Калькуляція зла. У Херсоні ви бачите те, що Кремль планував для всієї України

Романа Баклажова, бізнесмена та волонтера, який займається доставкою їжі до окупованого Херсона росіяни ув'язнили на 54 дні. Намагаючись зламати, вони катували його електричним струмом і змусили назвати себе нацистом.

«Більшість з нас весь час були в масках. Я не зміг би впізнати свого кривдника, – розповів 41-річний чоловік виданню Politico. – Крім катувань, вони змушували нас вчити російський гімн, читати проросійські книги».

За словами Баклажова, заручникам часто не говорили, як довго триватиме ув'язнення і що відбувається за стінами в'язниці. Слідчі виявили на стінах камер проросійські гасла, вірші та пісні.

За всіма цими злочинами стоїть холодний розрахунок – бажання викорінити українську ідентичність.

Уейн Джордаш, керуючий партнер міжнародної правозахисної юридичної компанії Global Rights Compliance, називає себе загартованим прокурором у справах воєнних злочинів, але навіть його вразила методична, заздалегідь продумана схема кремлівської армії, застосована проти українців.

Джордаш очолює Команду мобільного правосуддя – консультативний підрозділ своєї фірми, який тісно співпрацює з українськими прокурорами.

Путінські війська прицільно стирають українську ідентичність

Нещодавно Джордаш повернувся зі звільненої частини Херсонської області, де його команда допомагала українським прокурорам аналізувати нові докази про щонайменше 20 катівень, які росіяни облаштували на правому березі Херсонщини за вісім місяців окупації. Прокурори також зібрали свідчення понад тисячі жертв незаконного затримання та катувань з боку російських спецслужб в окупованих районах Херсонської області.

«Ці злочини не є випадковими, вони не є результатом надмірного застосування сили або військових підрозділів, які діють за власним порядком денним (як у деяких інших конфліктах)», – запевняє Джордаш.

Адвокат зазначив, що злочини проти людяності є центральною частиною військової стратегії Росії. За його словами, система Кремля складається з трьох етапів.

Спочатку відбувається переслідування всіх лідерів, чи то військові командири, політики, журналісти або волонтери – росіяни прибирають всіх, хто потенційно може чинити опір або захищати цивільне населення. Після цього відбувається процес фільтрації, під час якого населення ізолюють і постійно тримають під наглядом, перевіряють на безпеку, щоб переконатися, що воно не чинитиме опору. На третьому етапі відбувається вилучення всього українського: знищення книг, символів і культурних артефактів, перевиховання дітей за російською програмою і багато іншого.

«Цього неможливо досягти без незаконних затримань, катувань, вбивств цивільних, насильницького переміщення, викрадення дітей. Але це саме ті засоби, за допомогою яких Росія досягатиме своїх військових цілей», – сказав Джордаш. «Не може бути такого задуму і такого масштабу жорстокості проти цивільних осіб без націленості на Україну як на державу. І це те, що я вважаю незвичним для збройного конфлікту. Рівень розрахунку вражає».

На початку березня 2022 року мешканці Херсона здивували світ, вийшовши на вулиці, щоб чинити опір окупації. Навіть після того, як російська армія захопила місто, мешканці протестували проти загарбників. У квітні росіяни почали жорстоко розганяти протести, стріляючи в беззбройних цивільних.

Незабаром протести зійшли нанівець. Окупанти створили маріонетковий уряд і взяли під контроль інтернет та інформаційний простір. Незабаром у мережі з'явилися відео, на яких херсонці вибачаються за опір російській армії. Українських вчителів змушували використовувати російську навчальну програму, а книжки, написані українською мовою, системно знищували.

У вересні росіяни провели сфальсифікований референдум в окупованому регіоні й оголосили, що 78% місцевого населення проголосували за приєднання до Росії. Однак, коли в листопаді Україна звільнила правобережжя Херсонської області, місцеві жителі кілька днів святкували деокупацію. Невдовзі українські та міжнародні слідчі, а також Мобільна група з питань правосуддя, яка працює в Україні з квітня 2022 року, виявили ще більше доказів порушень прав людини та катувань у регіоні, що мали місце під час російської окупації.

Нові докази, які команда оприлюднила цього тижня, свідчать про те, що херсонські катівні перебували у віданні різних російських спецслужб, зокрема ФСБ та Федеральної служби виконання покарань Росії. «Генеральною прокуратурою України були виявлені й фінансові документи, що вказують на прямий зв'язок між катівнями та російською державою», – йдеться у висновках розслідувачів.

Перед тим, як росіяни втекли з регіону, вони намагалися знищити докази своїх злочинів. Слідчі з'ясували, що в одному зі слідчих ізоляторів були спалені шини з метою приховування доказів. Однак деякі графіті ув'язнених і номери на дверях камер, де утримувалися українські полонені, залишилися.

За даними Мобільної групи з питань правосуддя, у Херсонській області місцеві в'язні, які пережили тортури, розповіли слідчим про побиття, катування електричним струмом та обливання водою як про найпоширеніші тактики, які застосовували російські тюремники, намагаючись їх зламати.  

Жорстока схема

Команда Джордаша почала розслідувати російські воєнні злочини в Україні після деокупації Київської області минулого року і відтоді працює на всіх нещодавно звільнених територіях. Це допомогло їм зрозуміти закономірність дій Росії. За словами Джордаша, ситуація в Херсоні відрізняється від Київської області, оскільки вона перебувала під окупацією значно довше.

«Якщо ви подивитеся на те, що відбувається на окупованій Росією території, то побачите, що, залежно від тривалості окупації, розвиток злочинного плану різний. У Херсоні ви бачите реальну ілюстрацію того, що російське політичне і військове керівництво планувало для України в цілому», – сказав Джордаш.

Злочини проти людяності є центральною частиною військової стратегії Росії

Місцеві лідери були вбиті, усунуті або ув'язнені. Російські окупанти створили систему місць позбавлення волі, куди могли запроторити будь-кого, кого вважали «проблемним» та загрозливим для свого панування. Це були люди, пов'язані з українськими військовими, поліцією чи органами влади, і навіть їхні далекі родичі. Це міг бути будь-хто, кого росіяни підозрювали у співпраці з українськими силовиками, зазначив пан Джордаш.

«Будь-хто міг зникнути в СІЗО за найбезпідставнішою підозрою в будь-якій діяльності. Ніхто не був у безпеці», – додав адвокат. Зниклими безвісти у Херсоні вважаються понад 400 осіб.

Коли початковий план підпорядкувати й контролювати населення, а також позбавити його ідентичності провалився, тоді росіяни розв'язали насильство проти місцевих жителів, як це сталося в Бучі. «Це може означати, що початковий план був змінений на план фізичного знищення населення», – вважає Джордаш.

Звивистий шлях до правосуддя

Зараз команда Джордаша допомагає українським прокурорам відкривати справи в міжнародних судах.

Однак притягнути росіян до відповідальності за численні воєнні злочини буде важко. Російський уряд неодноразово заперечував свою відповідальність за воєнні злочини, стверджуючи, що докази вбивств у Бучі та багатьох інших містах були інсценовані українською владою після звільнення, хоча десятки міжнародних розслідувачів і журналістів довели, що російські воєнні злочини в Бучі були реальними.

Розслідування та побудова справи про воєнні злочини зазвичай займає багато часу, оскільки в них задіяні десятки, якщо не сотні співучасників.   

«Можна задокументувати злочини таким чином, щоб повністю зруйнувати російський захист, який заявляє, що або цього не було, або це було інсценування, чи дає якісь інші неправдоподібні пояснення, які вони використовують для виправдання своїх непрощенних злочинів», – зазначає Джордаш.

Ще важливіше, на думку адвоката, є виявлення ланцюжків відповідальних, причому не тільки на місцях, але й командирів, які віддавали накази військам, що скоювали ці злочини.  

«Ці розслідування довгі і складні, але цілком здійсненні. Найскладніше питання полягає в тому, чи вдасться вийти на командирів, відповідальних за ці злочини... Вони або в Росії, або мертві, і в будь-якому разі не з'являться в залі суду найближчим часом», – визнає Джордаш.

Щоб притягнути Володимира Путіна до відповідальності, недостатньо просто задокументувати воєнні злочини в таких місцях, як Херсон чи Буча. Слідчі мають встановити зв'язок між Путіним і його злочинами.  

«Путін майже напевно не віддавав накази про зґвалтування в Бучі чи тортури в Херсоні. Але яка ймовірність того, що він продовжував давати політичні та військові вказівки, які призвели до цих злочинів, знав про те, що відбувається, і схвалював це?   Для з'ясування цих важливих питань потрібен час», – каже Джордаш. – Якщо ми хочемо притягнути Путіна до відповідальності в тій мірі, в якій він несе за це відповідальність, ми повинні набратися терпіння».

Баклажов, який втратив здоров'я і бізнес під час окупації, не вірить, що люди, які його катували, коли-небудь постануть перед правосуддям.

«Втім, все можливо, – каже він. – Зараз я збираю групу інших жертв катувань і вмовляю їх говорити. Багато з них навіть не хочуть розмовляти зі слідчими, бо не хочуть переживати це знову».

Джерело: Politico

Переклад з англійської Вікторії О. Романчук,
відповідального секретаря журналу «Універсум»,
членкині Національної спілки журналістів України,
членкині Organisation Mondiale de la Presse Periodique (Brussels, Belgium)