В Українському інституті нацпам’яті розповіли, як доведеться декомунізувати Донбас, після звільнення від окупантів

  •  glavcom.ua
  • Розсилка
У певних селах чи містах на окупованій території є вже зруйновані чи напівзруйновані радянські пам’ятки. Вони самі по собі вже закинуті і людям байдуже до цих радянськи істуканів, - Дробович - В Українському інституті нацпам’яті розповіли, як доведеться декомунізувати Донбас, після звільнення від окупантів
У певних селах чи містах на окупованій території є вже зруйновані чи напівзруйновані радянські пам’ятки. Вони самі по собі вже закинуті і людям байдуже до цих радянськи істуканів, - Дробович

«На звільнених територіях варто буде починати з невеликих кроків», - Дробович

Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович вважає, що після звільнення окупованої частини Донбасу логічно було б придумати механізми поступової реалізації положень законів про декомунізацію.

Таку думку Дробович висловив в інтерв’ю «Главкому».

За словами посадовця, на звільнених територіях варто буде починати з невеликих кроків. «Ми бачимо, що в певних селах чи містах на окупованій території є вже зруйновані чи напівзруйновані радянські пам’ятки. Вони самі по собі вже закинуті і людям байдуже до цих радянськи істуканів. От з цього можна було почати і це не викличе резонансу», - вважає керівник Інституту нацпам’яті.

Також Дробович підкреслює, що потрібно буде активно проводити роз’яснювальну роботу. «Силовий примус не дасть ефекту і призведе до наступної травматизації. Просвітницькі програми, стимуляція ініціатив місцевих, які самі бажають здійснити декомунізацію, — це єдиний спосіб, на мою думку», - сказав керівник УІНП.

При цьому Дробович зауважив, що декомунізація на звільнених територіях не має бути першочерговою. «Насамперед там важливими є питання безпеки і соціального захисту. Якщо цей процес буде налагоджено і здійснено належним чином, то паралельно докладатимуться зусилля щодо суспільного діалогу, підвищення якості освіти. Як на мене, процеси декомунізації будуть органічним доповненням турботи про своїх громадян. Якщо ми пояснюватимемо необхідність декомунізації тим, що це частина гуманітарного пакету турботи про громадян і їх майбутнє, то з цим не повинно бути проблем. Але якщо не буде безпеки, ні про яку декомунізацію йтися не може», - запевняє директор Інституту нацпам’яті.

Дробович вважає, що просвітництво має починатися із закладів освіти - шкіл і університетів. «Далі підприємства і заводи, тобто виробництва, де є великі колективи, далі – ЗМІ. Наприклад, Донецький університет повертається з Вінниці назад, Таврійський університет повертається до Криму. Тобто люди, які жили на неокупованій території, везтимуть інші цінності туди і вони можуть бути агентами змін», - вважає посадовець.

4 грудня Кабінет міністрів призначив головою Інституту нацпам'яті експерта у сфері освіти і культури Дробовича. Як повідомлялося, новий голова Інституту нацпам’яті розповів, чим відрізняється від свого попередника В’ятровича.

Дробович вважає протидію російській гібридній агресії пріоритетом роботи Інституту нацпам'яті.

Читати більше:


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies