12 смертних гріхів українців. Версія Путіна

Вчорашнє визнанням «незалежності» так званих ДНР і ЛНР стало логічним продовженням дій агресора за останні вісім років. Фактично одразу з цим рішенням Путін дозволив використати війська Російської Федерації на українській території, чим власними руками знищив Мінські угоди. А так звана незалежність «ДНР» і «ЛНР» стала лише приводом до сумнівної легалізації вторгнення до України.

Зверненню Путіна до росіян передувало засідання російської Ради безпеки, члени якого по черзі виступали «за» визнання державності терористичних організацій на окупованих частинах Донбасу. А деякі з них навіть проговорились, як директор Служби зовнішньої розвідки Сергій Наришкін. Він заявив, що підтримує входження так званих «республік» до складу Російської Федерації, хоча досі про це вголос ніхто не казав. Директор Федеральної служби військ національної гвардії РФ Віктор Золотов закликав «іти далі, щоби захистити свою країну».

Уважні телеглядачі помітили чимало нестиковок у трансляції засідання Радбезу РФ, яку федеральні ЗМІ представляли як «пряму». По-перше, було помітно декілька «склейок» відео. Виступ генпрокурора Росії Ігоря Краснова було взагалі вирізано. Що саме він сказав, залишилося загадкою. По-друге, трансляція відбулася лише через кілька годин після самого заходу: наручний годинник міністра оборони Сергій Шойгу показував 12:47, тоді коли у Росії під час трансляції на годиннику було 17:40.

За кілька годин до росіян звернувся сам Путін із фінальним рішенням. Відразу ж після цього диктатор в одному залі з ватажками «ДНР» Денисом Пушиліним і «ЛНР» Леонідом Пасічником підписав договори про «незалежність» так званих республік. І цього разу на годиннику господаря Кремля знову значився інший час: підписання відбувалося не ввечері, як переконували глядача, а ще в обід. Тож рішення було ухвалене значно раніше, а перед усім світом розіграли черговий спектакль.

Але повернімося до «вечірнього» звернення Путіна. Воно призначалась для росіян, але насправді було адресовано українцям. Ми мали чітко зрозуміти, чим «завинили» перед Росією і її агресивним правителем. Спіч Путіна тривав годину і містив докладне обґрунтування його логіки війни.

«Главком» зібрав усі закиди на адресу України. Це – унікальний сплав з маніпуляцій і фобій російського диктатора, який просто ненавидить сусідню країну з древньою історією і демократичними традиціями зміни влади.

Гріх №1. Україна є

– Сучасна Україна цілком і повністю створена Росією. Точніше, більшовицькою, комуністичною Росією… Причому, Ленін і його соратники робили це в грубий, по відношенню до самої Росії, спосіб за рахунок відділення, відторгнення її власних історичних територій. І мільйони людей, які там проживали, ніхто ні про що не питав… Напередодні і після Великої Вітчизняної Сталін приєднав до СРСР і передав Україні деякі території, які раніше належали Польщі, Румунії і Угорщині… У 1954 році Хрущов навіщось відібрав у Росії Крим і також подарував його Україні. Так і сформувалася Радянська Україна…

Національно-адміністративним одиницям надали статус і форму державних утворень. Україна імені Леніна, він її автор і архітектор. Це цілком і повністю підтверджується архівними документами, включно із жорсткими ленінськими директивами щодо Донбасу, який буквально втиснули до складу України. А зараз «вдячні» нащадки позносили в Україні пам’ятники Леніну…

– Україна ніколи не мала стійкої традиції своєї справжньої державності. І починаючи з 1991 року пішла шляхом механічного копіювання чужих моделей, відірваних як від історії, так і від українських реалій.

Гріх №2. Здатність жити без Росії

– За експертними оцінками, які підтверджуються простим підрахунком цін на наші енергоносії, об’ємів пільгових кредитів, економічних і торговельних преференцій, які Росія надавала Україні, принесли загальну вигоду для українського бюджету з 1991 до 2013 років у розмірі близько $250 млрд.

– У 2011 році двосторонній торговельний оборот перевищив $50 млрд… Замість партнерства стало превалювати утриманство, яке з боку київської влади часом набувало абсолютно безцеремонного характеру. Досить згадати перманентний шантаж у сфері енергетичного транзиту та банальну крадіжка газу.

– З 2014 року тарифи на водопостачання зросли майже на третину, на електроенергію – у рази, на газ для домогосподарств – у десятки разів. Чому це все відбувається? Відповідь очевидна: бо придане, отримане не тільки від радянської епохи, але ще й від Російської імперії, промотали і розтягли по кишенях.

Гріх №3. Безпомічність проросійських сил в Україні

– Одні промислові фінансові групи і політики спиралися на націоналістів і радикалів. Інші на словах виступали за добрі стосунки з Росією, за культурне та мовне різноманіття… Але, отримавши посади, вони одразу зраджували своїх виборців, відмовлялися від своїх передвиборчих обіцянок, а реальну політику проводили під диктовку радикалів, часом переслідуючи своїх вчорашніх союзників, ті громадські організації, які виступали за двомовність, за співпрацю з Росією.

Гріх №4. Захист від п’ятої колони

– В Україні винайшли такий інструмент як санкції проти власних громадян, підприємств, телеканалів, інших ЗМІ та навіть депутатів парламенту.

Гріх №5. Майдани

– Радикали скористалися справедливим невдоволенням людей, осідлали протест та у 2014 році довели Майдан до державного перевороту. Українські міста захлеснула хвиля погромів та насильства, серія гучних та безкарних убивств. Неможливо без здригання згадувати про страшну трагедію в Одесі… Злочинці не покарані, їх ніхто й не шукає. Але ми знаємо їх поіменно і зробимо все для того, щоб їх покарати, знайти і передати суду.

Гріх №6. Західний вектор розвитку

– Саму Україну просто загнали під зовнішнє управління. Воно здійснюється не лише за вказівкою із західних столиць, а й безпосередньо на місці – через цілу мережу зарубіжних радників, неурядових організацій та інших інститутів, розгорнутих в Україні.

На вимогу Заходу київська влада надала представникам міжнародних організацій переважне право відбору членів вищих судових органів – Ради правосуддя та Кваліфікаційної комісії суддів. Крім того, посольство США безпосередньо контролює Національне агентство із запобігання корупції, Національне антикорупційне бюро, Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру та Вищий антикорупційний суд.

Гріх №7. Боротьба з корупцією

– Закон про так звану люстрацію, «очищення» влади дозволив розібратися з неугодними державними службовцями.

Гріх №8. Любов до рідної землі і мови

– Триває курс на дерусифікацію та примусову асиміляцію. Верховна Рада безупинно випускає нові дискримінаційні акти, вже діє закон про корінні народи. Людям, які вважають себе росіянами та хотіли би зберегти свою ідентичність, мову, культуру, прямо дали зрозуміти, що в Україні вони чужі. Відповідно до законів про освіту та функціонування української мови як державної російська мова виганяється зі шкіл, з усіх публічних сфер, аж до звичайних магазинів.

Гріх №9. Томос та Українська церква

– Трагедію церковного розколу влада України цинічно перетворила на інструмент державної політики. У Верховній Раді зареєстровано нові законопроекти, спрямовані проти духовенства та мільйонів парафіян Української православної церкви Московського патріархату.

Гріх №10. Посилення армії та зближення з НАТО

– У березні 2021 року Україна ухвалила нову Військову стратегію. Цей документ практично повністю присвячений протистоянню з Росією, ставить за мету втягування іноземних держав у конфлікт із нашою країною. По суті, це не що інше як підготовка до бойових дій проти Росії.

– Україна має намір створити власну ядерну зброю, і це не пуста бравада. Україна дійсно має ще радянські ядерні технології та засоби доставки такої зброї.

– Останніми місяцями західна зброя йде до України просто безперервним потоком, демонстративно, на очах усього світу. Діяльністю збройних сил та спецслужб України керують іноземні радники.

– В останні роки під приводом навчань на території України були присутні військові контингенти країн НАТО. Система управління українськими військами вже інтегрована із натовськими. Це означає, що командування Збройними силами України, навіть окремими частинами та підрозділами, може безпосередньо здійснюватися з натовських штабів. Наявна у нас інформація дає всі підстави вважати, що вступ України до НАТО і подальше розгортання тут об'єктів Північноатлантичного альянсу питання вирішене, це справа часу.

Гріх №11. Крим

– Окремо скажу про Крим… Ставка робиться на агресивні дії, на активізацію осередків екстремістів, у тому числі радикальних ісламських організацій, на закидання диверсійних груп для вчинення терористичних актів на об'єктах критично важливої інфраструктури, для викрадення громадян. Ми маємо прямі докази, що такі агресивні дії проводяться за підтримки закордонних спецслужб.

Гріх №12. Історична правда

– Українська влада з початків стала будувати свою державність на запереченні всього, що нас об'єднує, прагнула зіпсувати свідомість, історичну пам'ять мільйонів людей, цілих поколінь, які живуть в Україні. Не дивно, що українське суспільство зіштовхнулося зі зростанням крайнього націоналізму, який швидко набув форми агресивної русофобії та неонацизму.

– У 17 столітті за Очаків билися солдати Олександра Суворова. Завдяки їхній мужності це місто увійшло до складу Росії. Тоді ж, у 17 столітті землі Причорномор'я, приєднані до Росії в результаті воєн з Османською імперією, отримали назву Новоросія. Зараз ці віхи історії намагаються забути... Нещодавно у Полтаві знесли пам'ятник Олександру Суворову. Відмовляєтесь від власного минулого? Від так званої колоніальної спадщини Російської імперії? Ну тоді будьте тут послідовні.

– Ви хочете декомунізації? Ну що ж, це нас цілком влаштовує. Але не потрібно зупинятися на пів шляху. Ми готові показати вам, що значить для України справжня декомунізація.

Михайло Глуховський, «Главком»