У Нацраді з питань телерадіомовлення назвали найбільших порушників мовних квот
«Всі, на кого накладали штрафи, їх сплачували», - Сергій Костинський
Член Нацради з телебачення і радіомовлення Сергій Костинський в інтерв’ю «Главкому» пояснив, чому на телебаченні частіше порушують мовні квоти, ніж на радіо, де вже переважає україномовний продукт. Також він розказав, чому телеканалів, які досі заповнюють ефіри російською, немає у списках порушників.
«На телебаченні не така райдужна ситуація. Усе тому, що на радіо суворіші вимоги до контенту та менше інформаційного продукту. Для радіо немає особливих умов, які прописані в законі для телебачення. А він передбачає ексклюзивні умови для фільмопоказу – дозволяє демонструвати фільми власного виробництва російською мовою з україномовними титрами. Також немає вимоги щодо української мови гостей студії. Як на мене, великі медіагрупи пролобіювали це право для себе», - пояснив член Нацради з телебачення і радіомовлення.
Відповідаючи на питання, які радіостанції найбільше порушили мовні квоти, які штрафи накладено, він зазначив: «Та практично всі порушували. Всі, на кого накладали штрафи, сплачували. Найбільші – це «П’ятниця», «Шансон», KissFM, «Радіо НВ».
Також Костинський розказав, хто найбільші порушники мовних квот серед телеканалів.
«Здебільшого усі канали дотримуються квот тому, що законодавство для телебачення є доволі ліберальним. Єдиний великий телеканал, де ми зафіксували ознаки порушення мовної квоти, – це «Студія «1+1», але Національна рада не змогла ухвалити рішення щодо нього. Я голосував за призначення перевірки на цьому каналі, проте більшість колег не підтримали це рішення. Мова про минулу осінь. Якби на них наклали штраф, він був би найбільшим. В основному ми штрафували супутникові телеканали. Минулого року саме вони найчастіше порушували закон. У середньому розмір штрафу – близько 100 тис. гривень. Штрафували такі канали, як «Відродження», «Глас», «Терра» та інші», - розказав він.
Раніше Костинський неодноразово зауважував, що радіостанції знаходити лазівки у законі, які давали їм змогу ставити у найрейтинговіший час ефіру російськомовний продукт. Відповідаючи на питання, чи зараз вони зловживають цим, він зазначив, що деякі й зараз цим користуються. Та ситуація значно покращилася, оскільки стало набагато більше якісного музичного продукту. Окремі радіостанції можуть ставити українські пісні пакетно після 21:00 або до 8:00. Проте більшість загальнонаціональних мовників усе ж не вдаються до таких маніпуляцій, а додають у ротацію українське, зокрема й у прайм-тайм.
«Минулого року ми фіксували, що «Шансон», «Люкс ФМ» та «Наше радіо» ставили україномовні пісні в час, коли радіокористувачі найменше слухають радіо», - зазначив він.
Костинський додав, що є радіостанції, на яких 100% україномовного продукту, на Західній Україні цей показник сягає 80%. Якщо брати схід і південь, то там понад 40% україномовних пісень в ефірі місцевих мовників.
«Проблема з телеканалами в тому, що дуже часто їхній головний ринок, куди вони продають свої фільми та серіали, це Росія і Казахстан. Якби норма закону їм не дозволяла демонструвати виготовлені ними фільми російською, то, звичайно, вони б знімали їх російською або англійською, а потім дублювали українською, як це було зроблено у випадку із «Захаром Беркутом», - пояснив член Нацради з телебачення і радіомовлення.
До слова, у Нацраді визнали: якщо кодують українські канали, люди дивляться російські.