«Обов’язково буде біда». Чи закриють у Києві метро «Поштова площа»?
Синя гілка столичного метро може отримати ще одну «пробоїну»
«Київський метрополітен» перевіряє конструкції та ґрунти поруч зі станцією метро Поштова площа. Про небезпеку для усього інфраструктурного вузла: станції метро, площа, найближчих будівель заявили Держаудитслужба, Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій, Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт, громадські організації та бізнес. Якщо аварійність підтвердиться – доведеться тимчасово закривати Поштову площу та обмежувати рух метрополітену. Проблема виникла через багаторічну бездіяльність комунальників та міських чиновників, які не проводили протиаварійні роботи в підземному котловані під площею.
2 травня на Поштовій площі, за словами Ольги Рутковської, члена Українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам'яток та визначних місць та однієї з ініціаторів створення сучасного археологічного музею, представники інженерної служби «Київського метрополітену» провели візуальне обстеження стану підземного котловану, який розташований на відстані 9-15 метрів від станції метро та тунелів Поштової площі. За неофіційними даними, комунальне підприємство збирається замовити експертне дослідження стану конструкцій та ґрунтів навколо станції метрополітену. І це вже можна вважати перемогою громадськості та експертів, які попереджають про аварійність Поштової площі з 2019 року, але досі міська влада ігнорувала всі звернення.
23 квітня питання аварійності Поштової площі підняли на засіданні тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань Києва, і це спричинило справжній скандал. Присутні на комісії представники Київської міської державної адміністрації та Київради переводили стрілки і відповідальність на Верховну раду минулого скликання, яка 5 липня 2018 року прийняла Постанову «Про збереження історико-культурної спадщини на Поштовій площі у місті Києві». Чиновники жалілися нібито саме цей документ заважав їм протягом п’яти років проводити консерваційні та протиаварійні роботи, які б забезпечили безпеку на Поштовій площі в однойменній станції метро і зберегли життя та здоров'я людей.
Після комісії Верховної Ради про багаторічну проблему та аварійність Поштової почали публічно казати всі сторони конфлікту, у тому числі, наприклад, одіозний архітектор Андрій Миргородський та навіть керівник Державного управління справами часів президента-втікача Януковича Андрій Кравець, які мають до цієї ситуації безпосереднє відношення. Більш того, зробила заяву про аварійність площі та станції метро і Держаудитслужба, судячи із повідомлення якої ще рік тому вона попереджала міську владу, що під загрозою руйнації опинився весь інфраструктурний вузол: станція метро, площа, найближчі будівлі, у тому числі і будівля самої Держаудитслужби. Але ця заява так і залишилась без уваги зі сторони Департаменту транспортної інфраструктури. Схоже, що про багаторічну бездіяльність міської влади на Поштовій площі відомо багатьом.
Нагадаю, що восьмиметрової глибини котлован під Поштовою площею з’явився в результаті великого міського проєкту з реконструкції транспортної розв’язки на Поштовій площі в Подільскому районі міста Києва. Починаючи з 2012 році спочатку за бюджетний кошт були побудовані естакада та тунель, а за приватний кошт під площею збирались створити «об’єкт багатофункціонального призначення» (торгівельний центр). Інвестором останнього будівництва стала компанія ТОВ «Хенсфорд Україна», пов’язана зі згаданим Андрієм Кравцем. Однак коли у 2014 році розпочали копати котлован, то відразу знайшли значні археологічні знахідки. Тому з 2019 року ця територія площею 6 тис кв. м. є Пам’яткою історії та археології національного значення.
Будівництво ТРЦ на Поштовій площі зупинилось ще 10 липня 2017 року, коли між археологами та забудовником виник конфлікт і втрутилась громадськість. Громадський протест на Поштовій площі – один з найсильніших в протистоянні із міською владою за багато років, він об’єднав декілька десятків громадських організацій, а про знахідки Поштової сьогодні знають мільйони людей.
З того часу будівництво торговельного центру не розпочиналось і сьогодні юридично неможливе, оскільки дозвільні документи (містобудівні умови та обмеження) остаточно скасовані Верховним судом України 27.07.2022 року (рішення у справі 826/16076/18), а згідно зі згаданою постановою Верховної ради від 5 липня 2018 року будувати на Поштовій площі можна буде тільки після створення національного музею «Центр середньовічного міста» на території Пам'ятки історії та археології національного значення.
Коли будівництво торгівельного центру було зупинено, замовник реконструкції транспортної розв’язки на Поштовій площі (обох черг: і бюджетної, і приватної) КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва», був зобов’язаний законсервувати підземний котлован та забезпечити проведення в ньому протиаварійних заходів.
Згідно з вимогами Положення про порядок консервації та розконсервації об’єктів будівництва, затвердженого наказом Мінрегіону від 21.10.2005 року, комунальне підприємство несе відповідальність за стан недобуда. Оскільки нова транспортна розв’язка створювалась за бюджетний кошт, а «об’єкт багатофункціонального призначення» був частиною транспортної інфраструктури (стіни торговельного центру – це стіни естакади та тунелю, і навіть плита перекриття на поверхні площі розділена на інвесторську та бюджетну частини), замовник будівництва повинен був саме за бюджетний кошт замовити проєкт протиаварійних робіт і виконати його, щоб не допустити небезпеки для життя та здоров’я громадян.
Міська влада вирішила трактувати припинення будівництва торгівельного центру, як «не діставайся ж ти нікому» і просто закинула Поштову. Посилаючись на те, що інвестор припинив виділяти кошти, замовник вмив руки: не законсервував недобуд і не провів протиаварійні заходи. Мовляв, заборонили будувати торгівельний центр, от і грошей ні на що не стало.
Судячи з листа колишнього генпідрядника будівництва підземного торгівельного центру «Альтіс Холдінг» від 01.06.2020 року, ще з початку 2019 року в підземному котловані площі в безпосередній близькості від станції метро взагалі не працював дренаж дощових та ґрунтових вод. Після того, як за рішенням інвестора ТОВ «Хенсфорд Україна», було припинено подання електроенергії на будівельний майданчик і зупинено чотири насоси, які відкачувати дощові та ґрунтові води зі 12 скважин, територію підземного котловану стало сильно підтоплювати. І так більше п’яти років!
Ось можливі негативні наслідки, зазначені у листі колишнього генпідрядника: «руйнування тимчасових конструктивних елементів, що може з високою ймовірністю призвести до обвалу ґрунтів у підземний простір пішохідної частини Поштової площі м. Києва, що у свою чергу, безумовно, може мати причинно-наслідкові зв`язки із впливом відповідних сил на плиту перекриття площі, які можуть спричинити її руйнування, а також руйнування та/або пошкодження конструкцій будівель, що розташовані на Володимирській гірці (вище об`єкта будівництва), впливу па безпечну та безперебійну експлуатацію «синьої» гілки метрополітену м. Києва, внаслідок неконтрольованого аварійного впливу, що серед іншого може спричинити зміщення тунелів та пошкодження внутрішніх інженерних систем тощо».
Аналогічної думки дотримуються інші експерти.
З листа КП «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт» від 2019 року слідує: «Деформації елементів підпірних стін об'єкта на Поштовій площі можливі внаслідок загального погіршення технічного стану об`єкту незавершеного будівництва, аварійних витікань з водонесучих комунікацій на прилеглій до ділянки будівництва території, підтоплення його підземної частини ґрунтовими водами та незавершених робіт по влаштуванню системи поверхневого водовідведення».
Відповідно до листа ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» від 11.03.2020 року «на окремих ділянках об`єкта спостерігається фільтрація ґрунтових вод через огородження котловану та замочування несучих і огороджувальних конструкцій поверхневими і ґрунтовими водами. Цьому сприяє зупинення роботи дренажної системи (вода з дренажних свердловин не відкачується) та затікання поверхневих вод. Це призводить до руйнування захисного шару бетону та корозії арматури залізобетонних конструкцій». До речі, ця експертна організація робила і публікувала дослідження щодо Поштової площі ще на початку будівництва у 2015 році і попереджала: якщо не зробити горизонтальний та вертикальний дренаж дощових вод, то обов’язково буде біда і з площею, і з станцією метро. Їх не почули.
Підкреслимо, що в КМДА також знайомі з небезпекою якнайменше з 2019 року. З протоколу Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №20 від 20.06.2019 року вбачається, що «внаслідок підйому підземних вод відбудеться повне замочування ґрунтового масиву навколо будівельного майданчика із зміною фізико-механічних характеристик ґрунтів, з яких він складається, що призведе до додаткових деформацій прилеглих будівель. Такі деформації можуть також призвести до появи просадок тунелів метрополітену, фундаментів оточуючих будівель та до виникнення аварійних ситуацій з непередбачуваними наслідками».
Що робити
Оскільки проблема є, її треба вирішувати, а не намагатися зам’яти чи маніпулювати. Згадувана посадовцями КМДА постанова Верховної Ради до створення музею забороняє на Поштовій площі проведення саме будівельних робіт, а не робіт із збереження археологічних знахідок чи-то протиаварійних. Термін «будівельні роботи» затверджений постановою Кабміну «Про деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт». До таких робіт відносяться: нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт. Дренаж води, протиаварійні роботи в перелік не входять, тому Верховна Рада не забороняла їх робити.
Народні депутати планують відвідати Поштову площу. Про це повідомив парламентар Віталій Безгін («Слуга народу»), який очолює тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради з питань Києва. Сподіваємося, що влада держави та міста зробить все, щоб не допустити подальших ускладнень у підземному котловані Поштової площі та на станції метро, проконтролює об'єктивність гідротехнічної експертизи стану метро та об’єкту незавершеного будівництва – котловану на Поштовій площі, закриє площу і нарешті проведе протиаварійні заходи.
Після чого можна буде повернутись до питання законного будівництва на Поштовій площі, а саме – підземного археологічного музею, бо громадський музей там вже є і діє. Захищала та охороняла всі ці роки знахідки Поштової площі, боролася із підтопленнями не влада, не інвестор, не підрядник і не замовник будівництва та навіть не військова адміністрація, а сама громада. Більше п’яти років кожного дня.