Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Скандальні чистки у Генпрокуратурі. Звільнений Сергій Горбатюк викриває нове керівництво

    • Руслан Поліщук
    • Розсилка
    Сергій Горбатюк у робочому кабінеті - Скандальні чистки у Генпрокуратурі. Звільнений Сергій Горбатюк викриває нове керівництво
    Сергій Горбатюк у робочому кабінеті
    Фото: Станіслав Груздєв, Главком

    «Місія Андрія Богдана, який представляв державу у судах, програних Росії, має отримати правову оцінку»

    На минулому тижні генпрокурор Руслан Рябошапка підписав наказ про звільнення керівника Управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергія Горбатюка. Його підрозділ впродовж останніх шести років здійснював розслідування економічних злочинів часів екс-президента Януковича, та злочинів, скоєних під час Революції Гідності.

    Формально звільнення Горбатюка пояснюється реорганізацією Генпрокуратури. Адже 25 вересня набув чинності закон про реформу органів прокуратури, який зокрема передбачає, що слідчі, які хочуть й надалі працювати в Офісі генпрокурора, повинні пройти переатестацію. Сергій Горбатюк написав заяву на атестацію іншого зразка, в якій виклав свої зауваження генпрокурору і вказав на низку порушень законодавства. В результаті його спочатку не допустили до переатестації, а згодом взагалі звільнили.

    З Сергієм Горбатюком «Главком» зустрівся в його робочому кабінеті на Подолі, де знаходиться Управління спеціальних розслідувань, і з якого він вже почав вивозити речі. Він щойно повернувся з Офісу генпрокурора на Різницькій, де у відділі кадрів забрав свою трудову книжку. Наша розмова здебільшого стосувалася реформи прокуратури, цілей та мотивів нинішнього керівництва Офісу генпрокурора, ефективності очолюваного Горбатюком Управління та перспектив найгучніших корупційних кримінальних проваджень.

    Майже 30% претендентів на роботу в Офісі генпрокурора не склали іспит на знання законодавства. Ви принципово не писали заяву про переатестацію аби донести до суспільства усі ті проблеми, які супроводжують цей процес. Про що свідчить ця статистика? Які потенційні ризики нинішнє тестування закладає на майбутнє?

    Ніякого відношення до професійності чи компетентності прокурорів ця атестація не має – ані тестування на знання законодавства, ані перевірка на загальні здібності. Та й порядок проходження співбесіди теж нічого спільного з визначенням професійності прокурів не має. У вузах нас завжди вчили, що величезну кількість законодавчих актів юристи не повинні зазубрювати. Вони повинні їх розуміти, думати і знати, де при потребі їх знайти. Тим більше у нинішній період «діджиталізації», коли все знаходиться під рукою. Жодної потреби пам’ятати всі статті законів немає. Особливо в Генеральній прокуратурі, де люди працюють за спеціалізацією. А згадані вами тести містять питання з усіх сфер права – господарські відносини, цивільні, адміністративні, розшукову діяльність і т.д. Безліч питань, не пов’язаних безпосередньо з роботою. Крім того, ми говоримо ще про велику кількість порушень закону, які відбуваються під час цього тестування. Складається таке враження, що є мета просто скоротити кількість прокурорів в такий спосіб, обґрунтовуючи начебто очищенням.

    Закон про реформування органів прокуратури містить щонайменше 50 випадків порушення Конституції. В першу чергу це стосується позбавлення прокурорів будь-яких соціальних та трудових гарантій. В прокуратурі є недоброчесні і їх треба виявляти, але не у спосіб нищеннях прав всіх прокурорів, використовуючи термінологію, що тут всі корупціонери. Порушників закону треба виявляти і звільняти в такий спосіб, що він не міг відновитися і інші знали, що покарання невідворотне. Я переконаний, що абсолютно необхідною умовою якісної реформи правоохоронного органу є дотримання Конституції. Тут нічого складного немає, але їм чомусь так не хочеться. Це вже закладає можливості для невизнання і скасування всього цього процесу через суд – якщо не через український, то через європейський суд з прав людини. Кількість порушень Конституції та іншого законодавства величезна. Але серед іншого вони додумались до того, що тепер прокурора можна звільняти, коли той перебуває на лікарняному, у відпустці, у відрядженні чи за доглядом за дитиною. Абсолютна нісенітниця.

    А як щодо анонімок? Який їхній вплив на результати переатестації прокурорів?

    В мене, виходячи з розвитку подій, виникло припущення, що їм потрібно максимальну кількість людей просто виперти з Генпрокуратури  і немає значення чи недоброчесний ти, чи добрий та чесний. Ті формулювання, з якими прокурор повинен погодитись, підписуючи заяву на переатестацію є не тільки незаконними, але і обурюють. Треба погодитися з тим, що мене можуть не тільки перевіряти згідно з заявами чи повідомленнями анонімних осіб, але і що це може бути зроблено без додаткового підтвердження. В інтерв’ю Рабошапка, Чумак, Касько розказують, що проти цього пункту виступають лише корупціонери. Якщо ви кажете, що будете перевіряти ці анонімки, то якого дідька ви примушуєте прокурорів погодитися з тим, щоб приймалося рішення без додаткового підтвердження правдивості цієї анонімки? В мене таке враження, що це умисно робиться. Вони знають, що є принципові люди, які на таку атестацію не підуть. Але анонімки – це й не найбільш суттєвий момент. Найважливіший – це процедури. На сьогоднішній день відбувається перетворення одного органу в інший – Генпрокуратури в Офіс. У законний спосіб це може відбуватися виключно двома способами – або реорганізація, або ліквідація. Відповідно до Кодексу законів про працю, в цих випадках прокурорам передбачені відповідні гарантії – нова робота, переведення і т.д. А вони цього не оголосили, наказ не видали і звільняють прокурорів у зв’язку з реорганізацією. Кадрові комісії, які зараз вже оцінюють прокурорів, можуть бути створені згідно з прийнятим законом лише в Офісі генпрокурора, а його ще немає. Крім того співбесіда – 3-й етап переатестації – теж містить масу суб’єктивних непрозорих процедур, зокрема  в ній не прописані правила оцінювання, що дозволяє звільнити будь-кого без достатніх та передбачених законодавством приводів. Тому все те, що сьогодні відбувається – маячня, яка нічого спільного з законом не має. 

    Нинішню переатестацію прокурорів ви порівняли з подібними процесами, які відбулися свого часу в поліції, маючи на увазі їх неефективність. Адже навіть сьогодні в органах МВС працюють керівники, які мають підозри, один навіть підсудний. Тобто ті, яким ви свого часу інкримінували незаконні дії – побиття і причетність до вбивств. Які шанси мають недобросовісні, або ж навіть прокурори-порушники закону потрапити до нового Офісу генпрокурора вже після переатестації?

    Так, були і є такі прокурори. Зокрема ті, які допомагали Юрію Луценку займатися його незаконною із ознаками корупції діяльністю. Нинішня так звана атестація абсолютно не дає гарантій, що ці люди не пройдуть в новостворений Офіс генпрокурора. Лише частину людей – передусім тих, які вже негативно засвітились в ЗМІ – кадрова комісія може і звільнить. Але й це не гарантія. Вся ця атестація – абсолютний суб’єктивізм, замішаний на великій кількості порушень закону. Атестація – це перевірка відповідності займаній посаді, але ніхто цього не перевіряє – всіх під одну гребінку. Наприклад, приходить на кадрову комісію якийсь прокурор, про якого є повідомлення у ЗМІ про те, що він незаконно закрив якусь справу і кажуть: ви от таку справу закрили. Він відповідає: я законно закрив. «Ні, ви незаконно закрили. Ось є скарги». Постанова до цього часу не скасована. Процесуального рішення про те, що я незаконно закрив справу немає. Комісія не має доступу до матеріалів справи. Все буде залежати від того, чи сподобався прокурор членам кадрової комісії, чи був він переконливим.

    «Нове керівництво відразу вирішило мене позбутися»

    Заступник генпрокурора Віктор Чумак каже, що вас у будь-якому випадку звільнили б, оскільки з 20 листопада вступає в силу рішення про позбавлення прокуратури повноважень проводити досудове слідство, й управління, яке ви очолювали, розформовується. Він каже, що вам «пропонували все, що завгодно», але ваша позиція була конкретною: «я нікуди не піду, тому що це все неправильно». Ви не розглядали інших варіантів окрім демаршу? І що вам пропонували?

    Чумак в одному інтерв’ю каже, що робив все можливе, щоб я залишився, а тут заявляє, що все рівно звільнили б. За відчуттями події розвивалися таким чином, що керівництво відразу вирішило мене позбутися, але чекали сприятливої нагоди.  Його начебто пропозиції – відверта брехня. Нічого мені не пропонували лише обіцяли, що може колись щось буде. Навпаки, коли змінилося керівництво ГПУ, я їм казав, що слідство у багатьох справах заблоковано і стоїть, я хочу й далі працювати в прокуратурі, щоб завершити розслідування всіх справ, - допоможіть. Немає жодних проблем в тому, щоб перевести слідчого в прокурори чи начальника слідчого підрозділу в керівника прокурорського підрозділу. Тоді вони з цим погоджувались. Про це Чумак особисто казав, коли стояло питання створення відповідного департаменту. Врешті вони його створили саме в той день, коли видали наказ про моє звільнення. До цього півтора місяця казали: завтра-післязавтра. Я Чумаку кажу: ви так довго тягнете, краще скажіть, ви мене хочете бачити чи ні? Той відповідав: «Та ви що, Сергію Вікторовичу, тільки ви. Хто ж крім вас так знає всі ці справи? Ви будете начальником департаменту». Те ж саме й Рябошапка казав. Я не просив, щоб мені дали посаду. Я казав дайте повноваження і можливості – створіть підрозділ прокурорів, бо з теперішніми керівниками підрозділу справи стоять. Збережіть цілісність та сталість розслідувань. Навіть якщо ви мене не бачите, є інші працівники, які вели ці розслідування - можу порекомендувати. Але насправді вони хотіли дотягнути до переатестації. Вони знали моє бажання працювати в прокуратурі і на словах погоджувалися з цим, але одночасно в інтерв’ю пресі і Рябошапка, і Чумак, і Касько заявляли, що Горбатюк хоче перейти в ДБР.

    А ви в ДБР не хочете?

    Я хочу працювати в прокуратурі. Колись ще я хотів стати керівником ДБР. Але мене не допустили. Проте зараз питання в тому, що я в цих кримінальних справах всі останні 5 років. Вся країна знає, що за справи Майдану відповідає Горбатюк, але фактично я просто слідчий, який упродовж всього часу розслідувань не має достатніх повноважень, процесуальні рішення приймає прокурор. Мені печуть ці розслідування – я довбу (в законний спосіб) прокурорів, суди, керівництво. Але все впирається в те, що я несу відповідальність, а достатньої кількості повноважень не маю. Перехід в ДБР – це не проблема. Я працював слідчим. Можу і в ДБР працювати, якщо візьмуть. Тільки я не хочу ще наступні п’ять років нести весь тягар відповідальності, не маючи можливості рухатись вперед. А для цього треба хоча б, щоб прокурори були ті, що себе проявили у справах і мають принципи та фах. Тоді можна і в ДБР працювати. 

    Днями було звільнено не лише вас, а й ваших соратників – Донського, Тарасюка та всіх слідчих. Вони теж не по формі написали заяву і не були допущені до переатестації? Чим пояснити заяву Віктора Чумака, що заступником глави Департаменту процесуального керівництва щодо злочинів на Майдані призначено Олексія Донського?

    Це – ще один доказ їхньої брехні. Тому що він сьогодні ще не відновлений на посаді. Вони ж сказали, що жодних відступів від їхніх принципів не буде ні для кого. І я так розумію, що цей хід було зроблено, щоб дезавуалювати мої обґрунтовані заяви про нищення майданівських справ. Іншого пояснення цьому я просто не бачу.

    Так Донський призначений чи ні?

    На цей момент – а я ось щойно (25.10.2019) в відділі кадрів забирав свою трудову книжку – наказ про його звільнення ще не скасовано.

    А ви розмовляли з Донським? Він згоден працювати далі в нових умовах і в новому форматі?

    Проблема в тому, що вони (Офіс генпрокурора) все переводять на особистості, а ми завжди відштовхувались від конкретних справ. Ми хочемо завершити розслідування. І в Донського наразі дилема – з одного боку, він хоче завершити розслідування і йому то болить, і використовуючи це, певно, його вернуть, бо у багатьох справах в судах він прокурор, але він, наскільки знаю, не може працювати в умовах, коли керівництво департаменту шкідники. Якщо  керівництво ГПУ призначить будь-яку людину, яка шкодила розслідуванням, і в нього не буде механізмів цьому протидіяти, то він не бачить сенсу працювати в цьому підрозділі.  З іншого боку, якщо ви (керівництво ГПУ) знаєте, що тут є досвідчений працівник, що він чесний і принциповий і пропонуєте йому бути лише заступником... Це все настільки цинічно. Я от сьогодні Чумаку прямо сказав, що не міг собі уявити, що ви і ваше керівництво настільки брехливі і цинічні люди. Ви, запевняючи суспільство у благих намірах, фактично своєю підлістю і беззаконням руйнуєте увесь правоохоронний орган, який міг би бути дієвим. Добром для вас це не закінчиться. Але якби ж то все це стосувалося лише персонально їх…

    Ще один моральний зріз поточних процесів. Член кадрової комісії Лємєнов повідомив, що один з відомих і, як його нарекли журналісти, «зашкварений» прокурор Костянтин Кулик, фігурант обвинувачення у незаконному збагаченні, не явився на іспит на знання законодавства для роботи в Офісі генпрокурора. Я розумію, що у вас з ним різний бекграунд, різна історія, авторитет і цінності. Але у ваших ворогів є козир: законослухняний Горбатюк і одіозний Кулик не пішли на переатестацію. Ви не переймаєтесь тим, що ваші недоброзичливці поставлять вас обох в один ряд?

    Ні, я цього абсолютно не боюсь. Наскільки мені відомо, Кулик на лікарняному. Керівництво Офісу розпускає чутки, що я свої ультиматуми ставлю тому, що це лише гра амбіцій, і думаю я тільки про себе. В мене дуже простий прокурорський принцип: не знаєш як діяти – дій за законом. Я генпрокурору написав рапорт з 11-ти пунктів – про те, що в нинішній атестації не так і чому це апріорі не приведе до очищення. Плюс – всі звільнені отримають підстави для відновлення на роботі та відшкодування вимушеного прогулу  і у всій цій реформі ніякого якісного результату не буде. Хай вже закон недолугий і змінювати не хочете (хоча турборежим дозволяє це швидко зробити), але порядком проходження атестації Рябошапка міг суттєво покращити процедурні моменти. Наприклад, провівши відбір на основі оцінювання результатів роботи – хто що зробив за своїми службовими обов’язками, наприклад у конкретній кримінальній справі.

    Ви кажете, Рябошапка не погоджується з формулюванням, що за часи Януковича було створено злочинне угруповання. А що тоді все те було, якщо не злочинне угрупування? Які альтернативні погляди на ті часи і події?

    Я тут бачу відверте небажання розбиратися. Злочинна організація, в створенні і діяльності якої підозрюється Янукович, об’єднує велику кількість корупційних злочинів, розкрадання, отримання хабарів, а також злочинну протидію протестним акціям. Спочатку я думав, що вони (керівництво Генпрокуратури) чогось не розуміють і намагався достукатись до них. Але потім усвідомив, що вони хочуть просто знищити всі ці справи – в першу чергу корупційні і економічні, але не приймаючи постанов про закриття, бо може бути інформгалас і спротив. Перший крок – це заяви про те, що немає злочинної організації і ці справи потрібно розпорошити по різних органах. Бо якщо є намір розслідувати як злочинну організацію, то її повинен забезпечувати єдиний підрозділ. А єдиний підрозділ – це ті ж самі слідчі, які можуть довести всі справи до кінця. Я кажу однозначно і категорично: Рябошапка використовує це реформування для того, щоб без прийняття процесуальних рішень про закриття усе це знищити. Будь-яка справа, яка налічує понад 200 томів, не має практично шансів бути розслідуваною новим слідчим. Практика свідчить, що новий слідчий у більшості випадків не доведе це до логічного кінця, особливо якщо немає зацікавленості у його керівництва. Бо велика частина  інформації знаходиться в голові у слідчого. Якщо є бажання поховати ці розслідування, то треба просто передати справи іншому слідчому. Адже лише справа щодо Межигір’я налічує 2 тисячі томів, злочинна організація в господарських судах більше 1200 томів,. Як ви собі уявляєте, щоб новий слідчий підняв все це, вивчив і почав розслідувати спочатку?

    «У нас же всі генпрокурори – куми (президентів): Ярема, Шокін, Луценко, до того був Пшонка»

    Паралельно з вашим звільненням у ЗМІ зявились повідомлення про те, що Управління спецрозслідувань Генпрокуратури нібито розглядало питання вручення підозри керівнику Офісу президента Андрію Богдану. Його нібито підозрюють у порушенні закону під час роботи в уряді Азарова. У ДБР заявили, що не реєстрували відповідних проваджень та не здійснюють досудових розслідувань, у САП і НАБУ теж не розглядали питання вручення йому підозри. Але ви підтвердили, що ваше управління займалося розслідуванням справи, у якій фігурував Богдан. Наскільки серйозні у вас були підстави для цих заяв?

    Ми ніколи не ставили ціль розслідувати справи за конкретними прізвищами. Ми забезпечували об’єктивність – щоб всі рішення ухвалювались на підставі зібраних доказів. У даному випадку я маю на увазі справу про розтрату коштів на користь Міноборони РФ. Ця справа не крутиться навколо Богдана. Він лише виконав в ній свою місію, якій має бути надана правова оцінка. Була справа 2012 року стосовно Тимошенко, щодо замаху на розкрадання державних коштів у спосіб надання начебто гарантій уряду РФ., внаслідок чого начебто наша держава має відповідати за понад $400 млн за борги ЄЕСУ перед Міноборони РФ (тоді це була надумана справа і за  фактом незаконного переслідування є кримінальне провадження). Тоді вони не поставили певні товари. Але це не були державні гарантії. ЄЕСУ була винна, а держава Україна до цього боргу не мала жодного стосунку (це було підтверджено рішеннями судів, аж до Верховного). Але з’явився судовий позов Міноборони РФ про стягнення з нашої держави за липовими гарантіями 3,2 млрд грн. Відбуваються суди всіх інстанцій, які визнають, що держава Україна винна цю суму росіянам і врешті частина коштів перераховується до Міноборони РФ. У всіх цих судах представником України за довіреністю Кабміну був саме Андрій Богдан. То був суд, який апріорі неможливо було програти.

    У вас є підставити думати, що в Богдана в цій історії був свій інтерес?

    Я не буду давати оцінок, бо я вже не працюю. У 2018-му цю справу ми витребували для себе і вийшли на цей епізод, розслідуючи справу стосовно Вищого господарського суду щодо втручання в діяльність суддів та в автоматизовану систему. Там три роки не було ніякої роботи. Ми за вісім місяців зібрали докази і чітко довели ознаки неправосудного рішення в діях судді і підготували відповідні проекти підозри. Тобто з серпня минулого року керівництво попередньої Генпрокуратури блокувало рішення про повідомлення про підозру цим суддям. Так само, як і зараз. Водночас є низка осіб, які супроводжували згаданий судовий процес, які впливали на прийняття рішень і щодо них мають бути прийняті відповідні процесуальні рішення. Серед таких осіб фігурує саме Богдан.

    Як ви гадаєте, що мав на увазі Зеленський, коли в телефонній розмові з Трампом сказав, що новий генпрокурор Рябошанка – на 100% його людина?

    Певно що сказав, те й мав. Це відомо з попередньої роботи (нового генпрокурора, - «Главком») в Офісі президента. Рябошапка представляє або його політичну силу, або безпосередньо самого президента. Загалом я вважаю: якщо будь-якого юриста, який має підстави зайняти місце генпрокурора, пов’язує з діючою владою щось крім професійної співпраці, то така особа не повинна бути генпрокурором. У нас же всі куми (президентів«Главком») – кум Ярема, кум Шокін, кум Луценко і т.д. До того був кум Пшонка. Ми бачимо чим все це закінчується. Такій людині дуже складно відмовити президенту у прийнятті якихось рішень, якщо взагалі можливо. І навіть якщо він буде дуже принциповим і безстороннім, то все рівно в суспільстві будуть сумніви. Все одно буде підозра, що він провів незаконне рішення. Я читав повідомлення з інтерв’ю колишнього генпрокурора США, який обіймав посаду впродовж каденцій двох президентів. І от він казав, що за всі роки служби зустрічався з ними лише двічі. Та й то – лише на офіційних заходах. Все, що пов’язано з призначенням генпрокурора, повинно свідчити, що Генпрокуратура – незалежний орган.

    «Вишки Бойка» забрали і вони стали «вишками Кацуби»

    Ще під час роботи в тій Генпрокуратурі, яку очолював Юрій Луценко, ви часто скаржилися на втручання в розслідування зі сторони тодішнього генпрокурора і його заступників Столярчука і Матіоса, які забирали у вас справи. Таких справ – близько 70-ти. Вони стосуються лише економічних злочинів часів Януковича? Яка їхня подальша доля, вони ще мають перспективу?

    Так. «Майданівські» справи – це була така сфера, куди боялися прямо втручатися. Тому пряме і неприховане втручання були спочатку лише в корупційні справи. В «майданівських» справах певно не було економічного інтересу. Не було сенсу. Але пізніше все ж і до цих справ Луценко втрутився. Уперше – у 2018 році, коли він змінив прокурора у справі за підозрою Бубенчику – повідомлення про підозру убивства правоохоронця. А потім через пару місяців Луценко забрав справу, в якій ми повідомили про підозру про вбивство працівнику УСБУ Хмельницької області. Він її віддав Матіосу. Водночас через відстоювання права слідчого розслідувати і відповідно оскарження рішень частину економічних справ ми все ж повернули. Наприклад, справу Лукаш. Два роки боротьби з тими і з нинішніми виключно за право слідчого і прокурора діяти згідно з КПК України. А вже можна було би отримати вирок. Далі – справа Клименка – 3,2 млрд прямих збитків державі, або 1% державного бюджету на той час. То була перша, «вкрадена» Луценком справа, на шостий день його перебування на посаді генпрокурора. Справу Злочевського забрали і закрили. «Вишки Бойка» забрали і вони стали «вишками Кацуби».

    Чи є у вас сподівання, що ці справи завершаться вироками вже при нинішній владі?

    При цьому керівництві і з такими підходами – ні. Але вироки будуть, тоді коли у тих, хто розслідуватиме, буде бажання їх завершити. Звичайно, за умови, що після того, як ці справи у нас забрали, ніхто не вилучив з них задокументовані нами докази. Довести до суду – це все питання волі і бажання це зробити.

    Відповідно до нинішньої реформи, Офіс генпрокурора не є правонаступником попередньої Генпрокуратури. Чи правильно розуміти, що вже ніхто з Офісу генпрокурора не зможе проводити перевірки щодо своїх попередників, щодо того, чи законно у вас вилучалися згадані справи?

    Так, вже не зможуть. Вони лише залишаються правонаступниками у міжнародних договорах. А чому вони зробили цей хід, про який ви кажете? Я зрозумів, бо Чумак у інтерв’ю і не приховує. Вони розуміють, що під час цієї реформи допустили таку кількість порушень закону, що рано чи пізно з’являться рішення судів про відновлення на посадах. І вони прописали все таким чином, щоб не бути правонаступниками, щоб коли до них прийде людина з рішенням суду про поновлення на посаді, вони скажуть: ми б тебе поновили, але Генеральної прокуратури вже немає. А Офіс генпрокурора не є правонаступником ГПУ. Відповідно рішення суду не може бути виконане. Але… Одночасно вони обрізали можливість перевіряти всі ті допущені порушення закону, які були в ГПУ і за ті дисциплінарні порушення, які були, вже нікого до відповідальності не притягнеш. Так прописано в законі.

    Під час спілкування з нинішніми очільниками Офісу генпрокурора чи помічали ви бажання навести лад у цих справах і притягнути до відповідальності прокурорів, які чинили протиправні дії за часів Юрія Луценка?

    Я цього бажання не бачив. Був один випадок, коли доповідав у справі за підозрою Лукаш та інших осіб. Рябошапка, вислухавши про те, що справа з 2017 року блокується, через деякий час заявив, що я неефективний. Я попросив аргументів. Він каже, що цю справу шість років розслідую. Він це сказав після того, як я йому щойно розповів, що нам Луценко два роки блокував підозру. Він відповів: суспільству цього не поясните, суспільство думаєте, що ви шість років нічого не робили. Я кажу, що пояснити суспільству можна дуже просто: давайте справу Лукаш до суду і підозру Луценку за фактом втручання в діяльність слідчого та прокурора. І суспільство все зрозуміє. Але після моєї конкретної пропозиції він одразу в кущі.

    Ви зверталися до НАБУ через те, що вбачаєте ознаки корупції у вилученні у вашого відділу низки справ. Яка реакція?

    На всі мої заяви про вчинення злочину була отримана від НАБУ відповідь, що вони не вбачають ознак злочину. Я також звертався до суду і суд визнавав дії НАБУ незаконними і зобов’язав їх зареєструвати кримінальні провадження. Вони їх реєстрували і відправляли в інші органи. Але реєстрували теж вибірково.

    В яких розмірах можна оцінити обсяги неправомірної вигоди, отриманої керівництвом Генпрокуратури від закриття, наприклад, справи «вишок Бойка»?

    Мені невідомо чи отримувалася неправомірна вигода за незаконні рішення у цих справах, але я в своїх заявах про злочин до НАБУ висловлював обґрунтоване припущення, що нічим іншим протиправні дії пояснити  не можна.

    Водночас якщо відсторонитись від конкретики, але оцінити об’єм вкрадених коштів, то можна, наприклад, оцінити справу щодо так званих вишок Бойка – просто побутова математика. Дві вишки закуплені приблизно по $400 млн. Як ми встановили, їхня реальна ціна була вполовину меншою. На азіатському ринку їх оглядали фахівці «Чорноморнафтогазу» ще до того, як був тендер. Вони вже тоді знали, що ці вишки коштують по $197 млн. Держава заплатила за дві вишки $800 млн. Тоді курс був 8 грн за долар – 6,4 млрд грн. Державний бюджет у 2012 році був 350 млрд. грн. Тобто купівля вишок – це 2% державного бюджету. Далі дивимось еволюцію-деградацію поглядів екс-генпрокурора. Скільки повинна отримати людина, щоб цілком серйозно, маючи нас за ідіотів, заявити, що директор «Чорноморнафтогазу» Кацуба зміг розпорядитися аж двома відсотками держбюджету впродовж одного року? І так розпорядитися, щоб про це не знав прем’єр-міністр чи міністр Бойко. Це не випадкове розкрадання. Яка мотивація має бути (дурістю це не поясниш), щоб доводити суспільству, що керівник міністерства немає до цього стосунку. А яким може бути розмір власного інтересу у подібних справах– припускайте самі.

    «Ющенко наразі знайомиться з матеріалами справи»

    Щодо Злочевського. Чи фігурувало прізвище сина Джо Байдена (Хантера) в тих провадженнях, які ви вели?

    У нас була одна справа стосовно незаконного збагачення Злочевського, яку нам передав той же Луценко у червні 2016 року. Ми її вели десь півтора-два місяці. Потім її забрали. Йому було повідомлено про підозру у незаконному збагаченні. Якщо ми говоримо про злочинне збагачення, то це передбачає перевірку всіх його доходів і тільки після того ми можемо робити висновок – чи незаконно він збагатився, чи щось вкрав, чи отримав хабар. Якщо одна справа є, то ми повинні були перевіряти всі його фірми на предмет того, чи не було там якихось прихованих платежів. А цього ми не зробили, тому що не мали можливості. Спочатку ці справи були розділені на кілька, далі зосереджені в одному з відділів ГПУ, але лише для того, щоб закрити. В результаті лише бухгалтер стала винною в несплаті податків. Ми не мали можливості дослідити справи, де фігурував Злочевський всебічно.

    Справа Межигіря. Чи фігурує у ній прізвище екс-президента Ющенка?

    Так. Йому повідомили про підозру. Наразі він знайомиться з матеріалами справи.

    Ваше управління існувало при чотирьох генпрокурорах – Яремі, Шокіну, Луценку і Рябошапці. Чим їхнє ставлення до вашої роботи відрізнялося? Чи були якісь нюанси?

    Поєднує те, що справжнього інтересу до розслідування саме «майданівських» справ не було у жодного з цих генпрокурорів. По суті розслідувань, не було жодної наради... Луценка цікавило тільки завершення провадження за підозрою Януковича, а безпосередні виконавці злочинів часів Євромайдану були на далекому задньому плані Але були й плюси. Ярема під кінець своєї каденції створив управління і всіляко технічно сприяв роботі. Шокін створив третій відділ в управлінні, що теж було позитивом. Він навіть створив управління для розслідування щодо  тих, хто перешкоджав розслідувати. Але в результаті виявилося, що це управління займалося нами, готувало проекти підозр на нас. Але і Луценко, і Шокін грішили тим, що втручалися в розслідування. А за часів Яреми просто частину справ про корупційні злочини часів Януковича нам не було передано. Бо при створенні управління планувалось, що справи стосовно всіх високопосадовців часів Януковича будуть передані нам, або як мінімум ми станемо координуючим центром. Але при Яремі нам передали лише половину злочинів. При Шокіну їх так само нам не передавали, а  Луценко  почав в протиправний спосіб забирати, втручаючись в розслідування там, де притягалися до відповідальності посадовці, певно, саме з метою не допустити цього. Слід зауважити, що хоч від Шокіна  надходили незаконні вказівки, але справи не вилучались і нам вдавалось їх завершувати.

    «Я мав 472 дні невикористаної відпустки»

    Наприкінці вересня екс-генпрокурор Луценко поїхав до Британії. Нібито вчити англійську. Як ви гадаєте, який головний мотив його відїзду і як довго він там перебуватиме? У вас немає підстав припускати, що насправді він прагне уникнути якихось проблем на батьківщині?

    Я кілька разів був разом з ним на міжнародних зустрічах. То він досить непогано спілкувався англійською. Хоча, звичайно, вдосконалюватись, завжди можна. Можна не виключати й того, що ви сказали, але сьогодні я не чув про жодні розслідування стосовно нього, крім НАБУ за одним фактом втручання в розслідування «майданівського» провадження. Хоча їх можна було б знайти десятки, якщо не сотні.

    Що ви думаєте про ефективність наших антикорупційних органів – НАБУ, САП, НАЗК? Якою мірою вони виправдали наші сподівання на очищення країни від корупції?

    НАЗК, якщо врахувати скільки коштів влили витрачається на його існування, то, як на мене, - провал. Очікуваного результату не отримано. При таких коштах результат нульовий. Адже всі ці декларації дозволяють велику кількість людей притягнути до відповідальності, хоча б адміністративної, включити їх в списки корупціонерів. Але робота НАЗК дозволяє все це затягнути і, певно, й заблокувати. Вони перевіряють роками. Ефективності  я не бачу, але категоричних висновків не можу робити, бо всіх деталей не знаю. Якщо брати НАБУ та САП, то у багатьох випадках у нас ними була конструктивна співпраця, а щодо їх самостійної діяльності, то хай за них каже їх робота.

    Ви сьогодні забрали на Різницькій свою трудову книжку. У вас ще залишається бажання продовжувати розслідування тих справ, які ви вели всі ці роки? Перейти в ДБР чи в інші структури? Які ваші найближчі плани?

    Звичайно, треба реагувати на порушення законодавства при проведенні атестації, звільненні на втручання в розслідування, що сталися внаслідок цього. Будуть, відповідно, позови до суду і заяви про злочини до правоохоронних органів Друге: я збираюся надалі доносити до суспільства недоліки і шкоду прокуратурі від цієї реформи. Шкоду конкретним справам і людям слідчим та прокурорам, які професійно та чесно виконували свої обов’язки. Враховуючи те, що я мав 472 дні невикористаної відпустки, то я отримав значну суму компенсації, а значить, якийсь час можу дозволити собі зосередитись саме на цих процесах. Жити поки є на що. Але серце болить від того, що вони роблять з прокуратурою. Хоча зовсім не складно зробити її дієвим органом із захисту прав людини та інтересів держави.

    Руслан Поліщук, для «Главкома»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ