Пожежа у костелі: найбільше має нервувати міністр культури Ткаченко

За дивним збігом обставин пожежа в католицькому храмі святого Миколая, а офіційно – у споруді ДП «Національний будинок органної та камерної музики України», сталася в розпал архітектурних конфліктів, що нещодавно виникли між Віталієм Кличком та центральною владою.

20 серпня у Києві забудовником була знесена садиба Барбана. Така доволі тривіальна подія потягнула за собою низку політичних заяв та рішень найвищого рівня. Представники Офісу президента та керівництво Мінкульту відразу використали цей факт для прямого звинувачення київського міського голови у «цинічному руйнуванні» історичних пам’яток та ледве не у кришуванні «мафіозних» елементів, які нібито віроломно засмічують старий Київ новобудовами.

І вже ввечері того ж дня відбулося засідання РНБО, на якому, як очікувалося, мали розглянути питання про відсторонення Віталія Кличка з посади голови КМДА. Натомість Радбез виніс непритаманне для своїх високих функцій у сфері нацбезпеки і оборони рішення: відновити садибу Барбана.

Після чого вже міський голова сам перейшов у контратаку. Він публічно викликав на засідання Київради 31 серпня Міністра культури та інформполітики Олександра Ткаченка та начальника столичного главку Нацполіції Івана Вигівського. Вони мали б відзвітувати про те, чому досі Мінкульт не затвердив список недоторканних київських архітектурних пам’яток, а правоохоронці не зупиняють забудовників.

І от увечері 3 вересня Віталій Кличко у себе в Телеграм-каналі повідомляє, що горить костел святого Миколая. І йдеться вже не просто про сумнівну пам’ятку, а про історико-архітектурну окрасу Києва і України.

Що загорілося?

За інформацією пресцентру Державної служби з надзвичайних ситуацій, дзвінок про займання у костелі надійшов 3 вересня о 21:49. Було встановлено, що пожежа виникла на першому і другому поверхах будівлі з поширенням на дах.

За словами римо-католицького єпископа Віталія Кривицького, загорання почалося з духового органу. «Під час репетиції затріщало щось в самому органі, він загорівся. Практично орган, як кажуть, спалений», – повідомив священнослужитель.

Дійсно, на фото та відео з місця пожежі видно, що труби органу лежать на підлозі купою металобрухту. Власне саме приміщення сильно не постраждало, спостерігалося лише задимлення, впала люстра. Хоча, за словами прессекретарки ДСНС Світлани Водолаги, при попередньому огляді встановлено, що в результаті пожежі пошкодження отримало внутрішнє оздоблення історичної будівлі.

Водночас деякі очевидці розповідали і про іншу можливу версію займання. Загорання могло статися внаслідок запуску піротехніки неподалік костелу якраз перед пожежею. Прикра випадковість чи таки підпал?

Скандальний костел

Вже наприкінці 80-х років минулого сторіччя, коли в СРСР стартувала «релігійна перебудова», в Україні почався процес повернення культових споруд релігійним громадам. Але у квітні 1991 року костел св. Миколая було віднесено до архітектурних пам’яток, котрі держава залишала на своєму балансі. Причина проста: свого часу спеціально для цього залу майстрами фірми Rieger-Kloss (м. Крнов, Чехословаччина) було сконструйовано великий концертний орган. Майстри намагалися наблизити його зовнішній вигляд до архітектурного стилю костелу, що об’єднало унікальну архітектуру з унікальним інструментом. І саме цей музичний інструмент стане на десятки років каменем спотикання у діалозі між українською владою та Римо-католицькою церквою.

29 жовтня 1991 року було зареєстровано статут парафії святого Миколая. Після численних звернень вірян у грудні того ж року Римо-католицька церква отримала дозвіл на проведення молитовних зібрань всередині храму. 2 січня 1992 року було підписано угоду, згідно з якою храм став не тільки концертним залом, а й приміщенням, де дозволялося відправляти месу. Але власником костелу залишилася влада міста Києва. При цьому столичні керманичі пообіцяли за два-три роки повернути будівлю храму віруючим. Однак лише на словах.

Серйозні сподівання на повернення храму католики мали у червні 2001 року, коли Україну з візитом відвідав Папа Римський Іван Павло ІІ. Завітав він тоді і до костелу святого Миколая. Але за президента Леоніда Кучми католицький храм просто «перепасували» з комунальної власності до державної.

Стукалися католики і у двері президентського секретаріату Віктора Ющенка. Наприкінці 2009 року парафія святого Миколая били на сполох, адже будівля храму почала руйнуватися. Але знову на перешкоді став концертний орган, для якого не могли знайти нового приміщення.

Тодішній заступник міністра культури Микола Яковина так прокоментував ситуацію для Радіо «Свобода»: «Має бути баланс інтересів. Столиця України не може бути одномоментно позбавлена органного залу. Не прикрашає столицю те, що за 12 років не знайдено можливості збудувати спеціальний органний зал. Йдучи назустріч католицькій громаді, уряд ухвалив рішення передати храм до державної власності, щоби потім у перспективі передати його вірянам. Про якісь графіки цих дій говорити не можу».

Те, що влада не збиралася щось кардинально змінювати – ані будувати новий органний зал, ані передавати приміщення вірянам, свідчить тогочасна пропозиція заступника міністра. Він вважав, що католицька громада і музиканти зможуть користуватися храмом одночасно. Треба просто було це закріпити черговими нормативними документами.

Від Революції Гідності до Кличка і Ткаченка

Після Євромайдану, який щиро підтримувала Римо-католицька церква, релігійна громада святого Миколая нарешті була переконана у своїй близькій перемозі.

Вже 23 травня 2014 року в Міністерстві культури відбулася зустріч глави відомства Євгена Нищука з представниками римо-католицької парафії, Національного будинку органної та камерної музики, на якій також були присутні фахівці з Департаменту у справах релігій та управління правового забезпечення. Порядок денний: що робити з костелом далі.

Члени церковної громади нарікали на те, що за останні роки церква просто перетворилася на руїну: сирість та пліснява поширилися вже не тільки у підвалі, але й руйнували стіни храму, з’явилися глибокі та довгі тріщини стін, протікав дах, мокріла стеля, зносилися труби та електропроводка. Тому, якщо держава не може підтримувати у належному стані храм, то нехай його нарешті віддасть церкві.

Представники Національного будинку органної та камерної музики заявили, що вони не проти переїхати до іншої будівлі, але нехай скажуть – куди. Євген Нищук, як і попередні чиновники, пообіцяв «і вашим, і нашим»: культова будівля повинна виконувати свою функцію, але потрібно шукати альтернативну пропозицію для переходу Національного будинку в інше місце.

Втім, 3 серпня 2015 року постановою №543 Кабінет міністрів виділив з бюджету 4,5 млн грн для реконструкції костелу. До кінця року – ще 5 млн. На ці кошти була зроблена лише попередня реставрація.

У 2018 році сподівання на повернення храму католицькій громаді розвіяв Віталій Кличко. 31 січня КМДА видала розпорядження №80 про передачу у постійне користування земельної ділянки для експлуатації та обслуговування костелу ДП «Національний будинок органної та камерної музики України».

У 2019 році, попри пошарпаний вигляд, костел отримав від влади і спонсорів «оновлення»: підсвічування, яке керувалося з мобільного телефону.

І от на сцені будинку органної музики з’являється міністр культури Олександр Ткаченко. 18 серпня 2020 року Кабінет міністрів схвалив розпорядження «Деякі питання реалізації указу президента України №329/2020 «Про заходи щодо підтримки сфери культури, охорони культурної спадщини, розвитку креативних індустрій та туризму».

Згідно з документом, Мінкульт мав до кінця 2023 року реалізувати проєкт будівництва в Києві «Будинку музики» та перемістити до нього Національний будинок органної та камерної музики. Водночас Міністерству культури було доручено забезпечити передання в постійне безоплатне користування релігійній організації «Релігійна громада Парафія Святого Миколая Київсько-Житомирської Дієцезії Римо-католицької церкви у м. Києві» будівлю костелу Святого Миколая. До того часу музиканти та віряни мали, як і в попередні роки суцільних обіцянок, користуватися храмом почергово.

Але що ж тепер будувати, якщо унікальний концертний орган фірми Rieger-Kloss знищено?

Хто буде винний і що робитимуть?

Фактично ще під час гасіння пожежі у костелі провладні боти почали вішати всіх собак на Віталія Кличка. Мовляв, столичний голова винен у тому, що в Києві знищуються пам’ятки архітектури, і ось результат – ледь не згорів єдиний у столиці готичний храм.

Але в цій ситуації саме Віталію Кличку найлегше вийти сухим із води. Адже у нього є своєрідна індульгенція – розпорядження №80 від 31 січня 2018 року, відповідно до якого все, що пов’язане з костелом, – це відповідальність ДП «Національний будинок органної та камерної музики України». Тобто уряду і Мінкульту. Тому інформаційна хвиля проти Кличка – це радше нервова реакція влади і спроба потягнути час для вирішення скандальної ситуації.

Найпростіше, що намагатиметься зробити Офіс президента і уряд, – почнуть шукати криворуких електриків-стрілочників, яких оголосять винуватими у спричинені пожежі. Звісно, що можуть полетіти і окремі голови керівництва костельного держпідприємства.

Хоча насправді найбільше має нервувати міністр культури Олександр Ткаченко. Саме його відомство займалося реалізацією указу Зеленського про переміщення будинку органної музики до нового приміщення. І тут Віталій Кличко може прямо в очі сказати Ткаченку, що того наздогнала карма: поки міністр бігав столичними дворами у пошуках скандальних забудов, у нього під носом ледве не знищили унікальну історико-архітектурну пам’ятку. І хто тепер має писати заяву про відставку?

Також не позаздриш католицькій громаді. Ризикують стати без вини винуватими. Немає органу – отже, можуть нарешті забрати приміщення костелу у своє повне розпорядження. Хтось та й запитає: можливо, кимось так і було задумано?

Іван Буйда, для «Главкома»