В.о. ректора Владлена Дубініна: З Одеського медуніверситету звільнилося півтори сотні співробітників

У понеділок, 3 червня біля стін Одеського національного університету відбулися сутички. Молодики спортивної статури зірвали засідання Наглядової ради університету з участю в.о. ректора Владлени Дубініної та інших представників адміністрації університету. Конфлікт відбувався, з одного боку, між активістами, які прибули на захист легітимної адміністрації, з іншого – невідомими людьми у чорній формі. Поліція, яка прибула на місце подій затримала 51 людину, один правоохоронець був поранений.

Останні сутички – результат конфлікту, який тягнеться з літа минулого року. У липні 2018-го міністр охорони здоров’я Уляна Супрун звільнила з посади ректора Валерія Запорожана через грубе порушення трудового договору. Останньою краплею став зрив міністерської перевірки, це в МОЗ розцінили як порушення контракту. 24-річний керівний стаж Запорожана перервали, угода з ним закінчувалася у вересні 2018 року. В.о. ректора МОЗ призначило Костянтина Аймедова. Колишній ректор не збирався з цим миритися. Запорожан оскаржив це призначення у судах. Наприкінці літа за його участі була скликана Вчена рада, яка в.о. ректора обрала Юрія Сухіна. З цим вже не погодилося МОЗ, адже міністерство є органом управління, який має право призначати керівника Одеського національного медуніверситету. Тож МОЗ призначив виконувачкою обов’язків Владлену Дубініну, проректора з науково-педагогічної роботи.

Аби розв’язати конфлікт МОЗ надсилав до університету спеціальну комісію. Але наприкінці вересня Окружний адмінсуд Києва заблокував перевірку. Далі – більше. У листопаді 2018-го нотаріуска, якк найняла команда Запорожана, домоглась внесення змін до Єдиного держреєстру юридичних осіб щодо керівника університету, поновивши в реєстрі Сухіна. Через два тижні після цього призначених МОЗ керівників медуніверситету вже не пустили на робочі місця.

15 січня уряд спробував вийти із ситуації, розпорядився створити новий Національний університет на базі Одеського шляхом його об’єднання з Кримським державним медичним університетом імені С. І. Георгієвського. Але і це рішення було заблоковано через суд.

Тож за два місяці до початку навчального року робота одного з найбільших медичних вишів країни паралізована. Міністр Уляна Супрун відмовляється підписувати кошторис університету за підписом «самопроголошеного в.о. ректора університету Юрій Сухіна», в той же час призначена на посаду Дубініна не має фізичної можливості працювати.

В інтерв’ю «Главкому»Владлена Дубініна розповіла про останні події в університеті, якими наслідками для студентів і викладачів загрожує блокування роботи закладу, а також про те, хто і в який спосіб мав би вирішити конфлікт, який триває майже рік.

Одеський національний медичний університет знову у центрі уваги всієї України. Конфлікт триває уже більше року, але до бійок ще не доходило. Що стало останньою краплею?

Університет опинився фактично на межі руйнування. Його співробітники з січня по червень цього року не отримували зарплати, студенти – стипендії, ми не сплачували за комунальні послуги. В університету маса зобов'язань за договорами. Саме тому Наглядова рада, сформована Міністерством охорони здоров’я, здійснила три спроби зайти до ректорату, до будівлі за адресою: Валіховський провулок, 2. Саме ця адреса зазначена у наказі Мінохорони здоров’я, а всередині приміщення є навіть табличка «Наглядова рада».

Захоплення ректорату відбулося 10 грудня 2018 року. У  неробочий час прийшли люди з виконавчими листами. Спиляли замки на сейфах і фактично забарикадувалися в будівлі ректорату. Проректори, які в законний спосіб узгоджені з органом управління та студентським самоврядуванням, відтоді не можуть потрапити на робочі місця. МОЗ із січня чекає кошторис, аби його затвердити. Але я не можу його підписати тому, що фізично не можу потрапити на робоче місце. От тому Наглядова рада хоче проаналізувати документи, які є в університеті. Перша спроба їх представників зайти до будівлі університету задля перевірки відбулася 20 лютого. Серед членів Наглядової ради є два народних депутати, Давид Макар’ян і Володимир Курінний. Рада хотіла запросити на засідання і людей, які сьогодні фактично рейдерським захопленням, шляхом маніпуляцій з документами, реєстрами та колективом утримують будівлю ректорату і  беруть відповідальність на себе за те, що відбувається в нашому університеті. Тоді в приміщення Наглядова рада не потрапила.

У травні 2019-го з’являється безпрецедентна за своїм юридичним наповненням ухвала судді Окружного адмінсуду Києва, яка дала вказівку казначейству фактично йти на пряме порушення бюджетного кодексу (мова про рішення від 17 травня, суд зобов’язав казначейство розблокувати виплату зарплат, стипендій та інші розрахунки Одеського медуніверситету – «Главком»). Тобто був дозвіл відкрити всі виплати за підписом Юрія Сухіна, який не є уповноваженою особою органу управління на керівництво цим навчальним закладом.

Та повернімося до понеділка, 3 червня. Цього дня Наглядовій раді все ж вдалося потрапити до приміщення, вона змогла зайняти конференцзал. Тут же прийшли поліцейські. Важливо, що представники Наглядової ради прийшли з відеокамерою, щоби не було ніяких провокацій. Був кворум. Через дві години від наших опонентів до поліції надійшов сигнал про мінування ректорату, приїхала слідча група. Але Наглядова рада у повному складі відмовилася вийти з будівлі, розуміючи, що це і є кінцевою метою опонентів. Тоді з першого поверху піднявся газ, потім ми почули несамовиті крики, почали бігти до нас люди в чорній формі без розпізнавальних знаків. Цей газ пішов в кімнату, де знаходилась Наглядова рада. Ми спробували відкрити балкон, двері, щоби люди принаймні не задихатися. Тоді залетіли спецпризначенці й вивели всіх нас на вулицю. Мета – виставити Наглядову раду з ректорату –  була досягнена у такий спосіб.

«На ректораті довгий час висіла табличка «Приймальня депутата Мосійчука»

Якщо ви знали, що ваші опоненти можуть чинити опір, чому не вирішили зібратися в іншому приміщенні, аби не провокувати протистояння?

Не я визначала, де збиратиметься Наглядова рада. Я була однією із запрошених на засідання. Наглядова рада Одеського медуніверситету збиралася вже в різних місцях: і в Києві, і в Одесі, і дистанційно конференцзв’язок між собою влаштовували. Тим не менше, вона хоче провести засідання там, де це вказано Міністерством охорони здоров’я, який є органом управління і в юрисдикції якого перебуває медуніверситет. Ми не думали, що присутність Наглядової ради й робота з документами у присутності поліцейських викличе таку реакцію практично.

Які впливові політики, чиновники стоять за Валерієм Запорожаном?

Зокрема, це народний депутат Ігор Мосійчук. Можете постежити за його публікаціями у Facebook. Згідно із законом України про вищу освіту, в освітніх закладах заборонене розміщення приймалень депутатів будь-якого рівня. А на ректораті довгий час висіла табличка «Приймальня депутата Мосійчука», на одній із дверей в приміщені вона наявна і досі. На якій підставі?

ЗМІ називали ще нардепа Максима Полякова з «Народного фронту», який також на боці колишнього ректора. Підтвердите?

За інсайдерської інформацією, так.

У чому це виражається ця підтримка?

Доказів, які б я могла надати, скажімо, у суді, не маю. Серед тих, кого я особисто бачила біля ректорату на боці Запорожана ще у серпні минулого року, був народний депутат Віталій Барвіненко. На мій погляд, міністр юстиції Павло Петренко розуміючи, яким чином Сухін був внесений до реєстру, зараз мав би вольовим рішенням, зібравши комісію в Мінюсті, змінити цю ситуацію і внести законного керівника до реєстру. Разом з народними депутатами, членами Наглядової ради я була на прийомі у пана Петренка. Він демонстрував глибоке знання юридичних проблем університету, але державницької позиції ми, на жаль, не побачили.

Зі слів члена Наглядової ради, нардепа Давида Макар’яна, який не перший день опікується дотриманням законності в університеті, у тому числі й за численними зверненнями громадських організацій, в різний час зі сторони Запорожана долучалися до процесу народний депутат Олександр Грановський, суддя Павло Вовк та співробітник Мінюсту Андрій Довбенко. І з огляду на нинішній стан справ – досить ефективно.

З 2015 року, ще з часів спроб Запорожана очолити Академію наук, поруч увесь час фігурує Ігор Поляков, за неперевіреною інформацією - родич нардепа Максима Полякова. Після програшу Запорожана в Академії наук він з'явився і в університеті. Олексій Желдак, активний учасник подій останніх днів, призначений помічником Сухіна, чекає на місце в деканаті іноземних студентів. І представляє фірму «Інтермост», яка була організатором фейкових студентських протестів ще в серпні минулого року. Тоді студентів привозили з Дніпра. До речі, Ігор Поляков сам з цього міста, як і кандидат наук, дніпровець Костянтин Талалаев, який невідомо звідки взявся і одразу став проректором, головним борцем з корупцією в університеті. Фактично він є реалізатором розправ Запорожана з співробітниками-інакодумцями. За інсайдерською інформацією, Ігор Поляков зустрічається із рейдерською верхівкою в елітних ресторанах Одеси. Які інтереси переслідує і чого домагається, можна лише здогадуватися.

Ви є в.о. ректора зараз, але не можете навіть зайти до університету. Є Юрій Сухін, який себе називає ректором, є Валерій Запорожан, який керував 25 років і не погоджується з відстороненням. Хто насправді керує навчальним закладом зараз?

За законом, станом на сьогодні я виконую обов’язки ректора Одеського національного медичного університету. Валерій Запорожан, за рішенням міністра охорони здоров’я, був звільнений з посади 17 липня 2018 року. Причина - грубе порушення контракту. Валерій Миколайович проігнорував керуючий орган, він просто не пустив комісію МОЗ для перевірки університету. Потім міністерство призначило виконувачем обов’язків ректора Костянтина Аймедова. Це була абсолютно нейтральна людина, психіатр за освітою. Його завданням було привести виш до законних виборів, які були призначені на 16 жовтня. Але команда Запорожана заблокувала їх позовом до суду. Та що цікаво, до цього часу немає жодної постанови суду, вироку. Є низка ухвал, зокрема того ж Окружного адмінсуду Києва, авторами яких є одіозні судді Арсірій, Келеберда, Шрамко, Амельохін. Ухвали лежать потім в судах і ніяк не розглядаються в подальшому. Але вони дозволяють затягувати, блокувати процес виборів нового ректора. Команда Запорожана у суді також заблокувала призначення в.о. пана Аймедова. Це можна розцінювати не інакше як спробу вивести медуніверситет з підпорядкування керівного органу, тобто МОЗу. І зараз складається ситуація, що співробітники й студенти стали заручниками конфлікту. Колектив не уповноважував ні Запорожана, ні Сухіна блокувати вибори, блокувати призначення Аймедова. Тобто ми бачимо бажання окремої групи людей, неузгоджене з колективом, наміри здійснювати ті ж економічні злочини, які вони здійснювали. А стосовно них і в прокуратурі, і в поліції відкриті численні кримінальні провадження.

«Колектив нас підтримує, проте я прошу не робити цього публічно»

В Україні чимало прецедентів, коли керівництво вишів у сумнівний спосіб намагалося триматися при  владі. Але викладачі і студенти виходили на протести, чинили тиск не юридичний, але й публічний. Чому ми не бачимо акцій підтримки на вашу адресу?

Є функціональні посадові обов’язки співробітників на кожному підприємстві. Проректор з науково-педагогічної роботи (посада Владлени Дубініної до призначення в.о. ректора університету - «Главком») у разі відсутності ректора з будь-яких причин на робочому місці виконує його обов’язки у повному обсязі. Я особисто не влаштовую Запорожана, як представник команди здорових сил, яка протистоїть руйнуванню університету.

31 серпня минулого року Запорожан шляхом обману, за попередньою змовою групи осіб, збирають Вчену раду, зовсім не в тому місці, де ця зустріч була попередньо призначена. Про це також є заява до поліції і докази, що зустріч відбулася всупереч закону. В такий спосіб, на їхню думку, прибічники Запорожана легітимізували свою владу в університеті, адже на цьому зібранні в.о. ректора призначили пана Сухіна. Але у нього немає і не може бути основного документу, який в тому числі потрібен для законного внесення в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, а саме наказу на призначення від органу управління.

Щодо відсутності протестів. Багато хто у колективі нас підтримує, проте я сама прошу не робити цього публічно, аби не стати черговою жертвою тиску й брудних маніпуляцій. Ті люди, які відкрито висловили свою позицію щодо незаконності дій Сухіна, або звільнені, звичайно ж, незаконно, або потерпають від тиску. Наглядова рада, до речі, це питання також обговорювала. Ви розумієте, більшість сімей є лікарськими, і їх діти навчаються тут, в університеті. На цих людей тиснуть, погрожують непідписанням контракту на навчання, або звільненнями. Це залякування та шантаж. Напередодні, коли ми робили третю спробу зайти до ректорату, я попросила через соцмережі всіх співробітників не виходити туди, щоби не бути об’єктом тиску і погроз.

«Ізраїль і Індія виключили наш заклад зі списку рекомендованих»

Ви кажете про зобов’язання, які не виконує університет. Про що іде мова, якою, зокрема, є заборгованість перед працівниками і студентами?

Станом на кінець травня заборгованість за комунальні послуги становила  близько 14 млн грн і близько 110 млн грн з зарплат і стипендій.

МОЗ подало апеляцію на ухвалу Окружного адмінсуду, про яку ми говорили вище. Просто тому, що вона суперечить закону. Більше того, Головне управління Державної казначейської служби в Одеській області також оскаржує це рішення столичного суду, бо воно напряму суперечить бюджетному кодексу України.

Коли ви востаннє зустрічалися і спілкувалися з Уляною Супрун? Наскільки вона цікавиться тим, що відбувається в університеті?

Впродовж минулого року я не зустрічалася з Уляною Супрун. У нас є офіційне спілкування з МОЗ. Знаєте, я дуже не люблю кулуарних розмов і спроб в непрозорий спосіб вирішити якісь проблеми. У нас є керуючий орган, МОЗ, ми до грудня працювали в абсолютно штатному режимі. Але потім почалися проблеми, які я описала вище. Сьогодні ситуацію в нашому університеті курує заступник міністра Олександр Лінчевський, окрім того є держсекретар МОЗ Артем Янчук. Вони знають всі деталі. Я запрошувала в грудні, коли ми готували засідання законної Вченої ради, приїхати для участі в засіданні уповноваженого представника міністерства. Можливо, через завантаженість або з інших причин ніхто не приїхав. Чи хотіла би я і чи хотів би колектив бачити представника МОЗ в університеті, який би доніс співробітникам офіційну позицію органу управління? Я вважаю, що це зняло б 90% всіх запитань, які накопичилися у колективу.

У січні Кабмін спробував вийти із ситуації, об’єднавши ваш університет із Кримським державним медуніверситетом імені С. І. Георгієвського, аби призначити ректора фактично нової структури. Чому реорганізація не вдалася?

Бо була заблокована нашими опонентами у судовому порядку. Насправді, було декілька спроб Кабміну змінити ситуацію. І всі вони заблоковані Окружним адміністративним судом міста Києва. Сьогодні пан Запорожан ніби є головою Вченої ради, та його обрали туди незаконно. І це питання зараз теж перебуває у суді. Тобто ця людина від імені колективу займається ескалацією конфлікту з МОЗ, казначейством, навіть з поліцією, блокує розпорядження уряду.

Для чого це йому?

Його із соратниками манять ті економічні оборудки, які були в університеті. Можу навести приклад. У той час, поки університет за рік закуповує 614 одиниць не першочергового для навчання обладнання на 300 млн грн, Запорожан користується послугами юридичної компанії GoLaw, яка, до речі, представляє інтереси в суді й Катерини Амосової. Вартість послуг фахівців цієї компанії сягає 200 євро за 1 годину.

До речі, численні факти зловживань стали предметом звернень та розслідувань кримінальних проваджень органами досудового слідства. Генпрокуратура, Нацполіція, ДБР досить добре проінформовані про махінації Запорожана.

Але і вам ваші опоненти закидають порушення, приховування майна, яке підлягає декларуванню. Взимку НАЗК закидало вам відсутність у декларації квартири, вартістю майже 700 тис. грн. Чому забули її задекларувати?

Одеський Приморський суд визнав всі претензії з цього питання до мене незаконними. Невчасне внесення квартири у декларацію сталося без умислу. Справа в тому, що у мене захворіла мати. Як літня людина, вона вирішила розпорядитися своєю власністю. Я була у декретній відпустці, доглядала за дитиною. Чесно вам скажу, я займалася здоров’ям матері і було трохи не до того. На той час я не приходила в університет, а мій електронний ключ (необхідний для заповнення декларації в онлайн-режимі) залишався у столі в моєму робочому кабінеті. Тому вчасно його забрати не могла. Але квартиру внесла у декларацію самостійно через два місяці.

Через те, що ви не внесли її вчасно, НАЗК зарахувало вас до списку топ-порушників?

Через скарги, які направили до цього органу. Скарги, які туди подаються, часто заангажовані. 28 грудня минулого року у мене були обшуки, приходили від Генпрокуратури з цього приводу. До квартири моєї матері прийшли з ухвалою про обшук. А до моєї квартири прийшли з обшуком взагалі без жодного на те дозволу. На моє прохання надати ухвали представник Генеральної інспекції Генпрокуратури Синюк А.В. відповів, що він у крайніх випадках має право проводити обшук без ухвали. Більше того – обшук почали не дочекавшись мого адвоката, але в результаті – жодних компрометуючих доказів у сфабрикованій справі не виявили. Тобто були наявні всі способи психологічного тиску. Окрім того, надходили анонімні дзвінки та повідомлення з погрозами.

Наскільки великою є загроза, що восени навчальний рік так і не почнеться?

Мені б цього дуже не хотілося: ми докладаємо максимум зусиль, щоб цього не сталося. Але досі не підписаний штатний розклад, оскільки МОЗ не може прийняти його від осіб, які не є уповноваженими. У червні зазвичай ми подаємо заявку на бюджетні місця. У минулому році ми просили 350, цього року – 300. Що буде цього року з місцями на наступний навчальний рік, питання. У червні має подаватися заявка. Всі бюджетні місця проходять через тендерну процедуру в МОЗі. Тобто постає питання, хто відправить пакет документів і за чиїм підписом? Якщо говорити прямо, існує велика вірогідність, що університет не отримає бюджетних місць. Постраждають передусім від цього кафедри першого курсу: у викладачів просто не буде годин і відбудуться скорочення. Це одна з проблем. Другий момент: деякі країни, такі як Ізраїль та Індія, вже виключили Одеський національний медуніверситет зі списку вищих навчальних закладів, рекомендованих для навчання.

ФоЯк розблокувати фінансування в цих умовах, аби не зірвати навчальний процес?

Як тільки я зможу потрапити на робоче місце, я перевірю й підпишу кошторис. Після цього буде розблоковане фінансування в законний спосіб. Проте наразі це неможливо. Скажу вам більше. Наглядова рада, як орган, створений МОЗ, сьогодні має повну інформацію щодо усіх незаконних закупівель, які проводить так звана «адміністрація університету» на чолі з Юрієм Сухіним. Вони зараз граються в тендери, які «підв’язують» до боргових зобов’язань. Тобто самопроголошене керівництво просто накопичує борги, за якими згодом буде змушений розплачуватися виш. Між тим постачальники вже завозять обладнання до клінік (підрозділи Одеського національного медуніверситету). Як би не завершилася історія, університет буде змушений розраховуватися за ці непотрібні закупівлі, при чому ще до кінця 2019 року.

Вибори ректора могли би «розрулити» ситуацію. Коли вони можуть відбутися і чи висуватимете ви на них свою кандидатуру?

Чесно кажучи, я взагалі не думаю про крісло і вибори. Мені шкода університет і я чітко знаю, що якщо нам вдасться навести лад, то університет якийсь час зможе жити і без виборів. Головне зараз зупинити занурення в прірву беззаконня. Страждає навчальний процес, імідж, фінансова чатсина. І просто шалена кількість звільнень. Вже звільнилося близько 150 співробітників станом на сьогодні. Зараз у нас приблизно три тисячі штатних співробітників і таких масових звільнень ще ніколи не було. Зараз багато людей допрацьовують до відпусток, які почнуться у липні, багато хто для себе вирішує, чи залишатися в університеті. І при цьому, як я вже зазначала, штатний розклад не підписаний з січня, а в червні вже формувати новий, щоб всі могли чітко розуміти навантаження, коли вийдуть у вересні на роботу.

Ви зазначили, що Мінюст мав би вплинути на ситуацію. Це єдиний вихід?

Другий шлях – через Міністерство внутрішніх справ. При тій кількості, десятках листів і звернень, надісланих до них щодо підготовки, скоєння злочинів в університеті, вони мали б реагувати.

Яку реакцію від Національної поліції ви очікуєте?

Я знаю, що відкриті кримінальні провадження. Але я не бачила, щоб людей викликали на допити. Але я дуже сподіваюся, що ті події 3 червня, які можна по-різному трактувати, не залишилися поза увагою правоохоронців.

Михайло Глуховський, «Главком»