Коли українець отримає Нобелівську премію? Василь Шкляр зробив прогноз
Василь Шкляр вважає, що Нобелівський комітет став схожий на грантодавчу інституцію, яка спонукає письменників до певних канонів
Україна матиме свого нобеліанта тоді, коли коли Українська держава стане повноправним гравцем світової політики, а не іграшкою в руках політиканів. Про це в інтерв’ю «Главкому» заявив письменник Василь Шкляр.
«Перед сучасним письменником стоїть своєрідний вибір. Чи він вкорінюється у власний ґрунт і працює насамперед для вітчизняного читача, чи йде у фарватері загальноєвропейських віянь, тримаючи носа за вітром. Мене дивує комплексування деяких українців, котрі журяться з того, що ми досі не маємо свого «нобеля». Комплекс отієї проклятущої меншовартості засвідчують дрібні радощі, що предки того чи того лауреата походять з України», - вважає письменник.
Зазначимо, що серед Нобелівських лауреатів з літератури останніх років є автори, які мають певне відношення до України. У 2015 році таку премію отримала білоруска Світлана Алєксієвич, яка народилася в Івано-Франківську, а нещодавно лауреаткою стала Ольга Токарчук – польська письменниця з українським корінням.
У зв’язку з цим Шкляр розказав, що та ж Світлана Алєксієвич отримала фактично за одні й ті самі твори Нобелівську премію і премію Ленінського комсомолу. Так що критерії оцінки часом збігаються у, здавалося б, протилежних світоглядах, додав він.
«Відомо, що Нобелівський комітет останніми роками насамперед вдаряє на так звані загальнолюдські цінності, на пропаганду расової та міжнаціональної толерантності і інші високогуманні ідеали. У певному сенсі цей комітет став схожий на грантодавчу інституцію, яка спонукає письменників до певних канонів», - пояснив письменник.
Василь Шкляр пригадав, як свого часу Жан-Поль Сартр відмовився від Нобелівської премії. Свій крок французький письменник пояснив якраз небажанням мати якісь зобов’язання перед будь-якою соціальною установою. Хоча на той час ця «соціальна установа» мала трохи інші критерії в оцінці літературних досягнень.
«Та загалом ця премія справді не є абсолютним виміром творчої значущості. Попросіть навіть вибагливого читача назвати імена нобелівських лауреатів з літератури за останні десять років. Він відповість, що це його мало цікавить», - резюмував письменник.