«Камінг-аут» кремлівського тероризму

Шантажування українців відсутністю електроенергії взимку увійде до історії Росії як ганебний акт державного тероризму. Натомість подолання темряви, яка для українців вже асоціюється з Росією, так само увійде в національний епос про  боротьбу за свободу України. Про це можна вже говорити, хоча ані війна, ані зима та нищення інфраструктури ще не припинилися.   

Путінський режим порушує закони та звичаї ведення війни на очах всього світу. 24 листопада заступниця генерального секретаря ООН з політичних питань Розмарі Дікарло на засіданні Ради Безпеки ООН, скликаному на запит України, заявила: «Я наголошую: напади на цивільне населення та цивільну інфраструктуру заборонені міжнародним гуманітарним правом, так само, як і атаки на військові об'єкти, від яких можна очікувати заподіяння шкоди цивільному населенню… ООН рішуче засуджує ці напади й вимагає, щоб РФ негайно припинила ці дії. За будь-які порушення законів має бути відповідальність».   

Центр стратегічних комунікацій зібрав висловлювання політиків та пропагандистів, які «пояснюють» ці удари Росії. Серед озвучених цілей –  вигнання 10-15 млн. українців в Європу, серед мотивів – тільки перемога врятує Росію від Гаазького трибуналу. Дехто навіть розраховує, що темрява завадить «х*хлам», які вивчили англійську, працювати віддалено на західні компанії та донатити на армію. 

Вже через місяць після початку війни, 22 березня, один з пропагандистів в образі письменника Захар Прилєпін перепостив у себе в телеграмі повідомлення з пабліка «За Союз России, Белоруссии и Новороссии». Пост називався «Крах української енергосистеми». У ньому, зокрема, йшлося: «Без електроенергії немає сучасної цивілізації, а значить, занурення України в темряву є у волі союзного командування…». Як бачимо, ідея блекауту з'явилася вже у перші місяці, щойно став очевидним провал бліцкригу.

Проте Путін публічно презентував нову тактику Росії тільки у вересні, після провалу своїх військ на Харківщині. Російська пропаганда на ТБ з непристойною радістю почала оспівувати удари по інфраструктурі та вимкнення світла. Вона дала росіянам солодке відчуття помсти і сатисфакції за поразки на фронті.  

16 вересня Путін виголосив слова, з яких можна зробити висновок: йдеться про нову стратегію Росії, і тероризм буде тривати й надалі: «Зовсім нещодавно збройні сили Росії завдали там пару чутливих ударів. Ну, вважатимемо, що це попереджувальні удари. Якщо далі ситуація розвиватиметься таким чином, то відповідь буде більш серйозною».

19 жовтня депутат Держдуми Андрій Луговий, який за вердиктом ЄСПЛ встановлений як один з убивць та безпосередній виконавець отруєння Олександра Литвиненка, написав у себе в телеграмі, що українців взимку будуть шантажувати, щоб змусити підкоритися кремлівському режиму. «Ми демонструємо, що добиватимемо енергетичну структуру, щоб ні в кого і шансів не було думати, що у зимовий період буде комфортно. Вони мають визначитись, з ким вони».

10 листопада Литвиненко заявив, що удари мають посіяти «хаос і паніку». «Як я говорив раніше, необхідно продовжувати удари по енергетичній інфраструктурі України та Києва, вселяючи хаос та паніку у тилах противника. І таким чином, у зимовий період ми виснажимо злочинний режим Зеленського та війська, кинуті ним на березі Дніпра».

12 листопада колишній президент Росії Дмитро Медвєдєв приєднався до залякування України, пророкуючи їй нові кари: «…Росія, з очевидних всім розумним людям причин, поки що не використала весь свій арсенал можливих засобів ураження. І не завдавала ударів по всіх можливих ворожих цілях, розташованих у населених пунктах. І не лише з властивої нам людської доброти. Всьому свій час».

16 листопада вже згаданий Захар Прилєпін, наче терорист-антигерой з якогось голлівудського кіно, почав просити вибачення та пояснювати збочену логіку Росії: ми не зупинимося і будемо наступати на Київ та зробимо «пітьму, паніку та журбу», бо ви не здаєтесь. 

«Ці ось обстріли, які зараз йдуть – спроба хоч якось схилити київську владу до переговорів. Росія, ніби вибачаючись, сама себе соромлячись, каже: ну, будь ласка, ну сядьте з нами за стіл переговорів, ви ж все одно завтра все полагодите, зате ви тепер бачите, що ми можемо все поламати у вас. Дорогі громадяни України, – ніби каже Кремль, – ну скажіть вже своєму фюреру, щоб він пішов на переговори. …Він нікуди не піде, звісно. Вас володарі наші все одно доведуть до наступної неминучої стадії. Удар по енергосистемі, плюс найпотужніший контрнаступ із попутним звільненням якогось міста на шляху до Києва, поки в Києві темрява, паніка і журба».

 
У пості від 24 листопада Прилєпін спробував вигадати нове виправдання для терору проти українців уже в стилі шамана якогось злого племені, який не може стерпіти, що хтось поводить себе не так, як він, шаман, собі уявив: «...А тому прилетить, бо це – закон світобудови. Якщо ти довго кривляєшся на очах біля грози, біля вулкана, взагалі біля неба – воно одного разу розгорнеться і клацне тобі по лобі невблаганним пальцем».
17 листопада вже прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков спробував загорнути тероризм у словесну обгортку. Мовляв, відсутність світла та тепла у багатьох районах України – це наслідки дій київської влади, яка відмовляється від капітуляції.

24 листопада  Пєсков повторив, що українців змушують страждати, щоб влада України виконала вимоги кремлівського режиму, адже українська влада «має всі можливості врегулювати ситуацію таким чином, щоб виконати вимоги російської сторони та припинити, відповідно, всі можливі страждання місцевого населення».

22 листопада  Соловйов поширив у себе в телеграм-каналі повідомлення від Zergulio із закликом до продовження ударів. «Ну а я, навпаки, сподіваюся, що Росія продовжить завдавати ударів по об'єктах української енергетичної інфраструктури. Більше, і можна без хліба. Доброго ранку».

25 листопада посол Росії у Великій Британії Андрій Келін в інтерв’ю Бі-Бі-Сі, відповідаючи на питання ведучої: «Чим більше інфраструктура руйнується, чим холодніше стає людям, тим рішучишими вони в Україні стають – ви це розумієте?», відповів: «Вони можуть припинити все це хоч завтра, якщо захочуть». І цим ще раз підтвердив терористичний мотив путінського режиму. 

Пропагандист Тигран Кеосаян, чоловік Маргарити Симоньян, наприкінці листопада в програмі на НТВ пояснив удари тим, що в українців вже був час виїхати з України. Також він закликав до актів терору проти окремих українців, згадавши сталінського кілера Судоплатова.  

«На жаль, на війні завжди страждають мирні люди, тут ти нікуди не дінешся. Питання, що ці мирні люди несуть – яку думку, який меседж? У мирних людей була маса часу, мені так здається,  щоб визначитися і переїхати за кордон, або в Росію. Коли кажуть про війну – вона диктує чіткий метод. Ми рівно сім місяців жили в брехні про те, що ми брати, ми близькі, ми не хочемо непотрібних жертв. Я хочу нагадати слова Путіна 24-го (лютого – «Главком»), відверто було сказано: нацбати – не нацбати, але ви, дорогі мої військові українські брати, багнет… (в землю - прим.), не треба гинути, йдіть геть! Ця впевненість – розсіялася як туман. І виникла військова доцільність. Це чудово. Я думаю, що настав час поновлювати славні традиції Судоплатова, усіх тих чудових людей, які не давали  спуску нацистам, бандерівцям. І це дуже добре… Це жахливо з точки зору факту, але з точки зору духу, жоден покидьок, у якого руки в крові, не зможе дожити, мабуть, навіть до суду… Бо там на передовій інші закони та правила». 

Окремо потрібно звернути увагу на те, що разом з ударами росіяни запустили ще й масову інформаційно-психологічну операцію, щоб змістити акцент у сприйнятті атак людьми. Ідея полягала в тому, щоб перекласти провину та роздратування за відсутність світла з росіян на українську владу або енергетиків, які, мовляв, щось не так і не тоді роблять. Наприклад, в Одесі масово поширювався фейк про продаж електроенергії за кордон, на якому хтось наживається. 

Проте 29 листопада вже сама керівниця RT Симоньян пояснила, чому потрібно продовжувати бомбити цивільну інфраструктуру. Все просто: щоб путіністи не опинилися в Гаазі. Мовляв, хоча дехто з еліти і боїться порушувати міжнародне гуманітарне право, але треба, бо інакше «сядуть усі»: 

«Вони готуються взяти наш Крим. Ну а ми робимо єдине, що ми можемо робити в цій ситуації. Ми бомбимо – бомбимо щодня. Бомбимо інфраструктуру. Бачить Бог, ми цього не хотіли. Ми з тобою цього не хотіли. Я чудово знаю, що у владі цього не хотіли. Ми ж добрі, ввічливі і навіть у чомусь лагідні, ми м'які, добренькі, довірливі, лагідні... А чи треба це? Зараз, коли ми бачимо, як щодня в Україні знищується інфраструктура, яка допомагає воювати, вбивати наших людей, на вже наших територіях, мене дивують люди, наші, яких я знаю достатньо, на жаль, зокрема, в дуже високих колах, які цього бояться і бояться називати речі своїми іменами. Як же, що подумають «там»? Так ось, для них: повністю начхати, що подумають «там». Люди, які бояться якоїсь Гааги – послухайте, треба боятися програти, треба боятися зганьбитися, треба боятися зрадити своїх людей. Я хочу сказати, якщо ми примудримося програти – Гаага, умовна чи конкретна – чекає навіть на двірника, який бруківку всередині за кремлівською стіною підмітає. Від того, що ще один район Києва залишиться без світла, чи не залишиться – масштаб катастрофи, в яку обернеться наша країна, якщо ми примудримося це зробити (програти - прим.), його навіть уявити не можна. Тому, Гааги боятися – у ліс не ходити». 

«Просто не буде жодної Гааги, якщо так станеться. Весь світ – у труху», – зробив висновок після слів Симоньян ще один інформаційний злочинець, який так само не хоче в Гаагу – Володимир Соловйов.  

Ту ж саму думку про Гаагу і всіх росіян, які тепер мають відповідати, 30 листопада повторила на ТБ іще одна пропагандистка – Скабеєва. «Не дай боже. Ми не допускаємо це, навіть вголос не вимовляємо. Але раптом, припустимо, щось станеться, і наша країна не зможе здобути перемогу. Тоді треба виходити з того, що претензії будуть пред'явлені кожному без винятку! Безвідносно (того), на території РФ він знаходиться або за межами. ...Просто ті, хто за межами, напевно, будуть негайно заарештовані. Чи пособник він путінського режиму або повз проходив, не важливо! Винуватими будемо усі! На кону стоїть, у прямому значенні слова, і існування країни, і існування кожного громадянина РФ, і наше життя майбутнє, наскільки можливо, безтурботне… Щоб без Гаазьких трибуналів, порушень кримінальних справ, компенсацій, репарацій, щоб нічого цього не було, потрібна така активізація бойових дій, так треба тиснути та давити, щоб вони зверталися до нас для перемир'я чи встановлення миру». 

Схоже, через ці заклики пропагандисток режим намагається залякати підданих колективною відповідальністю, а значить і зв’язати круговою порукою, спонукаючи військових далі продовжувати тупикову авантюру, в яку їх втягнули, далі замазувати кров’ю маси «частково мобілізованих» росіян.  

Кремль вже не вперше вдається до знищення умов життєдіяльності, як методу покарання чи впливу на свого ворога – як зовнішнього, так і внутрішнього. Наприклад, повне вилучення їстівних запасів в українських селян, звинувачених у саботажі хлібозаготівель та в буржуазному націоналізмі, призвело до Голодомору 1932-1933 років.

Є й більш ранні приклади з російської історії, які знайшли відображення в художній літературі. Лев Толстой у повісті «Хаджи-Мурат» описував стратегію завоювання чеченців в середині 19 ст., яка полягала у позбавлені горців ресурсів – вирубку лісу та нищення продовольства.

Ці методи не просто терористичні, вони можуть підпадати під кваліфікацію геноциду. Власне, геноциідальна риторика російської пропаганди сповна видає справжні цілі та суть розв’язаної Путіним війни. 

В одній з програм російського телебачення пропагандист Сергій Мардан (Сергій Лелека) заявив, що України не повинно існувати, а Росія, як імперія, була народжена для війни, завжди воювала і буде воювати, зокрема, «з варварами, як зараз». І тому росіянам треба перепрошити власні мізки на війну.  

«Не буду приховувати, що вважаю розумним, правильним і головне раціональним: я наголошую на тому, що я людина раціональна – для всіх – і для нас, і для громадян колишньої УРСР, і для європейців, я вам скажу більше, навіть полякам було б краще, щоб ніякої України не було. 

…Такий час, у якому ми з вами опинилися. Начебто, з одного боку, неможливо і безглуздо, і дико радіти війні. Але з іншого боку – не залишає дивне відчуття, що Росія, яка мала 30 мирних років, це щось дуже дивне, дуже неможливе. Те, в чому опинилися зараз, – це звичний стан. Виникає безліч історичних аналогій, прикладів. Скільки людей у ​​російській історії форму носили військову, були військовими, воювали – і ти розумієш, що… напевно, хтось скаже, що це прокляття російське, а хтось скаже, що ні. Мабуть, імперія такого розміру – а Росія за своєю суттю, за своїм устроєм, була і є і може бути тільки імперією – імперія завжди це військова держава. Якщо військова держава – вона має час від часу воювати. Приводити до покірності чи замиряти навколишніх варварів. Але зараз варвари опинилися на західних кордонах. З варварами йде складна, важка кампанія. Ті, хто займався античною історією, знають, що у великого Риму були важкі,  складні кампанії з варварами. У багатьох є очікування – «скоріше б все закінчилося, війна – це кров, руйнація і людство пройшло довгий шлях, нескінченну еволюцію, щоб жити у стані вічного миру». В який момент ми повірили в цю химеру? Щиро кажучи, я зрозуміти не можу. …Було б не зайвим переналаштувати, перепрошити власні мізки на інший історичний ритм, в якому ми 1200 років перебували, перебуваємо і швидше за все і будемо перебувати».

Часом російські пропагандисти проголошують, здається, божевільні цілі своїх обстрілів. Наприклад, змусити ще 10-15 мільйонів українців виїхати в Європу. Пропагандист Сергій Міхєєв заявив таке. «Давайте з американцями укладемо гуманітарну угоду. Нехай вони надішлють сюди сто пароплавів і з Одеси вивозитимемо їх (українців – «Главком») туди. Ту-ту на Америку, і привіт. Були філософські пароплави – будуть гуманітарні. Панове українці, ви подумайте про це. …А тепер до більш серйозної ноти. Справді, нам треба зробити так, щоб Україна змушена була відправити 10-15 млн. біженців до Європи. І нехай Європа розв'язуватиме ці проблеми, вона багата, вона вирішить. Це абсолютно правильно. І удари по інфраструктурі, які мають дезорганізувати життя всієї української держави, це теж формат ведення спеціальної військової операції, війни. Це збереже і життя цивільних, і військових».

Міхєєв та йому подібні пропонують вирішити «українську проблему» аналогічним чином, як Російська імперія розв’язала «черкеське питання» в другій половині 19 ст. – масовим вигнанням з Батьківщини.

Доходить до оголошення українців якимось диким племенем, яке випадково заволоділо і незаконно скористалося плодами радянської цивілізації. Так, пропагандист Анатолій Кузічев на «Первом канале» заявив, що українці в СРСР не працювали.  «А що це, як не радянський спадок, вся ця енергосистема українська. Її що українці побудували? Ні. Це і є декомунізація».  в

Таке ж расистське виправдання ракетного терору запропонував один з пропагандистських пабліків: «Масовані  ракетні удари потрібні для «повної деградації українського суспільства, якому досі вистачає внутрішніх сил та засобів донатити армії. Не буде електрики – не буде можливості працювати на аутсорсі на західні  кол-центри. Відрубати х*хлам, які  вивчили англійську мову, можливість працювати на аутсорсі – одна з цілей СВО».

Пропагандист Сергій Марков оголосив обстріли української інфраструктури 5 грудня «гуманітарним ударом ракетами добра» (хоча і казенні фрази звучать не менш цинічно: «удари відплати»). Марков сподівається на цілком конкретний результат «ракетно-гуманітарної місії»:

«Масштабний гуманітарний ракетний удар розпочався зараз по Україні. Мабуть по енергосистемі. Цей удар має на меті припинити удари ЗСУ по енергосистемі та інфраструктурі Донбасу та припинити теракти, які київський режим проводить на території Росії. Можна сказати, що зараз 100 ракет Росії у небі з майже гуманітарними цілями. Так його треба називати. Гуманітарний удар. Ракети добра. … Удар по Києву: -8, сьогодні може мати круті наслідки. Сьогодні вночі та завтра морози у Києві до -8. Якщо зупиниться водогін, вода там може замерзнути і почнуть лопатися труби і різні муфти. Це може вивести з ладу водогін на всю зиму. Після цього почне лопатись каналізація. Це зробить Київ малопридатним для життя на зиму та весну».

***

Отже, терор проти цивільних, властивий російському мілітаризму,  проявив себе і у цій війні. Він стає все більш очевидним для світу. 

23 листопада Європейський парламент ухвалив історичну резолюцію, в якій визнав Росію державою-спонсором тероризму. 

На черговому саміті НАТО 29 листопада йшлося про те, що Путін намагається перетворити зиму на зброю, «змусивши українців замерзати або тікати з країни… і розколоти нас усіх, хто їх підтримує», Так про це висловився генеральний секретар НАТО Єнс  Столтенберг. Він додав, що Альянс і надалі буде підтримувати Україну «так довго, скільки потрібно» та наголосив: «Ми не відступимо».

30 листопада на Берлінській безпековій конференції канцлер ФРН Олаф Шольц заявив: «Ми продовжимо підтримувати Україну, скільки буде потрібно: економічно, фінансово, гуманітарно, через відбудову зруйнованої енергетичної інфраструктури, а також зброєю».

«Камінг-аут» кремлівського тероризму 2022 року призвів до кардинальних змін. Відкрите нищення цивільної інфраструктури лише згуртовує українців та посилює світову допомогу нашій країні.

Адже ніхто в світі не бажає опинитися в ролі наступної жертви російської агресії.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки