Генератор грошей, або Чому ця зима особлива для АЗС

Наприкінці осені автозаправні станції почали фіксувати несезонне зростання попиту на бензин. Сплески попиту припадають на дні масованих ракетних обстрілів – у такі дні продажі можуть зрости до 30%. І це у період, коли ринок, за ідеєю, має увійти у «мертвий» сезон, який зазвичай триває до середини лютого. Продажі пального у цей період падають на 20% порівняно з іншими місяцями.

Те, що відбувається зараз, – наслідок ажіотажного попиту на генератори, які є резервним джерелом електроенергії (за різними даними, їх продаж порівняно з минулим роком зріс на порядок). Особливий попит – на бензинові генератори: взимку дизпаливо може замерзати, та й коштує воно зараз дорожче за бензин. Якщо минулого року акциз на бензин був майже вдвічі вищим, ніж на дизель, то зараз податок однаковий – 100 євро на 1 тис. літрів.

Отже, для автозаправного бізнесу цей зимовий сезон – нетиповий. І продаж бензину в грудні має додати, як мінімум, 20 тис. тонн до очікуваних грудневих продажів з урахуванням звичайного сезонного спаду. Все залежить від того, якого масштабу відключення світла спровокують російські терористи.

Другий автомобіль

Бензинові генератори потужністю понад 3 кВт споживають до трьох літрів палива на годину, тому навіть при помірній експлуатації – три години на день – витрати бензину можна порівняти з роботою автомобіля у міському режимі – 10 літрів на 100 км.

«Але на відміну від автомобілів генератори ніхто не реєструє – скільки їх. Сказати точно, наскільки зросте споживання бензину, складно: все залежить від того, як часто використовуватимуть резервні джерела живлення. Вже помічено – як ракетна атака, люди одразу їдуть на заправки. Потім хвиля спадає. 23 листопада у великих мережах сплеск з продажу сягав 30%, але я думаю, що в середньому продажі бензину в грудні зростуть на 10%», – припускає у розмові з «Главкомом» директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.

При цьому, на думку галузевого експерта, ціни на пальне не надто піднімуться. Так, у листопаді несподіваний попит змусив окремі мережі підвищити ціни на 0,5-2 грн/л, але це був вимушений захід – зазвичай мережі планують запас палива на своїх АЗС на 10-15 днів, і якщо все різко розпродати, ризикуєш не встигнути підвезти нову партію і залишитися без товару. Тому тут два варіанти – або лімітований продаж (умовно кажучи, бак чи каністра в руки), або підвищити ціну, щоб збити ажіотаж.

«Внутрішні фактори споживання не надто впливають на ціноутворення, якщо немає особливої кризи. Як це було у березні-квітні, коли ми спочатку втратили 70% постачань, а потім було виведено з ладу Кременчуцький НПЗ, який давав 20% нафтопродуктів. Наразі у нас є всі можливості – транспортні, логістичні, щоб забезпечувати необхідний країні обсяг палива», – переконаний Сергій Куюн. Втім, за його словами, наразі виникла невелика проблема з митним оформленням. Хоч воно з початку війни і проходить у спрощеному режимі, але митники також часом залишаються без світла, не можуть оперативно оформлювати документи, i на кордоні утворюються невеликі пробки.

Заправки незламності

Якщо у карантинному 2020 році в Україні загальне споживання нафтопродуктів становило 8,8 млн тонн, то у 2021 році – вже 12,3 млн тонн. З них дизельного палива, бензину та зрідженого автогазу відповідно 8 млн тонн, 2,4 млн тонн та 1,9 млн тонн.

Але цього року через зрозумілі причини стався різкий спад споживання. Так, якщо торік із січня по початок грудня було спожито 11,5 млн тонн нафтопродуктів, то за аналогічний період 2022 року – близько 6,5 млн тонн. Тобто спад – 43%. І тут треба зазначити, що навіть активне використання палива українською армією не змогло підтримати попит хоча б на колишньому рівні: по-перше, з «паливного обороту» виведено окуповані та прифронтові території, по-друге – через спад економічної активності зменшилися комерційні перевезення, по-третє – зменшились пасажирські перевезення. Та й прості люди на машинах стали менше їздити, якщо не враховувати евакуаційні піки.

Сергій Куюн підтверджує: попит на бензин порівняно з минулим роком зменшився більш ніж на 20%, на дизельне паливо – більш ніж на третину, а на скраплений газ – взагалі наполовину. Відбулися зміни і в структурі споживання – якщо раніше на дизель припадало 65%, на бензин – 20%, а на автогаз – 15%, то тепер частка дизельного палива впала до 50%, а бензину зросла до 35%.

До речі, міні-НПЗ, що залишилися в Україні, до війни їх було близько двадцяти, дають близько 20% споживаного бензину (раніше вони випускали і дизельне паливо, але зараз припинили його виробництво). Усі інші обсяги палива поставляються з Польщі, Литви, Німеччини, Румунії та Болгарії.

Орієнтовний продаж нафтопродуктів у грудні, з урахуванням звичайного 20% спаду, мав скласти близько 480 тис. тонн, з них 170 тис. тонн – бензин. Але оскільки очікується збільшення продажів через «генераторний» попит, то спад у мертвий сезон складе не 20%, а 10%. I АЗС зможуть збільшити продаж бензину у грудні додатково на 20-30 тис. тонн – це і є ті обсяги, які куплять власники генераторів.

Слід зазначити, що для автозаправного бізнесу з'явилася й інша можливість додатково заробити в період відключення електроенергії.

«На заправках-преміум заправляється відсотків десять клієнтів, інші сидять із ноутбуками, заряджають смартфони, їдять бургери, гріються. На великих автозаправках хороші генератори – дають світло та тепло, є зв'язок, інтернет. Одним словом, такі собі хаби, справжні пункти незламності», – розповідає «Главкому» екс-президент асоціації «Об'єднання операторів ринку нафтопродуктів України», генеральний директор мережі SunOil Леонід Косянчук.

А перетворення АЗС на «заправки незламності» – справа досить вигідна. Якщо на літрі палива заправні станції заробляють у середньому 20-25%, то націнка на товари в їхніх магазинчиках – від 30%, а ціни на різні бутерброди та страви – як у престижних кафе.

Андрій Кузьмін, «Главком»