Столичні кав'ярні косить епідемія? Експертка пояснила причини масового закриття вуличних закладів

Наближчим часом ринок кав'ярень стане зовсім іншим, вважає експертка
фото: Іван Самойлов/Ґвара Медіа

Експертка назвала п'ять основних причин, які спровокували масовий «вихід» підприємців із ринку

Столичний ринок закладі швидкого харчування та кав'ярень переживає складні часи. Лише за останній місяць у Києві припинили роботу або виставлені на продаж понад 200 об'єктів малого ресторанного бізнесу. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на заяву співзасновниці Національної ресторанної асоціації України, директорки аналітичного центру «Ресторани України» Ольги Насонової.

Експертка виділила п'ять основних причин, які спровокували масовий «вихід» підприємців із ринку:

1. Брак фінансової «подушки» та збитки

За словами експертки, для малого бізнесу навіть кілька місяців роботи «в мінус» є критичними. Власники зазвичай не мають фінансової подушки, тож накопичені за важку зиму збитки стають фатальними. На фоні зростання витрат відвідуваність суттєво впала, тож очікуваного прибутку підприємці так і не дочекалися. Остаточною точкою стали лютневі рахунки за електрику, які зросли вдвічі: підрахувавши чисті збитки, власники масово вирішують закривати заклади.

2. Надмірна конкуренція та перенасичення ринку

Останніми роками кав’ярні та точки з шаурмою відкривалися надто активно через низький поріг входу ($10–30 тисяч). Це призвело до того, що в одному житловому комплексі або на одній вулиці могли працювати по чотири-п'ять схожих закладів. Коли кількість клієнтів зменшилася, відвідувачів просто перестало вистачати на всіх.

3. Відсутність унікальності

Більшість закритих закладів були ідентичними: однакова кава, схожі інтер’єри та десерти. Покупці обирали їх лише за принципом зручності або ціни. Натомість автентичні кав’ярні з власною концепцією демонструють стійкість і продовжують працювати.

4. Демонтаж МАФів

У столиці активізувався процес знесення тимчасових споруд. Тільки з Майдану Незалежності за останній місяць прибрали сім кіосків із кавою та вуличною їжею. Через постійні ризики знесення підприємці почали частіше обирати приміщення на перших поверхах будинків, що є надійнішим варіантом, умови роботи там більш пристойні.  

Комунальники демонтують МАФ-кав'ярню на Хрещатику. Січень 2026 року
фото: КМДА

Що буде далі?

На думку Ольги Насонової, найближчим часом ринок докорінно зміниться. На ньому залишаться лише два типи гравців:

  • Унікальні заклади із власним обсмажуванням кави, гарним посудом та продуманим інтер’єром.
  • Бюджетні точки, розташовані у місцях із надзвичайно високим пішохідним трафіком.

Нагадаємо, у 2025 році приріст нових кафе та ресторанів зменшився вдвічі. За даними Єдиного державного реєстру, у 2025 році в Україні відкрилося 13 373 тис. ФОПів, що працюють у сфері громадського харчування. Та цей показник є на 5% менше за минулорічний. Найкращим аналітики визначають вересень 2025 року, коли відкрилося 1 699 тис. нових закладів харчування. Проте не всі з них протрималися до кінця року. 

До слова, 14 березня 2026 року під час масованого нічного удару по Київщині росіяни розбомбили склади відомих рестораторів – братів Сергія та Євгена Гусовських. Йдеться про мережу культових закладів, відому своєю високою кухнею, переважно італійською, та багаторічною стабільністю. Основні заклади включають остерію «Пантагрюель», піцерію Napulé, ресторан грузинської кухні «Шоті» та кафе «Фонтан».