25 млн грн за зруйноване житло на Донбасі. Переселенець Юрій Воробйов про свою першу перемогу у суді

Наприкінці минулого тижня «Главком» оприлюднив сенсаційне рішення Печерського суду, який постановив виплатити переселенцям з Донбасу Воробйовим 25 млн грн за зруйноване на окупованій території житло. Це безпрецедентна за розміром компенсації ухвала. Новина спровокувала хвилю обурення серед тих, хто вважає це рішення шкідливим для держави та бюджету. Критики також звернулись до позивачів з питанням: чому вони пішли в суд вимагати гроші від України, а не від Росії, яка спровокувала війну на Сході.

Головний фігурант позову, громадянин України Юрій Воробйов завітав у редакцію «Главкома». Переселенець вважав за потрібне прокоментувати рішення суду і запевнив: звинувачення у грі проти України безпідставні. «У когось може скластись невірне враження: переселенець, який просив, щоб Путін ввів війська, тепер безпідставно отримав отакенні гроші. Насправді ж усе геть не так!», - переконує Воробйов. За словами Юрія Миколайовича, ніхто ніяких грошей йому не виплачував і не збирається. Йдеться лише про рішення суду першої інстанції, на яке ще обов’язково буде апеляція. Його позов, переконує переселенець, був поданий від безвиході. Чотири роки українські чиновники його футболили, хоч б мали докласти усіх зусиль, аби довести вину Росії у трагедії на Донбасі.  Воробйов упевнений, що не помічаючи проблем переселенців, не створюючи реєстру руйнувань, не документуючи збитків Кабмін тільки сприяє країні-агресору. «Лише в МВС мені «чесно» відповіли: «Нам нас**ти на ваші проблеми», - згадує переселенець.

«Повірте, у Горлівці чимало патріотів України, хоча за таку позицію ризикуєш отримати кулю», - починає розмову наш герой.

Пане Юрію, розпочнемо з подій 2014 року. Що сталося з вами та вашою родиною на початку російської агресії?

До червня 2014 року я з родиною жив у Горлівці, у сім’ї було два будинки. Один – на 250 «квадратів» у центрі міста, інший – на 400 «квадратів» на відстані 800 м від Донецького аеропорту. Ми не олігархи. Я усе життя пропрацював у зовнішній торгівлі, з державними компаніями не працював, на державній службі не перебував. Був директором представництва великої торговельно-сервісної компанії. Свої гроші чесно сам заробив, постачав матеріали, устаткування на великі хімпідприємства України і давав роботу десяткам тисяч людей.

13 червня 2014 року, після того, як ми переїхали до столиці, був зруйнований перший будинок, а 11 лютого 2015 року – і другий. Щодо цих подій було відкрито кримінальне провадження. Служба безпеки України видала нам довідку, у якій знищення будинків кваліфікувалися як терористичний акт, а також йшлося про те, що ми маємо отримати компенсацію. Власне, це все, що спромоглась надати нам держава.

Куди ви звернулися з цією довідкою?

Спершу провадження відкрило Міністерство внутрішніх справ, яке визнало, що це теракт. Потім МВС передало справу до СБУ – і там, як я вже відзначив, визнали, що руйнування будинків сталося внаслідок теракту. Власне, я почав діяти ще до отримання цього папірця. Впродовж чотирьох років я не звертався до судів, намагався вирішити питання позасудовим шляхом: виступав у медіа, відвідував Міністерство з питань тимчасово окупованих територій, Мінюст, Адміністрацію президента, Кабмін, звертався до голови Верховної Ради, виступав у Бюджетному комітеті парламенту. Намагався таким чином просто привернути увагу до проблеми виплат компенсацій, бо наївно вважав, що про неї просто не знають. Я ходив по медіа, давав інтерв’ю, розказував, але ЗМІ залишають лише ту частину, у якій йдеться про моє життя до війни, історію руйнування будинків і мого переїзду до Києва. Усе інше вирізають.

Звідки взялась саме така, доволі немаленька, сума компенсації?

Це результати державної оцінки НДІ судової експертизи. До слова, цей НДІ – структурний підрозділ Мінюсту.

У мене на руках результати багатьох експертиз. Остання зроблена за матеріалами кримінального провадження самою СБУ, в НДІ судової експертизи, експертом, якого попередили про кримінальну відповідальність за оцінку. Так, ця сума нижча, за реальну шкоду, але вона принаймні, не занижена в десять разів.

Які відповіді на свої звернення ви чули від чиновників?

До того, як я отримав довідку від СБУ, я чув від чиновників, що необхідно ухвалити ще якісь закони, що гроші на компенсації в бюджеті будуть передбачені у 2015-2016 роках… До слова, така графа витрат не передбачена і досі, у бюджеті на 2018 рік її нема. Після отримання довідки відповіді від відомств були різні, до того ж жодне не заперечувало моє право на компенсацію, однак толку від того немає. Міністерство у справах тимчасово окупованих територій відповіло, мовляв, у його бюджеті передбачені гроші лише на виплату зарплати і комунальних послуг. Питається, нафіга вас створювали? Коли я звернувся до них з вимогою відзвітувати, яку вони взагалі розвинули діяльність, аби вирішити мою проблему, вони надали відписку: мовляв, це – засекречена інформація. Тобто міністерство абсолютно не хоче цим займатися.

Я звертався до чиновників із пропозицією створити реєстр руйнувань. Адже війна триває вже чотири роки, а вони не знають, скільки будинків зруйновано, які суми збитків. Нестворення такого реєстру у МінТОТі аргументують відсутністю закону про укладання списку.

Мінсоцполітики написав, що моє питання не входить до сфери його компетенції. Жебрівський (екс-голова Донецької військово-цивільної адміністрації, - «Главком») також визнає, що мені має бути надана компенсація за законом про тероризм, за Кодексом цивільного захисту, за Конституцією, і у нас навіть у бюджеті є гроші, але ми, мовляв, не можемо їх використовувати не за призначенням. Тобто за чотири роки маємо сотні вщент зруйнованих будинків, а у влади немає хисту змінити призначення коштів. Щодо Мінюсту: його глава Петренко співчуває, але офіційна відповідь така сама, як і з інших відомств: так, ви мали б отримати компенсацію, але виплатити вам її неможливо, бо в бюджеті відсутній рядок на ці витрати. У законі «Про тероризм» написано, що саме Кабмін відповідає за дотримання цього закону.  Мінюст – це структура Кабміну. І Кабмін також формує бюджет. Виходить, уряд аргументує своє невиконання закону «Про тероризм» тим, що він же, уряд, п’ятий рік не може передбачити на це кошти!

Переселенець Юрій Воробйов

Що вам сказали в Адміністрації президента?

Я туди не звертався сам – мене викликали. Я не мав розмови особисто з президентом, однак мені здається, що мій візит вплинув на позицію Петра Порошенка, яка, до слова, відрізняється від позиції уряду.

Треба розуміти, що якби українські суди ухвалювали рішення щодо компенсацій, і ці компенсації виплачувалися, потім ці самі суми можна було вимагати від країни-агресора Росії. Якщо ж усі українські суди відмовляють, а рішення про виплату компенсацій ухвалює Європейський суд з прав людини (з формулюванням «відшкодування нанесеної шкоди», а не «компенсація збитків, нанесених Росією, як це мало б звучати в рішенні українських судів»), то Україна знову ж таки має виплачувати ці кошти, однак рішення ЄСПЛ вже не можна використовувати на користь України проти Росії у міжнародних судах!

Наталія Веселова (нардеп від «Самопомочі») завела мене до Бюджетного комітету Ради, і я туди пішов з цими відповідями, добився виступу із короткою доповіддю. Я звернувся до голови комітету Сергія Рудика: кажу: не сьогодні, то завтра на вас посипляться рішення ЄСПЛ щодо компенсацій, що ви будете робити? Після мого виступу Рудик звернувся до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана із закликом виконувати закон. Але цього мало. Адже він міг запропонувати членам комітету виділити на це кошти.

Я розмовляв з керівництвом Агентства ООН з питань біженців, з представниками ОБСЄ. Вони готові надати Україні більшу допомогу, тільки під що? Країна ж не визнає, що зазнала руйнувань, не намагається самотужки виплачувати компенсації. От і маємо: ми бездомні, Путін безкарний, міжнародної допомоги немає і не буде.

На початку серпня президент Порошенко виступив із закликом до Кабміну вжити заходів для негайного створення міжвідомчого координаційного органу, який повинен зайнятися формуванням консолідованої претензії України до Росії для відшкодування завданих збитків внаслідок агресії РФ. Він повіз в Авдіївку дипломатів, щоб показати масштаби руйнувань. Приходжу до суду, чую від юриста з Кабміну: «А може, це і не був теракт. Може, буде перекваліфікація». Я відповідаю, що мої зруйновані будинки якраз між бойовиками та ЗСУ. Є результати державної експертизи, яка встановила руйнування внаслідок бойового обстрілу. То якщо Кабмін піддає сумніву, що це зробили терористи, то альтернатива – що мій будинок зруйнувала інша сторона, тобто ЗСУ. Не ідіоти?

Чи плануєте ви звертатися до ЄСПЛ?

Яценюк виступив із закликом звертатися до європейських судів. Але ж це маячня! Ви можете собі уявити, щоб Біньямін Нетаньяху, прем’єр-міністр Ізраїлю, де «Хамас» зруйнував будинки громадян, запропонував своєму народу самостійно розбиратися зі шкодою, якої їм завдали бойовики? А наші можновладці вчинили саме так. Я звернувся до Гельсінської групи, вони допомогли мені сформувати позов до ЄСПЛ. Він лежить в європейському суді з 2015 року. Всі відповіді від українських установ я теж туди відправляю. ЄСПЛ чекає лише на момент, коли я вичерпаю усі юридичні можливості в Україні (тобто буде рішення касаційного суду, - «Главком»). Вони одразу ж ухвалять рішення, і я певен – на мою користь. І це ляже на голову бідної України – без варіантів отримати допомогу від Європи на ці виплати. Я можу звернутися до ЄСПЛ як громадянин України і проти України. Проти РФ – не можу. Звернутися з позовом проти Росії я можу тільки в українські суди. Українська сторона, сплативши компенсації своїм громадянам, потім мала б використати ці рішення у міжнародних судах проти Росії! Та наші чиновники відсікають таку можливість.

Чи з’явились якісь зрушення щодо створення обліку зруйнованого житла за чотири роки, яке ви пропонували чиновникам?

Таку пропозицію я озвучував ще у 2015 році. Жодних зрушень. Зрозумійте, українські чиновники у цьому не зацікавлені. Як тільки вони створять реєстр руйнувань, це означатиме, що уряд повинен буде знаходити гроші на компенсації цих руйнувань.

Тему позовів переселенців проти України використовують проросійські активісти в Україні, зокрема мати покійної екс-регіоналки Ірини Бережної. Чи ви зверталися до неї по допомогу?

Ні. Я мав можливість звернутися до Юрія Бойка, однак у нас з ним кардинально протилежні погляди на ситуацію на Донбасі, тому я цього не зробив. Десь у коментарях мелькало, що мовляв, я граю на руку Кремлю. З того часу я вирішив не читати коментарів.

Я боюся за суддю, який ухвалив рішення у суді першої інстанції на мою користь. Він сам з Луганська. Наші можновладці скажуть, мовляв, «сепари» підтримують «сепарів».

Зрозумійте, я більш ніж будь-хто інший хочу, щоб Путін заплатив за всі збитки, яких завдав Україні: за знищені будинки, за пролиту кров. Повірте, більших патріотів, ніж тих людей, які на власні очі бачили наслідки війни на Донбасі, оцей «рускій мір» зсередини, немає ані у Києві, ані у Львові.

Знаєте, хто найчіткіше висловив позицію Кабміну щодо компенсацій переселенцям? Міністерство внутрішніх справ. Саме воно замовило дуже важливу експертизу щодо моїх будинків рік тому, ще на стадії судових дебатів. Суд дав добро на цю експертизу. В МВС чудово розуміли, що результати експертизи поставлять крапку у моїй справі. Так от, відомство рік не платило за цю експертизу. Рік! Попри моє звернення до трьох народних депутатів, результатом якого став заклик спікера Парубія сплатити за цю експертизу, попри мої розмови з держсекретарем МВС, помічниками Арсена Авакова (очільник МВС, – «Главком»), за неї ніхто не платив. Ціна експертизи – 5 тис. грн. МВС зробило все, щоб ніхто не дізнався про зруйновані Росією будинки, щоб ця інформація не була використана проти держави-агресора. Я приходив до начальника юридичного департаменту МВС, Дениса Горбася, питав: «Ви розумієте, що виступаєте не проти мене, а проти України? Це зрада». У відповідь почув – дослівно: «Мені нас**ти. Ми – бюджетна організація. Ви намагаєтеся отримати гроші з бюджету. Якщо вам, ідіотам, почати платити, нам не вистачить». І це реальна позиція усіх чиновників. Усі мої втрати, втрати інших людей, загибель хлопців втрачають сенс, адже нічого не змінюється.

Юрій Воробйов

Чи відреагувала якось Адміністрація президента, чи надає допомогу?

Ні.

Ви отримуєте соціальні виплати від держави?

Я лише у грудні виходжу на пенсію. Іноземна фірма, з якою я 30 років працював, пішла з ринку України. Зараз я – безробітний, так само і дружина. В 60 років влаштуватись на роботу не так просто. Ми ніби «зависли», і доки не вийдемо на пенсію, можемо  не розраховувати на виплати. За чотири роки ми не отримали жодної копійки.

Наталія Сокирчук, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»