Агроном, юрист, латифундист. Хто очолив НАБУ: досьє на Семена Кривоноса

6 березня уряд призначив нового голову Національного антикорупційного бюро. Напередодні конкурсна комісія звузила коло претендентів до трьох фіналістів, і саме щодо них остаточне рішення мав висловити Кабмін. Уряд не став довго тягнути і визначився в перший робочий день тижня. Один з ключових антикорупційних органів на сім років очолить тепер вже колишній голова Державної інспекції архітектури та містобудування Семен Кривонос. Він, на думку конкурсної комісії та уряду, став кращим з 78 кандидатів, що подали заяви на участь в конкурсі та відсіювались протягом кількох етапів.

Хто є фаворитом у трійці фіналістів гадати не доводилося. Ті, хто уважно слідкував за перипетіями конкурсу, давали 99%, що переможцем стане саме Кривонос. Два інших фіналісти – керівник слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань у Хмельницькому Сергій Гупяк та діючий керівник управління внутрішнього контролю НАБУ Роман Осипчук – в цьому розкладі виступали статистами. І справа не тільки в тому, що Кривонос переважав конкурентів у професійних компетенціях, а й в інших факторах…

Посада голови бюро була вакантною з серпня 2022 року, коли завершився термін повноважень у його першого очільника – Артема Ситника. Хоча його наступник переходить у НАБУ з «будівельної» сфери, побічно з цим відомством він раніше стикався, про що йтиметься нижче.

«Агроном-латифундист»

Семен Кривонос народився у Маріуполі 16 січня 1983 року (йому 40 років). Закінчив Національний аграрний університет за спеціальністю «Агрономія», Національну академію державного управління при президенті за спеціальністю «Державне управління» та Національний університет біоресурсів та природокористування за спеціальністю «Правознавство». Має кваліфікації магістра державного управління та спеціаліста права. В студентські роки активно грав в КВК та був чемпіоном Студентської ліги 2006 року у складі команди «Голосієво».

Після роботи в Голосіївській райадміністрації Києва, Обухівському міськрайонному управлінні юстиції та Головному управлінні юстиції Київської області у 2015 році Кривонос перебрався до Одеси, де швидко зробив кар’єру на місцевій митниці, обійнявши посаду першого заступника начальника. Такий стрімкий ріст київського юриста пояснюється тим, що він перебував в команді реактивного Михайла Саакашвілі, членом політичного руху якого став.

У 2016 році вперше перетнулися шляхи Кривоноса з НАБУ – він виграв конкурс на посаду директора Одеського територіального управління бюро. Але відмовився від посади через інформаційну кампанію проти себе щодо нібито вимагання хабарів в особливо великих розмірах ще під час роботи в Обухові. Висловивши небажання «нашкодити молодому і такому потрібному органу», Кривонос повернувся до митниці, де після цього затримався ненадовго. До речі, зараз він вважає, що тодішня його відмова від посади в НАБУ була помилкою, а історія з хабарем не отримала продовження.

У 2018 році Кривонос отримує свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та разом з Саакашвілі стає борцем з «режимом Порошенка».

А у 2020-му Кривонос наближається до нової влади. Тоді він очолив громадську організацію «Офіс простих рішень та результатів», яку патронував той же Саакашвілі. Ця структура брала участь у розробці концепцій реформ, що були презентовані на засіданнях Нацради реформ при президентові. Втім, колишня прессекретарка Саакашвілі Дарина Чиж написала загадковий пост, що на той момент Кривонос вже не був членом їхньої команди, яка відмовилась з ним працювати.

А вже у 2021-му Кривоноса призначили головою Держінспекції архітектури та містобудування (ДІАМ). Орган це непересічний, бо був створений після ліквідації Державної архітектурно-будівельної інспекції, що за роки своєї роботи стала синонімом непрозорості та корупції. Задачею керівника нового відомства стало розгрібання цих авгієвих стаєнь, і Кривонос намагався демонстрував активність на цьому напрямку. Був підписаний меморандум про співпрацю та обмін інформацією між інспекцією з тоді ще чинним Міністерством розвитку громад та територій та НАБУ. Останнє мало перевіряти кандидатів на посади в новостворену інспекцію. Як треба боротися з корупцією, Кривонос демонстрував на своєму прикладі. Так, він посприяв затриманню представника однієї з київських будівельних компаній, який намагався дати голові Держінспекції хабар у $120 тис. за прийняття непідготовленого належним чином об’єкта в експлуатацію.

Тепер Кривонос пройшов довгий шлях до перемоги в конкурсі на посаду директора НАБУ і вже навряд чи тепер відмовиться від неї. Ще на етапі відбору він зауважував, що свіжого поштовху цій посаді може надати якраз людина не з системи та без досвіду роботи в правоохоронних органах.

А серед своїх перших кроків у разі перемоги називав посилення інституційної спроможності НАБУ (зокрема, щодо можливості здійснення самостійної «прослушки»), збільшення штатної чисельності та створення у структурі НАБУ власної експертної служби.

У декларації Кривоноса та його дружини Галини Польшинської – 17 земельних ділянок, дві квартири та два житлових будинки, автомобілі BMW X3, Форд Куга Тітаніум. Готівкою Кривонос зберігає $40 тис. Також Кривонос є співвласником сільськогосподарських підприємств «Ольга» і «Колос», які мають у користуванні земельні масиви.

До слова, така кількість земельних ділянок в користуванні сімейства вже привертала увагу журналістів-розслідувачів, а також викликала окремі питання під час конкурсу. У кандидата цікавилися походженням коштів на купівлю ділянок та іншого майна. Але згодом гріхів, які б завадили йому очолити антикорупційний орган, як бачимо, не знайшли.

Зв’язки та перестороги

У тестуванні на знання законодавства Семен Кривонос набрав 99 балів зі 100. За підсумками складання тестів на знання законодавства та тестування загальних навичок він посів четверте місце із загальною сумою балів 224. Але ці результати вразили не всіх учасників конкурсної комісії.

Загалом голосування за трійку переможців розділило комісію – чотири на два. «За» голосували її голова Микола Кучерявенко, Кирило Легких, Драго Кос та Повілас Малакаускас (два міжнародні експерти з трьох). У тому, що це не найкращі кандидати, були впевнені адвокат Олексій Савчук та колишня агентка ФБР Карен Грінавей. Можливо, питання у них виникли щодо бекграунду переможців.

Серед осіб, які могли б його рекомендувати, тоді ще кандидат в директори НАБУ у своїй анкеті зазначив Сергія Дрозача – керівника юридичного напрямку Міжнародної організації з розвитку права IDLO (міжурядова організація зі штаб-квартирою у Римі), де Кривонос якийсь час працював юридичним радником, та таку непересічну особу як Михайла Федорова – віцепрем’єра-міністра цифрової трансформації. Федоров – один з небагатьох людей в нинішній владі, який пережив всі кадрові трансформації в президентському оточенні і є однією з найбільш довірених осіб першої особи держави. І це не єдина ниточка, яка тягнеться за Кривоносом в перші ешелони влади.

Свого часу щодо призначення Кривоноса в Держінспекцію архітектури та містобудування з захоплення висловлювався його колишній соратник Михайло Саакашвілі. Він недвозначно стверджував, що цю кандидатуру в інспекцію протягнули особисто тодішній міністр розвитку громад та територій Андрій Чернишов та всесильний голова Офісу президента Андрій Єрмак, хоча цьому намагалися всіляко завадити недоброзичливці. Саакашвілі характеризував Кривоноса як на 100% порядну людину, за яку ручається головою.

Якщо прямого зв’язку Кривоноса з Єрмаком не спостерігається, то давнього знайомства з заступником голови Офісу президента Олексієм Кулебою, який до того очолював Київську обладміністрацію, новий директор НАБУ не заперечує. Та й дружина Кривоноса працювала разом з Кулебою, коли той ще перебував в Київській міськадміністрації.

 «Так, я його знаю, – відповідав Кривонос на запитання членів конкурсної комісії щодо своїх відносин з заступником Єрмака. – Починаючи з 24 лютого 2022 року, буквально через кілька днів ми з частиною команди ДІАМ перейшли дорогу, і долучилися до роботи оперативного штабу. Він не має на мене впливу». І надалі Кривонос запевняв у своїй повній нейтральності та політичній неупередженості.

Кадрове рішення уряду про призначення глави НАБУ спровокувало різні оцінки по гарячих слідах, причому часто протилежні. Хтось вважає Кривоноса професіоналом, який точно не буде гірше за небезгрішного Артема Ситника. Останній взагалі завершував свою каденцію на чолі НАБУ з судовим вироком за… корупційне діяння. Представники бізнесу вихваляють Кривоноса за те, що за час роботи в ДІАМ він спростив та пришвидшив процедуру подання дозвільних процедур. А от армія активістів та антикорупціонерів налаштована скептично: вони вважають, що Кривонос провалив боротьбу з корупцією у сфері будівництва і нагадують, що саме він є одним з ідеологів скандальної будівельної реформи, яка вийшла з парламенту у вигляді закону №5655. Співрозмовники «Главкома» у депутатському корпусі, що за сферою діяльності стикалися з екскерівником Держінспекції, характеризують його як «не надто сильного організатора, але абсолютно лояльного».

Безвідносно до персони Кривоноса, Офіс президента зробив все, аби конкурс на голову НАБУ мав такий вигляд, ніби його результати «спущені згори». Зокрема, із дистанції зняли сильного незалежного кандидата – «набушника» Руслана Габрієляна, який посідав друге місце у рейтингу зі ста балами, але не мав п’ятирічного керівного досвіду. Вже в розпал конкурсу виявилося, що Офіс прокурора не вважає керівною одну з посад, яку у своїй автобіографії вказав Габрієлян, а саме – «прокурора відділу прокуратури Південного регіону України». Так «збіглося», що Габрієлян у складі групи детективів бюро вів справу щодо розтрати під час будівництва квартир для Нацгвардії, в якій фігурував одіозний заступник керівника Офісу президента Олег Татаров.

Втім, за всього бажання (яке, безперечно, присутнє) Офісу президента буде складно повністю взяти НАБУ під контроль. Цей орган перебуває аж під надто прискіпливим «патронатом» західних партнерів, завдяки наполегливості яких, власне, він і був створений.

Але навіть якщо помисли нового директора НАБУ є ідеалістичними і він дійсно відсторониться від політичних ігор, один з основних викликів, з яким доведеться зіткнутися одразу, – та сама несистемність, яку він ставить собі у плюс. На відміну від роботи на Одеській митниці та ДІАМ, де Кривоносу було поставлене завдання трощити старі схеми, зараз він приходить в орган, який цілком працездатний. Йому не треба будувати все з нуля, як свого часу Ситнику, а доведеться мати справу з підлеглими, що працюють пліч-о-пліч роками. Які саме сподівання щодо новоспеченого директора справдяться, стане зрозуміло вже за першими його кроками. Посилена увага до них точно гарантована.

Павло Вуєць, «Главком»