Рада планує сьогодні продовжити особливий статус Донбасу ще на рік
Сам закон про особливий статус ОРДЛО Рада ухвалила у вересні 2014 року, і він набув чинності 18 жовтня 2014 року терміном на три роки. Термін його дії спливає 31 грудня 2019 року
Верховна Рада планує на засіданні 12 грудня продовжити до кінця 2020 року дію закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Про це йдеться в порядку денному засідання, опублікованому на сайті парламенту.
Законопроєкт №2569 про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» депутати збираються включити до порядку денного сесії та розглядати першим питанням у четвер.
Напередодні Комітет ВР із питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендував ухвалити його за основу та в цілому. Авторами згаданої законодавчої ініціативи виступили голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія та його перший заступник Олександр Корнієнко.
Цей документ передбачає продовження особливого порядку місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей до 31 грудня 2020 року включно.
Сам закон про особливий статус ОРДЛО Рада ухвалила у вересні 2014 року, і він набув чинності 18 жовтня 2014 року терміном на три роки. Термін його дії спливає 31 грудня 2019 року.
Після розгляду цього питання парламентарі мають на меті ухвалити постанову для утворення організаційного комітету з підготовки і проведення весняної сесії Парламентської асамблеї НАТО, яка має відбутися у Києві 22-25 травня 2020 року. Проєкт цього документу (№2417) носить загалом технічний характер і передбачає уточнення в додатку назв комітетів, міністерств та інших відомств, які були змінені протягом останніх півроку.
Далі, згідно з порядком денним, Рада має перейти до розгляду проєкту постанови №2047-д-П, автор якої — позафракційний народний депутат Руслан Требушкін — закликає скасувати ухвалений попереднього тижня закон щодо ліквідації «майданчиків Яценка», тобто корупційної схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об'єктів нерухомості та прозорості реалізації майна.
Водночас депутати матимуть розглянути проєкт постанови №2233-П, ініційований членом фракції «Європейська солідарність» Михайлом Бондарем із метою скасування рішення парламенту щодо внесення змін до закону про ринок електроенергії.
Наразі обидва проєкти постанов блокують підписання відповідних законів Головою ВР Дмитром Разумковим і передачу їх на підпис Президенту.
Наступним питанням порядку денного є розгляд проєкту постанови №2302 щодо утворення у Верховній Раді ІХ скликання тимчасової слідчої комісії, яка би продовжила розслідування нападів на громадських активістів і, зокрема, Катерину Гандзюк. До складу цієї ТСК пропонується обрати 13 народних депутатів, із них головою — Ігоря Василіва (фракція «Слуга народу»), а його заступником — Соломію Бобровську («Голос»).
Також депутати збираються ухвалити в другому читанні законопроєкт №2299 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти». Він передбачає скасування ліцензування близько 100 спеціальностей, запровадження мотиваційного листа при вступі, врахування здобутків абітурієнтів на міжнародних олімпіадах, збільшення питомої ваги творчих конкурсів, а також розширення доступу до вищої освіти для жителів тимчасово окупованих територій.
Окрім того, перше читання в Раді має пройти президентський законопроєкт №2412 «Про розвідку». Ним пропонується встановити адміністративну відповідальність за перешкоджання розвідникам виконувати покладені на них повноваження. У проєкті визначено, що такі дії тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти (255 грн) до двадцяти (340 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.