Хамон, вино і скромна перемога. Драматичний день виборів у штабі Вакарчука
Партія, якій трохи більше двох місяців, вскочила у останній вагон і таки пройшла до парламенту
Останні соцопитування перед виборами для партії «Голос» були дуже тривожними. За їхніми даними, політична сила Святослава Вакарчука мала рейтинг на грані прохідного. Такі прогнози сильно били по амбіціях молодої партії, але вони справдилися. На фініші кампанії «голосисті» отримали трохи більше 6% голосів і це найскромніший показник серед партій, які проходять до Ради. Так стверджують більшість екзитполів та останні дані ЦВК.
Співати не будемо
День виборів у штабі «Голосу» почався з дуже тривожних новин. Ближче до обіду у мережі почали з’являтися перші проміжні дані екзитполів: вони «малювали» провал новому проекту. Аби розважити журналістів, які першими добрались до штабу у «Стереоплазі», Вакарчук удень пройшовся з ними навколишніми дільницями, але останню виборчу соціологію волів не коментувати.
Святославу і його соратникам «розвиднилось» лише ближче до вечора: почала зростати явка на Заході країни і цифри нарешті поповзли вгору. Всі видихнули, стало зрозуміло, що численні келихи, заготовлені в одному з трьох залів штабу, наповнюватимуться таки за маленьку, але перемогу.
На першому запланованому вечірньому брифінгу глава виборчого штабу партії о 17-й Юлія Клименко повідомила, що партія «упевнено долає» 5% бар’єр. Про точні цифри підтримки мова ще не йшла, аби не наразитися на порушення. «Ми власний паралельний підрахунок голосів не проводимо, спираємося на дані контор, що проводять опитування», - пояснила Клименко «Главкому» про те, звідки у неї взявся привід для оптимізму.
Ще кілька тижнів тому, окремі опитування давали «Голосу» біля 9%. А вже вчора увечері соратники Вакарчука намагались переконувати не так журналістів, як себе, що шанси не втрачені. «Жодного разу будь-яка соціологія у нас не виправдовувалася…», - запевняв «Главком» четвертий номер виборчого списку «Голосу» Ярослав Железняк. І вже за кілька годин і Ярослав, і вся команда «Голосу» щиро радітимуть першим даним опитувань на виході з виборчих дільниць. За їхніми даними, партія Вакарчука набирає 6,3%.
Після 18:00 у штабі почали з’являтись гості. Найбільш впізнаваним з них був, мабуть, посол Канади в Україні Роман Ващук. Дипломат пив вино, спілкувався з лідерами «Голосу» і склав компанію журналістам під час вечері. Пізніше увечері дипломата бачили у штабі тріумфатора цього вечора – «Слуги народу».
Курсували штабами і інші гості. «Я ж не тільки сюди йшов», - не приховував у розмові з «Главкомом» керівник Київської школи економіки (KSE) Тимофій Милованов, дістаючи з кишені бейджик «Слуги народу».
Економіст розповів, що президентська політична сила і ще дві партії звернулися до KSE з пропозицією розробити і провести навчальний інтенсив для своїх членів. «Новим обличчям», які заповнять новий парламент бракує знань і вони цього не приховують. «Молоді партії більш відкриті до навчання. Воно виглядатиме так, як ми робимо вже зі «Слугою народу». Виїжджаємо за Київ на кілька днів. Працюємо з самого ранку до 21:00. Думаю, готові до такого навчання половина з депутатів, які потраплять до парламенту», - порахував Милованов. Його поява у «Голосі» не випадкова ще й тому, що на прохідному 16-му місці у виборчому списку – Інна Совсун, викладачка кафедри публічного врядування Київської школи економіки.
Після 19:00 у штабі знову з’явився лідер. «Чудовий настрій», - запевнив Вакарчук «Главкому» на вході до «Стереоплази».
«Сам факт того, що «Голос» потрапляє до парламенту, а в цьому я переконаний, вже вважаю успіхом. Це буде найскладніший парламент в історії України. Про його перспективи стане зрозуміло після завершення першої сесії. Від того, наскільки швидко він структурується, наскільки ефективним буде», - ділився очікуваннями від роботи у новому статусі журналіст, №8 виборчого списку «Голосу» Сергій Рахманін.
Результати екзитполів Святослав Вакарчук скромно зустрів у четвертому ряді залу для брифінгів. Цифри, які з'явилися на екрані, спричинили гучні оплески. Після тривожних очікувань ніхто з членів команди нової партії не приховував радість. «Я хочу подякувати нашим волонтерам, нашим інвесторам…», - почав говорити перший номер «Голосу», заскочивши на сцену. «Видно, що люди проголосували за зміни, і ми щасливі бути частиною цих змін. І стара політика, незалежно від того, хто її представляє, відійшла у минуле», - звернувся до присутніх Вакарчук, повторюючи свої старі мессиджі. Він вчергове підтвердив, що не збирається завершувати музичну кар’єру: «Законодавство не забороняє мені займатися музикою, а бог забороняє мені не займатися музикою».
Юлія Клименко ж заявила, що «Голос» пропонуватиме свого лідера на посаду прем’єрміністра. І якщо зорі зійдуться так, що Вакарчук піде працювати у виконавчу владу, він запевнив, що готовий переглянути життєві пріоритети. «Упевнений у тому, що якщо мені доведеться працювати у виконавчій владі, то зміни, безумовно відбудуться, бо на 100% в цьому випадку слід присвячувати свою роботу на державу. Якщо мова про законодавчу роботу, то у вільний від роботи час я займатимуся улюбленою справою…», - пояснив він.
«Голос» поза коаліцією?
Але чи буде «Голос» учасником нової коаліції і чи делегуватиме своїх представників до уряду? Якщо керуватися попередніми результатами виборів, партія з трохи більше 6% голосів отримає близько 18 мандатів за списком. Ще 10, за оптимістичними розрахунками Ярослава Железняка, партія розраховує отримати у мажоритарних округах. В сумі це 25-28 «штиків». Стартові умови для початку коаліційних переговорів – не дуже вигідні. І це розуміють у партії. Там радять дочекатися остаточних результатів голосування і вже тоді говорити про переговори з потенційними партнерами.
Під час вечірнього брифінгу Юлія Клименко і Ярослав Юрчишин озвучили ряд ключових вимог для вступу у коаліцію. Перше: вона має бути без олігархів і без корупціонерів. Ця умова була сформульована лідерами на запитання про можливість об’єднання під із «Європейською солідарністю» або «Батьківщиною». «А якщо зі «Слугою народу» - це без олігархів?» - уточнили журналісти. «Формування коаліції і уряду дадуть відповіді на ваші запитання», - втекла від питання Юлія Клименко.
У партії також згадують парламент попереднього скликання і коаліційну угоду, якої її підписанти не дотрималися через те, що кожен розумів її зміст по-різному.
«Ключова червона лінія для нас зараз – об’єднання з будь-якими проросійськими силами і тими, які ведуть сепаратні переговори з Путіним, чи тими, хто готовий розривати країну за принципом мови, регіонів тощо. Принцип – патріотизм, потім професіоналізм, - уточнив поточні позиції заступник голови «Голосу» Ярослав Юрчишин у розмові з «Главкомом».
Політик не виключає перемовин з жодною із політичних сил, які потраплять до парламенту, окрім перемовин із «Опозиційною платформою – За життя». «У «Слуги народу» дуже розмаїтий список, у якому люди з різних сфер. Є ті, які мають якусь приналежність до олігархів, а є ті, яких взяли з громадського, державного секторів, які не мають стосунку до олігархів. Тепер слід чітко зрозуміти, яка у них група переважатиме. Це стане зрозуміло під час першої сесії роботи парламенту», - пояснює переговорну логіку Інна Совсун.
Та у приватних бесідах партійці скептичні щодо того, що їх дуже кликатимуть до коаліції, або пропонуватимуть прийнятні умови і впливові посади в уряді. «Немає смислу вплутуватися у коаліцію без силового чи економічного блоку», - каже один з співрозмовників «Главкома» у «Голосі» не під диктофон. За його даними, партія тверезо оцінює ситуацію і не розраховує на пропозиції ключових міністерських крісел. А це означає поступовий відхід в опозицію, тим паче коли є велика вірогідність політичного монополізму з боку «Слуги народу», яка за нинішніх розкладів може самостійно сформувати більшість. «Ми маємо алгоритм дій у такому випадку. Якщо справді суспільство готове покласти повну відповідальність на одну політичну силу – нехай. «Голос» не переходитиме у деструктивну опозицію», - запевняє Ярослав Железняк.
Михайло Глуховський, «Главком»