Як університет КПІ обирав нового ректора: брудна кампанія у Telegram та «жучки»
74-річний Михайло Згуровський провів блискучу операцію «наступник»
Вперше за 32 роки у найбільшому університеті України «Київському політехнічному інституті» змінився ректор.
У результаті виборів, що пройшли у два тури, перемогу одержав проректор університету з навчальної роботи Анатолій Мельниченко. Він випередив свого колегу, іншого проректора КПІ з науково-педагогічної роботи Олексія Жученка.
Попередній ректор 74-річний Михайло Згуровський, який у 90-ті також 5 років обіймав посаду міністра освіти, втратить свої повноваження 8 липня 2024 року. Але чи втратить Згуровський, який неодноразово був фігурантом журналістських розслідувань, вплив на один з найбільших університетів країни – ось у чому питання?
«Главком» стежив за виборчою кампанію і розповідає про її хід та переможця.
Дебати у соцмережах
За результатами першого туру у фінал виборів вийшли проректори Олексій Жученко та Анатолій Мельниченко. Примітно, що під час дебатів між ними, які транслювалися у прямому ефірі у YouTube жодного гострого питання один одному вони не поставили, та й відповіді кожного опонента були розмитими і неконкретними. Фактично все це визнав після всього сам Мельниченко у соцмережах. Мовляв, після дебатів студенти розпитували у нього про причину в’ялих дебатів. Віцеректор пояснив це тим, що університетське середовище академічне, а не політичне. У той же час віцеректор Жученко охарактеризував кампанію складною.
Хто змагався за посаду ректора КПІ
- Киричок Петро Олексійович (69 років). Директор Видавничо-Поліграфічного Інституту КПІ. П’ять років був проректором з навчально-виховної роботи.
- Скулиш Марія Анатоліївна (41 рік). Доктор технічних наук, професор, завідувачка кафедри інформаційних технологій в телекомунікаціях Навчально-наукового інституту телекомунікаційних систем. Астролог.
- Стіренко Сергій Григорович (52 роки). Професор, доктор технічних наук, завідувач кафедри Обчислювальної техніки. Голова вченої ради Факультету інформатики та обчислювальної техніки.
- Жученко Олексій Анатолійович (39 років). Проректор з науково-педагогічної роботи КПІ, доктор технічних наук, професор.
- Мельниченко Анатолій Анатолійович (44 роки). Проректор з навчальної роботи, кандидат наук, професор. Був деканом факультету соціології та права, а також довгий час вченим секретарем КПІ.
Справжні суперечки між кандидатами та їхніми прихильниками були не прямими, а заочними – точилися у соцмережах, насамперед у численних Телеграм-каналах, де протистояння перетворилося на брудну кампанію. Наприклад, канал «Батальйон «Монако» з охопленням майже 900 тис. підписників опублікував повідомлення на користь кандидата Жученка, якого називає «технарем із багатим досвідом у міжнародних проєктах та наукових дослідженнях». Натомість Мельниченка там назвали гуманітарієм, який може не впоратися з управлінням технічним університетом. Також канал назвав нардепа від «Слуги народу» Романа Грищука людиною, яка просувала Мельниченка на посаду ректора.
Між тим, сам Жученко, якого розхвалювали сумнівні телеграмканали, обвинувачує у чорних технологіях опонентів, щоправда, не вказуючи конкретно яких... Перед голосуванням кандидат заявив про виявлений пристрій для прослуховування у його службовому кабінеті.
Для цього були викликані співробітники СБУ. Жученко встановлення «жучка» пов’язав з виборами і назвав це «підлим» вчинком.
Наприкінці відеодебатів напередодні другого туру Олексій Жученко взагалі продемонстрував на камеру документ від НАЗК, у якому нібито спростовуються обвинувачення на його адресу, які лунали впродовж кампанії.
Про що саме мова, кандидат не уточнив. Натомість в одній із публікацій Telegram-каналу «Чесні вибори ректора КПІ 2024» ідеться, що кандидат Кондратюк, який підтримує Жученка, нібито причетний до закупівлі сміттєвоза за завищеною ціною.
Вибори без вибору
Вже перед першим туром, який відбувався 11 червня було зрозуміло, що ніякої свіжої крові університет не отримає: усі семеро кандидатів, кількість яких у день голосування зменшилася до п’яти (зокрема тому, що, голова профкому співробітників КПІ Михайло Безуглий зняв кандидатуру на користь Олексія Жученка), виявилися якщо не випускниками КПІ, то точно його багаторічними працівниками і керівниками.
Єдиною яскравою альтернативою, яка замайоріла на горизонті, але врешті швидко погасла, міг стати колишній міністр економіки, почесний президент «Київської школи економіки» Тимофій Милованов. Ще у квітні він у Facebook написав, що розмірковує, чи подавати свою кандидатуру на посаду ректора КПІ.
«Вимогам закону я відповідаю – науковий ступінь, наукова робота, досвід», – заявив Милованов у середині квітня.
Він також випускник КПІ, проте свою трудову діяльність з університетом не пов’язував. Але зрештою Милованов відмовився від ідеї висуватися.
Досьє на переможця
Анатолій Мельниченко, проректор з навчальної роботи КПІ ім. Ігоря Сікорського, кандидат філософських наук, професор. Народився в Ужгороді 4 травня 1979 року.
З 1996 по 2002 рік навчався у КПІ на факультеті соціології, магістр з адміністративного менеджменту. Потім продовжив навчання в аспірантурі КПІ. Захистив дисертацію у 2006 році за спеціальністю «Філософія освіти».
- У 2022 році закінчив Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, міжнародно-правовий факультет, де отримав ступінь магістр права.
- Проходив стажування у США (2010, 2015, 2024 роки), Великій Британії (2018 рік), Нідерландах (2023 рік).
- Пройшов навчання за програмою підготовки офіцерів запасу на кафедрі військової підготовки КПІ за інженерно-технічним профілем.
- Працює у КПІ з 2001 року. Автор та співавтор понад 170 наукових та навчально-методичних публікацій.
Навіть після відходу від справ в університеті Згуровського новий ректор все одно залишатиметься з ним тісно пов’язаним. З 2017 року Анатолій Мельниченко є експертом у громадській організації «Світовий центр даних «Геоінформатика та сталий розвиток», яку якраз очолює Михайло Згуровський.
Головна проблема у виборах ректора не у персоналіях, а у нереформованості вищої освіти, через що людина зі сторони не має шансів бути обраною, пояснює депутатка Київради Ксенія Семенова, яка кілька місяців тому стала в.о. ректора Національного авіаційного університету (НАУ). При цьому, на її думку, навіть у таких умовах вибори і зміна керівника вишу мають більше позитивів, чиїм би ставлеником не виявився новий ректор. Семенова пригадує 90-ті роки, коли Михайло Згуровський був також міністром освіти. Тоді очільником НАУ було призначено Віталія Бабака.
«Тоді вважалося, що начебто мало б відбутися злиття НАУ і КПІ, але Бабак почав розвивати НАУ як самостійний університет», – каже Семенова.
Примітно, що на відміну від КПІ, де відбулися вибори, у Національному авіаційному університеті (НАУ) працює тимчасова адміністрація, призначена Міністерством освіти та науки. І, як вище зазначалося, в.о. ректора якраз є депутатка Київради Ксенією Семенова. Яким чином 34-річна депутатка отримала цю посаду? Цьому є просте пояснення. Семенова у Київраді входить до фракції «Слуга народу», яку очолює депутат Андрій Вітренко, він же обіймає посаду заступника міністра освіти і науки. Відповідно Міністерство й призначило Авіаційному університету керівника. Окрім того, слід зазначити, що Ксенія Семенова раніше працювала помічницею народного депутата Романа Грищука, який після виборів нового ректора привітав переможця на своїй сторінці у Facebook.
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» – найбільший вищий навчальний заклад України, один з найбільших за кількістю студентів, один із найдавніших і найбільших технічних університетів світу, що заснований у Києві у 1898 році.
В університеті навчається близько 25 тис. студентів, аспірантів і докторантів, у тому числі й студенти-іноземці з країн близького та далекого зарубіжжя. Кожний шостий студент міста Києва здобуває освіту в КПІ, кожен 25-й професор і доцент України – викладач КПІ. Університет готує спеціалістів з багатьох спеціальностей з технічних і гуманітарних наук. Очолює рейтинг найкращих вищих навчальних закладів України станом на 2023 рік.
Але чому одних обирають, а інших призначають? Причина – реорганізація НАУ, яку затіяла влада. На цей період вуз очолює голова комісії з реорганізації (Наглядової ради), за сумісництвом в.о. ректора, хоча ректором, за словами Семенової, продовжує бути Максим Луцький, який мобілізувався. Семенова каже, що у НАУ насправді відбувається експеримент, і КПІ теж міг піти цим шляхом. Але сам університет ніколи на це не погодиться, оскільки в цьому разі потрібно буде усунути чинне керівництво, створити Наглядову раду, яка проведе конкурс на посаду ректора, що дало б можливість позасистемним людям брати участь у ньому участь і реально розраховувати на перемогу. «Погодьтеся, є певний абсурд у тому, що підлеглі вибирають собі начальника. Так, часто кажуть, що ж в західних університетах також є вибори ректора. Але там і фінансовий директор, і виконавчий директор, і президент університету є, купа різних органів управління, яке в одних руках не зосереджується. І людина, яку вибирають, виконує стратегічні функції, сенсові, визначає наукові напрямки, яким займаються, зовнішніми партнерствами займається», – каже Семенова.
Які університети змінили керівництво у 2024 році:
Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій (ДУІКТ) у травні 2024 року очолив Володимир Шульга, який здобув 74,63% голосів виборців. Він колишній народний депутат (2012 – 2014 рр.), очільник Сумської ОДА (2014), також обіймав посади проректора в Національному авіаційному університеті (2015 – 2018 рр.) та Харківському національному університеті внутрішніх справ (2019 – 2023 рр.).
Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБІП) у травні 2024 року обрав ректором доктора економічних наук, професора Вадима Ткачука (83,3% голосів виборців).
Київський національний університет будівництва і архітектури (КНУБА) у червні 2024 року очолив проректор з науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку, доктор юридичних наук Олексій Дніпров. На виборах ректора він здобув 72,7% голосів виборців. Примітно, що Дніпров є колишнім заступником глави Офісу президента Андрія Єрмака. Президент звільнив Дніпрова з посади заступника глави Офісу президента у березні цього року.
Національний авіаційний університет (НАУ) у квітні 2024 року де-факто очолила колишня в.о. проректора з наукової роботи та інноваційного розвитку НАУ Ксенія Семенова. Вона рішенням міністра освіти і науки очолила Наглядову раду, яка складається з семи осіб. Задача наглядової ради – реформувати університет.
Михайло Глуховський, «Главком»