Вони повертаються. Що робитиме Венедіктова з люстрованими прокурорами?

Вівторок, 17 березня, став багатим на обіцянки. В цей день у сесійній залі Верховної Ради перед народними депутатами стояла кандидатка на посаду генерального прокурора Ірина Венедіктова і сипала з трибуни обнадійливі слова. Зокрема, прокурори отримали обіцянку: після призначення кандидатки, вони будуть незалежними і відчують захист з боку держави.

«Що стосується перших кроків (на посаді генпрокурора – «Главком»), то насамперед необхідно провести аудит справ і кадрів. Ви знаєте, що на порозі стоять 226 прокурорів по люстрації і по 400 прокурорах, яких звільнили восени (внаслідок реформи і атестацій – «Главком») також є судові рішення про поновлення. Тому варто ухвалити важливі та законні рішення, щоб реформа прокуратури продовжувалася. Це з одного боку. А з іншого – прокуратура не повинна лягти після того, як відбудуться абсолютно законні процедурні рішення», - пояснювала Венедіктова.

До теми люстрації нова прокурорка повернулася, спілкуючись з журналістами  після призначення. «Ви знаєте, що юристи Офісу генпрокурора не ходили ніколи на суди стосовно люстрації. Тому зараз маємо 226 прокурорів, які можуть поновитися. Я хочу, щоб ми дуже активно зайнялися цим напрямком», - повідомила вона.

Сказано-зроблено.

23 березня пані Венедіктова підписала наказ, яким скасовано призначення люстрованого Сергія Юлдашева на посаду прокурора Києва. На думку нової очільниці на Різницькій, наказ про поновлення Юлдашева, підписаний 6 березня виконувачем обов`язків генерального прокурора Віктором Чумаком, є незаконним. Тепер екскерівник столичної прокуратури столиці вже судиться про своє поновлення з Офісом генпрокурора. 

Вони повертаються

Кейс Юлдашева – тільки початок «сюрпризів», які готують українські суди для Зе!Команди. Через непрацюючий нині закон про очищення влади, який був ухвалений на хвилі Революції гідності у 2014 році, та символічне рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 17 жовтня 2019 року у справі «Полях та інші проти України», зайти в коридори «відреформованого» Офісу генпрокурора мають намір десятки люстрованих прокурорів.

Що цікаво: поновлення відбувається за рішенням судів першої інстанції у негайному порядку, не чекаючи апеляції і касації. «Бонусом», який суттєво вдарить по бюджету, служить компенсація за час вимушеного прогулу, що вимірюється інколи мільйонами гривень. Тобто це кошти, які суд стягує на користь позивача-експрокурора з установи, що викинула його через люстрацію.

Більше того вже навіть простежується певна тенденція, коли суди, як під копірку, починають штампувати рішення про повернення на посади звільнених за законом про очищення влади. 

Тепер ближче поглянемо на справу експрокурора Києва, який через п’ять років судової тяганини феєрично повернувся до Офісу генпрокурора. З 2001 року Сергій Олексійович працював в органах прокуратури. Вінцем кар’єри у 2013 році стала посада заступника прокурора Луганської області. 17 квітня 2014 року (у час, коли відбулося захоплення держбудівель і народжувалася терористична «ЛНР» – «Главком») Юлдашева перевели на посаду прокурора Деснянського району Києва. 25 червня 2014 року він отримав посаду прокурора Києва, на якій пропрацював до 23 березня 2015 року, аж поки не потрапив під люстрацію.

Річ утім, що робота Сергія Юлдашева заступником прокурора Луганської області підпадала під дію закону про очищення влади. Закон запрацював 16 жовтня 2014 року і мав на меті відсіяти посадовців, котрі могли сприяти узурпації влади президентом Віктором Януковичем та підривати основи нацбезпеки і оборони або порушувати права і свободи людини. Також люстрованим посадовцям запроваджена 10-річна заборона на роботу в органах влади.

Для люстрованих Міністерство юстиції завело Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону «Про очищення влади».

Експрокурор Києва Юлдашев одразу після звільнення подав позов до Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо поновлення на займаній посаді. У травні 2015-го суд зупинив розгляд справи за клопотанням представника позивача, який пояснив: на розгляді у Конституційному суді знаходиться подання 47 народних депутатів щодо відповідності Конституції окремих положень закону про люстрацію. І від того, яке рішення винесе Конституційний суд, по суті, залежатиме поновлення або непоновлення його клієнта.

А вже у січні 2020 року сам Юлдашев звернувся до суду з проханням поновити розгляд справи. Зокрема, наголосив, що через тривалий розгляд у Конституційному суді закону про очищення влади (з квітня 2015 року – «Главком») затягуються винесення рішення у його справі, що призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Окремо експрокурор просив суд врахувати рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 17 жовтня 2019 року у справі «Полях та інші проти України». Посилання саме на цей документ не випадкове, оскільки ЄСПЛ визнав, що Україна порушила права чиновників, які були звільнені в рамках люстрації.

Вже через місяць, 25 лютого 2020 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд сформулював фінальне рішення. У ньому сказано, що ані стара генпрокуратура, ані оновлений Офіс генпрокурора не проводили перевірку рішень прокурора Сергія Юлдашева  на сприяння узурпації влади президентом Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони або протиправне порушення прав і свобод людини.

Крім цього, суд врахував рішення ЄСПЛ у справі «Полях та інші проти України»,  де сказано: люстрацію в Україні застосовували до дуже широкого кола осіб, вона призвела до звільнення осіб тільки на тій підставі, що вони обіймали посади на державній службі за часів президентства Віктора Януковича.

«З урахуванням тлумачення, наведеного Європейським судом з прав людини, колегія суддів вважає, що звільнення з займаної посади, засноване на колективній відповідальності, без з`ясування конкретних виконуваних функцій та особистої участі особи в узурпації влади президентом України Віктором Януковичем, яке мало місце і у випадку позивача (Сергія Юлдашева - «Главком»), не може бути визнано прийнятним в демократичному суспільстві. Колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення позовної вимоги стосовно скасування наказу № 217к від 23.03.2015 р. про звільнення та поновлення Сергія Юлдашева на посаді прокурора Києва. Поновленню позивач підлягає з 24 березня 2015 року», - наголошено у рішенні окружного адмінсуду.

Суд уточнив, що поновлення Юлдашева на посаді має відбутися негайно. Також це стосується  стягнення 37 тис. грн з прокуратури Києва на користь позивача у вигляді  середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

«Я спілкувався з Венедіктовою за кілька днів до скасування наказу Чумака. А 23 березня вона видала наказ про моє звільнення. Юридично ситуація складна, бо до мене двічі застосовали процедуру люстрації. Що стосується коштів за вимушений прогул, то я їх ще не отримав», - прокоментував ситуацію «Главкому» звільнений прокурор Києва. 

Прецедент Поляха

Є ще одна не менш гучна перемога колишнього кадра ГПУ. Мова про ексзаступника начальника Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури - начальника управління організації роботи з документами генпрокуратури В’ячеслава Поляха. Окружний адміністративний суд Києва 3 квітня скасував наказ генпрокуратури від 23 жовтня 2014 року про його звільнення і зобов’язав негайно поновити на займаній посаді та виплатити 1,17 млн грн за час вимушеного прогулу.

Прокурора Поляха, як і Юлдашева, було звільнено на підставі закону про очищення влади, який набрав чинності 16 жовтня 2014 року. У суді позивач заявив, що звільнення відбулося з порушенням низки норм міжнародного права та міжнародних принципів проведення люстрації; без урахування практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої люстрація повинна бути обмежена тільки тими посадами, стосовно яких існують підстави вважати, що особа, яка їх обіймає, може їх використати з метою створення суттєвих загроз правам людини або демократії. І додав, що на момент звільнення його посада передбачала виконання керівних функцій лише в рамках роботи управління, яке не є самостійним структурним підрозділом ГПУ.

Офіс генпрокурора не погодився з аргументами Поляха і наголосив, що його звільнення відбулося законно з вивченням особової справи. Більше того наразі відсутнє будь-яке рішення Конституційного суду України щодо невідповідності окремих норм Закону «Про очищення влади» Конституції, на які у позові посилається експрокурор.

Разом з тим, окружний адмінсуд узяв до уваги вищезгадане рішення ЄСПЛ від 17 жовтня 2019 року у справі «Полях та інші проти України».

Виходить, що саме експрокурор В’ячеслав Полях та ще четверо звільнених по люстрації чиновників здобули перемогу в Європейському суді! І фактично позиція ЄСПЛ стала своєрідний прецедентом для українських судів.

Ось послухайте, як Окружний адміністративний суд Києва вдається до декламації резонансного рішення. Зокрема, Європейський суд дійшов висновків: закон про люстрацію було прийнято проти тих, хто працював на державній службі за попередніх урядів, що передбачало політизацію державної служби, що само по собі суперечило проголошеній цілі законодавства. ЄСПЛ додав, що люстрація не може служити покаранню, відплаті чи помстою, і це стосується також українського закону про очищення влади.

Таким чином, Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що безумовне застосування люстраційної процедури до осіб, які протягом 25 лютого 2010 року - 22 лютого 2014 року перебували на держслужбі, без встановлення їхньої причетності до негативних і антидемократичних подій в Україні за часів Януковича, суперечить проголошеній цілі законодавства. Воно також свідчить про своєрідну колективну відповідальність без врахування жодної індивідуальної ролі чи зв`язку цих осіб з такими подіями.

У ході розгляду цієї справи судом не здобуто доказів, які б підтверджували факт того, що В’ячеслав Полях своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю сприяв узурпації влади Януковичем, підриву нацбезпеки і оборони або протиправно порушував права і свободи людини. Суд дійшов висновку про безпідставність застосування Закону «Про очищення влади», а, відповідно, й про протиправність наказу про звільнення Поляха. Саме так аргументує своє рішення столичний суд. 

Розгубленість Зе-команди

«Що робити з вже люстрованими - поновлювати їх на посадах чи ні? Чи виплачувати їм компенсації? Якщо так – якого обсягу? Все це потребує врегулювання», - так на початку лютого в інтерв’ю «Главкому» роздумував міністр юстиції Денис Малюська. За його словами, люстрація, яку запровадили за часів президента Петра Порошенка, була ідеологічно правильною, а ось юридично – ні.

«Наша люстрація була визнана такою, що суперечить європейським стандартам. Вона від початку була надто широкою. Я розумію, що була проблема…, чітко усвідомлюю: владу потрібно було перезавантажувати, міняти керівників. З цією проблемою, власне, стикнулися й ми після зміни складу парламенту, обранням нового президента. Було цілком очевидно, що людей на керівних посадах потрібно було змінювати», - наголосив очільник Мін’юсту.

Зі свого боку Офіс генпрокурора також проявив певну розгубленість. Це добре видно зі справи колишнього заступника прокурора Житомирської області Володимира Кобернюка, якого у 2014 році люстрували, але вже у грудні 2019 року він виграв суд з негайним поновлення на посаді та виплатою 832 тис. грн.

Так ось, у середині березня 2020 року Офіс генпрокурора звернувся до Окружного адміністративного суду Києва за роз’яснення щодо виконання цього рішення.

«У даному випадку рішення суду є чітким і недвозначним та у фахівців рівня генеральної прокуратури не може викликати труднощів розуміння положень ст. 129-1 Конституції України, відповідно до якої суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання… Так, рішенням суду чітко та недвозначно визначено про поновлення Володимира Кобернюка на посаді заступника прокурора Житомирської області з 24 жовтня 2014 року, що і має виконуватись генеральною прокуратурою», - відверто потролив прокуратуру суддя Олександр Кармазін.

У подібній історії перебуває й колишній заступник прокурора Хмельницької області Володимир Шевчук. Його, як і Володимира Кобернюка, люстрували винятково через посаду, яку він займав з серпня 2011 року до жовтня 2014 року. 25 березня 2020 року Окружний адміністративний суд Києва поновив розгляд провадження, яке було зупинено у грудні 2014 року.

 «Якщо я виграю справу, то багато чого залежить від позиції діючого генерального прокурора. Звісно, можна було б обговорювати питання про відмову від позовних вимог щодо компенсації за час вимушеного прогулу (її розмір може бути близько 1 млн грн – «Главком»). Думаю, що більшість з тих колишніх прокурорів, котрі судяться, погодилися б на такий компроміс. Проте, можливо, для більшості з них питання посад не стоїть на першому місці. Тут більше справа честі. Мені було б неприємно, щоб колись мої онуки говорили, що дідуся звільнили невідомо за що», - зазначив він у коментарі «Главкому».

На думку експрокурора, питання повернення до системи люстрованих правоохоронців нині потребує технічного вирішення. Вважає, що при Офісі генпрокурора варто створити групу, яка повинна займатися  і опрацьовувати шляхи виходу з цієї ситуації.

«Рано чи пізно все закінчиться тим, що цим людям необхідно буде виплачувати компенсацію. Більшість це розуміє, просто цей момент відтягується», - резюмував Шевчук.

Віталій Тараненко, для «Главкома».