Безсмертна мажоритарка. Як Охендовський розкрив секрет Порошенка
Голова ЦВК запевнив: ніякого обіцяного депутатами і президентом нового закону про вибори не буде
Голова ЦВК Михайло Охендовський в перервах між допитами зустрівся з головою офісу Ради Європи в Україні Мортеном Енбергом та зробив кілька цікавих заяв, які здивували обізнану публіку. Так, Охендовський фактично запевнив європейського гостя в тому, що найімовірніше наступні парламентські вибори в Україні проводитимуться на старій - змішаній - виборчій системі, яка застосовувалася у 2012-му та 2014-му роках.
«Хоча у нашій державі достатньо складно знайти політика, який виступав би проти обрання парламенту за пропорційною виборчою системою з відкритими партійними списками, незрівнянно складніше знайти 226 народних депутатів, готових проголосувати за відповідний закон… На мій погляд, у середньостроковій перспективі – найближчі 2–3 роки –вірогідність переходу України до застосування пропорційної виборчої системи з відкритими списами є вкрай низькою. Вірогідність ухвалення виборчого кодексу – ще нижчою», – категорично заявив Охендовський. Натомість голова ЦВК запропонував внести до виборчого законодавства зміни, які б забезпечили повну комп’ютеризацію процесу передачі даних про підрахунок голосів до ЦВК, аби результати були відомі ледь не наступний день після голосування.
Такі заяви голови ЦВК виглядають досить дивно. По-перше, до чого нюанси процесу підрахунку голосів до зміни виборчої системи? По-друге, його статус аж ніяк не передбачає політичних прогнозів, бо зміна виборчої системи – прерогатива виключно законодавчого органу. До того ж, Охендовський сказав про це перед європейцями, яким наші політики регулярно рапортують про відданість чисто пропорційній системі з відкритими списками. Але чи не озвучив чиновник лише ті реалії, з якими вже змирилися в Верховній Раді, але досі змушені робити вигляд і обіцяти викоренити мажоритарку як страшне зло?
Нагадаємо, що обіцянка змінити виборчу систему містилась у більшості передвиборчих програм «постмайданних» партій та зафіксована у коаліційній угоді. Тобто п’ять з шести фракцій парламенту, які на той момент складали конституційну більшість, пообіцяли віддати свої голоси за пропорційну систему з відкритими списками. І, здавалося, мали б виконати свої обіцянки, незважаючи на те, що формат коаліції вже давно інший. Президент Петро Порошенко після свого обрання у своєму виступу на сесії ПАРЄ заявляв, що новий парламент має обиратися за новим законом на пропорційній основі за відкритими списками, а «виборці мають знати кожного кандидата особисто». Проте минулий парламент, в якому більшість складали уламки «злочинної влади», прогнозовано нічого змінювати в системі виборів не став, але й їхні «демократичні» послідовники нічого в цьому напрямку вирішувати не поспішають, незважаючи на гучні обіцянки.
Зрозуміло, що від мажоритарки не хочуть відмовлятись самі мажоритарники, що складають половину парламенту. Та й для влади працювати з одномандатниками куди простіше, особливо в світлі падіння рейтингів президентської сили. Те, як влада рятує від розвалу і всіляко опікується так званими парламентськими групами, які складаються виключно з мажоритарників, добре демонструє, наскільки це важливий для неї цей ресурс. «Мажори», звісно, можуть іноді крутити носом та вимагати забагато, проте схеми співпраці з ними, в тому числі, бюджетними субвенціями на округи, вироблені роками. Тож і всі розмови про заборону мажоритарки наштовхуються на гальмування. З одного боку, виборами поки не пахне, тож питання терпить, з іншого - все більше розмов, що вирішити його ця Рада в цьому складі так і не зможе.
«Були б голоси – давно б проголосували. Зараз голосів нема, – підтверджує нардеп від «Блоку Порошенка» Олександр Черненко. – Теоретично вони можуть з’явитись, але поки я не бачу звідки. «Самопомочі» та «Батьківщині» потрібна чиста пропорціоналка – в них тоді будуть фракції удвічі більші. А інших все влаштовує. Хоча потуги щось змінити будуть. Я нарахував десь сто голосів за зміну системи, кількість яких може дещо збільшитись за рахунок депутатів, які вже точно будуть знати, що не пройдуть в майбутній парламент і яким нема чого буде втрачати». Якщо політичної волі змінити виборчий закон так і не з’явиться, Черненко пропонує хоча б точково удосконалити існуючий – зокрема, чіткіше прописати питання підкупу, врегулювати питання політичної реклами чи навіть запровадити мажоритарку в два тури.
Аби зберегти обличчя перед виборцями, парламентарі можуть заговорити це питання дискусією навколо системи відкритих списків. Наприклад, система, яка була впроваджена парламентом на місцевих виборах, коли деякі округи залишились взагалі без своїх депутатів, виявилась не зовсім зрозумілою для виборців, а більшість експертів розкритикувала її, охрестивши «псевдовідкритими списками». Тож не дуже вдалий досвід місцевих виборів може за бажання використовуватись для дискредитації будь-яких змін.
Проте прихильники нового закону про вибори сповнені надій, що їм таки вдасться продавити його в парламенті. «Можливо, Охендовському щось більше відомо, але я все-таки сподіваюся на зміни, – каже Леонід Ємець з «Народного фронту». – Але ми реалісти і я неодноразово попереджав, що знайти необхідну кількість голосів буде дуже складно. Все, що потрібно було в частині законодавчій, ми зробили – я є автором закону про виборчий кодекс, відкриті виборчі списки. Окремі політичні сили обіцяли проголосувати за відкриті списки, тож хай продемонструють, що готові робити це в реальності. Якщо ні, то далі має вступати в силу суспільний примус до цих сил виконати свої обіцянки. Зараз ситуація затягується окремими фракціями, які не хочу озвучувати, бо, може, вони одумаються. Але виходити на вибори зі старим законом – це є злочин рівня державної зради, бо його вади всі бачили».
Заради розробки нового виборчого законодавства була створена спеціальна робоча група на чолі з головою Верховної Ради Андрієм Парубієм, і Ємець сподівається, що найближчим часом вона вийде на якийсь результат.
Здивований скепсисом Охендовського і голова Комітету виборців України Олексій Кошель: «Мене взагалі дивує його заява – його справа організовувати виборчий процес, а справа парламенту – проводити виборчу реформу. З боку голови ЦВК ми маємо спробу підміни понять і нав’язування думки, що зміна механізму підрахунку голосів може вважатися частковою виборчою реформою».
Експерт вважає, що цей парламент спроможний провести повноцінну виборчу реформу на парламентські вибори і має нашкребти на це необхідні голоси: «Є коаліційна угода, яку підписали п’ять фракцій, де є зобов’язання запровадити пропорційну систему з відкритими списками. Є виборча програма президента, де те ж саме написано. Цілком природно, що головними противниками переходу на повністю пропорційну модель є депутати-мажоритарники. Але в історії українського парламенту вже була ситуація, коли ми переходили на стовідсотково пропорційну систему, тож під зміну виборчої системи цілком реально набрати 226 голосів. Навіть пропорційна система з закритими списками може поламати головне зло – підкуп виборців. В парламенті зареєстровано кілька достатньо якісних напрацювань виборчого кодексу. І з засідань робочої групи я бачу, що фактично всі представники фракцій згодні з тим, що виборчу систему потрібно змінювати».
Втім, нагадаємо, з цим вони були згодні ще в 2014-му році, коли підписували коаліційну угоду, проте система досі не змінена. Це може означати, що політичні сили просто не хочуть ризикувати, до кінця вагаючись, який варіант для них буде більш вигіднішим ближче до виборів.
Наразі ж парламент досі не в змозі змінити склад ЦВК, у 12 членів якого вже сплив строк повноважень, а на початку лютого спливає ще у одного. Можливо, звільнення ще однієї вакансії дозволить нарешті створити баланс всіх парламентських сил в новому складі комісії і ЦВК таки буде перезавантажено. Вже, скоріш за все, без Охендовського, але його сміливий прогноз щодо безсмертя мажоритарки депутатам ще доведеться спростовувати.
Павло Вуєць, «Главком»