Коханівський йде валити Ватутіна? Поліція вже там
Коханівський сподівається на дозвіл поліції демонтувати пам’ятник
Коханівський йде з кувалдою на Ватутіна
Націоналісти збираються провести акцію біля пам’ятника Миколі Ватутіна у Києві, зараз вони збираються біля станції метро Арсенальна. Про це повідомляє кореспондент «Главкому».
За його даними, на місці збору з’явився голова Добровольчого руху «ОУН» Микола Коханівський. Він заявив, що націоналісти готові демонтувати пам’ятник Ватутіну у випадку відповідного дозволу поліції.
«У нас є драбина, кувалда. Якщо поліція дозволить [ми готові]», - сказав він.
Коханівський зазначив, що конкретний перебіг подій біля пам’ятнику Ватутіна залежить від кількості людей, які там зберуться. Наразі з Коханівським намір взяти участь в акції мають близько 30 осіб.
Зазначимо, поліція зранку 14 жовтня розпочала чергування поблизу пам’ятника Миколі Ватутіна у Києві, проте ніяких кордонів виставлено не було.
Коханівський відзначив, що не закликає силою протистояти поліції. За його словами, протистояння з поліцією може обернутися там, що націоналістам потім треба буде домагатися звільнення можливих затриманих.
Напередодні Добровольчий рух ОУН заявив про намір націоналістів «максимально пошкодити» пам’ятник радянському воєначальнику Ватутіну в центрі Києва. Відповідне повідомлення було поширене у соцмережах.
Раніше голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович заявив, що пам’ятник радянському воєначальнику Ватутіну в центрі Києва, який знаходиться безпосередньо на могилі, відповідно до законодавства, має там залишатися.
Микола Федорович Ватутін - російський та радянський воєначальник, генерал армії (1943), Герой Радянського Союзу (1965, посмертно). Один з 4-х командувачів фронтами, загиблих у роки Другої світової війни. Член Ревізійної Комісії КП(б) України в 1940—1944 р. Член РКП(б)—ВКП(б).
На початку 1920-их років брав участь у встановленні радянської окупації на території України. Після вступу у 1920 році добровольцем до лав Червоної Армії, у вересні 1920 року брав участь у боротьбі Червоної Армії проти Революційної повстанської армії України Нестора Махна в районі українських міст Луганська і Старобільська. В 1920-21 роках, будучи курсантом полтавської піхотної школи, брав участь у боях проти загонів українських повстанців на Полтавщині, зокрема брав активну участь у війні проти армії УНР та повстанців Холодного Яру. У 1930-1940-их роках, будучи генералом Червоної армії, брав участь у боротьбі Червоної армії проти Української повстанської армії.