В Інституті нацпам’яті виступили проти встановлення поклонного хреста на Куликовому полі в Одесі
Встановлення православного хреста є недоцільним і некоректним
Керівник Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) піддав критиці спробу встановити поклонний хрест на Куликовому полі Одеси для увічнення пам’яті загиблих 2 травня 2014 року.
Про це повідомляє УІНП: Південь на своїй сторінці в Facebook із посиланням на керівника відділення Сергія Гуцалюка.
«Співробітники Південного міжрегіонального відділу УІНП взяли участь в роботі історико-топонімічної комісії Одеської міськради. Керівник відділу Сергій Гуцалюк під час обговорення пропозицій встановити меморіальну дошку Олександру Ланжерону заявив про недопустимість некоректного вживання терміну «Новоросія», оскільки наразі він має дещо інший зміст і може викликати напруженість у суспільстві. Члени комісії на цю ініціативу відреагували позитивно і дали доручення авторам проєкту змінити текст», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що на засіданні комісії виступив з ініціативою встановлення на Куликовому полі поклонного хреста керівник Федерації профспілок Одеської області Вячеслав Буратинський.
Гуцалюк також «засудив цю ініціативу, оскільки, держава-агресор досі спекулює темою Куликового поля у своїй пропаганді, перевертаючи з ніг на голову суть трагедії, що дійсно мала місце. Встановлення хреста, на його думку, однозначно могло б викликати новий спалах антиукраїнської істерії і бути використаним Росією у пропагандистських цілях».
Гуцалюк наголосив: слід мати на увазі й той факт, що багато жертв подій 2 травня 2014 року були юдеями, а більша частина – атеїстами. Саме тому встановлення православного хреста є недоцільним і некоректним.
Представник УІНП також зазначив, що Буратинський багато років очолює Федерацію профспілок області та є керівником Будинку профспілок на Куликовому полі. Навесні 2014 року проросійські сепаратисти використали її приміщення як свій шпиталь, а потім захопили споруду.
«Зрештою, у ній спалахнула пожежа, під час якої загинули кілька десятків колаборантів і сепаратистів», – наголосив історик.
Більшість членів історико-топонімічної комісії Одеської міськради врахували наведені доводи і проголосували за відхилення ініціативи Буратинського.