Девальвація мандата. Куди зникли пів сотні нардепів

Рада задовольнила особисті заяви ще трьох нардепів про дострокове припинення їх повноважень: двох мажоритарників Максима Єфімова та Дмитра Шпенова, а також списочника від «Батьківщини» Віталія Данілова. На місце останнього має зайти наступний за списком кандидат, а от місця мажоритарників, схоже, залишатимуться вакантними до закінчення воєнного стану або ж до кінця скликання парламенту, адже усі виборчі процеси ЦВК призупинила після повномасштабного вторгнення. 

Тому у Верховній Раді залишається рекордно мала кількість депутатів – 401, з яких 215 було обрано в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі та 186 — в одномандатних виборчих округах.

Рух «Чесно» розповідає, як змінювався склад парламенту протягом ІХ скликання, що було причиною дострокового позбавлення депутатських мандатів та як вплине рекордно мала кількість депутатів на роботу парламенту.

Тенденція на зменшення

На засіданні Верховної Ради у п’ятницю, 8 грудня, за дострокове припинення повноважень співголови депутатської групи «Відновлення України» та ексрегіонала, обранця від округу №48 з Краматорська Єфімова проголосувало 283 нардепа, за іншого ексрегіонала і мажоритарника від округу №37 з Дніпропетровщини Дмитра Шпенова 289 нардепів, натомість за нардепа кількох скликань від «Батьківщини» та №16 списку Віталія Данілова 291 голос. На місце останнього наступним за списком має зайти, якщо не відмовиться, кандидат та екс-нардеп «батьківщинівець» з Миколаєва Михайло Соколов.

Голосування за заяву Максима Єфімова було також вирішальним і для існування самої депутатської групи «Відновлення України», яка утворилась із частини забороненої ОПЗЖ, екс-слуг та позафракційних. Адже у цій групі була мінімальна кількість – 17 членів – для її існування. Тому вихід співголови та зменшення до 16 членів автоматично ліквідовував групу і переводив її депутатів у статус позафракційних. Проте на засіданні перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко оголосив, що співголовою групи «Відновлення України» стала депутатка та експомічниця регіонала Сергія Ківалова Антоніна Славицька, яка була обрана до парламенту під №37 забороненої проросійської партії ОПЗЖ.

Загалом від початку роботи цього скликання депутатських мандатів достроково позбавили 51 народного обранця з різних причин. Найбільша кількість – 21 – у зв’язку з призначенням на іншу посаду.

І така тенденція очікувана, адже виборчий список до парламенту завжди був кадровим резервом партій влади для подальшого делегування політиків в уряд, призначень у регіони та інші органи влади: Офіс генпрокурора, ДБР, Конституційний суд, Фонд держмайна тощо. Водночас у цьому скликанні парламенту навіть для «слуг народу» ніхто не прогнозував, що 147-й номер їх списку стане прохідним. 

Переважна більшість кадрових призначень нардепів була в перші дні роботи цього скликання, як правило, це були представники саме владної партії «Слуга народу» (17), також протягом скликання змінили посади двоє нардепів від групи «За майбутнє» та по одному від «Голосу» і позафракційний. 

Особливості заміщення

Більшість достроково позбавлених мандата депутатів були списочниками (17), на їхнє місце заходили наступні за партійним списком кандидати. 

Проте після повномасштабного вторгнення на місця представників забороненої ОПЗЖ, які втратили крісла в парламенті, не зайшов ніхто. Адже Центральна виборча комісія наголосила, що, вирішуючи питання визнання обраним народним депутатом наступного за черговістю кандидата від партії, комісія взяла до уваги рішення РНБО щодо заборони діяльності проросійських партій. Тому цей механізм не можливий щодо ОПЗЖ.

Ще однією тенденцією повномасштабної війни стала відмова від депутатських мандатів за власною ініціативою. У цьому випадку це були переважно нардепи-втікачі, представники забороненої ОПЗЖ та екс-регіонали. 

Водночас шестеро нардепів позбавили мандата через втрату громадянства. Крім того, від початку ІХ скликання Верховної було чотири факти смерті депутатів.

Чи є ризики?

Конституційний склад Верховної Ради України становить 450 народних депутатів, але після окупації Росією у 2014 році Криму та частини Донецької й Луганської областей вибори в окупованих округах тимчасово не проводились. Тому минуле та поточне скликання парламенту з перших днів працює з меншою кількістю нардепів. Водночас, згідно з Конституцією, Верховна Рада є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу (300 і більше народних депутатів).

Тому виходячи з цих норм Конституції, станом на зараз Верховна Рада навіть з історично найменшим чисельним складом депутатів є цілком повноважною. 

Малоймовірною є ситуація, за якої від мандатів у Верховній Раді може відмовитись ще сотня нардепів. Теоретично це можливо, однак на практиці на місця списочників, які вибули, все-ж будуть заходити нові кандидати.

Більше того, рух «Чесно» раніше вже писав, що під час переважної більшості засідань парламенту в умовах повномасштабного вторгнення є низка голосувань, які ухвалюють конституційною більшістю у понад 300 голосів. Зокрема голосування за введення воєнного стану і загальної мобілізації, а також за неодноразове їх продовження. 

Крім того, бачимо, що відносно народних депутатів постійно з’являється низка проваджень у корупційних злочинах та шахрайстві, а також підозри у держзраді. Пильна увага з боку журналістів та громадськості щодо роботи нардепів також вплинула на дострокове припинення ними повноважень. Очевидно, що протягом останніх років мандат нардепа «девальвував» в українській політиці і наразі не є гарантією уникнення відповідальності, як це було раніше.

Також тенденція зменшення чисельності народних депутатів повертає до дискусії про доцільність існування закріпленої в Конституції кількості 450 народних депутатів, теми представництва та пропорційності нардепів. Але предметною ця дискусія буде лише після скасування воєнного стану, що дозволить вносити зміни до Основного закону країни.