Агенти Путіна. Балканська мережа

Технології гібридного впливу, якими діє Росія на Західних Балканах, не є унікальними. Подібні засоби та методи росіяни та їхні агенти можуть застосовувати і в інших куточках світу. Різниця в нюансах, але магістральна лінія, точніше, декілька основних напрямків подібного впливу, є схожими. Отже, вивчаючи активність російських «бійців невидимого фронту» на Балканах, можна зробити масу повчальних висновків та зрозуміти масштаби та потужність російської гібридної активності.

«Супутник» на Балканській орбіті

Перша і найзнайоміша нам гібридна зброя Москви на Балканах – це засоби масової інформації.

У Сербії активно працює сербськомовне відділення мультимедійної агенції Sputnik International, яке і є підрозділом пропагандистського холдингу «Росія сьогодні». Цитувати це джерело не вважають чимось неприроднім навіть провідні ЗМІ Сербії, Республіки Сербської в Боснії і Герцеговині, іноді посилання на «Супутник» можна побачити в Македонії і навіть в медіа «натівської» Чорногорії.

Можна напевно констатувати, що сербськомовний Sputnik International став для мешканців регіону сталим джерелом інформації (насправді, «інформації»), причому не тільки про Росію, але і про внутрішньобалканські справи, і на додачу про Україну.

Ось заголовки деяких новин буквально за кілька годин одного інформаційного дня:

• Нова провокація київських розкольників: Філарет присвоює лаври Московського патріархату.
• Як американці приховали документи про злочини проти сербів.
• ЛНР погрожує збивати українські літаки.
• Чи буде півмісяць на чорногорському прапорі?
• Українські курки, що годуються ГМО, надходять до Сербії?

Наскільки сербський «Супутник» є популярним, можна зрозуміти із кількості тих, хто «вподобав»  та стежить за сторінкою медіа у Facebook – це, відповідно, більш, ніж 100 тис. користувачів цієї соціальної мережі. Наразі це медіа називають найпопулярнішим іноземним в регіоні. І, відповідно, дуже впливовим. Дослідники напряму зв’язують появу сербського варіанту Sputnik International із покращенням відношення до Росії та Путіна в регіоні. Наводять такі дані: з моменту запуску «Супутника» в Сербії в січні 2015 року позитивне ставлення до Росії серед сербів зросло за два роки з 47,8% до 60%.

#bojkotiram

Додатково до суто російських медіа, Росія та російська точка зору присутня в медіа всіх країн регіону, за виключенням, напевно, Албанії та Косова. Втім заради справедливості треба зазначити, що проросійських публікацій – поза межами Сербії – в останній час явно поменшало. Наприклад, чорногорські медіа менше цитують RT, тобто, екс-Russia Today, а хорватська преса рідше друкує розлогі інтерв’ю російського посла і зовсім перестала посилатися в новинах на джерела «ЛНР» та «ДНР» (було й таке).

Втім різко посилилася останнім часом присутність Росії в сегменті онлайн-медіа і соціальних мереж Македонії. Саме завдяки створенню та просуванню сайтів, сторінок та груп в рамках масштабної агітаційної кампанії #bojkotiram, за якою, як стверджують, стоять російські гроші, противникам євроатлантичної інтеграції Македонії вдалося домогтися бойкоту та зриву нещодавнього референдуму щодо зміни назви країни. За результатами референдуму, перейменування Македонії на Північну Македонію підтримало 91,46% громадян, але через низьку явку – 36,91% замість необхідних 50%+1 – результати опитування не є обов’язковими до виконання.

Втім, попри суто консультативний характер референдуму, македонська влада все одно зуміла зібрати необхідну кількість голосів в парламенті для запуску конституційних змін. Остаточна зміна назви країни на Північну Македонію задовольнить претензії Греції та розблокує вступ держави не тільки до ЄС, але і до НАТО, чого Росія категорично не хоче. Отже, боротьба триває, і активність проросійських онлайн-пропагандистів тут і далі буде триматися на високому рівні.

Не «зійде з орбіти» і сербський «Супутник» – багато чого Росія запланувала зробити в регіоні (допомогти Сербії із Косова, наприклад), і без інформаційно-пропагандистської підтримки ніяк не обійтися.

Парамілітарні неурядові громадські організації

Ще однією технологією гібридного впливу є фінансування та всебічна підтримка громадських організацій та гуманітарних структур.

«Обличчям» гібридної присутності Росії на Західних Балканах став Російський гуманітарний центр в Ніші. У Белграді та Москві Центр позиціонують як базу рятувальних команд, які, у випадку стихійного лиха, мають прийти на допомогу цивільному населенню. Втім на Заході, першою чергою, у Вашингтоні, вважають це місце замаскованим «шпигунським гніздом».  

На початку року вибухнув черговий скандал навколо Центру  – боснійські ЗМІ виявили, що на базі в Ніші зареєстрована організація «Сербська честь», яка існує на російські гроші, формально є чимось схожим на добровольчий рятувальний загін, але має все ознаки парамілітарного утворення.

Журналісти дізналися, що організація має відділення у сусідній Боснії та Герцеговині, точніше, в Республіці Сербській. Стверджували, що «Сербська честь» є чимось схожим на «особисту гвардію» президента Республіки Сербської Мілорада Додіка. Після публічного скандалу організація зникла з поля зору медіа, але, звісно, не варто очікувати, що подібна діяльність повністю припинилася.

Інші підтримані Москвою місцеві «громадські активісти» – «Нічні вовки» – навпаки, останнім часом не припиняють давати інформприводи для ЗМІ.

На початку року «байкери Путіна» проводили мотопробіг із красномовною назвою «Російські Балкани» спрямований на «дослідження культурного впливу Російської імперії на Балканах». Акція багато в чому виявилася суто символічною, тобто пробігу як такого не відбулося. Річ у тому, що лідерам руху, насамперед, росіянину Олександру Залдостанову, відомому за прізвиськом «Хірург», заборонений в’їзд до Боснії і Герцеговини та Чорногорії з «міркувань безпеки». Діють обмеження і для серба Саші Савіча, який, за даними боснійських медіа, окрім лідерства в сербських «Нічних вовках» є ще і куратором згаданої вище парамілітарної «Сербської честі».

Місцеві журналісти та політичні оглядачі, критично налаштовані до Кремля, впевнені, що «Нічні вовки» – структура, націлена на просування російських поглядів. Йдеться про православ'я, дружбу «братерських слов’янських народів», прославляння Путіна і, одночасно, про поширення антиєвропейських та загалом антизахідних поглядів. Але, вочевидь – принаймні в Сербії та в Республіці Сербській –  йдеться не тільки про агітацію та пропаганду, а ще і про діяльність, тісно пов’язану із силовими структурами.

Протестувальники за викликом

В іншому куточку Західних Балкан, Македонії, «гібридними» провідниками російської політики стали… футбольні фанати. За даними американської розвідки та Центру розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP), оприлюдненими пресою в США, екс-депутат Держдуми РФ, грецький бізнесмен та президент футбольного клубу ПАОК Іван Саввіді платив македонським політикам та активістам за організацію та участь в протестах проти угоди Македонії та Греції щодо зміни назви колишньої югославської республіки. Зокрема, йшлося про македонських ультрас.

Масові протести, за участю також і фанатів ФК «Вардар» (Скоп'є), і справді, відбулися – до і після підписання македонсько-грецької угоди із перейменування країни в червні цього року.

Під час акцій протестувальники то кидали коктейлі Молотова в поліцію, то намагалися вдертися до будинку парламенту… Декілька поліцейських було поранено, два з лишком десятка мітингувальників затримано. Один з них нібито і дав свідчення проти Саввіді.

Цікаво і показово, що після оприлюднення даних про фінансування акцій російсько-грецьким олігархом і з початком офіційного розслідування подібні протести більше не повторювалися.

Чому Балкани?

До речі, напередодні голосування македонських парламентарів за нову назву країни, тобто за НАТО та ЄС, на проурядовому телебаченні республіки Сербської вийшла передача, «присвячена першим з часів розпаду Югославії» поразкам Заходу на Балканах. Йшлося про провал референдуму щодо перейменування в Македонії та про успіх на виборах до Президії (Президентства) Боснії і Герцеговини «друга Путіна» Мілорада Додіка. Але на сьогодні у Росії в активі залишився тільки одна гібридна перемога – успішні вибори Додіка.

Питання: чи заспокоїться на цьому Росія, чи буде і далі намагатися нав’язувати свою волю країнам регіону, навіть не стоїть. Тому що «Балкани перетворюються в одну з ключових зон світової політики», вважають експерти, опитані RT – каналом, який транслює тільки те, що відображає позицію Кремля. Що й казати про український напрямок, який вже п’ятий рік є топ-пріоритетом гібридної активності РФ.

Наталя Іщенко, заступник директора Інституту світової політики для «Главкома»