Антирейтинги від Мінприроди. Хто псує українську екологію

Міністерство екології та природних ресурсів оприлюднило антирейтинги забруднювачів природи станом на кінець 2017 року. Новий умовний перелік сотні підприємств, основних забруднювачів, які завдають найбільшої шкоди екології, складався у трьох категоріях: за обсягами забруднення повітря (33 підприємства), стічних вод (33 підприємства) та утворення відходів (34 підприємства).

Дві третини підприємств, що увійшли до рейтингу ТОП-100, розміщуються на території чотирьох областей: Дніпропетровської – 30; Донецької – 22; Запорізької – 9; Луганської - 6.

«Традиційно найбільші утворювачі відходів – це гірничодобувна, збагачувальна та хімічна промисловість», – розказав «Главкому» заступник директора департаменту – начальник відділу поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Департаменту екологічної безпеки Мінекології Олександр Семенець.

Хто завдає шкоди довкіллю

Абсолютним лідером антирейтингу став олігарх Рінат Ахметов: із 33-х підприємств-забруднювачів у категорії «утворення відходів» 17 (частково чи повністю) належать йому. Не обійшлося й без інших відомих прізвищ бізнесменів, які також відповідальні за шкоду екології. Так, ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат», що належить Костянтину Жеваго, посів 5-те місце у списку. На 27-ому - ПрАТ «ЄВРАЗ Дніпровський металургійний завод», який належить харківському бізнесмену Олександру Ярославському.

Олігарху Ігорю Коломойському належать частки чотирьох підприємств з антирейтингу:  АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат», ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» та АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат».

Не обійшлося і без підприємств з іноземними інвесторами. ТОВ «Миколаївський глиноземний завод», що належить російській компанії «Русол», яка є власністю бізнесмена Олега Дерипаски, посів 16-те місце антирейтингу. Одразу за ним, на 17-ому, розмістився ТзОВ «Радехівський цукор», що належить полякам.

Повний перелік суб’єктів господарювання, які є найбільшими забруднювачами довкілля щодо обсягу утворення відходів, дивіться нижче.

Чиї підприємства отруюють наше повітря і воду

Перша трійка підприємств – найбільших забруднювачів повітря – з року в рік залишаються незмінною: і у 2016-у, і у 2017-у це ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» (м. Кривий ріг, Дніпропетровська обл.), ПРАТ «ММК ім. Ілліча» (м. Маріуполь, Донецька обл.) та Відокремлений підрозділ «Бурштинська ТЕЦ», ПАТ «ДТЕК Західенерго» (м.Бурштин, Івано-Франківська область). Два з трьох підприємств-антилідерів –  ПРАТ «ММК ім. Ілліча» та «Бурштинська ТЕЦ» – належать олігарху Рінату Ахметову. І у цій категорії теж 17 з 33-х найбільших забруднювачів повітря, визначених Мінекології, належать Ахметову: підприємства, що входять у структуру холдингу ДТЕК та групи компаній «Метінвест». 

Крім того, у список потрапили усі три теплові електростанції  державної компанії «Центренерго» – Вуглегірська, Трипільська та Зміївська – також потрапили у перелік. Як писав «Главком», на 13 грудня запланований аукціон з приватизації 78% акцій «Центренерго» (єдина енергогенерувальна компанія, яка є у державній власності, - «Главком»). Нині ж неофіційно «Центренерго» вважається підконтрольним бізнес-партнеру президента, нардепу Ігорю Кононенку. Два роки тому заступником голови наглядової ради ПАТ «Центренерго» було призначено Олександра Візіра – колишнього помічника Кононенка. Також відомо, що в аукціоні з приватизації компанії братиме участь ТОВ «Укрдонінвест», що належить бізнесмену з Тореза Віталію Кропачову – його називають людиною Кононенка.

На теплових станціях «Центренерго» відповідальність за забруднення повітря бізнесменів, пов’язаних із президентом, не закінчується. У переліку також є «Старобешівська ТЕС» та «Слов’янська ТЕС» – структурні одиниці ПАТ «Донбасенерго». У серпні ця компанія стала власністю нардепа від фракції БПП  Максима Єфімова.

Ще дві компанії з переліку – ПАТ «Черкаське хімволокно» та КЕП «Чернігівська ТЕЦ» (фірма «ТехНова») контролюються екс-нардепом 5-го скликання, маловідомим олігархом з Івано-Франківська Анатолієм Шкрібляком. Значно ширше відомому Ігорю Коломойському належать частки іще трьох компаній, які забруднюють повітря: ПАТ «Нікопольський завод феросплавів», ПАТ «Запорізький завод феросплавів» та ПАТ «Укртатнафта».

Щодо забруднювача номер один – ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» – то воно належить міжнародній компанії Mittal Steel Germany GmbH, яка придбала його 24 жовтня 2005 року. Тоді компанія виявила готовність виплатити за 93%-й пакет акцій «Криворіжсталі» 24 млрд 200 млн грн ($4,8 млрд). У жовтні цього року ArcelorMittal заявила про намір інвестувати у Криворізький гірничо-металургійний комбінат у 2019-2022 роках близько $1,5 млрд.

Повний перелік об'єктів, які є найбільшими забруднювачами довкілля щодо викидів в атмосферне повітря, дивіться нижче.

Згідно з даними Мінекології, переважна більшість отруювачів води – комунальні чи державні підприємства. Антилідер номер один – ПАТ АК «Київводоканал». Водночас і без участі олігархів не обійшлося. Так, до першої десятки підприємств, що найбільше забруднюють воду, потрапили одразу чотири структури, що належать знову-таки Рінату Ахметову. Це ПрАТ «Меткомбiнат «Азовсталь»,  ПАТ «Дніпровський Меткомбiнат», ПАТ «Запоріжсталь» та фiлiя «Павлоградське регіональне управління по водопостачанню та очистці каналізаційних стоків» ПАТ «ДТЕК  Павлоградвугiлля».

Ахметов – не єдиний олігарх, відповідальний за забруднення води. У список також потрапили підприємство бізнесмена-втікача Дмитра Фірташа ПАТ «Сєверодонецьке об`єднання «Азот» та ПАТ «Дніпроазот» Ігоря Коломойського.

Повний перелік суб’єктів господарювання, які є найбільшими забруднювачами довкілля щодо скидів забруднених стічних вод у водні об’єкти за 2017 рік дивіться нижче.

 ^{(для перегляду документу натисніть на зображення)}

Що загрожує порушникам

Власникам підприємств  тепер доведеться платити чималі штрафи та модернізовувати виробництво, аби зменшити викиди. З 18 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про оцінку впливу на довкілля», який вводить новий, сучасніший та європейський порядок проведення оцінки впливу на довкілля (ОВД). Без наявності висновку про ОВД суб’єкт господарювання не має права на діяльність.

Відтепер громадськість має право впливати на підприємства-забруднювачі. Екологічна інспекція оприлюднює щорічний план перевірки підприємств. Громадські організації та просто небайдужі мешканці міст чи селищ, поблизу яких розташовані виробництва, можуть ознайомитися з ним та надати свої скарги чи пропозиції безпосередньо до інспекції чи до Мінекології. Під час оцінки впливу на довкілля орган, що здійснює перевірку, врахує звернення громади (звісно, якщо вони будуть обґрунтованими та спиратимуться на факти) та змусять керівництво підприємства негайно вжити заходів.

Перші результати вже є, адже завдяки ОВД та громадянам вдалося змусити модернізувати підприємство, що належить Ахметову: Придніпровську ТЕС. Відтак, ТЕС має суттєво знизити обсяг викидів у довкілля. Причому якийсь термін їм на це не відводиться: модернізувати виробництво потрібно терміново. Якщо під час наступної перевірки Екологічної інспекції цього підприємства і встановить перевищення встановлених доз викидів, ТЕС доведеться сплачувати чималі штрафи. І ця перевірка може бути як плановою, так і позаплановою – наприклад, через скарги громадян.

Наталія Сокирчук, «Главком»