Угорщина виступила за перегляд Угоди про асоціацію України з ЄС через закон про освіту

Через це, сказав міністр, він планує ініціювати наступного понеділка на нараді міністрів закордонних справ країн-членів Європейського союзу в Люксембурзі перегляд цієї угоди з Україною.

Сійярто також стверджував, що цей закон створює гіршу ситуацію на теренах освіти для угорців і представників інших нацменшин в Україні, ніж за часів колишнього СРСР.

Після обговорення стану речей із очільниками угорської нацменшини політик заявив, що сторони дійшли однозначного висновку про те, що чинний закон про освіту унеможливлює діяльність угорських шкіл і відбирає уже здобуте право навчатися рідною мовою учням середніх та старших класів. Цим самим Україна порушує всі раніше взяті на себе міжнародні зобов’язання, твердив міністр.

«Такого ми не можемо дозволити. Уряд Угорщини найрішучішим способом протистоятиме таким крокам (України – ред.)», – попередив угорський політик.

Єдиним засобом впливу на Україну Сійярто вважає збільшення міжнародного тиску на Київ.

Міністр висловив задоволення розмовою з Геннадієм Москалем, головою Закарпатської обласної державної адміністрації, який виступив на захист прав угорців Закарпаття, що становлять 12 відсотків населення області. Сійярто також позитивно оцінив резолюцію обласної ради Закарпатської області про захист мовно-освітніх прав нацменшин.

Нагадаємо, міністр освіти і науки Лілія Гриневич у п'ятницю, 6 жовтня, проводила у Страсбурзі зустрічі з експертами Ради Європи з метою роз'яснення мовних положень нещодавно ухваленого закону про освіту.

Раніше глави зовнішньополітичних відомств Болгарії, Угорщини, Греції та Румунії підписали лист главі МЗС України, де висловили стурбованість через новий закон про освіту.

Угорщина  також хоче додати мовне питання у декларацію «Східного партнерства».

Нагадаємо, уряд Угорщини вирішив блокувати всі подальші рішення Європейського союзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною. Таке рішення стало відповіддю офіційного Будапешта на підписання президентом Порошенком закону «Про освіту».

Згідно із законом «Про освіту», який нещодавно вступив у дію, право нацменшин на навчання рідною мовою залишається, проте скорочується обсяг використання ними в навчальному процесі рідної мови, і збільшується – державної.

Закон надаватиме особам, які належать до національних меншин, можливість отримувати освіту своєю рідною мовою у дитячих садках та початкових школах (1-4 клас), але починаючи з 5-го класу (тобто у середній та старшій школі) вони навчатимуться державною мовою.

Виняток із загального правила становлять школярі з числа нацменшин, які почали навчатися до 1 вересня 2018 року. До 1 вересня 2020 року вони зможуть вчитися за колишніми правилами, потім поступово збільшуватиметься кількість предметів, які викладають українською.

Детальніше читайте: В Угорщині занадто мало українців, щоб їх навчали українською? Посол Ерно Кешкень коментує скандальний закон «Про освіту»

Читайте також статтю: Новий закон «Про освіту». Депутати шоковані тим, за що проголосували