Хто рветься в Антикорупційний суд. Активісти склали список «негідних»
Громадські організації просять «забанити» половину кандидатів, які вже пройшли два відбіркові етапи
Навесні в Україні має запрацювати Вищий антикорупційний суд, який візьметься за справи топ-корупціонерів. Зараз триває відбір суддів, і серед 113 конкурсантів громадські активісти виявили 55 персон, у доброчесності яких доводиться сумніватися. Це і ті, хто приховує реальні доходи та майно, і ті, кого підозрюють у винесенні політично обумовлених рішень. До 26 січня Громадська рада міжнародних експертів ще може накласти вето на кандидатів, які своєю незаконною діяльністю в минулому можуть зіпсувати репутацію Вищого антикорупційного суду, якщо стануть його представниками.
Як проходить конкурс
Наприкінці грудня 2018 року Вища кваліфікаційна комісія суддів оприлюднила список зі 113 кандидатів, які успішно склали іспити (тест і практичне завдання) та проходять до наступного етапу конкурсу до Вищого антикорупційного суду і Апеляційної палати цього суду.
З цих 113 кандидатів має залишитись 39: 27 отримають місця у Вищому антикорупційному суді, і 12 – в Апеляційній палаті цього органу. За прогнозами голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) Сергія Козьякова, остаточний список переможців буде оголошено 15-20 лютого.
Конкурс проводить Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС). Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ) має право проконтролювати, чи дозволяє професійний рівень конкурсантів обіймати посади у Вищому антикорупційному суді.
Як писав «Главком» раніше, протягом усіх етапів відбору кожен з конкурсантів зможе максимально набрати 1000 балів. Але з них лише 210 (90 балів за тест і 120 – за практичне завдання) є на 100% «об’єктивними», решта балів виставлятиметься у процесі співбесід конкурсантів з членами Комісії та психологами.
Після оголошення 27 грудня списку учасників, які допущені до наступного етапу конкурсу, у Громадської ради міжнародних експертів є можливість протягом тридцяти днів проаналізувати біографії та декларації кандидатів і заборонити подальшу участь у конкурсі тим, кого запідозрять у недоброчесності. До 26 січня має відбутися спільне засідання ВККС та ГРМЕ, за результатами якого невідповідні претенденти можуть припинити участь у конкурсі.
Зараз у міжнародних експертів є питання до 20 кандидатів у Антикорупційний суд: Інни Білоус, Івана Соловйова, Дмитра Ягунова, Петра Феськова, Тетяни Черниш, Олега Кімстачова, Миколи Дідика, Віктора Онуфрієва, В’ячеслава Дмитрієва, Петра Бурди, Олексія Омельяна, Руслана Хитрика, Оксани Голуб, Тараса Зайця, Анатолія Загороднього, Дмитра Тішка, Євгена Мартинова, Юрія Кулініча, Анатолія Квятковського та Ігоря Штульмана.
Їхня подальша участь у конкурсі – під питанням.
«Далі відбудуться засідання міжнародних експертів із представниками Кваліфікаційної комісії суддів, на яких буде ухвалено рішення: чи є кандидат доброчесним і професіоналом, чи ні. Якщо щонайменше троє міжнародних експертів не підтвердять доброчесність кандидата, він вибуває з конкурсу до Вищого антикорупційного суду», – пояснює процедуру експерт громадської організації Центр протидії корупції Анастасія Красносільська.
Після того, як міжнародні експерти використають своє право накласти вето на сумнівних кандидатів, Вища кваліфікаційна комісія обере суддів Вищого антикорупційного суду з тих, кому було дозволено продовжити участь у конкурсі.
Громадські організації Центр протидії корупції, фундація Dejure, Автомайдан та Transparency International Україна, проаналізувавши майно та політичні зв'язки кандидатів, а також їхні попередні судові рішення, виявили 55 претендентів на суддівське крісло з сумнівною репутацією. На думку активістів, це ті люди, яких є підстави підозрювати в корупції або ж вони своєю діяльністю довели, що можуть ухвалювати замовні рішення.
Список негідних кандидатів до Вищого антикорупційного суду:
- Білоус Інна Олександрівна
- Біцюк Андрій Володимирович
- Бурбела Юрій Сергійович
- Бурда Петро Олексійович
- Воронько Володимир Дмитрович
- Головатий Роман Ярославович
- Головчак Мар'ян Михайлович
- Голуб Оксана Анатоліївна
- Гончарук Василь Миколайович
- Дідик Микола Володимирович
- Дмитрієв В'ячеслав Станіславович
- Загородній Анатолій Федорович
- Заєць Тарас Олександрович
- Івасин Олександр Романович
- Каденко Оксана Олегівна
- Каневський Вячеслав Олександрович
- Квятковський Анатолій Степанович
- Кицюк-Жовноватюк Вікторія Сергіївна
- Кімстачов Олег Сергійович
- Кос Ігор Богданович
- Котубей Іван Іванович
- Крутій Юрій Петрович
- Круценко Тетяна Віталіївна
- Кудрявцев Ігор Володимирович
- Кулініч Юрій Петрович
- Легких Кирило Вікторович
- Леонов Олександр Степанович
- Малєєв Андрій Юрійович
- Мартинов Євген Олександрович
- Марчак Віталій Ярославович
- Маслов Віктор Васильович
- Мицак Мар’ян Степанович
- Міліціанов Роман Валерійович
- Мойсак Сергій Мирославович
- Надточиєва Анна Петрівна
- Олійник Оксана Вікторівна
- Онуфрієв Віктор Миколайович
- Постульга Василь Євгенович
- Сало Андрій Богданович
- Сингаївський Олександр Пилипович
- Січеславський Ігор Анатолійович
- Смазнова Ірина Сергіївна
- Станіславський Валерій Петрович
- Тішко Дмитро Анатолійович
- Федяєв Сергій Володимирович
- Хитрик Руслан Іванович
- Цікало Володимир Ігорович
- Чайкін Ігор Борисович
- Чайкіна Ольга Володимирівна
- Черниш Тетяна Олександрівна
- Чорна Валерія Вікторівна
- Шикеря Ірина Анатоліївна
- Штульман Ігор Володимирович
- Ягунов Дмитро Вікторович
- Яковенко Андрій Олександрович
Більшість з 55 кандидатів, які опинилися у списку недоброчесних – представники старої судової системи, і лише 13 з них – вихідці з адвокатури або наукової спільноти, зауважив експерт Transparency International Максим Костецький.
Громадські активісти віднесли до списку недостойних кандидатів тих, хто був помічений у політично мотивованих рішеннях (наприклад, проти учасників Революції гідності), у ймовірній невідповідності доходів та активів кандидатів, в ухиленні від сплати податків (або ж приховуванні доходів, коштовного майна родичів), у систематичному (більше трьох випадків) ухваленні судових рішень під час перебування на навчанні або у відпустці, в ухваленні сумнівних рішень у справах, пов'язаних із корупцією, у порушенні прав журналістів у судових засіданнях або ж у неетичній поведінці поза судовим процесом.
Підозрілі кандидати, хто вони?
Адвокат Сергій Федяєв керує власним адвокатським бюро, але згідно з декларацією, за останній рік заробив лише 15 тис. грн. На думку активістів, така зарплата здається неймовірною для успішного адвоката. Тоді як Федяєв задекларував подарунок від свого батька у розмірі в 1 млн грн.
Адвокат Василь Постульга є бенефіціарним власником кількох підприємств і володіє 14 ділянками у Київській області. Має 290 тис. грн заощаджень. Жодних доходів за минулий рік не вказав у декларації, а лише зарплату дружини у розмірі 38,4 тис. грн, а також 116 тис. грн як подарунок від іноземного громадянина.
Науковець Хмельницького університету управління права та юрист ПМП «Медична практика» Оксана Каденко «забула» вказати у декларації, що її чоловікові належить компанія ТОВ «Берест 2012», на яку податкова подала до суду за несплату податків на суму 387 тис. грн.
Адвокат Дмитро Ягунов, який попри невеликі доходи (за 2015 рік задекларував лише 20 тис. грн доходу, і за 2017 рік – 40 тис. грн) придбав у 2016 році квартиру в Києві за 1,37 млн грн. У представників громадськості виникають сумніви, що такі доходи дозволяють заощадити необхідну суму на придбання житла.
Суддя з Рівного Андрій Сало, який також претендує на посаду в Антикорсуді, відзначився тим, що у 2016 році поскаржився в поліцію, що у нього викрали автомобіль BMW. Як виявилось, про цей автомобіль він не згадав у жодній декларації. Не поспішав він із декларуванням другого автомобіля: у 2018-му Сало порушив правила дорожнього руху на іншому BMW, а задекларував транспортний засіб лише через місяць після інциденту.
Також раніше «Главком» писав про ще один скандал, у який потрапив Сало: у 2016 році він відновив на посаді голови обласної ради ляшківця Володимира Ковальчука, спровокувавши двовладдя в області. Встиг Сало потрапити і до люстраційного списку Євромайдану через те, що скасував рішення сесії Рівненської міськради 2013 року. Тоді депутати міськради звернулись до тодішнього президента Віктора Януковича із закликом підписати угоду про Асоціацію з ЄС та звільнити прем’єр-міністра Азарова.
Суддя Шевченківського районного суду Оксана Голуб, яка під час Майдану забирала водійські посвідчення в учасників акції протесту – автопробігу до Межигір’я – резиденції Януковича. Відома також тим, що відправила до слідчого ізолятора учасника АТО Юрія Заболотного, батька шістьох дітей, який проходив у справі про погром гральних автоматів.
У Громадській раді міжнародних експертів сумніваються у тому, чи варто Голуб залишати у конкурсі. Тому є вірогідність, що на спільному засіданні міжнародних експертів та Вищої кваліфікаційної комісії суддів участь Голуб у конкурсі буде припинена.
Також на засіданні ГРМЕ 4 січня одноголосно вирішила, що є обґрунтовані сумніви щодо доброчесності суддів Майдану та суддів, які допомагали їм уникати відповідальності, а саме: Оксани Голуб, Тараса Зайця, Анатолія Загороднього, Дмитра Тішка, Євгена Мартинова, Юрія Кулініча, Анатолія Квятковського та Ігоря Штульмана.
Активісти нагадали, що екс-суддя Вищого адміністративного суду Ігор Штульман підтверджував рішення про заборону акцій протесту під час Революції гідності, а потім і визнав незаконним відсторонення від посади одіозної судді Оксани Царевич, яка переслідувала автомайданівців. Крім того, згідно з судовим реєстром, з 2011 по 2017 роки кандидат виніс щонайменше 10 ухвал та постанов в той час, коли перебував на навчанні чи відвідував суддівські конференції.
Ще одна суддя, яка виступала проти майданівців – суддя з Тернополя Інна Білоус. Вона була у складі колегії суддів, яка 10 грудня 2013 року повністю задовольнила адміністративний позов Тернопільської обласної державної адміністрації про обмеження права на мирні зібрання політичним партіям та необмеженому колу третіх осіб у частині місця їхнього проведення від 10 грудня 2013 року до 7 січня 2014 року.
Суддя з Вінниці Роман Міліціанов, розглядаючи справу двох хабарників-податківців ухвалив рішення присудити їм умовний термін. «Такі судді, розглядаючи справи уже в антикорупційному суді теж можуть виносити достатньо м’які рішення для обвинувачуваних в корупції», – прокоментувала керівник проектів Всеукраїнської організації «Автомайдан» Катерина Бутко.
У професійності деяких суддів доводиться сумніватися через те, що у робочий день, коли вони виносили суддівські рішення, були помічені або в іншому місті, або у стані, який не дозволяв їм приймати правові рішення.
Наприклад, суддя Руслан Хитрик у 2015 році в обідній час, близько 14:00 спричинив ДТП, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, що було зафіксовано працівниками поліції. Цього ж дня він встиг винести 12 суддівських рішень.
Суддя Шевченківського районного суду міста Києва Євген Мартинов, як повідомляли ЗМІ, під час роботи в Бориспільському районному суді допоміг особі отримати через суд 16 гектарів землі під Києвом. За словами представників громадських організацій, рішення судді було незаконним, але Мартинов уникнув покарання. Варто нагадати, як він також разом із суддею Олегом Линником своїм рішенням відпустив з-під варти двох «тітушок» з банди Юрія Крисіна, а також ухвалив рішення про відкриття провадження проти лідера організації С14 Євгена Карася через активну участь у затриманні сепаратиста Рафаеля Лусваргі.
Раніше «Главком» писав про інших кандидатів, з яких зокрема досі продовжують брати участь у конкурсі Вікторія Кицюк-Жовноватюк і Юрій Крутій.
Суддя Ленінського райсуду Миколаєва Юрій Крутій порушував права журналістів, забороняючи проводити відеозйомку та намагаючись прогнати представників преси з відкритого судового засідання.
Вікторія Кицюк-Жовноватюк взагалі поки що має найвищий бал серед усіх претендентів на посаду. Минулоріч поліція піймала її через неправильно припарковане авто. На прохання поліції перепаркувати машину суддя відреагувала неадекватно, через що була доставлена в райуправління поліції. За Кицюк вступилися колеги-судді, і в результаті службового розслідування інспектори патрульної поліції отримали догану. Простежуються у кандидатки і політично-бізнесові зв'язки: її чоловік Олексій Жовноватюк є помічником нардепа Руслана Сольвара із Блоку Петра Порошенка.
Вячеслав Каневський з міста Нововоронцовка Херсонської області у статусі голови районного суду був мобілізований у зону АТО у складі батальйону Нацгвардії, а після демобілізації отримав безстроковий суддівський статус. Представники громадських організацій вважають, що Каневського можна запідозрити у незаконному збагаченні або приховуванні від оподаткування доходів батьками, оскільки вони є власниками корпоративних прав в кількох підприємствах, близько 30 земельних ділянок, а також п’яти нежитлових будівель. Крім того, мати Каневського у 2017 році придбала Audi A6 2011 року за півмільйона гривень, тоді як у батьків кандидата у деклараціях за 2016 та 2017 роки відсутні кошти на придбання такого авто. У декларації кандидата вказано, що його батько придбав у 2017 році Tesla Model S 2016 року за 300 тис. грн, тоді як ринкова ціна такої Tesla — 2 млн грн. Усе це викликає підозри щодо можливості оформлення незаконно набутого майна на батьків.
Яна Степанковська, «Главком»