Пораненому в живіт киянину на «103» порадили чекати відбою: подробиці скандалу

Екіпажі швидкої неодноразово потрапляли під обстріл, прямуючи на виклик. На фото – пошкоджена автівка внаслідок обстрілу 16 квітня 2026 року
фото: КМДА

Скандал у столиці підняв гостре питання: чи зобов'язані медики ризикувати життям під ракетами

Навколо роботи столичної екстреної медичної допомоги спалахнув скандал. Киянин, який дістав важке поранення живота під час масованої ракетної атаки, почув від диспетчера служби «103» фразу: «Чекайте до відбою повітряної тривоги!». Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Тсн.

«Чекайте до відбою тривоги»

Уламок російського снаряда пробив вікно та влетів у кімнату Юрія Терещука. Чоловік затиснув рану футболкою і зателефонував на «103», де йому відповіли, що виклик прийнято, але машина виїде лише після відбою.  

 Стікаючи кров'ю, постраждалий зателефонував у приватну клініку «Добробут» – там виклик теж зафіксували, але чесно попередили, що машина виїде лише в тому випадку, якщо бригада добровільно погодиться ризикувати під ракетами.

Зрештою, в обох службах спрацював людський фактор – медики перетелефонували та виїхали на виклик під час атаки. Державна «швидка» прибула першою, надала невідкладну допомогу, а приватна – госпіталізувала пацієнта. Постраждалий, колишній медпрацівник, вважає, що його врятувала колегіальна солідарність.

Позиція медиків: юридична колізія

У Київській службі екстреної медичної допомоги наголошують: повітряна тривога не є підставою для відмови у виїзді. Поранення Юрія належало до екстреної категорії, яку ігнорувати не можна. Проте існує колізія між професійним обов'язком та базовим правом цивільних лікарів на захист власного життя.

«Виклики під час атак приймаються, ми не чекаємо відбою. Проте, якщо є пряма загроза життю самих медиків, згідно із законом, вони зобов'язані подбати про власну безпеку. Якщо починається щільний обстріл, машина має право перечекати небезпеку в найближчому укритті. Керівник бригади самостійно приймає рішення на дорозі», – пояснила завідувачка відділення екстреної допомоги №1 Києва Ольга Богдан.

Наразі столичні бригади майже на 100% забезпечені касками та бронежилетами, але юридично ніхто не може змусити цивільну людину йти під прямий обстріл. У прифронтових областях триває активне впровадження політики забезпечення медиків спеціалізованими броньованими автомобілями швидкої допомоги, хоча їхньої кількості наразі все ще недостатньо.

Як планують вирішити проблему 

Юрій Терещук уже одужує і не має претензій до лікарів
фото: Тсн

Юрій Терещук уже одужує і не має претензій до лікарів, але колишній фельдшер наполягає на зміні чинних протоколів. У Міністерстві охорони здоров'я на цей запит уже відреагували. В Центрі екстреної медичної допомоги анонсували створення спеціалізованих бригад медицини катастроф. Зазначається, що ці підрозділи будуть проходити окрему жорстку атестацію та тактичну підготовку. Вони отримають офіційне прирівнювання за статусом та умовами роботи до рятувальних служб ДСНС і виїжджатимуть на передову та місця прильотів у перші хвилини катастроф. Планується, що формуватимуть такі елітні медичні загони переважно з досвідчених колишніх військових парамедиків, які повернулися з фронту, а рівень заробітної плати у них буде суттєво вищим, ніж у звичайних лікарів швидкої.

Нагадаємо, на Харківщині автомобіль швидкої допомоги потрапив під обстріл, поранено фельдшера, однак після поранення він поїхав надавати допомогу хворому. 24 червня бригада на чолі з фельдшером Даніелем Дзюбою вирушила на виклик до 63-річного мешканця Зміївського району. На шляху до пацієнта спеціалізоване авто ЕМД потрапило під обстріл. Фельдшер отримав поранення нижніх кінцівок, але все ж таки доїхав до хворого та надав необхідну допомогу. Тільки після цього фельдшер оглянув власне поранення, самостійно надав собі допомогу та вирушив до лікувального закладу.