ПАРЄ ухвалила рішення щодо освіти мовами нацменшин в Україні

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила рішення з рекомендаціями Україні за підсумками термінових дебатів. Про це повідомляє кореспондент «Європейської правди».

 За схвалення документа із внесеними в нього правками проголосували 82 депутати, проти – 11, 17 утрималися.

Рішення ПАРЄ доволі жорстко засуджує те, що Верховна рада ухвалила закон про освіту, змінивши статтю 7 (про мову освіти) без консультацій з представниками національних меншин. Асамблея також звернулася до України з проханням врахувати всі без винятку рекомендації Венеціанської комісії, а також внести відповідні зміни до закону про освіту. Між тим, в ПАРЄ (всупереч позиції доповідача, естонця Андреаса Херкеля) констатували, що вже зараз, до ухвалення висновку «Венеціанки», є «низка юридичних питань до закону».

За наслідками дебатів було схвалено більшу частину пропозицій румунських та угорських депутатів.

Зокрема, угорці та румуни виступили проти ідеї «змішаного навчання», приміром, із викладанням 60% предметів українською, а 40% - мовою меншини. Також з документа видалили всі згадки про те, що навчання «виключно мовою меншини» (без викладання частини предметів державною мовою) завдає шкоди самим дітям через зменшення їхньої конкурентності на ринку праці та ускладнення вступу до вищих навчальних закладів.

Лише з мінімальною перевагою (39 голосів «проти», 42 «за») була відхилена угорська поправка, за якою з документу хотіли викреслити посилання на право України захищати державну мову, а також про те, що мова об’єднує державу.

Так само із незначною перевагою (37 на 40 голосів) вдалося відхилити пропозицію парламентарів із Румунії та Угорщини, які прагнули виключити з документу згадку про відсутність виключно українських державних шкіл (або із навчання виключно мовами інших меншин) у своїх державах.

Варто додати, що доповідь у Парламентській Асамблеї Ради Європи щодо українського закону про освіту пропустили більшість депутатів.

Доповідь зачитав естонський парламентарій Андреас Херкель. Під час доповіді у залі були присутні представники делегацій України, Угорщини та Румунії.

Доповідач з питання «Новий український закон про освіту як головна перепона вивчення національними меншинами рідних мов» визнав, що в Україні справедливим є занепокоєння щодо української мови як державної, та існує необхідність додаткових заходів із посилення її ролі у суспільстві.

«Володіння офіційною мовою держави є чинником соціальної єдності, інтеграції. І це є легітимним правом держави - просувати вивчення своєї офіційної мови. Без сумніву», - наголосив Херкель.

Нагадаємо, 28 вересня глава МЗС України Павло Клімкін направив 7-му статтю закону про освіту на розгляд Венеціанської комісії. Висновки Комісії стосовно закону будуть готові до грудня.

Міністерство закордонних справ України із здивуванням сприйняло заяву глави МЗС Угорщини Петера Сійярто стосовно перегляду Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Сійярто заявив, що Угорщина не підриватиме єдність Євросоюзу у питанні антиросійських санкцій через положення закону про освіту в Україні. Проте він зауважив, що Угорщина блокуватиме всі кроки зі зближення України та ЄС в рамках програми «Східне партнерство» та будь-які ініціативи, що сприяють євроінтеграції України.

9 жовтня Клімкін у Twitter запропонував Сіятро разом відвідати Закарпаття та обговорити мовні положення закону про освіту. Проте Сійярто відмовився зустрічатися з міністром закордонних справ України.

11 жовтня Міністерство закоронних справ України направило ноту протесту до Будапешту у зв'язку з інформацією про наміри провести акцію «Самовизначення для Закарпаття».