Холодильник «Донбас». Як у Берліні Путіна розморожували
Засідання «Нормандської четвірки»: п’ять годин перемовин, підсумкові заяви суперечать одна одній, але надія є…
Україна та Захід домоглися від Росії згоди на запровадження на Донбасі озброєної поліцейської місії ОБСЄ. Розведення військ триватиме і далі, а питання виборів і особливий статус Донбасу переносяться на потім.
Вчора у резиденції канцлера Німеччини Ангели Меркель відбулася зустріч керівників держав «Нормандської четвірки» (Україна, Німеччина, Франція, РФ). Перемовини тривали під пацифістські лозунги демонстрантів, натовп яких був прикрашений жовтими і блакитним кульками із написами: «Стоп, Путін! Стоп, війна!». Так Берлін демонстрував: Європі набридли викрутаси Росії навколо виконання Мінських домовленостей.
Спочатку безпека, а потім політика
Під час переговорів Україна, Німеччина та Франція переконали Росію погодитися затвердити до кінця листопада проект «дорожньої карти» – плану покрокового виконання Мінських домовленостей.
«Підтвердили, що ми готові розширити місію ОБСЄ в зоні відведення і пунктах зберігання важкої техніки», – Володимир Путін, президент РФ.
Затвердження «дорожньої карти» означає, що спочатку буде виконано військову складову Мінських домовленостей, включаючи припинення вогню, виведення російсько-терористичних військ з Донбасу та повернення ділянок українсько-російського кордону під контроль Києва. Тільки потім настане черга виконання політичної складової Мінських домовленостей – проведення Україною амністії бойовиків, виборів в ОРДЛО та надання особливого статусу Донбасу.
«Ця «дорожня карта» відкриває можливості поетапної реалізації Мінських домовленостей», – Франсуа Олланд, президент Франції.
До зустрічі французький президент обстоював іншу позицію. Він пропонував провести вибори на Донбасі і тільки потім добитися від Росії виведення військ з Донбасу.
Україна переконала Захід у тому, що Росія цілеспрямовано не виконує Мінські домовленості і використовує конфлікт на Донбасі для збереження військової присутності та дестабілізації політичної ситуації.
«Наша позиція полягає в тому, що всі іноземні збройні підрозділи має бути виведено, безумовно, до проведення виборів», – Петро Порошенко, президент України.
Правові підстави для прийняття рішення про затвердження «дорожньої карти» створили резолюції №2132 та №2133, ухвалені Парламентською асамблею Ради Європи (ПАРЄ) минулого тижня. Українська делегація брала активну участь у просуванні даних документів. У резолюціях закріплюється ідея послідовного виконання Мінських домовленостей – з початку військової частини, а потім політичної складової. Згідно з резолюцією №2132, анексія Криму та воєнний конфлікт на Донбасі визнаються актом агресії РФ проти України. ПАСЕ закликає РФ вивести свої війська з території України, припинити надавати військову підтримку сепаратистам, виконати Мінські домовленості та повернути Крим під контроль Києва. За резолюцією №2133, Україна має право не надавати амністію воєнним злочинцям серед сепаратистів та не проводити вибори на території ОРДЛО до стабілізації ситуації в сфері безпеки та прав людини. Резолюції ПАРЕ створили міжнародно-правове підґрунтя до послідовного виконання Росією Мінських домовленостей, що відповідає інтересам України.
Мирне врегулювання на Донбасі під наглядом поліцейської місії
На зустрічі «Нормандської четвірки» Україна та Захід добилися від Росії згоди на запровадження на Донбасі озброєної поліцейської місії ОБСЄ. Україна внесла пропозиції про створення додаткових постів для спостерігачів ОБСЄ, у тому числі на території Дебальцевого. Завданням озброєної поліцейської місії буде спостереження за встановленням безпеки на окупованих територіях до і під час проведення виборів.
«Ми зараз зробимо спробу для того, що запровадити озброєну, як ми її називаємо, поліцейську місію ОБСЄ, яка забезпечуватиме безпеку як під час виборчого процесу, так і протягом перехідного періоду. Можу окремо наголосити, що російська сторона також підтримала необхідність запровадження озброєної поліцейської місії ОБСЄ», – Петро Порошенко, президент України.
Напередодні Україна провела масштабну інформаційну кампанію з висвітлення фактів порушення Росією мирного процесу на Донбасі. На сайті відомого німецького видання Frankfurter Allgemeine Zeitung 14 жовтня було опубліковано статтю Петра Порошенка «Кінець маскараду», в якій президент дав інформацію про систематичні порушення російсько-терористичними військами режиму припинення вогню в зоні АТО. В публікації наведено дані українських спецслужб про кількість та види російських озброєнь на території Донбасу. Україна звернула увагу ЄС на доцільність запровадження озброєної поліцейської місії ОБСЄ на окупованих територіях. У великих містах країн – членів ЄС, включаючи Грецію, Італію, Латвію, Бельгію, Угорщину, відбулися акції української громади та місцевих жителів проти агресії Росії в Україні. Демонстранти вимагали від РФ припинити воєнні дії на Донбасі. Учасники акції закликали ОБСЄ запровадити миротворчу місію на Донбасі.
Маскарад триває?
Російський президент тактовно погоджувався з умовами, які відповідають інтересам України. Відносини Росії та Заходу значно погіршилися. Невиконання режимів припинення вогню на Донбасі і в Сирії. Докази відповідальності Росії за трагедію малайзійського боїнга МН17. Володимир Путін прагнув сформувати враження, що Росія не перебуває в міжнародній ізоляції. Президент РФ розраховує зняти міжнародну напругу навколо Росії, уникнути введення нових санкцій.
Але Росія може перекласти відповідальність за мир на Донбасі на місцевих бойовиків та терористів, продовжити відкидати свою відповідальність за порушення миру. Порушення Москвою домовленостей з Вашингтоном про припинення вогню в Сирії та відведення військ сторін конфлікту свідчить, що Росія може поновити провокації на Донбасі коли завгодно. Напередодні зустрічі в Берліні російсько-терористичні війська посилили інтенсивність обстрілів позицій українських військових. Протягом 18 жовтня відбулося 546 вибухів у Донецькій області та 21 вибух – у Луганській області.
«Я можу зараз вам сказати, і завтра ви перевірите мої слова: російська пропаганда почне розповідати, що вони використали саміт «Нормандської четвірки» для того, щоб тиснути на Україну, аби вона забезпечила виконання так званих політичних умов Мінських домовленостей, що насправді не відповідатиме дійсності», – Костянтин Єлісєєв, заступник голови Адміністрації президента України.
Недаремно на зустрічі як «виняток» був присутній помічник президента Росії Владислав Сурков, якому заборонено в’їзд до ЄС з 2014 р. Сурков має репутацію «кремлівського куратора ДНР». Кремль таким чином хотів продемонструвати Україні та Заходу, що не збирається припиняти підтримувати донбаських сепаратистів.
Насторожує неоднозначність заяв лідера Німеччини. Під час зустрічі сторони погодилися на поетапне виконання Росією Мінських домовленостей. Однак під час брифінгу канцлер Німеччини Ангела Меркель наголосила, що Україна здобуде остаточний контроль над власним кордоном лише наприкінці мирного врегулювання. Вона також заявила, що озброєну поліцейську місію ОБСЄ можна ввести на Донбас тоді, коли Україна ухвалить закон про вибори і проводитиме підготовку до їх проведення. Можливо, німецький канцлер таким чином продемонструвала можливість зміни позиції Німеччини в конфлікті на Донбасі, якщо мирне врегулювання в інтересах України буде невдалим. Напевно, Берлін має на меті вирішити конфлікт на Донбасі та створити основу до нормалізації відносин з Росією.
Санкції у разі порушення домовленостей
Під час брифінгу канцлер Німеччини Ангела Меркель зауважила, що Мінські домовленості є єдиним шляхом до мирного врегулювання.
«Мінськ» – це єдина основа, щоб припинити щоденні порушення перемир’я і перейти до стабільного стану. Навіть якщо це складно, на мою думку, це вартує зусиль», – Ангела Меркель, канцлер Німеччини.
Але у разі їх невиконання на Москву чекає продовження санкцій. Ще до зустрічі Німеччини, США, Польщі, Литви.
«Ми обговорили наше спільне занепокоєння ситуацією в Україні і важливість збереження санкцій, зокрема санкцій ЄС, що діятимуть доти, доки Росія і Україна не виконають зобов'язання відповідно до Мінських угод», – президент США Барак Обама.
Керівники фракцій Європарламенту «Зелені – Європейський вільний альянс», «Європейської народної партії», «Альянсу лібералів і демократів за Європу» підписали звернення до голови Європейської ради Дональда Туска з питання посилення санкцій проти Росії. На думку співголови фракції «Зелені – Європейський вільний альянс» в Європейському парламенті Ребекки Хармс, чинні європейські санкції проти Росії буде пролонговано. У випадку продовження агресії Росії в Україні Німеччина може переглянути енергетичні відносини з Росією та призупинити роботу над проектом газопроводу «Північний потік». На думку Хармс, ЄС має застосувати свій економічний влив для того, аби змусити РФ мирно вирішити конфлікт на Донбасі.
«Якщо Німеччина припинить роботу над «Північним потоком – 2», то ми припинимо імпорт російського газу. А це означає, що російський бюджет не отримуватиме дохід, з якого Москва фінансує свою воєнну машину», – Ребекка Хармс, співголова фракції «Зелені – Європейський вільний альянс».
Україна та Захід спробували переконати Росію в тому, що іншого способу врегулювання конфлікту на Донбасі, крім виконання Мінських домовленостей, не існує. Київ дав зрозуміти Москві, що немає сенсу вимагати виконання політичних умов Мінських домовленостей, доки російські війська стоятимуть на Донбасі. Інакше на РФ очікує продовження і навіть посилення санкцій та подальша міжнародна ізоляція.
Георгій Кухалейшвілі, для «Главкома»