«Берегиня Чорнобиля». Хто насправді тепер керує Зоною відчуження

Поки новий уряд не укомплектований і повноцінний міністр екології не призначений на нижчих щаблях природоохоронної системи вирує справжній хаос. Щоб зрозуміти реальний стан речей, достатньо розповісти про ситуацію у Держагентстві з управління Чорнобильською зоною (ДАЗВ). Це відомство зараз очолює Катерина Павлова. Вона обійняла посаду, взявши відповідальність за таку непросту територію за дуже цікавих обставин.

До того, як на початку лютого уряд Гончарука призначив її тимчасовою виконувачкою обов’язків голови, Павлова протягом двох років керувала відділом міжнародного співробітництва та піару Держагентства. Як випливає з розпорядження Кабміну, призначення відбулося поза конкурсом, який проводило Нацагентство з питань державної служби. При цьому сам конкурс проводився двічі – у листопаді та в грудні минулого року. За результатами першого відбору п’ятірка фіналістів склалася із працівників Зони відчуження та Кабміну, і саме Павлова очолила список кандидатів. Однак через те, що керівництвом держави був задекларований курс винятково на нові обличчя (зараз воно його вже коригує), жодного з цієї п’ятірки призначено не було, саме тому був оголошений повторний конкурс.       

Павлова знову подалася на нього й увійшла до п’ятірки фіналістів. Щоправда, цього разу вже не очолила список, а лише поділила п’яте-шосте місце з низкою інших претендентів, які набрали однакову кількість балів. Але комісія проголосувала за те, аби віддати «путівку до фіналу» саме Павловій. А уряд вже визнав її найдостойнішим претендентом на посаду голови агентства, хай і з тимчасовим статусом. Важлива деталь: це вже третій тимчасовий керівник ДАЗВ із жовтня минулого року.

Таке кадрове рішення, відверто кажучи, неоднозначне. Так, Павлова має гарну освіту, досвід міжнародних зв’язків та комунікацій, не є чужою для цього відомства. Але як порівняти керівництво відділом з чотирма підлеглими та відповідальність за шість тисяч працівників та більш ніж десяток підприємств, якими опікується Держагентство?

Водночас похвально, що Павлова добре розуміє свою неготовність керувати відомством. Ще у лютому вона підписала наказ, яким по суті оточила себе десятками радників. Нова керівниця сформувала «консультативну раду з питань проведення фахових консультацій». Серед тих, хто сьогодні «фахово консультує» керівника Держагентства кілька більш досвідчених працівників самого відомства, фахівців із проблем радіаційної безпеки, будівництва та навіть податків.

Окрім них у раді кілька бізнесменів, серед яких найбільшу увагу привертає такий собі Єрмак Денис Борисович – повний тезка рідного брата нинішнього голови Офісу президента Андрія Єрмака. Окрім своїх родинних зв’язків Денис Єрмак відомий тим,  що очолює організацію «Українське бюро національного розвитку» та бере участь у розробці Інвестиційного кодексу, який планує внести до Верховної Ради. Чим займається цей чоловік у зоні відчуження – питання відкрите. Його «Главком» поставить і перед Офісом президента, і перед урядом.

Сама Павлова під час свого публічного звіту не змогла переконливо відповісти, за якими критеріями набирала десятки членів консультативної ради. Зокрема, як туди потрапив зведений брат її чоловіка Болеслава – Мілєвський, який працює у Державній фіскальній службі, або колишній начальник поліції Київської області Дмитро Ценов. Та й у відповідях на деякі інші запитання керівниця агентства відверто «пливла».

Звісно, філософія нинішньої влади на початку полягала в тому, що досвід – справа наживна, але гучна відставка уряду «недосвідчених» та склад нового Кабміну доводить, що такий підхід вже не на часі.

Однак у історії з нинішньою керівницею Держагентства з управління Чорнобильською зоною є обставини значно вагоміші за відсутність досвіду. Національне антикорупційне бюро відкрило провадження щодо підкупу працівника Офісу президента задля сприяння призначенню на посаду голови ДАЗВ. У провадженні, як випливає із оприлюднених документів, Павлова фігурує як зацікавлена у призначенні особа, а дві її впливові подруги – директор департаменту доступу до публічної інформації Офісу президента Світлана Кондзеля та колишня заступниця міністра культури Вікторія Ліснича – як зацікавлені в отриманні неправомірної вигоди у розмірі $200 тис. за сприяння в такому призначенні. Докладніше читайте тут: Справа про продаж посад. Серед нових фігурантів – син відомого політика та соратник Гройсмана

Обох подруг Павлової затримувало НАБУ, але майбутнє цього відомства зараз туманне, тож є небезпека, що це провадження так і не буде доведене до суду. Тоді як Павлова продовжує керувати агентством, чого так завзято домагалася.

Та в дійсності завзяття на цьому й завершилося. За перші тижні роботи Павлової на чолі ДАЗВ вона оголосила безліч гарних намірів, написала низку постів у фейсбуці, але про реальні дії та досягнення так нічого й не повідомила. Проте з агентства надходять інші тривожні сигнали. Швидко та без конкурсів відбуваються призначення наближених до нового керівництва людей на посади в самому відомстві та на підприємствах Чорнобильської зони.

У результаті ухвалених Павловою рішень на Центральному підприємстві з поводження з радіоактивними відходами повністю змінене керівництво, готується заміна вже призначених нею керівників, змінюється структура і це при тому, що це підприємство, згідно з постановою уряду №83 «Про затвердження переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення…», належить до стратегічних, а тому зміна та призначення в. о. керівника має відбуватися окремим рішенням Кабміну. Постійного ж керівника мають призначити згідно з результатами конкурсного відбору, як це передбачено постановою уряду №777 «Про проведення конкурсного відбору керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки». Під час проведення «захоплення» підприємства упущено те, що повністю зупинена його основна діяльність – відходи не приймаються, інфраструктура для їх приймання не створюється. Останнє особливо критично для енергетичної безпеки держави, оскільки це дає підстави російській стороні штрафувати НАЕК «Енергоатом» і, відповідно, створюють можливості для додаткового тиску.

Важко спрогнозувати, які управлінські рішення може ухвалити некваліфікований керівник особливо в період, коли ЧАЕС має розпочати експлуатацію нового безпечного конфайнменту та забезпечити демонтаж нестабільних конструкцій об’єкта «Укриття» або правильно розставити пріоритети при проведені гарячих випробувань під час перевезення відпрацьованого ядерного палива до Сховища відпрацьованого ядерного палива – 2.

Є версія, що недосвідчена Павлова на своїй посаді є лише ширмою для оборудок, які прокручують зовсім інші люди. Зокрема, сірий кардинал ДАЗВ Денис Русак – колишній член політради Соцпартії, який у 2014 році балотувався до парламенту за списками Радикальної партії Ляшка. Він входить до робочої групи з покращення туристичної привабливості Зони відчуження, яку створив Офіс президента, та позиціонує себе як експерта, який намагається побороти «схематоз» у Зоні.

У нового уряду є шанс виправити помилки попередників. У Павлової згодом спливає її тимчасовий термін, і профільне міністерство може призначити нового в. о. до проведення нового конкурсу.

Голова парламентського комітету з питань екологічної політики та надрокористування Олег Бондаренко змалював «Главкому» подальший розвиток подій навколо ДАЗВ так: «У нас втретє буде призначений конкурс на цю посаду. І разом з тим або буде продовжуватися строк діяльності пані Павлової, який спливає, або буде призначений новий в. о. Конкурс вже двічі оголошувався і двічі ті самі особи проходили в п’ятірку переможців. Потім було спілкування з цими особами і за деякими обставинами вони не влаштовували керівництво профільного міністерства. Я вважаю, що можна дати шанс попрацювати пані Павловій, яка є фаховою особою, плідно спілкувалася з нашими донорами та має плани на напрямок подолання корупції в агентстві. Але конкурс усе одно оголошувати потрібно».

Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко зазначає, що агентство не просто керує Зоною відчуження, а відповідає за подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. «За це припинив відповідати парламентський комітет з екологічної політики і на це ще наклалася плутанина з керівництвом ДАЗВ, – нарікає вона. – Коли в агентстві немає професійного керівника, який міг би зайняти тверду позицію у багатьох питаннях (як, наприклад, розчищення русла Прип’яті, чого категорично не можна робити), складається враження, що деградація цієї структури відбувається спеціально. Зараз це – мутна вода, в якій комусь вигідно розчиняти свої приватні корупційні інтереси».

Тимочко нагадує, що в процес перетворення об’єкту «Укриття» на екологічно безпечну систему вкладаються великі кошти – і донорів, і держбюджету – які проходять через агентство: «Вочевидь є зацікавленість у нецільовому використанні цих коштів – інакше я не можу кваліфікувати цю чехарду, яка відбувається навколо нього».

Загалом «кейс» Павлової, на жаль, зайвий раз підтверджує, що конкурсні відбори, які вважались панацеєю, себе дискредитували. Їх можна зупиняти та скасовувати, поки вибір не буде зроблено на користь потрібних персон. Або призначати поза конкурсом недосвідчених «в. о.», які в своєму підвішеному статусі виконуватимуть забаганки «старших товаришів».

Інна Михайлівська, для «Главкома»