Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    «Гаманець Лукашенка», «лужниківські», грузинський олігарх… Всі претенденти на «Центренерго»

    приватизація
    • Павло Вуєць
    • Розсилка
    «Гаманець Лукашенка», «лужниківські», грузинський олігарх… Всі претенденти на «Центренерго»

    Аукціон заплановано на 13 грудня

    На 13 грудня запланований аукціон з приватизації 78 % акцій держкомпанії «Центренерго». Звісно, якщо його не скасують, мотивуючи це воєнним станом. Стартова ціна підприємства складає чималу суму для потенційних покупців – майже 6 млрд грн. Продаж «Центренерго» за достойною ціною дозволить хоч якось скрасити загальний провал держави з приватизацією.

    «Я налаштований оптимістично і вважаю, що «Центренерго» буде продане, - про це перший заступник голови фракції БПП Ігор Кононенко заявив в інтерв’ю «Главкому» на початку листопада. - По-перше, це – енергетика, яка завжди цікавила великих гравців у світі, по-друге, дуже важливо, що із трьох станцій «Центренерго» дві розміщуються біля зони конфлікту. І якщо прийде серйозний західний інвестор, це буде дуже хорошим сигналом, що вони вірять у стабільність і контрольованість. Тому «Центренерго» – це не просто об’єкт, а ще й політичний лакмусовий папірець». На той момент ще не визначились п’ять учасників аукціону. Цей список мав би засмутити впливового в енергетичній сфері депутата – ніяких великих західних гравців в ньому не знайшлось. Проте в цій п’ятірці опинились соратник самого Кононенка, білоруське підприємство, що ніколи не займалось електроенергетикою, фірма людини, яку українська влада вважає аферистом та оголосила в розшук, грузинський мільярдер та компанія, за якою можуть стирчати вуха російських бізнесменів.

    До складу ПАТ «Центренерго» входять три теплові електростанції –  Вуглегірська, Зміївська та Трипільська. Сумарна проектна потужність станцій становить 7690 МВт, що дорівнює близько 14% від загальної потужності електростанцій України. За цим показником компанія посідає друге місце серед теплових енергогенеруючих компаній України. На електростанціях компанії встановлено 23 енергоблоки потужністю від 175 до 800 МВт, з яких 18 блоків – вугільні, а 5 призначені для використання газо-мазутного палива. У загальному обсязі виробництва електроенергії України частка виробленої електроенергії ПАТ «Центренерго» складає близько 8%.

    Хто ж ті півдесятка претендентів на один з небагатьох привабливих об’єктів, що лишились в державних руках?

    ТОВ «Укрдонінвест»

    Український бізнесмен з Тореза Віталій Кропачов давно не приховує своєї зацікавленості у приватизації «Центренерго». Хоча раніше він казав, що не має грошей на купівлю такого активу, в інтерв’ю «Главкому» повідомив про появу партнерів з Німеччини, які готові піти з ним у цей бізнес.


    Віталій Кропачев
    Віталій Кропачов

    Кропачов виглядає як типовий «донецький» старого гарту. Свого часу він керував Торезьким заводом наплавлених твердих сплавів, очолював місцевий осередок Партії регіонів та був депутатом Донецької облради від цієї політсили. Після початку подій на Донбасі він не підтримав «ДНР» та навіть взяв на фінансування батальйон «Шахтарськ», який потім був перетворений на сумнозвісний «Торнадо».

    Бізнесмен в ті буремні часи вирішив сконцентруватись на вугільній галузі та зайнявся скупкою активів Олександра Януковича, що залишив Україну. У Кропачова - неформальний статус «смотрящего» на вугільному ринку. Такої ваги бізнесмен нібито здобув через близькість до того ж Кононенка, якому приписували фактичний контроль над «Центренерго» та гальмування його приватизації. Наразі компанії Кропачова – ТОВ «Краснолиманське» та вуглезбагачувальні фабрики «Україна», «Росія», «Мирноградська» – монополізували поставки на теплові електростанції «Центренерго».


    Читайте також


    Найзатребуванішим у складі держкомпанії, на яку він претендує, Кропачов вважає Зміївський блок, а найменш перспективною – Трипільську ТЕС, яку без зайвих сантиментів називає брухтом.

    ТОВ «Форбс енд Манхеттен Україна»

    Згідно реєстру, засновником цієї організації є кіпрська компанія «Ділак інвестментс лімітед», кінцевим бенефіціаром якої є Ольга Спектор. Вона – юрист та засновниця відомого фонду допомоги тваринам Happy Paw.


    Ольга Спектор
    Ольга Спектор

    В одному зі своїх інтерв’ю Ольга розповідає, що її батько – скрипаль, викладач музики і диригент за освітою, але так сталося, що займається комерцією. Мова йде про відомого топ-менеджера Михайла Спектора, який зараз є членом консультаційної ради канадського банку Forbes & Manhattan. Цей інвестбанк є ключовим акціонером канадської гірничорудної компанії Black Iron.


    Михайло Спектор
    Михайло Спектор

    У лютому 2017 року Спектор був представлений як президент цієї кампанії – задля пришвидшення реалізації проекту з видобутку і збагачення залізної руди в Україні. Малось на увазі Шиманівське залізорудне родовище у Кривому Розі, що належить канадцям. Здавалося б, ось він – омріяний західний інвестор.

    Проте в біографії Спектора є ще одна деталь – до 2015 року він очолював з компанію VS Energy, яка наразі прописана у Голландії. Через підставних осіб вона належить так званій «лужниківській групі» – російським бізнесменам Олександру Бабакову, Михайлу Воєводіну та Євгену Гінеру. Під голландською вивіскою росіяни вже володіють в Україні низкою обленерго та об’єктів нерухомості. Тож не виключено, що саме ця група хоче поторгуватись за «Центренерго» вже під канадським «прикриттям».

    ТОВ «Баланс груп»

    Тут також не обійшлося без російського сліду. Власник цієї «товки» колишній нардеп від БЮТ Дмитро Крючков контролює її через івано-франківське ТОВ «Карпатенерготранс», яке  натомість засноване зареєстрованим в Москві акціонерним товариством «Ексім енергозбут». Крючков – скандальний екс-голова ПрАТ «Холдингова компанія «Енергомережа», яке у стані ліквідації. У правоохоронців були великі питання щодо діяльності компанії в 2015 році, коли державні енергокомпанії почали перевідступати «Енергомережі» право вимоги боргів промислових підприємств. У травні 2017 року МВС оголосило Крючкова у розшук через розкрадання 346 мільйонів гривень компанії «Запоріжжяобленерго». В квітні цього року він був заарештований в Німеччині, але, відсидівши місяць у мюнхенській в’язниці, вийшов на волю під заставу у 100 тисяч євро. Україна вимагає екстрадиції Крючкова.


    Дмитро Крючков
    Дмитро Крючков

    В інтерв’ю «Українським новинам» у травні минулого року Крючков розповідав, що має відношення до скупки кредиторської заборгованості «Центренерго» і що його цікавить участь в приватизації компанії. В той же час він висловлював сумніви в прозорості конкурсу і заявляв про некомпетентність тодішнього голови Фонду держмайна. Навряд чи у Крючкова знайдеться зайвих 6 мільярдів гривень, але він також натякає на таємничих партнерів.

    Унітарне підприємство «Нафтобітумний завод» (Білорусь)

    Тепер про двох учасників аукціону, серед яких нема українських резидентів. Мабуть, найнесподіваніший претендент на «Центренерго» – найбільший виробник бітумних емульсій та модифікованих бітумів у Білорусі. Підприємство поставляє в Україну дорожній бітум. До 2012 року завод у комунальній власності, доки його не викупив нефтетрейдер «Інтерсервіс» за майже $4,5 млн. «Інтерсервіс» належить впливовим білоруським бізнесменам Олександру Шакутіну та Миколі Вороб’ю. Після введення Росією ембарго на поставки дизельного палива в Україну, білоруські фірми почали оформлювати російське паливо на себе та перепродавати в Україну. Одним з таких посередників називали «Інтерсервіс».


    Олександр Шакутін та Микола Воробей
    Олександр Шакутін та Микола Воробей

    Шакутіна вважають «особистим гаманцем Олександра Лукашенка», що сам підприємець розцінює як визнання своїх заслуг. «Інтерсервісу» також належить пакет акцій великого машинобудівного холдингу «Амкодор», який має представництва в багатьох країнах пострадянського простору, серед яких в Україні та Росії. Чому раптом білоруські бізнесмени зацікавились українською енергетикою – загадка. Можливо, завод вписали до списку претендентів через те, що умовою проведення аукціону є участь у ньому принаймні одного іноземного гравця.

    Georgian International Energy Corporation LLC (Грузія)

    На відміну від попереднього загадкового претендента, ця компанія є частиною найбільшого енергетичного холдингу Грузії Georgian Industrial Group (GIG). GIG належить олігарху Давіду Бежуашвілі – братові екс-міністра оборони і екс-міністра іноземних справ України Гели Бежуашвілі.

    Найбільша вуглевидобувна компанія Грузії Saqnakhshiri, яка входить у холдинг, у квітні 2017 року перемогла в тендері на поставки 700 тис. тонн антрациту для теплоелектростанцій «Центренерго». Грузини подали кращу пропозицію, ніж конкуренти з Польщі. Але згодом результати тендеру були скасовані – тендерний комітет мотивував це тим, що цінові пропозиції приймалися в гривні, а додані до документації технічні вимоги та проект договору передбачають ціну закупівлі в доларах.


    Давід Бежуашвілі
    Давід Бежуашвілі

    Розквіт бізнесу Давіда Бежуашвілі прийшовся на часи правління Михайла Саакашвілі. В 2012-му бізнесмен потрапив до парламенту Грузії по списках партії «Єдиний національний рух» Саакашвілі. Але ця політсила опинилась в опозиції, і Бежуашвілі там довго не засидівся. За рік він покинув фракцію та продовжив діяльність як незалежний депутат. Говорять, що Саакашвілі досі тримає образу на колишнього соратника.

    Інтереси Бежуашвілі не обмежуються енергетикою. У себе на Батьківщині його холдинг займається комерційною нерухомістю, металообробкою, торгівлею природним газом через власну мережу заправок, а в Україні – володіє пакетом акцій інсулінового заводу «Індар».

    Павло Вуєць, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ