Кампанія з дискредитації системи електронного декларування створила сприятливий фон задля її «вдосконалення»
Епопея зі злощасним електронним декларуванням чиновників триває – в парламенті зареєстровані радикальні зміни до закону «Про протидію корупції». Глава фракції Блоку Порошенка Ігор Гринів пропонує розширити перелік інформації з декларацій з обмеженим доступом, яка не підлягатиме оприлюдненню. В чинному законі такою закритою інформацією є «зазначені у декларації відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта, місця проживання, дати народження фізичних осіб, щодо яких зазначається інформація в декларації, місцезнаходження об'єктів, які наводяться в декларації (крім області, району, населеного пункту, де знаходиться об'єкт)». Законопроектом №5192 пропонується розширити перелік відомостей не для зайвих очей даними щодо виду, характеристики і вартості майна, дати його набуття, відомості про вартість та розмір подарунків. Депутати можуть засекретити інформацію про наявні грошові активи чиновників, у тому числі готівкові кошти, кошти, позичені третім особам, активи у дорогоцінних (банківських) металах, фінансові зобов’язання, видатки та усі правочини, вчинені у задекларованому періоді. Також законопроектом передбачено скасування кримінальної відповідальності за неточності в деклараціях.
Мотивація таких змін проста і часто висловлювалась на етапі обговорення законопроекту – захистити майно держслужбовців від «скоєння злочинів проти власності, життя та здоров’я особи». Бо наявність інформації про майно і гроші конкретних людей у відкритому доступі – це начебто прекрасний подарунок для грабіжників або шантажистів.
Законопроект Гриніва з’явився, коли ще не стих галас навколо ініціатив єврооптиміста Мустафи Найєма, який також збирався змінити закон «Про протидію корупції». 23 вересня він зареєстрував у ВР законопроект №5178, яким пропонувалося зобов’язати чиновників декларувати доходи своїх співмешканців. Зокрема, йшлося про те, що декларант має вказувати у своїй декларації інформацію про фінансовий стан та майно людей, з якими мешкає разом протягом 183 днів на рік. Норму, яка, на перший погляд, мала посилити контроль за чиновниками, досить критично оцінили деякі представники громадськості та колеги нардепа по парламенту. Глава парламентського антикорупційного комітету Єгор Соболєв назвав цей проект «відвертим шахрайством». Адже завдяки такому формулюванню будь-хто, за словами депутата, записавши майно на коханку, міг би легко сказати: «А я в минулому році прожив зі своєю дівчиною 182 дні… І спробуйте довести зворотнє». Внаслідок скандалу Найєм пообіцяв відкликати свій проект.
Поки що процес подання електронних декларацій чиновниками йде мляво, до того ж супроводжується численними скандалами навколо недоробок системи. Так, наприклад, у НАЗК уже вимушені були коментувати «глюки», коли родичі деяких чиновників значились у реєстрі як громадяни тихоокеанського острова Вануату. На даний момент з необхідних 35 тисяч декларацій подано лише менше двох тисяч, хоча вже минула половина необхідного строку. Причому здебільшого звітують не високопосадовці, а держслужбовці середньої ланки. Та й серед поданих декларацій не всі є унікальними, тож реальних фінансових звітів ледь більше тисячі. Не кажучи вже про те, що тим часом судді масово звільняються, аби тільки не декларувати свої статки.
Нагадаємо, що норма про електронне декларування проходила через парламентську залу з великими боями – так, на певному етапі виявилось, що в законі про держбюджет-2016 опинилась правка щодо перенесення впровадження е-декларацій на 2017 рік. Її вчасно помітили, піднялась хвиля обурення і в результаті вона не увійшла в остаточний варіант закону. Автор скандальної правки, депутат Андрій Деркач, емоційно запевняв, що е-декларування обмежує його конституційні права. Гринів у пояснювальній записці до свого законопроекту також згадує про порушення Конституції: «Зазначене може призвести до порушення конституційного припису, закріпленого статтею 41 Конституції України, згідно з якою кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю». До того ж автор законопроекту акцентує увагу, що його пропозиції не позбавляють чиновників обов’язку подавати відомості про наявне майно і фінансовий стан, просто доступ до них матиме вузьке коло осіб з антикорупційних органів.
Враховуючи, що Гринів – віднедавна голова президентської фракції, зареєстрований ним проект навряд чи можна вважати законодавчим «спамом», яким засипаний секретаріат Ради. Те, що 5192 викличе шалені дискусії в парламенті та черговий напад «зради» серед громадянського суспільства – очевидно. Є небезпідставні побоювання, що під час розгляду цього законопроекту в ньому опиняться чергові несподівані правки, які кардинально змінять суть антикорупційного законодавства. Незрозуміло й те, як до подібної самодіяльності поставляться наші європейські партнери, що восени планують приймати рішення про безвізовий режим.
Застережень багато, але слід визнати, що кампанія з дискредитації системи електронного декларування, створила сприятливий фон задля її «вдосконалення». Наскільки далеко можуть зайти депутати в «утаємниченні» статків від широкого загалу, покажуть наступні пленарні тижні.
Леонід Ємець («Народний фронт»)
Вважаю, що треба дати закону попрацювати, здати декларації, а потім вже будемо виходити з ситуації. Можливо, варто було б запровадити якісь технічні правки, але, як на мене, ці вади не варті ризику, коли під виглядом технічних правок спробують завести зміни сутнісні. Варто потерпіти незручності заради того, щоб все-таки суть закону реалізувалася. А суть закону про електронні декларації полягала якраз у тому, щоб відкрити статки чиновників для суспільства і такою прозорістю повернути довіру до держапарату. Дійсно, виникає небезпека злочинного переслідування осіб, які відкриють інформацію, але кожен для себе має приймати рішення, чи він готовий працювати на державній посаді. На жаль, ідеальних рішень, які були б всім зручні, не буває.
Альона Шкрум («Батьківщина»)
Ми вивчали досвід різних країн. Щодо депутатів – тут питань (щодо публічності інформації. – «Главком») немає, але далі йдуть держслужбовці. Перша хвиля – це депутати, міністри, друга хвиля – державні службовці різних категорій, а далі – всі решта, і там буде 200, а може, навіть 300 тисяч посадових осіб. І от про них треба закривати інформацію, принаймні про готівку, яка є у них вдома. Це не позиція «Батьківщини», це моя особиста позиція. Тому що коли голова села зазначить, що має тисячу або 10 тисяч доларів, наступного дня до нього ж прийдуть... Тут є проблема. Але для міністра чи депутата ця проблема так гостро не постає – все-таки ми більш захищені, дехто їздить з охороною, можемо попросити про державну охорону.
Нам, звісно, на це відповідають: ну, слухайте, в селі і так усі знають, у кого є гроші. Але поки ми не провели реформу правоохоронних органів, поки суди у нас не працюють, так робити не варто. Наприклад, по Одеській області 80% поліції звільнилось зі складу, а нові не прийшли. То про які відкриті реєстри готівки можна говорити?
Кримінальна відповідальність за помилки в деклараціях має бути на 100%. Тоді просто немає сенсу у цій реформі. Якщо заповнювати декларацію, але не нести за неї відповідальності, тоді цю декларацію просто можна викинути в смітник. На фракції ми все це ще не обговорювали, але позиція «Батьківщини», в принципі, була одностайною: треба запустити систему і подивитись, щоб вона нормально запрацювала. Зараз вона працює погано, з перебоями, з помилками. Я намагалася на початку вересня задекларувати – не змогла. І навіть якби я це зробила, мене не можна було б притягнути до жодної відповідальності, тому що система не сертифікована. Наскільки я знаю, деякі депутати цим скористалися.
Олег Березюк («Самопоміч»)
Будь-які законопроекти, запропоновані сьогодні для того, щоб «вдосконалити» електрону декларацію, дуже небезпечні. Не через те, що в них написано, а тим, що може бути внесено в останню хвилину в залі. Це може знівелювати цю реформу. Наша позиція на сьогодні така: не приймати жодних законопроектів із внесення змін, а хоча б почати працювати з цією електронною декларацію в тому вигляді, який вона має.
Але в тому, щоб адреси були закритими, але наявність нерухомості чи рухомого майна була представлена, я абсолютно не бачу проблеми. Якщо правоохоронні органи будуть зацікавлені, вони в законний спосіб зможуть отримати необхідну інформацію про адресу. Не в цьому проблема. А проблема в тому, що люди, які працювали лише на державній службі, мають майна на мільярди гривень, бажають знецінити електронну декларацію і не понести відповідальності.
Після публікації статті і суспільного резонансу Ігор Гринів в понеділок заявив, що мав важку розмову з президентом, після якої погодився відкликати свої правки.
Павло Вуєць, Катерина Пешко, «Главком»
Коментарі — 0