Чи заплатить Україна за зруйновану хату у зоні АТО? Остаточне рішення Верховного суду

Верховний суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які постановили стягнути 6,7 млн грн з держави Україна на користь подружжя-переселенців за пошкоджений їхній будинок і майно у зоні проведення Антитерористичної операції на сході України через російську військову агресію.

Про це повідомляє «Главком» з посиланням на відомості судового реєстру.

У вересні 2016 року позивачі подали позов до держави Україна в особі Кабінету міністрів, Державної казначейської служби, Антитерористичного центру при Службі безпеки України, Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Головного управління Національної гвардії про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої у результаті проведення Антитерористичної операції.

Їхні претензії стосувалися зруйнованого будинку в селі Водяне Донецької області, який розташований на лінії зіткнення із територіями, які окупували проросійські найманці за підтримки кадрових офіцерів РФ. Внаслідок обстрілів та влучення снарядів будинок переселенців був пошкоджений, а майно, що знаходилося всередині - втрачено.

Так, згідно з актом тимчасової комісії з обстеження пошкоджених (зруйнованих) об`єктів житлово-комунального господарства, соціальної інфраструктури Ясинуватського району від 6 липня 2016 року, покрівля житлового будинку у Водяному повністю зруйнована, несучі стіни пошкоджені на 25%, віконні та двірні прорізи - на 80%, господарські будівлі - 50%, паркан - 100%. Внаслідок прямого влучення снаряду у будинок зруйновано три плити перекриття, зруйнована зовнішня стіна бокового фасаду, пошкоджено 15 вікон, троє вхідних дверей, відсутні двоє зовнішніх та всі міжкімнатні двері.

Незалежні оцінювачі нарахували 6 млн 705 тис. 962,61 грн збитків.

Під час винесення рішення на користь переселенців суддя Печерського райсуду Києва Ірина Литвинова керувалася Конституцією  (ст. 41), Цивільним кодексом (ст. 319, 321),  Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР , законом про боротьбу з тероризмом та робила посилання на окремі розпорядження Кабміну.

«Застосовуючи практику Європейського суду з прав людини, слід вказати на безперечність того факту, що до середини 2014 року позивачі проживали в с. Водяне Ясинуватського району Донецької області, відповідно мали певні господарські ресурси, що знаходилися у будинку, спорудах і будівлях поряд, на їхній земельній ділянці, що може кваліфікуватися як «майно» для цілей статті 1 Першого протоколу, відтак і підлягає відшкодуванню його втрата», - вважала суддя.

Крім цього, суд поставив відшкодувати моральну шкоду з держбюджету позивачам по 10 тис. грн. кожному. 

У червні 2017 року Апеляційний суд Києва залишив без змін рішення Печерського райсуду.

Однак рішення обох судів оскаржили в касаційні інстанції п’ять відповідачів. Зокрема, Міноборони наполягало на скасуванні рішення судів попередніх інстанцій і передачі справи на новий розгляд через неправильне застосування норм матеріального права.

Антитерористичний центр при СБУ і міністерство внутрішніх справ просили скасувати попередні рішення у цій справі та відмовити у задоволенні позову.

Позиція Кабміну полягала у тому, що суди не визначили належних відповідачів у справі, не з`ясовали, ким саме завдано шкоду позивачам, не довели вини Кабінету міністрів України у заподіяні шкоди позивачам, не встановили причино-наслідкового зв`язку між завданою шкодою та діями відповідачів. Крім цього, не встановлено, чи зверталися позивачі до органів місцевого самоврядування та військо-цивільних адміністрацій щодо відшкодування майнової допомоги.

Верховний суд проаналізував аргументи кожної зі сторін і дійшов висновків, що попередні суди неправильно керувалися ст. 86 Кодексу цивільного захисту України і ст. 19 Закону «Про боротьбу з тероризмом». Так, закон про боротьбу з тероризмом зазначає, що відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, провадиться за рахунок коштів державного бюджету України. При цьому на сьогодні в Україні не ухвалено спеціального закону, норми якого закріплювали б механізм відшкодування шкоди, заподіяної терористичним актом.

Що стосується застосування Кодексу цивільного захисту у цій конкретній справі, то, на думку Верховного суду, ст. 86 Кодексу має вузьку сферу застосування і спрямована на забезпечення житлом внаслідок надзвичайних ситуацій тобто регламентує лише окремі аспекти відносин. Однак про правове регулювання відносин з відшкодування шкоди, завданої терористичним актом, у Кодексі не йдеться.

Разом з тим, Верховний суд зауважив, що у липні 2019 року Кабмін затвердив Порядок надання та визначення розміру грошової допомоги або компенсації постраждалим від надзвичайних ситуацій, які залишилися на попередньому місці проживання. Зокрема, у документі зазначено, що розмір грошової компенсації за зруйноване житло внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Росії, може бути не більше 300 тис. грн.

«Позивачі посилалися на відсутність компенсації, завданої шкоди впродовж тривалого часу та не відновлення житлового будинку; відсутність спеціального порядку відшкодування за пошкоджений внаслідок терористичного акту житловий будинок; нездатність держави захищати власність у розумінні ЄСПЛ; відсутність належного розслідування випадку заподіяння шкоди у розумінні ЄСПЛ за встановленого у відповідному кримінальному провадженні факту пошкодження внаслідок терористичного акту житлового будинку. Зазначені доводи Верховний суд вважає такими, що доведені та є обґрунтованими… Верховний суд дійшов висновку, що позивачі, як власники зруйнованого будинку, мають право на стягнення за рахунок держави грошової компенсації у розмірі 100 тис. грн», - сказано у судовій постанові.

Окремо суд відмовив переселенцям у відшкодуванні моральної шкоди. Нагадаємо, що вони вимагали стягнути з держави Україна 50 тис. грн моральної шкоди.

Постанова Верховного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Віталій Тараненко, «Главком»