Київ створить єдиний реєстр болардів: що зміниться для територій з обмеженим в’їздом

Болард – це дорожній стовпчик для регулювання руху, обмеження в’їзду транспорту або захисту території від паркування
фото з відкритих джерел

Юлія Баняс: «У столиці давно існує потреба у впорядкуванні таких обмежувальних елементів, зокрема болардів»

У столиці впорядкують використання та обслуговування автоматичних дорожніх стовпців (болардів) на територіях з обмеженим в’їздом. Таке рішення прийняли сьогодні, 26 березня, на пленарному засіданні Київради, інформує «Главком» із посиланням на пресслужбу КМДА.

Як зазначила депутатка Київради Юлія Баняс, у столиці давно існує потреба у впорядкуванні таких обмежувальних елементів, зокрема болардів, оскільки це безпосередньо пов’язано з питаннями безпеки та належної організації міського простору.

За словами депутатки, таке рішення передбачає облік усіх болардів, які встановлені в Києві, визначення відповідального балансоутримувача, а також їх включення до єдиної міської системи автоматизованого управління.

«Це дозволить забезпечити своєчасне оновлення програмного забезпечення та впорядковану роботу територій з обмеженим в’їздом. Сьогодні важливо усунути практику, коли такі засоби встановлюються і функціонують без єдиних вимог. Йдеться і про порядок у сфері благоустрою, й про безпеку мешканців, зокрема про можливість безперешкодного доступу екстрених служб до об’єктів у разі надзвичайних ситуацій. А таких в умовах війни, на жаль, набагато більше. У ці моменти рятувальники та медики не мають жодної зайвої хвилини на очікування, поки хтось сторонній знайде пульт і розблокує стовпці, або взагалі не зробить цього. Коли йдеться про порятунок життя, така затримка може мати надзвичайно серйозні наслідки», – наголосила Юлія Баняс.

Болард (від англ. bollard – стовп) – це дорожній стовпчик, що використовується як пристрій для регулювання руху, захисту території від несанкціонованого в'їзду автомобілів або паркування. Вони бувають автоматичними (висувними), стаціонарними та знімними, замінюючи собою шлагбауми та паркувальні бар'єри, зберігаючи при цьому естетику міського ландшафту. 

Нагадаємо, у Києві оголосили підозру у справі про роторну парковку для мерії, яку місто придбало ще вісім років тому, але так і не спромоглося встановити. Через службову недбалість та розтрату бюджет столиці втратив понад 3,6 млн грн. У 2017 році Департамент транспортної інфраструктури КМДА придбав систему для автоматичного паркування 10 автомобілів. Її планували розмістити просто у внутрішньому дворі мерії на Хрещатику, але так і не встановили.