Чи був удар по Бортницькій станції аерації? Що кажуть фахівці та в якому стані об'єкт

Після масованої ракетно-дронової атаки Росії на Київ в ніч на 24 травня у соцмережах та медіа почали активно обговорювати можливий удар по Бортницькій станції аерації – одному з ключових об’єктів системи життєзабезпечення столиці. Голова комісії Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Олександр Бродський в коментарі «Главкому» розповів, що станція продовжує працювати у штатному режимі.

«Главком» зібрав інформацію про Бортницьку станцію аерації, у чому її важливість та які наслідки може мати удар РФ.

Що відомо про Бортницьку станцію аерації

Бортницька станція аерації – це єдиний великий комплекс біологічного очищення стічних вод Києва та частини населених пунктів Київської області. Станція обслуговує не лише столицю, а й низку міст та громад області, серед яких Вишгород, Ірпінь, Вишневе, Бортничі, Гнідин, Чабани та Коцюбинське.

Об’єкт розташований у південно-східній частині Києва, в районі Бортничів, і фактично є кінцевою точкою всієї каналізаційної системи столиці. Саме сюди потрапляють побутові та промислові стоки перед очищенням і подальшим скиданням у Дніпро.

Проєктна потужність станції становить близько 1,8 млн кубометрів стічних вод на добу. Водночас фактичне навантаження зазвичай складає від 600 до 900 тис. кубометрів.

Як працює система очищення

Бортницька станція аерації складається з трьох основних блоків очищення, насосних станцій, цехів обробки осадів та допоміжної інфраструктури. Процес очищення проходить у кілька етапів. Спочатку стоки проходять через решітки, де затримується велике сміття. Далі вода потрапляє у пісколовки, де відокремлюються важкі домішки.

Після цього стоки надходять у первинні відстійники, де осідають органічні речовини. Наступний етап – біологічне очищення в аеротенках за допомогою активного мулу та кисню. Завершується процес у вторинних відстійниках, після чого очищена вода потрапляє до Дніпра.

Масована комбінована атака на Київ у ніч на 24 травня

Після масованого удару РФ по Києву 24 травня у соцмережах почали поширюватися повідомлення про можливе ураження Бортницької станції аерації. 

Голова комісії Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Олександр Бродський у коментарі «Главкому» заявив: «Об’єкт працює в штатному режимі. В результаті останнього обстрілу аварійних ситуацій не зафіксовано. Підприємство та ЗСУ вживають всі можливі заходи для забезпечення безперебійної роботи».

Своєю чергою речниця ДСНС Києва Катерина Поп в етері «Громадського радіо» також заявила, що після атаки всі об’єкти «Київводоканалу» працюють у штатному режимі. «Ніяких відхилень немає. Інфраструктурних пошкоджень чи збоїв у роботі також нема. Навіть вчора водопостачання продовжувало здійснюватись у повному обсязі», – сказала вона.

Водночас Катерина Поп зазначила, що ракети могли бути спрямовані саме на цей об’єкт. «Можливо, ракети й були спрямовані на цей об’єкт, але робота наших Повітряних сил і Сил оборони допомогла відвернути аварії та інфраструктурні пошкодження на об’єктах водопостачання», – наголосила речниця ДСНС Києва.

Якими можуть бути наслідки

Після повідомлень про можливий удар по станції у соцмережах почали з’являтися панічні прогнози про можливу екологічну катастрофу, мор риби та проблеми з водою у Києві. Втім, експерти закликають не перебільшувати масштаби загрози.

Директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко в етері «Еспресо» пояснив, що найгіршим сценарієм може бути потрапляння неочищених стоків у Дніпро. «Найгірше, що може статись після удару росіян по Бортницькій станції аерації це не буде відбуватись очищення води», – сказав він.

За словами Сергієнка, станція є кінцевою точкою, куди потрапляють побутові та промислові стічні води Києва. «Так, от, якщо підсумовувати, то найгіршим сценарієм може бути витік неочищеної води у Дніпро», – наголосив експерт.

Водночас він додав, що панічні заяви про масове отруєння чи катастрофу наразі є перебільшеними. «Я читав в соціальних мережах панічні настрої людей, що може бути отруєння й мор риби. Насправді ніхто не може точно сказати про саме такі наслідки», – заявив Сергієнко.

За його словами, основне навантаження у разі проблем зі станцією може лягти на водоканали міст, розташованих нижче за течією Дніпра.

Схожу оцінку дав і віцепрезидент Української водної асоціації Артем Шира. У коментарі «Телеграфу» він заявив: «Якщо наші вороги будуть бити по очисним спорудам стічних вод, то це мінімум проблем для водної інфраструктури».

За оцінкою експерта, максимальною шкодою може стати локальна екологічна проблема на ділянці Дніпра нижче місця скиду. «Постраждати може риба. До інших міст не дійде, очиститься природним шляхом», – сказав Шира.

Водночас координаторка програм України Європейського кліматичного фонду Ірина Ставчук наголосила, що екологічні наслідки можуть бути серйозними. «Екологічні наслідки скидання неочищеної води можуть дійсно бути значними, бо вода в результаті скидається в Дніпро», – зазначила вона.

Чи є загроза для Києва зараз

Наразі повідомляється, що Бортницька станція аерації працює у штатному режимі, а критичних порушень у роботі систем водопостачання та водовідведення не зафіксовано. Експерти також зазначають, що система має резервні можливості. Для стабільної роботи достатньо функціонування двох із трьох основних блоків очищення.

Попри це, фахівці наголошують: Бортницька станція аерації залишається одним із ключових об’єктів критичної інфраструктури Києва, а її можливе серйозне пошкодження може створити великі екологічні ризики для Дніпра та міст нижче за течією.

Як повідомлялось, масована атака на Україну у ніч проти 24 травня стала однією з найдорожчих і наймасштабніших за останній час. Росія застосувала від балістичних і гіперзвукових ракет до сотень ударних дронів та імітаторів, намагаючись одночасно перевантажити українську ППО і завдати максимальних руйнувань. Вартість цього удару вимірюється сотнями мільйонів доларів.

«Главком» детально розповів про те, чим саме окупанти атакували Київ у ніч проти 24 травня, скільки коштував удар, чому Росія продовжує дорогі атаки та чи може РФ підтримувати такий темп.

Усього радіотехнічними військами Повітряних сил було зафіксовано 690 засобів повітряного нападу – 90 ракет та 600 БпЛА різних типів. Йдеться про одну з наймасштабніших комбінованих атак, у якій Росія застосувала як дорогі високоточні ракети, так і дешевші дрони та імітатори для перевантаження української ППО.

До слова, після атаки Україна вимагає термінового скликання засідання Ради Безпеки ООН та спільного засідання Форуму ОБСЄ з питань співробітництва у сфері безпеки та Постійної ради ОБСЄ.

Водночас нічний масований удар по Києву у ніч на 24 травня не продемонстрував жодних технологічних чи тактичних новинок, проте розкрив чітку ставку ворога на перевантаження українського неба. У чому особливість останньої атаки ворога, розповів фахівець із систем зв’язку та радник міністра оборони Сергій Флеш Бескрестнов