Епічна міжнародна катастрофа Росії. Хроніка останніх місяців

Оскільки в Україні військові проблеми Росії наростають, вона стає дедалі ізольованішою на міжнародному рівні – організації, пов’язані з ООН, усувають представників Москви з керівних посад.

Цей відкат російської влади та престижу в ООН прискорився упродовж останніх місяців. Це ще один приклад того, як війна в Україні перебудовує міжнародну систему у два блоки: перший блок – невеликий, підтримуваний Кремлем, і більший – підтримуваний Сполученими Штатами та їхньою широкою коаліцією союзників.

Генеральна Асамблея, яка є найближчою до глобального парламенту, двічі засудила напад Росії на Україну переважною кількістю голосів. У березні ООН вимагала безумовного виходу Росії з території України – 141 проти п’яти. Минулого місяця вона відхилила план анексії Росії – 143 проти п’яти. Єдиними країнами, які підтримали Росію, були Білорусь, Еритрея, Нікарагуа, Північна Корея та Сирія.

Цього ж тижня ізоляція Росії буде драматизована відсутністю президента Володимира Путіна на саміті G 20, історично улюбленому форумі для Росії. Проблеми Путіна з міжнародними організаціями виникли через те, що російська армія була змушена відступити в Україні з території Херсонської області, яку вона ж окупувала.

Значні дипломатичні проблеми Росії стосуються і глобальної мережі Інтернет. Рік тому Кремль намагався контролювати кіберпростір: російський кандидат агітував за те, щоб очолити Міжнародний союз телекомунікацій ООН, а Росія розробляла план ООН з кібербезпеки, який віддавав перевагу авторитарному контролю, а не відкритості.

Спроби Москви захопити у свої руки високі технології зазнали повної невдачі. Американка Дорін Богдан-Мартін була обрана генеральним секретарем ITU (Міжнародна телекомунікаційна спільнота – International Telecommunication Union) у вересні, вигравши за кількістю голосів (139 проти 25). Кандидатура Рашида Ісмаїлова, колишнього заступника міністра зв’язку Росії, провалилася після вторгнення в Україну.

На зустрічі ITU у вересні-жовтні в Бухаресті Росія не змогла отримати місце в раді групи з 48 членів, її радіорегламентній раді з 12 членів або в будь-якому з трьох наглядових бюро. Це був крах для країни, яка минулого року хвалилася, що «розроблятиме та впроваджуватиме правові норми та стандарти у сфері управління Інтернетом».

Інші інтернет-ініціативи Росії також зазнали невдачі. План Москви написати новий пакт ООН на заміну Будапештській конвенції про кіберзлочинність 2001 року призупинено. Цього тижня московська щоденна газета «Коммерсант» зазначила, що пропозицію Москви щодо продовження нагляду за питаннями, пов’язаними з Інтернетом, через підтримувану Росією «Робочу групу відкритого складу» підтримали лише 12 країн, в той час альтернатива, яку підтримували США, набрала 50 голосів.

Вторгнення в Україну вплинуло на участь Росії і в інших видах діяльності ООН. У квітні Генеральна Асамблея проголосувала за виключення її з Ради ООН з прав людини. Того ж місяця російських кандидатів на місця було відхилено в чотирьох організаціях Економічної та соціальної ради ООН, а членство Росії призупинили й у Всесвітній туристичній організації ООН.

Навіть небо видається неприхильним до Росії. Минулого місяця Росія програла вибори, щоб зберегти своє місце в керівній раді Міжнародної організації цивільної авіації, яка контролює глобальні авіасполучення. Український посол стверджував, що Росія має бути покарана за бомбардування цивільних аеропортів України та використання її повітряного простору як зони вільного вогню.

Ці органи ООН можуть здатися тривіальними. Але значна частина світового регулювання та встановлення стандартів відбувається в цих незрозумілих організаціях, і вони часто були форумами для російської пропаганди та маніпуляцій. Війна в Україні перетворює ці місця на заборонені для російських дипломатів зони. Росія все ще має право вето в Раді Безпеки і свій ядерний арсенал. Але більша частина її сили занепадає.

Лінда Томас-Грінфілд, посол США в ООН, під час візиту до Києва цього тижня заявила: «Чи реально притягнути Росію до відповідальності? Так. … Росія голосно й чітко почула від світу: те, що вона робить, є неприйнятним, і хоча Росія й має право вето, воно не захищає їх від осуду».

Російські військові зробили кілька приголомшливих помилок на полі бою — у Києві, Харкові, а тепер і в Херсоні. Але російським дипломатам, схоже, вдалося ще погіршити ситуацію. Росія стоїть осторонь на всіх великих міжнародних форумах. Путін уявляв, що ця війна принесе йому більший глобальний вплив. Натомість це стало епічною катастрофою та поразкою.

Джерело: The Washington Post

Переклад з англійської Вікторії О. Романчук,
відповідального секретаря журналу «Універсум»,
членкині Національної спілки журналістів України,
членкині Organisation Mondiale de la Presse Periodique (Brussels, Belgium)