«Джавелінів» не буде. Півмільярда доларів від США: що це означає для України?

Рішення американського Сенату про надання $500 млн не вирішить проблем української армії, але змусить працювати Будапештський меморандум.

Сенат США схвалив у понеділок історичний документ –  проект «Закону про бюджет США на потреби національної безпеки 2018», яким передбачено виділення Україні $500 млн на оборону. Найбільшим сюрпризом у ньому мала стати графа щодо надання американських протитанкових комплексів FGM-148 Javelin, на які українська армія сподівається три роки. Про високу ймовірність цього напередодні навіть писав авторитетний The Wall Street Journal. Підтримав інтригу й президент Петро Порошенко, який у понеділок анонсував отримання Україною цих комплексів. Але наступного дня глава держави був стриманішим. Повідомивши на своїй сторінці у Facebook про позитивне рішення Сенату США щодо допомоги у $500 млн, Порошенко обмежився загальними словами: Вашингтон надасть Києву летальне озброєння. Чи йде мова саме про Javelin – президент не уточнив. Замість цього Порошенко звернув увагу на інше: «...уперше на законодавчому рівні Україні пропонується надати радіолокаційні засоби протиповітряної оборони та спостереження за надводною ситуацією; військово-морські протимінні засоби; кораблі прибережної дії та берегової охорони».

Протитанкові засоби – один із найбільш актуальних типів озброєння, на який очікує українська армія. Це у коментарі «Главкому» підтвердили директор Центру досліджень армії конверсії та роззброєння Валентин Бадрак та директор військових програм Центру ім. Разумкова Микола Сунгуровський. Однак сьогоднішнє «мовчання» президента вказує на єдине – пакет військової допомоги США, скоріш за все, не включатиме славнозвісні та довгоочікувані «Джавеліни». Ані цього року, ані наступного Київ їх не побачить. Чому в цьому не варто шукати «зради»?

За словами Валентина Бадрака, «Джавеліни», особливо на рухомій базі (можуть бути встановлені на американські джипи Hummer), дають суттєву перевагу над ворогом. «Найбільша проблема на фронті – швидкість зворотної реакції на атаку, коли ворожий танк виходить на позицію, витрачається від однієї до півтори хвилини, щоб контратакувати, –  пояснює експерт. –  Як тільки ми отримаємо (за допомогою Javelin – ред.) можливість миттєво контратакувати, у російських керманичів в Кремлі і на Донбасі зміниться риторика…». Про це раніше говорив і Петро Порошенко – летальна зброя «значно підвищить ціну» для російського агресора та завадить йому перейти до наступальних дій.

На тлі довготривалих очікувань України та переговорів із США, певним компромісом з боку Сполучених Штатів можуть виглядати поставки аналогів російського протитанкового гранатомета РПГ-7. Відповідний контракт реалізується поза рамками державної допомоги США Україні. Про нього можна дізнатись з ресурсу importgenius.com, що відслідковує зовнішньоекономічні угоди. Згідно з даними цього сайту, можна зробити висновки, що американська приватна фірма AirTronic USA навесні – влітку цього року продала держкомпанії «Спецтехноекспорт» модернізовану версію російського протитанкового реактивного гранатомета РПГ-7 у кількості 100 одиниць. AirTronic USA запустила серійне цієї зброї, яка виглядає як РПГ-7, рік тому. Гранатомет виготовлений із сучасного матеріалу, що знижує масу. Для стрільби використовуються гранати РПГ-7, але компанія розробляє і власні керовані гранати (зі збільшеною дальністю).

Звісно, навіть покращену копію радянського РПГ-7 з США не варто порівнювати із Javelin.

Чому американці навряд чи наважаться постачати українцям високоефективну зброю, днями пояснювала «Голосу Америки» старший радник та директор програми Росії та Євразії у «Центрі стратегічних та міжнародних досліджень» (Вашингтон) Оля Олікер. За її словами, розумна політика США полягала б у наданні значного оборонного пакету (радари, прилади радіокомунікації, броньовані автомобілі), але без «Джавелінів». Цим Вашингтон підтримав би Київ і водночас надіслав сигнал Росії: «Ми можемо з повагою ставитись до проведеної вами червоної лінії, бо ми не хочемо створювати небезпеку для України (або воювати за неї), але ми підтримуємо Київ».

Навіть якщо США пішли саме цим шляхом, Валентин Бадрак закликає звернути увагу на інше. За його словами, рішення про надання 500 млн доларів, насправді, важко переоцінити. Адже виділення такої суми на оборону України наближує нашу державу до вузького кола партнерів США – реципієнтів американської допомоги. Таких як Ізраїль, який щорічно отримує від США понад 1 млрд доларів чи Йорданія із допомогою від американців на суму більш як півмільярда. Понад те, законодавчий акт США про виділення допомоги Україні, на думку експерта, фактично реанімує сумнозвісний Будапештський меморандум.

Військовий експерт звертає увагу на еволюцію стосунків Києва та Вашингтона, що відбулась з початку року. Тоді, одразу після інаугурації президента США Дональда Трампа, Україна опинилась у компанії країн, що могли розраховувати лише на військову допомогу у вигляді кредитів. Та за короткий час офіційний Київ опинився в іншому списку – основному. Сьогодні нам пропонують не кредит, а фінансову допомогу в розмірі півмільярда доларів. Сума, яка демонструє суттєву зміну поглядів у Вашингтоні стосовно України. На противагу значно стриманішій політиці часів Барака Обами, коли Україна потребувала, але не отримала належної допомоги від США, як підписанта Будапештського меморандуму (гарантував Україні територіальну цілісність з боку трьох країн – США, Великої Британії та Росії – за відмову від ядерної зброї).

«Це рішення (Сенату США про надання військової допомоги) – добра звістка і дуже важливий психологічний сигнал іншим партнерам України, у першу чергу, країнам ЄС. Воно «розгерметизує» Україну і дасть шанс стати реципієнтом сучасних технологій. Рішучість американців має зняти настороженість європейців, які (у питаннях допомоги Україні – «Главком») із побоюванням озираються на реакцію Росії, - впевнений Бадрак. - Адже досі в Європі існує негласна заборона на продаж Україні комплектуючих – радіоелектроніки, елементної бази для систем протиповітряної оборони, радарів та іншого».

Бадрак сподівається, що першою слідами США має піти Велика Британія, яка також була підписантом Будапештського меморандуму і гарантувала Україні територіальну цілісність, а згодом до них мають приєднатися Франція, Німеччина та Італія… Країни, які за словами експерта, досі зберігають лояльність до Кремля.

Як зазначено вище, у повідомленні про надання Україні допомоги йдеться про постачання «радіолокаційних засобів протиповітряної оборони та спостереження за надводною ситуацією; військово-морських протимінних засобів; кораблів прибережної дії та берегової охорони». Микола Сунгуровський не бачить системності у цьому переліку. На його думку, важко зрозуміти, за яким принципом він формувався та чи враховувались першочергові потреби української армії. Зі свого боку, Валентин Бадрак позитивно оцінив перспективу посилення Військо-морських сил України за рахунок США, про що йдеться у документі. Оскільки дії РФ із закриття Керченської протоки можуть привести не лише до блокування товарообороту в морських портах України, а й несе військову загрозу для портових Маріуполя і Бердянська.

Варто зазначити, що рішення Сенату ще не дає стовідсоткової гарантії надання Україні заявленої допомоги.  Наразі триває процес узгодження проекту «Закону про бюджет США на потреби національної безпеки 2018» між Сенатом і Палатою представників. Після компромісу, проект буде відправлено на підпис президенту США. Навряд чи це буде швидким процесом. Минулого року закон про оборонний бюджет схвалили лише в грудні.

Наскільки важливим для України буде рішення про надання півмільярдної допомоги, свідчить метушлива реакція Кремля. Пуск ракетного комплексу «Іскандер-М» (здатний нести ядерний заряд) на російському полігоні «Капустін Яр», що відбувся напередодні, а також позапланове засідання військово-промислової комісії в Москві за участю президента РФ Володимира Путіна  (відбулось у вівторок) є своєрідної відповіддю на прорив в україно-американських відносинах. Кремль не має лінійного відповіді і не розраховував на позитивну для України повістку дня в Вашингтоні, впевнений Бадрак, росіяни робили все, аби завадити цьому. Показовий приклад – інформаційна «качка» в американських ЗМІ про те, що Україна  допомагала ядерній програмі КНДР ракетними технологіями. Ту саму мету мала і заява Путіна, якій буцімто погодився на введення миротворців на Донбас (на своїх, не вигідних Україні умовах).

Федір Орищук, «Главком»