20% податків для ФОПів. Чому бізнес у шоці і що каже автор ідеї Гетманцев

Поки ФОПи звикають до нещодавнього повернення довоєнних податків (5% від обороту замість 2%), їх змусила нервувати нова напасть. Прогресивна ініціатива вже звично походить від «головного фіскала країни» – голови парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева. Посилаючись на пропозиції бізнесу та експертів запровадити оподаткування «як у Європі», Гетманцев нещодавно запропонував взяти за зразок польську модель оподаткування ФОПів. За словами нардепа, зараз розглядається можливість інтерпретації цієї моделі, як найбільш підходящої для вітчизняної економіки, в Україні. Ця пропозиція нардепа одразу викликала неабиякий резонанс.

Польська модель передбачає набагато вищий ліміт за операціями для малих підприємців – 2 млн євро (поточний ліміт для українських ФОПів третьої групи становить 7,8 млн грн). Натомість якщо в Україні діє єдина податкова ставка для ФОПів, то у Польщі ставка податку змінюється – залежно від роду діяльності. Так, якщо для торгівлі вона може бути нижчою, ніж нині діюча в Україні – 3%, то для сфери послуг – більшою у рази (12-20%). Власне, це і стривожило українських малих підприємців.

Логіка Гетманцева така, що запровадження польської моделі має забезпечити справедливість оподаткування. І унеможливить випадки, коли великий бізнес з багатомільйонними оборотами через нагромадження ланок ФОПів «прикидається» малим, мінімізуючи таким чином податки.

«Наша задача – відмежувати малий бізнес від середнього і великого, – пояснює мету новацій голова податкового комітету. – Це зараз – основна проблема єдиного податку і системи оподаткування малого бізнесу. У жодному випадку не можна робити так, щоби великий і надвеликий бізнес штучно через схеми перетворювався на малий».

Нібито цілі логічні, але одразу кидається в очі диференціація сфер малого бізнесу та безліч ставок оподаткування.

Давній опонент Гетманцева, співзасновник Центру економічного відновлення Андрій Длігач вважає, що неможливо зробити частину реформи, не розуміючи сутність польських ліберальних реформ, зокрема податкових, загалом.

«У Польщі ефективний ПДВ нижче, ніж в Україні, – перераховує Длігач у коментарі «Главкому». – У Польщі величезна допомога бізнесу, щоби він міг можливість стартувати, – причому як виробничому, так і сервісному. У Польщі впроваджений податок на виведений капітал, який, як стверджує той же Гетманцев, ми не можемо впровадити в Україні. Чомусь з усіх реформ, які зроблені у Польщі, обирається та частина, яка погіршить життя українського бізнесу. Якщо ми хочемо дійсно зробити так, щоби бізнес поступово переходив з ФОП на загальну систему оподаткування, нам і потрібно реформувати загальну систему оподаткування, а не чіпати фізичних осіб».

Длігач вважає, що оборудки з оптимізації зарплат через ФОПів не йдуть ні у яке порівняння з обсягами корупції у Податковій, а запровадження різних ставок податків за різними сферами діяльності призведе лише до збільшення корупції.

Економічний експерт, ексчлен Ради НБУ Віталій Шапран також зауважує, що Україні потрібна спрощена універсальна модель, яка не потребує складного адміністрування, численних перевірок та високої вартості роботи податкової. А от «польський варіант», на його думку, якраз ускладнює систему оподаткування.

«Поляки написали для себе податкову модель під свою країну, під рівень їхньої боротьби з корупцією і розвиненість їхнього ринку, – каже Шапран. – У нас за всіма напрямками є позитивні зрушення, але, вибачте, до Польщі нам ще далеченько. І знову ж таки, ми забуваємо про «податкову конкуренцію у регіоні». Бо якщо ви вліпите 20% ФОПам з ІТ-сектору, то отримаєте тупо відтік економічно активного населення у Грузію чи до країн Балтії».

Втім у податковому комітеті, звідки й пролунала ідея «польського варіанта», вже заспокоюють, що у найближчому майбутньому її навряд чи вдасться реалізувати.

«У найближчій перспективі ця ідея не буде втілюватися у життя, як і інші ідеї щодо зміни оподаткування ФОПів, – впевнений перший заступник голови комітету Ярослав Железняк. – Її можливо буде обговорювати після війни і під час вступу до Європейського Союзу. Зараз ніхто цього чіпати не буде, бо поки в України, на жаль, зовсім інші виклики. А коли вже Україна стане членом Євросоюзу, дай Бог, аби питання ФОПів було нашою найбільшою проблемою».

Сам Гетманцев також дав зрозуміти, що запропоновані ним зміни не на часі. «Безперечно, це – на після війни, – запевнив нардеп у коментарі «Главкому». – Це були роздуми щодо змін у системі оподаткування України у процесі нашої євроінтеграції. Наразі вивчається декілька моделей, зокрема і польська».

Тож ФОПи, кількість яких продовжує зростати, можуть видихнути – принаймні ця спроба дещо ускладнити їм життя поки відкладається.

Павло Вуєць, «Главком»