Доларові мільйонери на службі у народних депутатів

Серед помічників народних депутатів виявились ті, кому довелось тримати в руках чималі суми під час роботи у Верховній Раді. Деякі з них отримували кредити із дев’ятьма нулями, інші виступали посередниками під час бізнес-угод. Інформація про маловідомих багатіїв стала доступною для широкого загалу завдяки судовим процесам, у центрі яких опинились консультанти народних обранців.

У Верховній Раді зареєстровано приблизно 6,5 тисячі помічників-консультантів депутатів. Близько 1,5 тис. працюють на платній основі, решта – на громадських засадах. На зарплатний фонд цієї гвардії помічників-консультантів держава витратить цього року майже 130 мільйонів гривень. У середньому кожний з них отримує 7 тис. гривень на місяць. Як пересвідчився «Главком», деякі парламентські консультанти звикли оперувати сумами, які у сотні разів перевищують такий державний оклад.

Знайдені у Єдиному реєстрі судових рішень приклади, що наведені нижче, дозволяють уявити, які насправді суми обертаються навколо народних обранців, та пояснюють, чому парламент чинить спротив впровадженню електронного декларування доходів чиновників.

Як помічники нардепів не поділили землю та $1,6 млн

Наприкінці вересня Вищий спецсуд з цивільних справ відмовив співвласнику мережі АЗС «КЛО» Олександру Кацу у стягненні з Віктора Потернака близько 13 млн гривень. Грошові відносини між ними виникли десять років тому, коли Кац консультував депутата від Партії регіонів Дмитра Сандлера, а відповідач – Потернак – працював помічником депутатів-соціалістів Анатолія Грязєва та Євгена Філіндаша. Як свідчать судові матеріали, у травні 2006 року Кац передав Потернаку 1,6 млн доларів для «їх збереження та майбутнього розрахунку з продавцями 134 земельних ділянок» (у селі Старі Безрадичі під Києвом). За домовленістю, половина цієї землі мала відійти на правах власності Кацу, але цього начебто не відбулось і тепер він вимагає від Потернака повернути 50% заплачених коштів.

Варто зазначити, що повним тезкою Потернака Віктора Миколайовича є президент Федерації таеквон-до України.

$2 млн від держави на будівництво помічника депутата

Влітку цього року Укрексімбанк переміг у судовій тяганині із Некрасовським Андрієм Іллічем. Його повний тезка – колишній помічник депутата від БЮТ Валентина Зубова (6 скликання Верховної Ради). Саме під час цієї каденції парламентаря, у 2007 році, Андрій Некрасовський отримав кредит в Укрексімбанку у вигляді невідновлювальної кредитної лінії у сумі $2 млн на 20 років. Кошти передбачалися на фінансування будівництва. Що планував будувати помічник депутата – невідомо.

У 2010 році парламентар Зубов перебіг з БЮТ до Партії регіонів, панівної політичної сили на той час. Нардеп стверджував, що його примусили, але не виключено, що разом із батогом був і пряник. Так, відповідно до «чорної бухгалтерії» Партії регіонів людина з ініціалами «Зубов В.С.» чотири роки тому отримувала значні суми на свою виборчу кампанію.

Проте лояльність до депутата не поширюється на його підлеглих. Позичальник державного Укрексімбанку Андрій Некрасовський, ім’я якого повністю збігається з ім’ям колишнього помічника Зубова, не зміг своєчасно виплачувати борги і 2013 року банк пішов до суду. Влітку цього року Апеляційний суд Києва стягнув з позичальника залишок заборгованості за кредитом у сумі 908,5 тис. доларів.

Андрій Некрасовський сьогодні є співзасновником компаній «Таунхауз Інвест» та «Котеджне містечко «Зелений Гай-Сервіс».

Як помічник депутата позбувся боргу у $2 млн

Декому щастить більше. Наприклад, на початку цього року Апеляційний суд Києва позбавив боргу в $2 млн Андрія Валентиновича Вавриша. Так само звали колишнього помічника депутата-регіонала Верховної Ради 6-го скликання Миколи Романюка, а згодом – начальника Служби містобудівного кадастру Головного управління містобудування та архітектури Київської міської адміністрації (з 2010 року). Нагадаємо, у 2014 році мер Києва Віталій Кличко тимчасово усунув Вавриша від виконання обов’язків на час перевірки, яку було ініційовано після звинувачень керівництва служби у корупції навколо діяльності МАФів у столиці.

Відповідно до судових матеріалів, у червні 2007 року, коли Андрій Вавриш працював консультантом чинного на той момент депутата Миколи Романюка (керує партією «Наш край» на Буковині, а раніше займався розвитком осередку Партії регіонів у Чернівцях, на батьківщині відомого бізнесмена Дмитра Фірташа), він уклав договір поруки за чималим кредитом. Позику у ТАС-Інвестбанку (правонаступник – «Омега Банк») отримав пасинок Фірташа – Олександр Калиновський – у розмірі $1,5 млн. А помічник нардепа Вавриш узяв на себе відповідальність за повернення цього боргу. Згодом суму кредиту було збільшено до 2 млн доларів, але гроші банк так і не отримав.

Понад те, цього року Вавриш звернувся до суду, де зазначив, що банк пропустив терміни для висунення вимоги щодо повернення коштів. Суд погодився з цим та визнав припиненою поруку Вавриша за зазначеним кредитом.

Відповідно до офіційної біографії, Вавриш Андрій Валентинович до 2010 року працював на керівних посадах у приватних компаніях у сфері виробництва, торгівлі, девелопменту.

Кожному по мільйону

Свій мільйон доларів отримав і Станіслав Костянтинович Шкатов. Його повний тезка у нульових встиг попрацювати у трьох нардепів: регіонала Валерія Харліма (6-те скликання), Льва Миримського з партії «Союз» (7-ме скликання) та представника БПП Сергія Валентирова (8-ме скликання).

Проте кредит у мільйон доларів, відповідно до судових матеріалів, він отримав ще у листопаді 2007 року, коли консультував саме депутата від Партії регіонів. Позику надав банк «Синтез». Згодом право вимоги банком було переуступлено фізичній особі, яка наразі й судиться зі Шкатовим.

Мільйон доларів за завершення навчання?

Варто зазначити, що з банками за свої мільйони сперечаються не лише помічники депутатів, а й навіть… діти народних обранців.

Як випливає із судової суперечки між Брокбізнесбанком та Абдулліною Олександрою Олександрівною (так звуть дочку народного депутата ВР кількох скликань Олександра Абдулліна, яка у 2013 році мала завершити навчання у Київському інституті міжнародних відносин), три роки тому дівчина поклала на депозитний рахунок у цій установі $1 млн доларів. Відповідно до позову Брокбізнесбанку, умови вкладу передбачали нарахування відсотків на цей вклад у розмірі 10% річних. Після введення тимчасової адміністрації (у 2014 році) з’ясувалося, що ця ставка перевищила встановлений банком максимум на 0,5%. Завдяки цьому Абдулліній нарахували зайві 28 тис. гривень відсотків. Банк через суд спромігся відсудити цю суму.

Федір Орищук, «Главком»