Безцінна допомога за три долари. Хто випереджає уряд США у підтримці України

Впливове видання Foreign Affairs, американський журнал про міжнародні відносини та зовнішню політику, опублікувало актуальну статтю про те, яким чином Захід може допомогти приватним особам озброювати Україну.

Автори матеріалу у Foreign Affairs: Джахара Матісек (військовий професор Військово-морського коледжу США і підполковник ВПС США), Вільям Рено (професор і завідувач кафедри політології Північно-Західного університету) та Сем Розенберґ (доктор філософії у Школі громадських відносин імені Л. Б. Джонсона при Техаському університеті, підполковник армії США). Вони нагадують, що на саміті НАТО у Вільнюсі у центрі уваги була масштабна допомога у сфері безпеки, яку Захід надає Україні. На цій зустрічі США та їхні союзники, зокрема, оголосили про план навчати українських пілотів керуванню винищувачами F-16.

Автори матеріалу також нагадали про наміри французького уряду передати ЗСУ крилаті ракети великої дальності Scalp та обіцянку Німеччини надати Україні військову допомогу на суму $3 млрд, включаючи танки, артилерійську зброю та зенітні гармати. Разом із тим, автори зауважують, що озброєння та боєприпаси – лише частина історії про підтримку.

У статті йдеться про те, що попри доступ до передових західних систем, Україні досі бракує захисного обладнання, запасних частин для озброєння і транспортних засобів, є проблеми із технічним обслуговуванням та логістикою. На думку авторів, ці прогалини, у поєднанні з браком різних видів нелетальної допомоги та обладнання, не лише суттєво обмежують можливості України на полі бою, але й нівелюють вплив західних пакетів допомоги. Ба більше, західні уряди, попри всі свої зусилля, часто не у змозі оперативно реагувати на швидкозмінні нагальні потреби.

«Відкриті суспільства можуть реагувати на майбутні конфлікти»

У статті зазначається, що з метою розв'язання цієї проблеми до справи долучилася армія приватних осіб та неурядових організацій. За останній рік така неформальна допомога стала відігравати вирішальну роль у багатьох аспектах українських військових зусиль. Дослідники повідомляють: «Навчально-консультативна група «Сейбр» (Sabre) – неурядова організація, що фінансується донорами і базується в Україні, нещодавно провела тренування з тактики на взводному і ротному рівнях для 68 єгерської бригади ЗСУ, передавши навички й досвід, які допомогли підрозділу звільнити Благодатне на початку червня цього року».

Вони також згадують про українську неурядову організацію «Аномалія» (Anomaly), яка упродовж трьох днів змогла забезпечити великий підрозділ медикаментами та провести навчання.

«Тим не менше, деякі західні уряди, у тому числі США, перешкоджали цій роботі, блокуючи приватну передачу деякого нелетального обладнання або встановлюючи надмірні бюрократичні перепони для отримання експортних ліцензій чи вимог до відставних американських військовослужбовців, які прагнуть тренувати українських військових», – констатують експерти.

Однак автори статті переконані, що за належної підтримки ця інноваційна стратегія може забезпечити Україні перевагу, необхідну для ведення виснажливої наземної війни, яка, ймовірно, триватиме ще багато місяців. На їхню думку, ця стратегія також може стати зразком того, як відкриті суспільства можуть реагувати на майбутні конфлікти. Але для того, щоби мати такий вплив, вона потребуватиме постійної підтримки, зокрема з боку західних урядів.

На думку експертів, Сполучені Штати та їхні союзники мають переоцінити роль неформальної допомоги і сприяти їй більше. Або, як мінімум, не перешкоджати приватним суб'єктам підвищувати військову ефективність України.

«Хоча неформальна допомога Україні досліджена порівняно мало, вона вже продемонструвала кілька явних переваг над формальною державною допомогою, оскільки має більшу гнучкість та оперативність, аби Росія не сприймала це як ескалацію», – йдеться у статті.

Експерти звертають увагу на те, що у той час, коли офіційна державна військова допомога має тенденцію до централізації і вимагає багатьох кроків, аби обладнання і зброю, через систему логістичних центрів і складів доставити до зони бойових дій, неформальна допомога часто може надаватися напряму.

«Покладаючись на власні мережі та приватні контакти на місцях, волонтери та неурядові організації, такі як Sabre Training Advisory Group та Anomaly, можуть забезпечити доставку обладнання та допомогу командирам і підрозділам у визначені пункти, відповідно до конкретних потреб і часу. Вони також можуть обійти громіздкі бюрократичні процедури і обмежити розкрадання поставок під час транзиту», – зазначають автори матеріалу.

Вони нагадують, що після повномасштабного вторгнення Штати надали Україні понад $41 млрд військової допомоги, а союзники і партнери додали ще $13 млрд на безпекову допомогу. При цьому більша частина цієї допомоги була надана у вигляді летального обладнання.

США мають переоцінити роль неформальної допомоги. Вона вже продемонструвала кілька явних переваг над державною

Волонтери, краудфандинг, благодійні групи, неурядові організації та міжнародні корпорації долучаються до задоволення не менш важливих потреб, таких як харчування солдатів, навчання військовій медицині, розмінування та знешкодження російських боєприпасів, постачання модифікованих комерційних безпілотників, забезпечення шоломами, бронежилетами та базовим захисним спорядженням.

Така методика (неофіційна допомога), на думку авторів, схожа на запроваджену козаками іррегулярну тактику та гнучкі стратегії ведення бойових дій у 16 столітті, нині допомогла сформувати і трансформувати український спосіб ведення війни.

«Вирішальне значення для українського успіху мала здатність воювати з мінімальними ресурсами, інтегрувати зброю і технології і використовувати нестандартну допомогу, у тому числі від волонтерів, неурядових організацій, пожертвувань і приватних чат-груп із західними військовими радниками. У сукупності ці зміни забезпечують альтернативну й більш гнучку основу для боєздатності України, ніж західні уряди здатні забезпечити самі», –переконані експерти.

Вони вважають, що українські Збройні сили навчилися поєднувати старе, нове і наявне для досягнення найефективніших результатів на полі бою.

Автори переказують розмову з британським військовим інструктором, який описав українську артилерійську тактику як «кіберпанківський підхід» до виявлення і визначення пріоритетів, націлювання та обстрілу російських позицій, оскільки українці пристосувалися до необхідності економити боєприпаси.

«Новаторська адаптація у козацькому стилі стала вирішальним способом для України підтримати свій наступ і буде життєво важливою у її зусиллях використати виснаження (Росії) для відвоювання окупованих нею територій у середньостроковій та довгостроковій перспективі», – зазначає видання.

Дослідники вважають, що неофіційна підтримка ЗСУ, ймовірно, ставатиме дедалі важливішою, чим довше триватиме війна. Мовляв, офіційні західні навчальні програми, як правило, не здатні швидко адаптуватися до швидкоплинних вимог, а волонтери, неурядові та приватні організації постійно оновлюють і впорядковують свої навчальні програми для українських військових. І якщо війна стане затяжною, збереження сильної політичної підтримки у західних столицях може стати дедалі складнішим завданням.

«Багато волонтерів і груп, що працюють в Україні, стикаються з бюрократичними перепонами. У розмовах з нами деякі з них припускали, що Державний департамент США з обережністю ставиться до залучення приватних організацій до надання допомоги Україні через ризик того, що уряд може втратити контроль над напрямком і результатами зусиль з надання допомоги, а також через побоювання, що це може стати сигналом до чергового кроку ескалації. Проте більшість груп, які допомагають Україні, надають нелетальне обладнання та проводять навчання», – визнають експерти.

Показова історія про інфрачервоні ковдри

У статті розповідається, що у березні Світовий конґрес українців – неурядова організація, що базується у Канаді, зібрав $40 млн на придбання 25 броньованих автомобілів для українських сил територіальної оборони. Ці машини були використані для оснащення 127 бригади територіальної оборони України у Харкові – підрозділу, який брав участь у боях під Бахмутом у травні.

Автори інформують читачів про Atlas Global Aid – неприбуткову організацію, яка надала українським військовим понад 10 тис. одиниць одягу для холодної погоди, 408 спальних систем, 350 одиниць бронежилетів, 200 медичних аптечок, 93 кріплення та адаптери для шоломів, 23 інфрачервоні лазери, 20 безпілотників, а також інше спорядження та тренінгові засоби. Такі зусилля волонтерів дають українським солдатам якісну перевагу над гірше оснащеними російськими.

Зі статті можна довідатись про важливий досвід громадської організації «Синьо-жовта Україна», що базується у Литві та США. Її члени їздять вздовж лінії фронту і роздають прості деталі вартістю $3 для ремонту гвинтівок М-4 американського виробництва, що використовуються українськими військовими. Деталь легко ламається при інтенсивному використанні гвинтівки. На жаль, підрозділи на передовій не отримують запасних частин або комплектів для ремонту. Вирішивши цю незначну проблему, організація змогла забезпечити українських військових повноцінною зброєю.

Варто розповісти про ще один приклад ефективної діяльності громадської організації, пов'язаний з українськими військово-повітряними силами, про який згадується у статті: «Більшість підрозділів не мають коштів на придбання захисного льотного спорядження, такого як авіаційні шоломи, вогнетривкі льотні костюми та рукавички, що робить їх вразливими до небезпек у кабіні літака під час жорсткої посадки або катапультування».

Щоби задовольнити цю потребу, у березні 2023 року Тревор Герстен, підполковник ВПС США у відставці, започаткував благодійну ініціативу, відому як Flight Gear Ukraine, що надала понад 200 льотних костюмів, десятки курток, рукавичок, жилетів та генераторів, а також сотні індивідуальних аптечок першої медичної допомоги.

Sabre Training Advisory Group отримала погодження від однієї з українських бригад на закупівлю і транспортування спорядження. Вона може зробити це швидше і дешевше, ніж Міністерство оборони України, і може забезпечити належну тактичну підготовку і логістику для ведення довготривалих бойових дій.

Автори розповідають, як для однієї з українських бригад поглиблена медична підготовка, надана Sabre, виявилася критично важливою під час бою на Донбасі. Відзначаючи, наскільки непідготовленими і ненавченими є російські підрозділи, політолог Таніша М. Фазал назвала військову медицину України «критичною перевагою», яка дозволила уникнути дуже високого рівня смертності.

Єдиною неурядовою організацією, що працює в Україні за офіційної підтримки уряду США, є «Дух Америки» (Spirit of America). У листопаді 2022 року вона надала початкове фінансування для створення курсу підготовки командирів сил територіальної оборони України з метою забезпечення ефективнішого ухвалення рішень під час наступу. Крім того, «Дух Америки» підтримав українську ініціативу з відновлення тисяч зношених військових транспортних засобів, щоби посилити логістичну спроможність України транспортувати вантажі.

Видання нагадує, що багато волонтерських груп використали швидкий збір коштів для задоволення нагальних потреб. Так, організація Saint Javelin, що базується у Канаді та Україні, зібрала понад $2 млн за рахунок продажу одягу та збору коштів на пікапи, генератори, медичні аптечки та інші необхідні речі для українських військових.

Автори статті наводять промовистий приклад ефективної співпраці Фонду оборони України, неурядової організації, що базується в Україні і яку очолює колишній підприємець з Кремнієвої долини з українським військом. Цитуємо: «Фонд зібрав понад $6,5 млн на різноманітні військові потреби, у тому числі на безпілотники для збору розвідувальної інформації, що має помітний вплив на ефективність українських військових. За словами генерального директора групи, середньостатистичній українській артилерійській команді потрібно зробити 60 пострілів, аби поцілити, тоді як артилерійській команді, оснащеній безпілотниками, потрібно лише п'ять пострілів, щоби знищити ворожу ціль. Враховуючи, що більшість українських підрозділів отримали безпілотники через неофіційні канали, таке покращення ефективності підкреслює значні переваги, які може принести неофіційна нелетальна допомога».

Експерти наголошують, що неофіційна допомога, яку не може надати держава, використовує переваги приватного сектору. На підтвердження цієї думки автори наводять переконливий аргумент: «У перші місяці повномасштабної війни російські безпілотники використовували інфрачервону оптику для виявлення українських спецпризначенців під час розвідувальних місій. Щоби краще маскувати своїх операторів, українським спецпризначенцям потрібні були інфрачервоні ковдри, аби замаскувати їхні сліди вночі. Але уряд США не мав таких ковдр і не мав механізму для їх придбання. На допомогу прийшов «Дух Америки», який закупив ковдри у крамницях і передав українським військовим».

Ще один промовистий приклад, який наводять дослідники: старший офіцер командування Сил спеціальних операцій США прокоментував, що громадська організація «забезпечила левову частку нелетального обладнання, отриманого українськими Силами спеціальних операцій, яке слугувало рятівним колом для підтримання їхнього життя та функціонування упродовж попереднього періоду війни».

Як Держдеп може допомогти волонтерам

Експерти акцентують, що неофіційна допомога дозволяє уникнути бюрократії та політичного «багажу», які зазвичай супроводжують офіційну державну допомогу. «З'єднуючи західні ресурси безпосередньо з українцями, які їх потребують, приватні зусилля часто досягають значних результатів при відносно скромних інвестиціях. Не менш ефективними є неформальні обміни інформацією, такі як захищені групові чати між західними та українськими військовими. Цими неофіційними каналами відбувається швидкий обмін порадами і досвідом з таких питань як технічне обслуговування транспортних засобів та оптимальне використання систем озброєння. Поява таких заочних консультацій дає українським військам ще один спосіб покращити і вдосконалити свою тактику у реальному часі на передовій, далеко від офіційних тренувальних курсів, що проводяться за підтримки Заходу».

Видання підкреслює, що у деяких випадках неофіційна допомога поширюється на нові стратегії підриву чи компрометації російських сил. Так, організація «Північноатлантичні хлопці» (The North Atlantic Fella), глобальний громадський рух, що об'єднує понад 20 тис. цивільних добровольців з різних верств суспільства, працює над протидією російській пропаганді в Інтернеті і надає Україні розвідувальну інформацію, транспортні засоби, модифіковані безпілотники для бойового застосування, а також матеріально-технічні ресурси. Ба більше, декілька членів цієї структури визнають, що децентралізована група може також підтримувати диверсійну діяльність сепаратистів всередині Росії, включаючи націленість на об'єкти інфраструктури, паливні склади й залізниці, що ще більше ускладнює російські військові зусилля і логістику.

Експерти переконані, що Захід має визнати значний вплив, який, здавалося б, мають на війну в Україні незначні дії недержавних діячів: «Сполучені Штати та їхні союзники можуть значно посилити кампанію з перемоги над Росією та відновлення суверенітету України, інтегрувавши цих діячів у більш гнучку, нерегулярну стратегію державного будівництва. Щоби досягти цього результату, США, їхні союзники і партнери мають усунути перешкоди та бюрократичні перепони на шляху неформальної допомоги».

Автори статті радять політикам внести зміни до Правил міжнародної торгівлі зброєю Державного департаменту, які регулюють експорт оборонних і військових технологій. На їхню думку, хоча ці правила насамперед спрямовані на чутливі технології, такі як окуляри нічного бачення, вони перешкоджають експорту певних видів бронежилетів і запчастин для транспортних засобів. Зробивши політичний виняток для України, Держдеп полегшив би доступ до нелетальних поставок з приватних джерел.

Крім того, вважають дослідники, Сполучені Штати мають дозволити посольству США у Києві безпосередньо координувати роботу з належним чином перевіреними неурядовими організаціями, щоби посилити вплив приватної підтримки, розширити лінії зв'язку та прискорити надання допомоги в Україні. Так, Фонд Везермана (The Weatherman Foundation) повідомив, що міг би прискорити евакуацію та репатріацію американців, поранених і вбитих на війні, якби посольство офіційно визнало їхню гуманітарну діяльність в Україні.

«Щоби повністю використати потенціал неформальної допомоги як в Україні, так і у майбутніх конфліктах, західні військові стратеги мають вийти за межі звичного кліше загальносуспільного підходу до проблем і загроз. У складній, тривалій війні, що включає багато різних потреб у сфері безпеки, неформальний внесок волонтерів і груп, які мають спеціальний військовий, технологічний і медичний досвід, може суттєво підвищити ефективність на полі бою. Мобілізація неформальних мереж не лише допоможе Сполученим Штатам та їхнім союзникам і партнерам перетворити значні пакети допомоги Україні на довготривалий успіх у протистоянні з Росією. Вона також створить шаблон для побудови більш ефективної, багатовекторної відповіді іншим потенційним агресорам», – резюмують автори статті.

За матеріалами foreignaffairs.com

Підготувала Вікторія О. Романчук