Новий бюджет. Як уряд «погрався» з цифрами, і що з цього вийшло

Перед Новим роком, 29 грудня, Верховна Рада в авральному режимі і без якого-небудь детального аналізу посеред ночі таки прийняла бюджет на 2015 рік. Питання були і щодо самого змісту документу, і щодо процедури голосування за нього. Та депутатів тоді попросили не звертати уваги на такі «дрібниці»: мовляв, бюджет приймається лише на два місяці, і не пізніше 15 лютого, як обіцяв прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, в нього будуть внесені важливі зміни. Їх суть мала стати зрозумілою лише після завершення переговорів з МВФ та з урахуванням рекомендацій міжнародних кредиторів.

Вчора, 16 лютого, на своїй прес-конференції міністр фінансів Наталія Яресько нарешті окреслила головні параметри правок у головний фінансовий кошторис країни. Вона зазначила, що аби Україна могла розраховувати на позитивне рішення щодо надання кредиту МВФ, Верховна Рада має збільшити дефіцит Держбюджету з 3,7% до 4,1% та підвищити ціни на нафту і газ.

В разі, якщо всі етапи утвердження допомоги пройдуть добре, кредит МВФ на чотири роки складе 17,5 мільярдів доларів. Разом з тим, повний пакет допомоги України становитиме значно більшу суму – 40 мільярдів доларів. За словами Яресько, для того, щоб отримати доступ до цих коштів, одна з умов – саме ухвалення необхідних змін до бюджету.

Відповідний урядовий проект про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» під номером 2147 був зареєстрований в Раді також 16 лютого.

Перша зміна, що кидається у вічі: закладений до бюджету курс гривні до американської валюти. В грудні минулого року урядовці і депутати погоджували кошторис із середньорічним значенням курсу гривні 17:1 до долара. Новий - виходить із курсу 21,7 гривень за долар. Хоча і він, на думку експертів, далекий від реального.

Згідно з новою версією бюджету, доходи державного бюджету збільшуються з 475,9 мільярдів гривень до 498,1.

Таке зростання уряд розраховує отримати в основному за рахунок збільшення надходжень від податку на додану вартість. За розрахунками Мінфіна, це складе 11,8 мільярдів гривень. Одним з основних «драйверів» росту надходжень до бюджету буде девальвація та прискорення інфляції. Очікується ефект і від підвищення рентної плати для підприємств в галузі надрокористування. Планується, що ставка складатиме 70% (замість визначених раніше 20%) для державних видобувних компаній, що, за прогнозами уряду, принесе 9,1 мільярдів гривень. Ще 8,4 мільярди гривень очікуваних додаткових надходжень мають дати в сумі податок на прибуток, ввізне мито, рентна плата за транспортування нафти, газу, аміаку, та надходження він іноземних урядів та МФО, а також консульський збір. При цьому, Кабмін розраховує отримати менше на 4,9 мільярди гривень доходів НБУ (раніше планувалося близько 65 мільярдів гривен) та не розраховує на 1,9 мільярдів гривень збору на купівлю валюти – бо запит зменшився.

Видатки визначаються у сумі 563,2 мільярди гривень той час, як згідно чинного варіанту бюджету, вони складають 527,8.

То тут основне зростання сум обумовлене необхідністю обслуговувати державний борг. Через девальвацію гривні та з урахуванням того, що Мінфін вирішив поки відмовитися від реструктуризації частини ОВДЗ (облігації внутрішнього державного займу), які знаходяться в портфелі НБУ, ця стаття видатків збільшується на 21,5 мільярдів гривен. Недешево обійдеться бюджету і компенсація окремим категоріям споживачів комунальних тарифів, що виросли – на це додатково виділять 12,5 мільярдів гривень. Ще додаткові 5,8 мільярдів гривень заплановані сумарно на допомогу переселенцям з Донбасу, видатки на купівлю ліків за державними програмами, реалізацію програм допомоги ЄС, фінансову підтримку АПК, видатки місцевих бюджетів та виплату боргів з зарплатні шахтарям.

Проте передбачені і скорочення запланованих видатків. Так, на 3,9 мільярдів гривень будуть зменшені дотації Пенсійному фонду і на 0,3 мільярди гривень менше піде на реформу освіти.

Очікуваний рівень інфляції підвищений до 26% (був 13,1%). Але на цьому фоні уряд не має наміру міняти соціальні стандарти, і рівень мінімальної заробітної плати та прожитковий мінімум до грудня поточного року залишатиметься на старому рівні.

Граничний обсяг дефіциту, згідно відповідного положення проекту Кабінету міністрів, складе 76,3 мільярди гривень замість визначених чинним законодавством 63.7.

Граничний обсяг державного боргу на 31 грудня 2015 року урядом визначається у сумі 1,394 трильйонів гривень замість 1,176 трильйонів.

Згідно урядової пропозиції, Національний банк має також здійснити розподіл прибутку за 2014 рік та перерахувати не пізніше 11 травня 2015 року до державного бюджету України кошти на загальну суму не менше, ніж 60,5 мільярдів гривень. В той час, як чинне законодавство передбачає, що ця цю складатиме не менше як 65,4 мільярди гривень.

Пропонується установити, що НБУ здійснює відрахування до загальних резервів, поки сума цих резервів у 2014, 2015 та 2016 не дорівнюватиме відповідно 4, 7 та 10 % обсягу грошово-кредитних зобов’язань Нацбанку (в чинному бюджеті мова йде про відповідно 3, 5 та 7 %).

Ще, згідно чинного законодавства, Кабінету міністрів надається право здійснити випуск облігацій внутрішньої державної позики в межах обсягів у сумі 31,5 мільярди гривень з подальшим придбанням у державну власність в обмін на ці облігації акцій додаткової емісії «Нафтогазу України». Тепер же урядом пропонується сума в розмірі 29,7 мільярдів гривень, у тому числі 10,7 мільярдів для компенсації збитків від постачання природного газу в район проведення антитерористичної операції, з подальшим придбанням у державну власність в обмін на зазначені облігації акцій додаткової емісії «Нафтогазу Украни».

Хоча, коли мова заходить про район АТО та фактично безплатний газ для «ДНР» та «ЛНР», на що уряд і має намір випустити ОВДЗ, виникають питання: хто і в якій кількості цей газ споживає? чи перепродають той газ та кому? хто і скільки на цьому заробляє?

Також урядові пропозиції передбачають доповнення чинного бюджету кількома пунктами:

- Надати право Кабміну для забезпечення обслуговування громадян, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО, здійснювати розподіл та перерозподіл освітньої, медичної субвенцій та субвенцій на підготовку робітничих кадрів.

- Установити, що заходи щодо побудови охорони українсько-російського державного кордону, територій, прилеглих до районів проведення АТО та Криму, можуть здійснюватись за рахунок коштів державного бюджету, передбачених за програмою «Державні капітальні видатки, що розподіляються Кабінетом міністрів України».

- Дозволити Київській міській раді здійснити реструктуризацію запозичень, продовживши строк погашення основної суми боргу на не менше ніж 360 календарних днів.

- Надати право Кабміну залучати кредитні кошти під державні гарантії в розмірі 21 мільярда гривень для створення стабілізаційного (резервного) енергетичного фонду, а також затвердити порядок його формування і використання та ін.

Голова фракції Блоку Петра Порошенко в ВР Юрій Луценко майже одразу після внесення проекту уряду до ВР спрогнозував, що Рада голосуватиме зміни в бюджет через 7-10 днів.

І дійсно, незважаючи на те, що офіційно депутати до 3 березня мали працювати в комітетах та на округах, спікер Володимир Гройсман вже повідомив, що 26 лютого має відбутися позачергове засідання парламенту. Та в тому, що всі народні обранці підтримують урядову пропозицію «на раз», згадуючи минуле голосування, яке вже визначили як початок розколу коаліції, ще не доводиться. Депутати профільного комітету з питань бюджету поки досить скептично ставляться до пропозицій Кабміну, висловлюючи сумніви щодо реальності зростання доходів. Хоча більш конкретно говорити відмовляються, зазначаючи лише, що внесені пропозиції знаходяться на вивченні.