувачували в участі у «Правому секторі». І навіть дослідчу перевірку нібито зв'язків із «Правим сектором» практично два роки проводили. Але кримінальної справи порушено так і не було. Чому ситуація змінилася зараз і статтю, за якою можна відправити за ґрати, таки знайшли?

Мають бути приводи і підстави для порушення кримінальної справи. Тобто вони (сторона обвинувачення, - «Главком») мають довести, що Балух має яке-небудь відношення до забороненої на території Росії організації, в тому числі, «Правого сектору». Ця версія не підтвердилася. Тому підстав для порушення кримінальної справи, хоч би як вони цього хотіли, не було. Це не перша кримінальна справа, яка була порушена щодо Володимира Балуха. Перша кримінальна справа – за статтею 319 «образа представника влади». Його засудили до виправних робіт, однак через відмову Володимира виконувати вирок він був замінений на 40 діб позбавлення волі в колонії поселення. Їм цього виявилося замало, бо вони хотіли усунути Балуха на довготривалий період. Тому вирішили, як ми вважаємо, підкинули йому боєприпаси і вибухові речовини. Мій підзахисний про це неодноразово заявляв у суді. Були всі підстави так вважати. До села Серебрянка, де він жив, постійно приїжджали оперативники, стежили за будинками, де він перебував, опитували односельців. Володимир Балух жив у будинку зі своєю мамою. Тому є підстави припускати, що на горище їхнього будинку могли підкинути боєприпаси і вибухові речовини.

Патрони, які нібито знайшли в будинку, були виготовлені, як випливає з матеріалів справи, у 1982 році в Барнаулі. Але суд пов'язав їх появу у засудженого з тим, що Балух, мовляв, «бував в Україні». Тобто суд відмовився розібратися, звідки ж дійсно потрапили патрони до нього. Ви для себе знайшли відповідь на це запитання?

У нас є припущення з цього приводу. Якщо ми розглядаємо версію про підкидання, то необхідно розпитувати у оперативних співробітників ФСБ, які проводили оперативно-розшукову діяльність щодо Балуха, і які відмовилися з’явитися на судове засідання і дати свідчення під час судового слідства. Його звинувачують у придбанні і зберіганні (патронів і вибухових матеріалів). Але факти придбання ані органам попереднього розслідування, ані судом не встановлені. Тобто де він придбав ці речі, за яких обставин, у якої особи - невідомо. Ми заявляли клопотання про встановлення цих обставин, але суд нам відмовив у їх задоволенні.

А хіба можливо довести факт підкидання зброї?

У процесі судового слідства мій підзахисний повідомив, що у домі, в якому проводили огляд житла, він перебував в окремій кімнаті під наглядом оперативних співробітників. Тобто його обмежили в пересуванні. Вікно кімнати, у якій він перебував, виходить на сходи, які йдуть на горище, де начебто були знайдені усі ці заборонені предмети. Так от, він бачив, як хтось, певно зі співробітників (ФСБ), за годину-півтори перед тим, як туди потрапили поняті, піднявся на горище, а потім спустився. Проте Володимир може описати лише частину одягу на цьому чоловікові, який піднімався сходами. Судячи з одягу, це був чоловік.

Їм важко було довести, та вони це, власне, і не доводили, що заборонені предмети, про які іде мова, належать Володимиру. Була проведена експертиза під час слідства на предмет наявності слідів Балуха на вилучених предметах. Експертиза дала негативний результат, ніяких слідів знайдено не було. Він до цих предметів не торкався, відповідно, вони йому не належать. Було би нерозумно говорити, що він десь це придбав, у рукавицях переносив, приніс до своєї хати на горище, зберігав там. З якою метою? Під час досудового слідства не встановлено, чи придатні до вибуху ці виявлені вибухові речовини, бо у них немає запальника. А відповідна експертиза (щодо придатності цих речей до вибуху, - «Главком») не проводилася. Це перший момент.

По-друге, навіщо Балуху зберігати патрони, якщо у нього навіть немає зброї. Тобто яка мета всього цього? І, по-третє, дозвіл на огляд житла оперативні співробітники отримали практично за два місяці до проведення даного заходу. Суд їм встановив дату, коли вони можуть провести огляд житла. Однак у встановлену дату огляд житла проведений не був. Значить, як передбачає Балух, не було можливості до цього підкинути відповідні заборонені предмети.

Ви згадали обвинувачення за статтею «образа представника влади». Ідеться про оперуповноваженого Євгена Баранова. Між тим обшуки проводив оперуповноважений Євген Бобров. Хто ці силовики, вони місцеві?

Так, вони з Криму. Що стосується Боброва, то щодо нього розглядається кримінальна справа тим же самим Роздольненським районним судом. Справа була порушена за фактом ще до проведення оперативно-слідчих дій щодо Балуха. Тому ми думаємо, що дана особа не могла бути учасником ОРД (оперативно-розшукових дій), бо не мала права виконувати свої посадові обов’язки. Ми намагалися через суд запросити матеріали щодо Боброва, але отримали відмову. Між тим, держобвинувачення в ході слідства повідомило, що кримінальна справа стосовно Боброва була порушена по факту, а сам він став особою, притягнутою до кримінальної відповідальності у січні 2017-го року. Інакше кажучи, держобвинувачення підтвердило, що ця особа є такою, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Тобто цей оперуповноважений є людиною, абсолютно залежною через кримінальне переслідування?

Може і на гачку сидить. Якщо особа сама схильна до скоєння злочинів кримінально спрямованих, то як можна говорити про те, що Бобров є якоюсь незацікавленою особою, або він не має якісь кримінальні якості, не може дати хибні покази?

Серед громадян, хто давав свідчення на Балуха, був Дмитро Пянтковський. Що це за людина?

Обвинувачення дуже серйозно підійшло до характеристики особистості Балуха. Це єдине, що ввійшло до вироку (свідчення свідків обвинувачення, які негативно характеризують нині вже засудженого Балуха, - «Главком»), бо свідчення свідків захисту не увійшли, оцінку їх свідченням суд не виніс. А свідки обвинувачення, звичайно, характеризують Балуха винятково з негативного боку. Це все особи, які якимось чином мають неприязне ставлення до Володимира, або якимось чином зацікавлені в тому, щоби він був притягнутий до кримінальної відповідальності. Недоброзичливців у Балуха дуже багато у Серебрянці. Зокрема,  це пов’язано з його політичними поглядами, а також через те, що він балотувався на голову сільського поселення. Посівши друге місце, він програв.

Але друге місце означає, що і прихильників у нього немало. На цих людей чиниться тиск?

У селі є люди підневільні, які посідають певні, в тому числі державні, посади на селищному рівні. Є Степанюк (Василь Степанюк – голова сільради Серебрянки, - «Главком»), який може вплинути на громадян, які мають певні посади. Все просто.

Прості люди дуже позитивно ставляться до Балуха. Ті свідки, які приходили й були допитані на судовому засіданні, відгукувалися про Балуха так, що навіть подумати, що ця людина може скоїти злочин, було неможливо. В цих свідченнях ішлося про неприязні стосунки зі Степанюком, все це було пов’язано з виборчою кампанією. Також вони розповідали, що Степанюк приходив до Балуха і погрожував: якщо ти псуватимеш фасадом свого будинку і прапором України вигляд села, то тобі щось підкинемо, чи наркотики, чи боєприпаси. Ми про це неодноразово чули навіть під час судового засідання від свідків.

Чи були люди, які відмовлялися свідчити?

Наскільки відомо, навіть на його колишню дружину чинився психологічний тиск під час дізнання. Звичайно, людям не хочеться мати проблеми. Вони розуміють, що наступними можуть стати вони, тому проти влади йти ніхто особливо не хоче. Тому наші свідки у суді давали свідчення з дуже м’якими висловлюваннями, підбираючи слова.

Під час суду над Сенцовим і Кольченком російська влада вважала їх громадянами Росії за принципом, що всі кримчани, які були в Криму під час анексії і залишилися на півострові проживати, автоматично стають громадянами РФ. З Володимиром Балухом, також кримчанином, усе вийшло інакше, він залишається громадянином України, про спроби зробити його росіянином невідомо. Чому в окупаційної адміністрації такий різний підхід?

Що стосується Сенцова, то його ніхто не змушував отримувати громадянство Російської Федерації. У нас є свідчення, які були отримані за адвокатським запитом і направлені до прокуратури про те, що він не є громадянином Росії. Саме тому Сенцов так і залишився громадянином України. Оскільки він не написав заяву впродовж місяця (після анексії Криму), ніхто автоматично його громадянства України не позбавляв. Тим паче, за законом РФ, ніхто насильно не може бути позбавлений громадянства.

Але Сенцову якраз пояснювали, чому російська влада вважає його росіянином…

Я ж кажу, людина не відмовлялася від громадянства, як її можна позбавити громадянства (України) насильно? Обставин і подробиць тієї історії, щоправда, я не знаю, тому воліла б не коментувати її. Що стосується Балуха, то дійсно, він залишився громадянином України і щодо нього не було насильно ухваленого рішення щодо прийняття ним громадянства РФ.

В яких умовах перебуває Володимир у СІЗО, чи є у нього скарги?

Володимир Балух як справжній чоловік ніколи не скаржився на умови утримання: у нього все, за його словами, «нормально». Що стосується стану здоров’я, то воно дійсно погіршилося через постійні емоційні потрясіння. Його найбільше обурювала відсутність правосуддя. Стан здоров’я кожного дня погіршується. Останнім часом його дуже турбувало серце, біль, запаморочення. Він думає, що в нього високий тиск.

Лікарів до нього не допускають?

Лікарів до СІЗО Сімферополя ніколи ні за яких обставин не пускали, аргументуючи це тим, що стан здоров’я задовільний у всіх людей, які там утримуються. Мовляв, якщо надходять скарги, уся необхідна допомога надається на місці. Відповідно, необхідності до залучення лікарів з цивільної лікарні немає.

Якщо вирок залишиться у силі, чи відомо, де Балух відбуватиме покарання, чи великі шанси, що він залишиться у Криму?

Лише ФСИН це вирішує (Федеральна служба виконання покарань РФ), вони визначатимуться коли вирок вступить у законну силу. Якщо на відстані 300 км від місця його реєстрації є якась колонія поселення, то, за законом, його повинні відправити туди. Але куди його відправлять, нам невідомо. Якщо його відправлять відбувати покарання далеко від місця реєстрації, то, відповідно, це рішення можна оскаржити.

Чи вдається Наталії Балух, матері Володимира, бачитися з сином?

Через стан свого здоров’я вона не приїжджає до Володимира. Тому що їй важко пересуватися, вона, в принципі, з дому не виходить. Про те, щоби вона з ним бачилася останнім часом мені нічого не відомо.

Михайло Глуховський, «Главком»

Читайте також: Правозахисники опублікували звіт про порушення прав людину в Криму