Російська атака пошкодила історичну будівлю університету Драгоманова у Києві
У будівлі раніше працювала Київська четверта чоловіча гімназія, а згодом – перший економічний виш на території України
Увечері 19 листопада 2026 року внаслідок російської атаки пошкоджено центральний корпус Українського державного університету імені Михайла Драгоманова в Києві. Вибухова хвиля вибила у будівлі 40 вікон. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на офіційну сторінку університету у Facebook.
Університет повідомив, що пошкоджений центральний корпус є об'єктом культурної спадщини Києва – пам'яткою історії. Будівля має цінність не лише для університетської спільноти, а й для історико-культурної спадщини столиці.
В адміністрації закладу наголосили, що російські атаки завдають шкоди не тільки інфраструктурі, а й освітньому та науковому середовищу України. Водночас університет продовжує виконувати свою освітню місію.
«Пошкоджене відбудуємо, але збережемо найважливіше – людей, знання, цінності та віру в Україну», – заявили в університеті.
Історія корпусу: від чоловічої гімназії до університету
Центральний корпус розташований на вулиці Пирогова, 9. Його історія пов'язана з кількома навчальними закладами, які діяли в Києві протягом різних історичних періодів.
Як розповідає Музей історії Десятинної церкви, споруда сформувалася на території двох садиб другої половини XIX століття. В одному з будинків, який належав купцю Адаму Сніжку, у 1878–1902 роках розміщувалася Київська четверта чоловіча гімназія.
Восени 1908 року садибу придбав Київський комерційний інститут. Його заснували за ініціативи відомого історика Митрофана Довнар-Запольського. Заклад став першим вищим економічним навчальним закладом на території України.
Спочатку в інституті діяли два відділення – економічне та комерційне. Перед початком Першої світової війни тут працювали близько 50 викладачів, а кількість студентів сягнула 4200. Навчальний заклад мав власну бібліотеку.
Будівлю перебудовували на початку XX століття
У 1911–1912 роках садибні споруди перебудували та розширили за проєктом архітектора В. Обремського. Зокрема, до будинку купця Сніжка добудували четвертий поверх.
Сучасного вигляду комплекс набув у 1914–1915 роках. Тоді за проєктом архітектора Олександра Кобелєва добудували частину споруди з боку вулиці Пирогова. Після цього весь комплекс став чотириповерховим. Його загальна площа становила приблизно 2 тис. кв. м.
У роки Першої світової війни Комерційний інститут евакуювали до Саратова, а в його приміщеннях розмістили військові частини. Згодом заклад повернувся до Києва та продовжив роботу.
У 1934 році Комерційний інститут перевели до Харкова. У будівлі розмістили педагогічний інститут імені Максима Горького, який згодом отримав ім'я Михайла Драгоманова, а також інженерно-будівельний інститут. Останній використовував приміщення до 1950–1960-х років.
Тут навчалися відомі українські діячі
Історія Комерційного інституту пов'язана з іменами кількох відомих письменників і митців. Серед його випускників музей називає:
- кінорежисера Олександра Довженка;
- поета Павла Тичину;
- письменника Ісаака Бабеля;
- письменника Василя Еллана-Блакитного;
- громадського та політичного діяча Соломона Гольдельмана.
Ще одна цікава сторінка історії споруди пов'язана з українським жіночим рухом. Навесні 1917 року в приміщенні Комерційного інституту організували жіночі зібрання. Згодом постав Український жіночий союз, який виступав за рівні права жінок і чоловіків. Його очолювала Віра Нечаївська, яка також входила до Української Центральної Ради та представляла там інтереси організації.
У травні 1877 року в цій будівлі народився Максиміліан Волошин – поет, художник і мистецький критик. У 2007 році на фасаді корпусу з боку бульвару Тараса Шевченка встановили меморіальну дошку з його барельєфом.
Нагадаємо, 19 листопада російські війська масовано атакували Київ ударними безпілотниками. У столиці зафіксували пошкодження житлових будинків, офісних приміщень, медичного закладу та автомобілів.